Web Analytics

історія

16 квітня 2021

Українські скансени: скарбниця для втаємничених

Скансени для пам’яток народної архітектури — як геріатричний пансіонат для літніх, часом нездорових людей. Стереотипний набір аргументів: «серед своїх», комфортні умови, медичний догляд. Попри очевидні переваги, віддати старенького батька у будинок для людей похилого віку соромно: це означає публічно визнати, що не доклав достатньо зусиль, не впорався.

13 квітня 2021

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев’яні церкви — це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села — вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі.

5 квітня 2021

Ой, був та й нема: чому Мойсей у Харкові заблукав

Ви бачили величний пам’ятник у східній частині майдану Конституції? Бронзовий, одинадцятиметровий. Не бачили?! Та ото ж. І ніхто його не бачив. А мав би стояти!

22 березня 2021

Перший пішов. Суперечливі наслідки влучного пострілу

22 березня 1918 року революційний Харків урочисто ховав… велику таємницю. Першого в історії міста успішного теракту проти радянського працівника.

10 березня 2021

Книжки не для читання: як столичний Харків продовольчу кризу долав

Скажи кому, що у радянському місті колись запроваджували кріпацтво – не повірять. Але таке було. У березні 1929-го.

2 березня 2021

Під Харковом відтворили у віртуальній реальності знищену старовинну церкву

Видавець Олександр Савчук презентував у Мерефі віртуальну модель дерев'яного храму XVIII століття, знищеного за радянських часів.

23 лютого 2021

Свято — не свято, а є що сказати…

То чого б і ні, коли календар підказує, а цифри навіть змушують? 23 лютого — прекрасний привід згадати 23-ю Харківську стрілецьку Червонопрапорну дивізію.

11 лютого 2021

Операція «Репутація»: загадки забутого свята

11 лютого 1923 року радянський Харків вшановував кривавих катів. Геть не востаннє, як виявилося пізніше. Але з таким розмахом – точно уперше.

28 січня 2021

Радянський завод без пропагандистського глянцю

Слідчі справи часів «єжовщини» на перший погляд видаються однаковими. Як не «подозрительный по шпионажу», то «участник право-троцкистского заговора». А як не «право-троцкистского», то «националистического».

30 грудня 2020

«Зелений змій» червоного кольору: повчальні історії з партійного архіву

Пожовклий від часу документ бив наповал. З розмаху і межи очі: «Объявить строгий выговор за встречу Нового года с беспартийными».

18 грудня 2020

Чекістський моніторинг: що турбувало харківців наприкінці 1920-го

Подорожі у минуле за маршрутом «мінус сто» — звичайна справа для історичної публіцистики. Та незвичайним був рік, у який ми сьогодні пірнемо: 1920-й став першим в історії Харкова від початку і до кінця радянським.

27 листопада 2020

Шило з мішка: «Харківський пролетар» про Великий голод

Давно побутує думка, що трагедію 1932-1933 років радянські газети «не помітили». Небезпідставна, начебто. І ще й авторитетними свідченнями підперта. На кшталт спогадів письменника Артура Кестлера.

17 листопада 2020

І червоним, і коричневим: житіє святого отця як дзеркало епохи

«Лист покликав у дорогу!» — казали радянські журналісти, збираючись у відрядження для перевірки чергового «сигналу».

«Лист покликав у дорогу!» – казали радянські журналісти, збираючись у відрядження для перевірки чергового «сигналу».

29 жовтня 2020

Путівник по пеклу: харківське жахіття очима полтавця

Сто років тому, наприкінці жовтня 1920-го, до слідчої тюрми губчека прибув черговий етап.

21 жовтня 2020

До глибини кишені: як харківський купець Україну любив

Втискувати епічну трагедію у рамки нарису — справа важка і марудна. Але вкрай необхідна, коли хочеш ознайомити читачів з біографією непересічної людини.

3 вересня 2020

Увічнені і… загублені: загадки червоних мерців

Таємниче зникнення Колі Руднєва з-під могильної плити у грудні 2017-го стало харківською сенсацією. Такої капості від покійника не чекав ніхто — ані його палкі прихильники, ані затяті декомунізатори.

