«Не забудемо, не пробачимо!» — говоримо ми, дізнавшись про загибель на фронті близького друга, когось ледь знайомого або зовсім невідомої раніше людини. «Не забудемо, не пробачимо!» — обіцяємо подумки чи вголос, коли від ворожих ракет і снарядів гинуть цивільні, від кількамісячного немовля до колишнього в’язня концтабору. «Не забудемо, не пробачимо!» — повторюємо, як закляття, коли окупанти закатовують до смерті або влаштовують показову розправу над українськими воїнами. Але як насправді зберегти пам'ять про тих, хто віддав життя за Україну, і безневинно загиблих? Як не дати новим смертям стерти спогади про попередні? Як не обрости слонячою шкірою і не перетворити вшанування на механічний бездушний ритуал? Як має виглядати формула пам’яті про цю війну? Про все це ми говорили з начальницею Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марією Тахтауловою. 

У мерії вважають, що після нападу Росії на Україну в Харкові не може бути назв вулиць, проспектів, площ тощо, пов'язаних з країною-агресором. Так само — не може бути й міст-побратимів у Росії.

Володимир В'ятрович склав присягу народного депутата України. 

Кабінет міністрів України звільнив з посади голови Українського Інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича. 

У Харківській міській раді прокоментували ситуацію щодо встановлення пам’ятної дошки почесному громадянину Харкова і Харківської області Юрію Шрамку.

Виконком Харківської міськради планує встановити меморіальну дошку почесному харків'янину Юрію Шрамку, який був генерал-майором КДБ. Керівниця територіального відділення Інституту нацпам’яті Марія Тахтаулова вважає, що це суперечить закону про декомунізацію.

Суддя вважає, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження — під час засідання за участю сторін — «є необґрунтованим»

Український інститут нацпам’яті подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду Києва, який скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського і Генерала Ватутіна відповідно на проспекти Степана Бандери та Романа Шухевича.

Генеральна прокуратура України відповіла Українському інституту національної пам'яті на звернення щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. 

Окружний адміністративний суд Києва скасував перейменування столичного Московського проспекту на честь Степана Бандери, а проспекту Ватутіна — на честь Романа Шухевича. Інститут нацпам'яті оскаржуватиме рішення.

За законом про декомунізацію пам’ятник Жукову у Харкові має бути демонтований, заявляють в Українському інституті національної пам’яті. Водночас монумент входить до переліку пам’яток історії та монументального мистецтва. Управління культури і туризму обладміністрації у 2019 році звернулося до Міністерства культури, щоб зняти монумент з обліку і створити умови для законного демонтажу, але поки погодження не отримало.

Представники Українського інституту національної пам'яті та Харківської міської ради по-різному обґрунтовують позицію щодо можливості перейменування проспекту Григоренка в проспект імені Жукова, яким він був до декомунізації. На що посилаються в УІНП і як це коментує заступниця міського голови з питань правового забезпечення Марина Стаматіна? 

Український інститут національної пам'яті називає порушенням закону можливе перейменування проспекту Петра Григоренка у Харкові на честь Георгія Жукова. УІНП звернувся до Кернеса.