«Асамблея спільного майбутнього»: у Харкові відбулася публічна майстерня про майбутнє міста

13 вересня у Харкові відбулася «Асамблея спільного майбутнього» — подія, присвячена майбутньому центру міста, його можливостям, обмеженням та сценаріям розвитку. Протягом цілого дня учасники та учасниці обговорювали результати дослідження, зіставляли його із власним досвідом, працювали з експерт(к)ами та спільно розробляли конкретні 90-денні пілотні проєкти.

В асамблеї взяли участь більше 50 людей — представники та представниці громадських організацій, бізнесу, культури, освіти, експертної спільноти, а також молоді мешканці й мешканки Харкова.

Подія стала продовженням дослідження центру Харкова, проведеного командою Urban Reform у межах проєкту «Харків: Спільне майбутнє».

«Дослідження було спрямоване на те, щоб зрозуміти, як різні групи людей сьогодні сприймають центр міста, яким бачать його майбутнє та які умови необхідні для повернення до нього повсякденного життя», — говорить Дмитро Заєць, соціолог проєкту.

Серед ключових висновків дослідження — центр Харкова значною мірою випав із повсякденних маршрутів жителів і жительок; безпека залишається базовою умовою для повернення людей; набережна та природні території є одними з небагатьох точок спільного бачення; різні групи жителів і жительок мають відмінні уявлення про те, яким має бути центр — від тихого зеленого простору до активного культурного та подієвого середовища.

Окремо дослідження показало, що Харків сьогодні переживає більше ностальгії за втраченим, ніж чітко має бачення майбутнього. Водночас жителі  та жительки міста хочуть впливати на зміни та долучатися до їх організації.

Саме тому «Асамблея спільного майбутнього» стала простором, де результати дослідження можна було не лише презентувати, а й обговорити, доповнити та перевести у конкретні рішення.

Від дослідження — до спільного обговорення

На початку асамблеї соціолог і військовий Дмитро Заєць представив результати дослідження під час презентації «Що ми почули — і чого ще не знаємо».

Після презентації відбувалася «Громадська рецензія». Учасники та учасниці змогли підкреслити, що у висновках дослідження відповідає їхньому досвіду, а що потребує уточнення, доповнення або перевірки.

До обговорення також долучилися запрошені експерт(к)и, які представляли різні професійні та практичні перспективи на розвиток міста.

В експертній сесії взяли участь:

• Ольга Шаповал — виконавча директорка Kharkiv IT Cluster, лідерка контактного пункту EEN Ukraine, координаторка впровадження Eastern Ukraine EDIH;
• Антон Назарко — голова ГО «Some People», музикант, учасник електронного об’єднання TYSK, співвласник Some People Center for New Culture;
• Ігор Лялюк — архітектор, соціальний інженер, дослідник;
• Дмитро Булах — голова правління ГО «Харківський антикорупційний центр», депутат Харківської міської ради, військовослужбовець, соціолог;
• Марина Крячко — головна архітекторка проєктно-дослідницької групи «Інший шлях», ландшафтна дизайнерка Artgeo, авторка «Садового задачника», ютуберка;
• Ольга Клейтман — архітекторка, співзасновниця SBM Studio.

Кожні експерт та експертка відповідали на три ключові питання: яку проблему неможливо ігнорувати, які обмеження або ризики важливо враховувати та що реально можна протестувати вже зараз або протягом найближчих 90 днів.

«Головна проблема загальної площі зелених насаджень — систематичне скорочення природних територій через виділення ділянок під забудову та некомпетентне управління міськими ресурсами. Це призводить до масового висихання та загибелі дерев у парках (особливо вікових), деградації малих лісів, а також скорочення та забруднення водних ресурсів. Фрагментація природних екосистем стрімко знижує їхню стійкість і повноцінну здатність до самовідновлення. Найперше, це загрожує знищенню лісових масивів та екологічних коридорів у долинах річок. Необхідні та реальні кроки. Скасувати рішення щодо передачі ділянок під забудову в межах долин Харківської річкової системи. Протягом року провести повний інвентаризаційний облік усіх компонентів річкових долин Харкова та Лопані й домогтися їхнього звільнення від незаконних об’єктів», — Марина Крячко.

Чотири майстерні — чотири перспективи на майбутнє

Після експертної сесії учасники та учасниці працювали у чотирьох паралельних майстернях. Кожна з них була присвячена окремому виміру майбутнього центру Харкова.

Майстерня «Освіта, економіка, молодь і нові оператори надії» працювала під модерацією соціолога та дослідника Дмитра Зайця.

Пропозиції від майстерні

Збереження різноманіття закладів вищої освіти у місті та статусу Харкова як студентського міста, осередку науки і вищої освіти. Що можна зробити вже для цього: створити неформальну платформу для спілкування та обміну досвідом між закладами вищої освіти, зокрема, успішними кейсами у складних умовах  роботи під час повномасштабного вторгнення. Модератором та ініціатором цієї платформи має стати не представник гілок влади. Насамперед це можна зробити на базі громадянського суспільства або, наприклад, на базі Харківського IT-кластеру, виконавча директорка якого є тут з нами.

