архітектура

Серед них — 20 пам'яток архітектури та об’єкти, які архітектори рекомендують включити в перелік.

У Києві відбудеться благодійний показ документально-танцювального фільму про радянську архітектурну спадщину Харкова «Що нам робити з цими будівлями» та обговорення з актором та продюсером фільму Миколою Набокою. 

У будинку на проспекті Незалежності, 1 під час російського ракетного удару 2 січня знесло дах, вікна, балкони, стіною пішла тріщина. Комунальники демонтували розбиті конструкції даху, забили вікна та замінюють покрівлю. Чи підлягає будинок відновленню?

Увечері 16 січня російська ракета С-300 зруйнувала триповерхову будівлю, зведену орієнтовно наприкінці ХІХ ст.

Архітектор Аркадій Усик пішов на 103-му році життя 30 листопада у селищі Високому під Харковом. 

У Харкові почали консервацію пам'ятки архітектури на вулиці Чернишевський, 25 — цей будинок постраждав унаслідок удару російської ракети в березні 2022 року.  

Найбільша кількість пам’яток архітектури, що постраждали внаслідок російських обстрілів. Наймасштабніша пам’ятка архітектури, яка зазнала серйозних руйнацій через ворожий ракетний удар. Це — Харків. Але поки що, за твердженням представника робочої групи при Міністерстві культури України «Штаб порятунку спадщини», архітектора Віктора Дворнікова, ані місто, ані область не втратили остаточно жодної пам’ятки архітектури. Ключове — «поки що». 

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури внесла 20 українських об’єктів до списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом. Серед них — будівля Держпрому в Харкові.

У міськраді пообіцяли сприяти з відновленням Будинку архітектора на вулиці Дарвіна, 9 після пожежі у кафе, яка перекинулася на пам'ятку архітектури. 

Близько 150 квадратних метрів даху Будинку архітектора на вулиці Дарвіна пошкоджено внаслідок пожежі, яка 1 вересня спалахнула на літньому майданчику кафе по сусідству. Вихідними прибирати приміщення прийшли волонтери. 

Архітекторка Ольга Клейтман, одна з учасниць пікніка проти будівництва в Саржиному яру, повідомила про збір підписів для подачі заяви в міськраду — вимагатиме статусу рекреаційної зони.

У районі парку «Саржин яр» у Харкові планують звести новий офісний центр. Частина харків’ян висловилася проти. У мерії кажуть, що паркова зона не постраждає, а в будівлі буде «безпечний простір».

До зими 2023 року зруйновану російським ударом будівлю Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у Сковородинівці планують законсервувати, повідомив на пресконференції 28 липня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, проєкт з консервації — на етапі розробки. Одночасно тривають пошуки позабюджетних коштів на відновлення музею. На це потрібно не менш як 100 млн грн. Як виглядає знищена будівля зараз — фоторепортаж. 

На Сергіївському майдані у центрі Харкова встановили пам'ятну стелу. 

На стінах «Київської» замінили написи з назвою станції універсальним шрифтом. У метро пояснюють, що це тимчасове рішення до завершення розробки нового дизайну.

Стартувала реєстрація на конкурс Rebuild Ukraine, учасникам якого пропонують віднайти сучасні рішення щодо заміни зруйнованого житла у харківському мікрорайоні Північна Салтівка.

3-го лютого у Харкові презентували концепцію змін до Генерального плану міста. В її розробці брав участь британський архітектор Норман Фостер. Що лежить в основі концепції, як планують перебудувати ринок «Барабашово», хто і коли втілюватиме проєкт у реальність?   

Найближчими днями Харківський літмузей планує провести зустріч з письменником Андрієм Любкою, архітектурну презентацію і концерт. Всіх охочих їх відвідати просять заздалегідь зареєструватися, де саме проходитимуть заходи — організатори повідомлять окремо.

Навесні міська влада обіцяє закласти у центрі Харкова Алею Героїв, де першими увічнять пам’ять двох Героїв України — Георгія Тарасенка та Олега Адамовського. Якою є загальна концепція, невідомо. Але сама ідея увічнення загиблих захисників у центрі міста — не нова і належить громадськості. Що відомо про плани міськради та як реагують харків'яни? 

У Харківській області розпочали створення 3D-моделей історичних пам'яток, пошкоджених від російських обстрілів. У переліку — музей Григорія Сковороди, будівлі обладміністрації та міськради тощо

Мінкультури зафіксувало вже 500 воєнних злочинів РФ проти української культурної спадщини. Однією зі зруйнованих пам'яток стала будівля колишнього Реального училища в Ізюмі на Харківщині.

Яким буде Харків після війни? Яким чином відбуватиметься його відбудова та розбудова? Хто і як це вирішуватиме? Ці питання є тестом на справжню декомунізацію не за формою, а за змістом. Відповіді на них є лакмусовим папірцем, що не дозволить переплутати словесне пристосуванство з реальними змінами способу мислення і способу дії. 

Російські військові вже знищили в Харкові близько 2 тис. будівель. У мерії обіцяють відновити місто, до робіт залучать іноземних архітекторів.

До президентської програми «Велика реставрація» включили три об’єкти з Харківської області. В обладміністрації сподіваються згодом додати ще низку.

Скансени для пам’яток народної архітектури — як геріатричний пансіонат для літніх, часом нездорових людей. Стереотипний набір аргументів: «серед своїх», комфортні умови, медичний догляд. Попри очевидні переваги, віддати старенького батька у будинок для людей похилого віку соромно: це означає публічно визнати, що не доклав достатньо зусиль, не впорався.

Українські дерев’яні церкви — це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села — вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі.

Організатори другої Бієнале молодого мистецтва, яку Харків приймає цієї осені, говорять, що одна з її задач — нанести Харків на культурну мапу країни. Запропонувати людям з інших міст (а то й — країн) привід приїхати в Харків. Створити колаборації, які допоможуть розвитку культурного поля міста в майбутньому, що сприятиме зростанню туристичного потоку, а відтак — і прибуткові міста, і його репутації. 

Студенти Харківської школи архітектури презентують свої проекти, плани, макети з різних матеріалів — бетону, металу, дерева.

На сесії Харківської облради заслухали, як виконується обласна Програма збереження архітектурної спадщини.

До генерального плану Харкова внесли зміни. Йдеться про використання вільних територій — землі, від якої відмовляються підприємства.