Знайти укриття — не означає потрапити всередину: що показало дослідження «Прозорих міст» у Харкові
Під час повітряної тривоги людині мало знати адресу найближчого укриття. Вона має розуміти, в якій частині будівлі його знайти, чи актуальна інформація на мапі, чи відчинені двері та куди повідомити, якщо сховище недоступне.
Наскільки легко знайти таку інформацію та чи можна їй довіряти, перевірили аналітики програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine. Вони дослідили офіційні ресурси 50 найбільших міст України, у тому числі і Харкова.
Важлива не лише наявність мапи
Під час дослідження аналітики не оцінювали технічний стан самих укриттів. Їх цікавило, наскільки зрозумілою є інформація про них для мешканців. Зокрема, перевіряли, чи легко знайти мапу, наскільки повні та актуальні дані на ній, чи зрозуміло позначене місце укриття та чи можна повідомити про проблему.
«Наша програма взяла собі за мету перевіряти, наскільки прозорими є українські міста. Йдеться про точність, повноту інформації, актуальність, можливість її розшукати. Мусимо почати з того, щоб хоча б забезпечити інформаційну безбар’єрність — зробити інформацію доступною і паралельно рухатися до того, щоб самі укриття були дійсно доступними», — пояснює Олеся Коваль, керівниця програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.
Посилання на мапу укриттів дослідники знайшли на сайтах 39 із 50 міських рад. У 35 містах воно було розміщене безпосередньо на головній сторінці. Водночас дату останнього оновлення мап вдалося встановити лише у Києві, Кривому Розі, Луцьку, Львові, Хмельницькому та Шептицькому.
«Для нас це ознака того, чи можна довіряти ресурсу. Коли містянин або гість того чи іншого міста заходить на джерело, він повинен розуміти, чи ці дані актуальні. Лише в шести містах із п’ятдесяти ми змогли це встановити. Тобто, по суті, це як лотерея», — каже Олеся Коваль.
Дослідники також перевіряли, чи вказують міста точну адресу укриття, чи зрозуміло, коли можна потрапити до нього і де саме розташований вхід. Режим доступу особливо важливий для укриттів у школах та інших будівлях, куди не можна зайти в будь-який час.
«Не всі укриття працюють на вільний вхід цілодобово. Школа, якщо в ній освітній процес, може впустити лише вночі під час тривоги, а із закінченням тривоги вас розбудять і скажуть «до побачення», — говорить Коваль.
Чи легко знайти укриття в Харкові?
У Харкові мапа укриттів є. Вона розміщена на платформі «Геопортал Харкова» (також відшукати найближче укриття в обласному центрі можна за допомогою чат-бота «Харків – твій дім»). Коваль називає наявність мапи однією з сильних сторін міста. Але одразу ж додає, що на головній сторінці сайту Харківської міської ради, посилання на цю мапу відсутнє.
«Я заходила на мапу — там є два різні шари. Один — мобільні укриття, які стосуються зупинок, другий — загальні укриття. Але що цікаво: на головній сторінці офіційного сайту Харківської міської ради є блок «Корисні сервіси». І якщо ви думаєте, що там є мапа укриттів — ні, її там немає. Там є інформація про перейменування топонімів, петиції, але посилання на мапу укриттів ви не знайдете. Тому це можна вважати нашим зверненням до міської ради Харкова з проханням додати це посилання на головну сторінку, щоб бути дійсно трохи ближчими до своїх громадян», — розповідає Коваль.
Окремо дослідники збирали відгуки мешканців міст. У Харкові на опитування відповіли троє людей. Коваль наголошує: ця кількість не є репрезентативною і не дозволяє робити висновки про всі укриття міста. Але їхні відповіді показали, що сама наявність мапи не гарантує доступу до укриття.
«Двоє з трьох жителів пішли перевірити під час тривоги укриття, і вони були зачинені», — говорить Коваль.
Вона підкреслює, цей результат не означає, що всі укриття Харкова зачинені. Але він показує розрив між цифровою інформацією та реальним досвідом людини, яка приходить за вказаною адресою.
Ідея дослідження, за словами Коваль, виникла торік після випадку в Рівному. Її колеги приїхали до міста під час масованої атаки дронів, знайшли на мапі два укриття, але не змогли потрапити до жодного.
«З інтернету може здаватися, що все добре працює, але це лише формальна сторона. Ніхто краще за людей не скаже, як вона є», — пояснює вона.
Подібні випадки мали місце і в Харкові, навіть ставали приводом для перевірок. У липні 2025 року після повідомлень про зачинені під час атаки укриття Харківська обласна прокуратура разом із поліцією, рятувальниками та представниками місцевого самоврядування перевірила їхню фактичну доступність. Тоді, як повідомили в прокуратурі, виявили поодинокі випадки зачинених дверей та використання укриттів не за призначенням, а порушення усунули наступного дня.
Як повідомити, що укриття не працює
Ще одна проблема, яку виявили дослідники в Харкові, — зворотний зв’язок. Вони не знайшли на сайті міської ради очевидного способу повідомити про зачинене укриття чи неправильну адресу. Коваль вважає, що такий інструмент має бути простим і помітним, щоб людина могла одразу вказати на недоліки.
«Людина, яка хоче потрапити в укриття і бачить якусь проблему, не має QR-коду, якогось лінку, телефона чи електронної пошти, куди могла б написати», — говорить Коваль.
Як приклад вона наводить Запоріжжя, де громадськість створила карту, на якій мешканці можуть залишати інформацію про актуальний стан укриттів.
Водночас у Харківській міській раді вказують на інший канал звернень. За словами директора Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради Богдана Гладких, про проблеми з укриттями можна повідомити на міську гарячу лінію 1562.
Серед рекомендацій «Прозорих міст» для Харкова — винести посилання на мапу на головну сторінку сайту міськради, зазначати дату оновлення даних і режим доступу до укриттів, додати контакти відповідальних та простий спосіб повідомити про проблему.