Майстерню «Набережна, природа та кліматична адаптація» модерувала архітекторка, урбаністка, голова Urban Reform Олександра Нарижна.

Пропозиції майстерні

Підвищення біорізноманіття — пріоритет 1 . Зокрема, створення зелених маршрутів, із доступом до набережної міста для людей. Це вирішить питання розірваності зелених зон, адже велика частина набережної і зелених зон розкидані по місту і не об’єднані. Зелені маршрути сприяють підвищенню психоемоційного стану людини під час прогулянки. Також зелені маршрути зможуть поліпшити екологію міста і температуру повітря. Потрібно здійснити аудит доступності річок. Виділили на рік експериментальні ділянки, де можна буде тестувати експериментальні простори. Почати групу з людей, експертів та активістів, які готові працювати над природним середовищем міста.

Майстерня «Спадщина, архітектура та ідентичність» відбулася під модерацією архітекторки, просторової планувальниці та засновниці бюро просторового розвитку Spaces Анни Литовки.

Пропозиції від майстерні

Потрібні якісне передання спадщини, сканування існуючих та зруйнованих будівель. Відчутний запит на віднайдення нових функцій, оскільки у відновлених об’єктах не будуть зберігатися функції, які були перед цим. Потрібні також стратегія та методологія меморіалізації у міському просторі. В роботі зі збереженням об’єктів ми працюємо з простором великої кількості людської травми. Варто не забувати про трагедії, які на конкретних місцях могли відбутися. Тож потрібно знайти стратегії, як не ретравматизувати людей, але при цьому давати можливість пам’ятати ті трагедії, які відбувалися на об’єктах, і давати відчуття розуміння того, крізь що люди пройшли у цих місцях під час війни, працювати над розумінням, що це не прохідне місце, а те, яке несе в собі пам’ять. Створення музею міста. Також як бажаний варіант для одного з об’єктів — створити на його місці сад. 

Четверта майстерня — «Культура, повсякденність і ритми центру» — проходила під модерацією голови ГО «Some People», музиканта, учасника електронного об’єднання TYSK та співвласника Some People Center for New Culture Антона Назарка.

Пропозиції від майстерні

Створення єдиної платформи про культурне життя в місті, а саме — створення додатка, де можна буде побачити усі культурні події на рік загалом та деталі на найближчий місяць. Цей зручний додаток може посприяти інтеграції ВПО та харків’ян, а також культурному розвитку містян. Для посилення спроможності організацій, які працюють у культурі, та посилення іміджу культури в місті, варто  податися на конкурс «Харків: європейська столиця культури 2033 року». Для цього зібрати групу з харківських команд, які мають великий досвід роботи з міжнародними проєктами у різних сферах культури.

У межах майстерень учасники та учасниці спочатку уявляли різні сценарії Харкова 2036 року, визначали суперечності між ними та ключові обмеження, а потім поверталися з майбутнього до сьогодення — до конкретних кроків, які можна зробити вже протягом року або найближчих 90 днів.

Результатом роботи кожної групи стали напрацювання для пілотних проєктів, у яких визначалися проблема, цільова група, очікуваний результат, оператор, відповідальний за ухвалення рішення, необхідні ресурси, питання безпеки, спосіб збору зворотного зв’язку та критерії подальшого масштабування або припинення проєкту.

Серед тем, які стали наскрізними для роботи груп, — майбутнє набережної, поєднання природного та технологічного образів Харкова, збереження архітектурної спадщини, різні ритми використання центру різними групами жителів, міжпоколінна взаємодія, нові оператори міського розвитку та механізми громадського контролю.

Важливою частиною роботи стало також питання безпеки. Учасники розглядали не лише фізичне облаштування простору, а й протоколи безпеки, доступність укриттів, можливість евакуації та інші умови, без яких реалізація пілотів у Харкові неможлива.

Від ідей — до 90-денних пілотів

Одним із ключових результатів «Асамблеї спільного майбутнього» стали конкретні пропозиції, які потенційно можна тестувати вже найближчим часом.

Окрему увагу учасники приділили тому, що відновлення міста не може обмежуватися фізичним відновленням будівель та інфраструктури. Повернення людей до Харкова також залежить від доступності житла, визначеності щодо пошкодженого майна, можливостей працевлаштування, безпеки та здатності міста забезпечувати повсякденне життя.

Що далі?

«Асамблея спільного майбутнього» стала переходом від дослідження та збору даних до спільного формування рішень. Після події команда Urban Reform збере всі напрацювання чотирьох майстерень та підготує фінальний документ із пріоритетами, проєктами та наступними кроками.

Фінальні результати асамблеї, напрацьовані проєкти та подальші кроки будуть опубліковані на сайті Urban Reform.

Наступний етап — опрацювання проєктних пропозицій, визначення відповідальних операторів, необхідних ресурсів і можливостей для запуску 90-денних пілотів.

«Асамблея спільного майбутнього» стала спробою перейти від питання «яким має бути центр Харкова?» до практичнішого — «що ми можемо зробити разом уже зараз, щоб перевірити це майбутнє?».

Подія відбувалася у межах проєкту «Харків:Спільне майбутнє», який реалізовує ГО «Міські реформи» як частину проєкту «Імпульс», що упроваджується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Партнерський матеріал