історія

Яким буде Харків після війни? Яким чином відбуватиметься його відбудова та розбудова? Хто і як це вирішуватиме? Ці питання є тестом на справжню декомунізацію не за формою, а за змістом. Відповіді на них є лакмусовим папірцем, що не дозволить переплутати словесне пристосуванство з реальними змінами способу мислення і способу дії. 
Громадська ініціатива «Харківська топонімічна група» пропонує повернути вулицям і площам міста попередні назви замість пов’язаних з Росією. Серед пропозицій — перейменувати вулицю Пушкінську на Німецьку, Маяковського — на Госпітальну, а Плеханівську — на Петінську.
Незмінний отаман совєцьких богоборців, товариш Омелян Ярославський захопливу книжку колись написав — «Як народжуються, живуть і вмирають боги та богині». Шкода, що не розповів того самого про організацію, якою керував. Вийшло би значно цікавіше.
З внутрішнього боку високих мурів, що на Холодній Горі, добре не жилося ніколи. Бо не для того їх зводили. Та бували і зовсім чорні роки, коли Горе вихлюпувалося назовні.
Наприкінці 1930 року депутати Харківської міської ради зробили розкішний подарунок майбутнім екскурсоводам – зібрали в єдиний реєстр всі накази виборців разом зі звітами про їх виконання.
Сто років тому, на початку 1922-го, харківське керівництво мусило терміново згадувати недавнє минуле. І не аби як, а вельми докладно. Бо того вимагали високі державні інтереси: радянські республіки готувалися до конференції у Генуї.
Запрошуємо усіх охочих до царства брехні, істерії та безладу. А щоб допитливі не лякалися, сформулюємо трохи м’якше: гайда у віртуальну подорож на дев’яносто років углиб! Подивимося, як виглядав на ділі славнозвісний «сталінський порядок».
21 листопада 1931 року «Харківський пролетар» оголосив про початок штурмової декади на тракторному заводі.
29 вересня 1929 року вічно заклопотаних харківців ошелешили сенсаційною новиною: у місті збираються будувати «тракторный гигант с массовым производством».
Здається, уперше доводиться подавати біографічний нарис без портрета головного героя. Всі спроби знайти хоч якесь графічне зображення Миколи Трохимовича Петренка-Самійленка виявилися марними.
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке автору, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Вы также можете отправить свой комментарий.