Алея Героїв у центрі міста: що задумали у Терехова та як реагують харків’яни
Навесні міська влада обіцяє закласти у центрі Харкова Алею Героїв, де першими увічнять пам’ять двох Героїв України — Георгія Тарасенка та Олега Адамовського. Якою є загальна концепція, невідомо. Але сама ідея увічнення загиблих захисників у центрі міста — не нова і належить громадськості. Що відомо про плани міськради та як реагують харків’яни?
Що повідомив Терехов
Про створення Алеї Героїв у центрі Харкова Харківський міський голова Ігор Терехов повідомив 3 січня на сторінках соцмереж. У повідомленні йдеться, що «вже зараз, коли ще йде битва за нашу незалежність, за нашу гідність і свободу, наші полеглі герої, що відстоювали Харків та Україну, мають бути увічнені на своїй рідній землі».
«Тож у місті-герої Харкові буде створена Алея Героїв. У центрі Харкова, у самому його серці. Адже серця полеглих героїв перестали битися для того, щоб серце України та серце Харкова не зупинялися. Ми вже почали проєктні роботи зі створення Алеї Героїв. Вона не буде аналогом Меморіалу Слави у Лісопарку, але нагадуватиме кожному, чого вартує наша свобода», — зазначив Терехов.
Першими на Алеї, за словами Терехова, з’являться імена загиблих Героїв України Олега Адамовського та Георгія Тарасенка.
«Ніщо не завадить закласти нам Алею Героїв вже навесні цього року!» — вказано у дописі Терехова.
Як відреагувала громадськість
У коментарях на сторінці Терехова у Facebook позитивно оцінюють плани міської влади. Координатор харківського Євромайдану та один з ініціаторів увічнення у Харкові пам’яті полеглих захисників та майданівців Володимир Чистилін однозначно схвалює створення у Харкові Алеї Героїв. Але додає, що цій ідеї — не один рік.
«Добре, що увічнять пам’ять героїв, головне, щоб на цьому не піарилися. Адже ідея не нова. Про Алею Героїв було ще домовлено з Геннадієм Кернесом. Спочатку пропонувалося напроти Успенського собору, потім після смерті Кернеса, коли знову намагалися цю ідею втілити, була домовленість як варіант — біля найбільшого прапора на набережній. Там мали бути портрети усіх загиблих до початку повномасштабного вторгнення, понад 270 людей», — розповів Володимир Чистилін.
Він також згадує, як «завис» харківський проєкт увічнення Героїв Небесної сотні на одноіменній площі.
«На жаль, гроші так і не знайшлися. І у сьогоднішній концепції архітектурній (генеральний план повоєнного Харкова), яку провадить міська влада, на нашу думку, прикриваючись лордом Фостером, взагалі про це не йдеться, це відклали в якусь довгу перспективу», — зазначає Чистилін.
Судячи з сьогоднішнього повідомлення, міськрада вирішила втілити ідею Алеї Героїв у «якійсь своїй інтерпретації», без залучення громадськості, каже Чистилін.
«Чому два прізвища?»
Цього побоюється і волонтерка Марина Полякова — харків’янка, яка від початку російського вторгнення на Донбасі підтримує контакти з родинами загиблих захисників та не один рік поспіль намагалася переконати міську владу у необхідності створення місця вшанування бійців. Заява Терехова застала Марину Полякову за межами міста, де волонтерка готується до операції.
«Чому тільки два прізвища обрали? У нас ще три Герої України, є Народні Герої України і всі, хто загинув в АТО. Вони що, не герої? Як це? Два прізвища. Ми родинами загиблих займаємося з 2015 року. Поки мені не відомо, що вони задумали. Я попросила залучити мене, за два тижні я буду у Харкові», — повідомила Марина Полякова.
У міськраді поки не роз’яснили, у якій послідовності та за якими критеріями на Алеї з’являтимуться імена. Деталі має надати сам міський голова, повідомила журналістам речниця Харківської міської ради Ольга Мірошніченко. Радник міського голови зі зв’язків з громадськістю В’ячеслав Хитрін не зміг уточнити, хто залучений до проєкту та де саме закладуть Алею, оскільки до втілення ідеї потрібно виконати багато «попередньої роботи». За його даними, розглядаються два місця у центрі Харкова. «З урахуванням того, яка концепція буде обрана, можна буде говорити про вартість та терміни», — відповів Хитрін.
«Ідея правильна, але є багато питань»
Це цікаво, що міська влада обіцяє створити щось не схоже на меморіал, «але ж ми про це нічого не знаємо, хотілося б бачити щось дуже просте, але дуже знакове», відмічає архітекторка Катерина Кушнаренко.
«Сама ідея — безперечно, правильна, але є дуже багато питань: щодо доцільності займатися цим зараз, місця розташування алеї, якесь адекватне обговорення з суспільством варіантів, презентація автора тощо. Взагалі-то, мені здається, що обговорювати такі проєкти треба у конкурсному форматі та робити це після розуміння генплану міста та після хоча б консервації або часткового відновлення постраждалих будинків, серед яких є, наприклад, і пам’ятники архітектури (наприклад, будинок на площі п’яти кутів), відновити законно, які може тільки влада», — коментує Катерина.
Схожої думки політологиня Юлія Біденко.
«Немає родини, якої війна не торкнулася, і Харків заслуговує на свою Алею Героїв. Але було б краще, якби Харків мав стратегію відбудови, яка була б представлена на зовнішній огляд. По-друге, цей процес має бути інклюзивним, тому що багато людей втратили житло, наприклад, на Салтівці, вони наполягатимуть, щоб, по-перше, кошти витрачалися на відбудову житла. Безумовно, Алея Героїв — потрібна річ, ми маємо вшановувати тих, кого ми втратили, але, повторюся, Харків має відновлюватися і цей процес має відбуватися стратегічно», — зазначає Юлія Біденко.
В тому числі для таких знакових для міста проєктів можна залучати зовнішні кошти, додає Біденко: «Якби була людина, яка б промотувала і збирала на це інвестиції, пожертви… Харків, безумовно, має великий бюджет для самовідновлення, але без інших ми не впораємося». За її спостереженнями, Харків «не до кінця представлений на міжнародному рівні».
«Як людина, яка займається експертною дипломатією, я бачу, що Харків недопредставлений у порівнянні зі Львовом, Черніговом, Києвом, іншими містами України. Щодо Терехова: у Харкові політики йдуть за виборцями. І харківський виборець змінився. Поки що, без нормальних соціологічних досліджень і повернення людей до Харкова, ми не знаємо, як саме змінився виборець. Але ми розуміємо, що він став більш проукраїнським. Так, пан Терехов мігрує за своїм виборцем. Головне, щоб такі ініціативи були прозорі та інклюзивні», — розмірковує Біденко.
.jpeg)
За словами Катерини Кушнаренко, міська влада також має усвідомлювати відповідальність перед містом у таких проєктах.
«Це не герої муніципалітету, це наші, спільні з вами герої, і це меморіал (як і багато ще чого) створюється в тому числі і за наш з вами кошт. Тому як мінімум ми маємо знати, що і де планується зробити. Це звичайна практика цивілізованого світу і більшості міст України. А те, що нам пропонують, це практика більш авторитарних та тоталітарних держав, з якими ми і воюємо. Тому це принципово хибний підхід, який хотілося б залишити в минулому», — підсумувала Катерина.