18 серпня 2020

Розваги на гробах: як це починалося

Тихо і непомітно промайнув минулого тижня знаковий для Харкова ювілей — 85 років тому урочисто відкрили Червонозаводський парк. На місці колишнього Кирило-Мефодіївського цвинтаря.

11 серпня 2020

Шоу із продовженням: сумні пригоди галичанина у Харкові

11 серпня 1920 року у великій залі Громадської бібліотеки відкрилося перше засідання Найвищого революційного трибуналу УСРР. Не громом оркестру, але урочисто — вітальною промовою голови ВУЦВК Григорія Петровського. 

28 липня 2020

Липень-1917: як харківські більшовики через свого вождя постраждали

На думку українських мовознавців, назва найспекотнішого місяця походить від іменника «липа». Бо саме о цій порі вона цвіте.

14 липня 2020

«Чудесне» перетворення: як монастир інвалідним містечком став

Історія закриття святої обителі у селі Хорошевому довга і заплутана. Натомість, вельми яскраво описана. У книзі колишнього харківця Віктора Робсмана, виданій по той бік Атлантики у 1957-му. Хто читав його «Войну с Богом», повік не забуде, як до дівочого монастиря увірвався червоноармійський загін.

23 червня 2020

Ріки крові та шайби Гровера: «этапы большого пути»

Більшовику Івану Каляєву щастило, як мало кому: не раз і два уникав, здавалося б, гарантованої загибелі. І «царські сатрапи» артилерійським вогнем накривали, і українські повстанці на розстріл вели. Та попри все упокоївся Іван Петрович аж у розпал хрущовської «відлиги», персональним пенсіонером союзного значення.

5 червня 2020

За старі гріхи: сумна історія з часів «Великого терору»

Долі земляків, розкиданих по світах, не раз привертали увагу харківських дослідників. Та частіше писали про відомих, ніж про видатних. Адже прізвище-бренд — справжній подарунок для краєзнавця: допомагає уникнути зайвих пояснень. Побачивши його у тексті, читач і сам допетрає, про кого йтиме мова.

25 травня 2020

Притулок підневільних чорноробів

«Церкви и тюрьмы сравняем з землей!» — голосно пообіцяли більшовики сто років тому. Та спромоглися виконати лише половину програми — ту, що стосувалася церков. З тюрмами вийшло навпаки: і царські залишили, і нових набудували.

4 травня 2020

Про що не написав Ілліч

Старі люди не дадуть збрехати: це було предметом гордощів для кількох поколінь харків’ян. Сам товариш Ленін наш Першотравень оспівав! Ще й іншим за приклад харківське святкування поставив. У тоненькій книжечці, виданій далеко за кордоном. 

27 квітня 2020

Заґратована статистика: як поважна комісія харківські тюрми перевіряла

Скласти об’єктивне враження про радянське минуле незаангажованій людині надзвичайно важко. Бо головне на сьогодні джерело знань — всемогутній Інтернет, забитий вкрай суперечливою інформацією.

10 квітня 2020

Лицарі кайла та заступу: коротка історія «жалобної» контори

Хто б і згадав про цю установу, коли б не COVID з карантином! Та не колеги-історики, які на гребні кон’юнктурної хвилі викинули у мережу гори оповідань про давні пошесті — від середньовічної чуми до холери 1970-го.

24 березня 2020

Харківський Шевченко: урочисте відкриття та залаштункові реалії

24 березня 1935 року тільки-но упокорена голодом радянська Україна отримала від влади розкішний подарунок — у Харкові відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку.

19 березня 2020

Рязансько-харківський комісаріат: російська влада під маскою радянської

Тепер вже мало хто уявляє, що творилося на Харківщині сто років тому. А дарма! Відбувалися не просто цікаві, а, як виявилося пізніше, доленосні події: тут втретє поспіль радянську владу встановлювали.

21 лютого 2020

Добірні вартові столичних установ: «Украинский полк» без українців

Може, і не варто було б хапатися за таку специфічну річ, як історія окремої військової частини. Та надто вже химерно переплелася вона з історією Харкова. Ще й з найцікавішим її періодом — столичним.

15 лютого 2020

Навтьоки від високої довіри: як харків’ян на село відправляли

У лютому 1930 року Секретаріат ЦК КП(б)У наклав на Харків… данину людьми. Без жартів! Так і ухвалили: «Мобілізувати на постійну роботу до села 135 членів міської та районних рад».