Харківський літмузей 13 травня проводить лекцію, присвячену українському письменникові Миколі Хвильовому.

У Києві на тлі повномасштабного вторгнення рф триває перейменування вулиць, назви яких пов’язані з росією або радянським минулим.

Вперше після повномасштабного російського вторгнення Харківський літературний музей відкривається для відвідувачів. 21 березня, у Всесвітній день поезії, розпочинається щорічний фестиваль «Читання на драбині»

Найближчими днями Харківський літмузей планує провести зустріч з письменником Андрієм Любкою, архітектурну презентацію і концерт. Всіх охочих їх відвідати просять заздалегідь зареєструватися, де саме проходитимуть заходи — організатори повідомлять окремо.

6 грудня у Харкові проводили в останню путь письменника та поета Володимира Вакуленка. Російські військові вбили його під час окупації Ізюма. Після звільнення міста Збройними силами України тіло Вакуленка знайшли у масовому похованні на околиці Ізюма. Генетична експертиза підтвердила, що це саме він. 

За даними правоохоронців, під час окупації Ізюма Харківської області російські військові застрелили письменника Володимира Вакуленка. Його тіло знайшли на місці масового поховання, особу підтвердила ДНК-експертиза.

Для того, аби вважатися українським митцем, Валєру Бондарю не потрібно було вступати до Спілки художників, організовувати персональні виставки й давати серйозні інтерв’ю. Достатньо було власного відчуття дотичності до силового поля культури, яка творилася в цей час у цьому просторі. Все інше не мало аж такого значення. Принаймні для нього. Зі сприйняттям інших, звісно, були проблеми — для офіційних мистецьких кіл Харкова чи Києва Валєра просто не існувало, не було такого художника. Не існує і до сьогодні. Чи було це проблемою для митця? Навряд чи. Скоріше, проблемою мистецьких кіл, що б ми під ними не розуміли. 

Науковці Харківського літературного музею взяли на себе відповідальність актуалізувати постать Бондаря, видатного українського художника-графіка, навколо якого сформувалось вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище кінця 80-х років, сучасною мовою — через онлайн-виставку у «Віртуальному ЛітМузеї». Проєкт підтримав Український культурний фонд.

Рукою Валєра Бондаря з кінця 80-х — початку 90-х в харківському просторі карбувалась графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. У 90-ті довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалось вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище. Валєр Бондар, як магніт, притягував до себе творчу еліту. Це перетворювало музей на втілену у життя літературно-атракційну дійсність. Сьогодні ми дали їй назву: «Майстерня Бондаря. BondarStyle». Онлайн-виставка відкриває новий проєкт «Віртуальний ЛітМузей», який підтримав Український культурний фонд. Наприкінці жовтня віртуальна виставка стане доступною у додатку для мобільних пристроїв. Яким пам'ятають художника українські митці? Серію матеріалів ЛітМузея відкривають спогади письменника Юрія Андруховича. 

Літературний музей презентував другу творчу резиденцію — у помешканні мовознавця Юрія Шевельова в середмісті Харкова. Першу резиденцію відкрили минулоріч у будинку «Слово».

У Харківському літературному музеї сьогодні відбудеться зустріч з письменником Любком Дерешем.