Мапа рівнів епіднебезпеки з 19 жовтня 2020 року. ЦГЗ МОЗ
За рішенням міської комісії з техногенно-екологічної безпеки з 19 жовтня на території Харкова:
Запроваджені канікули у закладах загальної середньої освіти міста Харкова з 19 по 30 жовтня 2020 року;
Заборонена розважальна діяльність у торгово-розважальних центрах (ТРЦ);
Заборонена робота установ сфери культури, кінотеатрів та інших закладів розважальної діяльності;
Обмежена торговельна діяльність ТРЦ з 20.00 до 7.00 (крім відділів продовольчої групи);
Обмежена робота з 20.00 до 7.00 суб’єктів у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо);
Обмежена робота з 20.00 до 7.00 суб’єктів господарювання у сфері торговельного і побутового обслуговування населення;
Заборонена діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, крім тих, які приймають відвідувачів не більше однієї особи на 10 кв.м. приміщення і дотримуються карантинних вимог;
Заборонено відвідування установ і закладів, що надають соціальні або реабілітаційні послуги сім’ям, особам, що перебувають у складних життєвих обставинах (тимчасове, денне перебування), крім установ і закладів, які надають соціальні послуги екстрено (кризово), центрів обліку бездомних осіб, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, соціального патрулювання.
Документ опубліковано на сайті Харківської міськради.
Рішення про віднесення Харкова, Люботина, Богодухівського, Лозівського та Первомайського районів до червоної зони 15 жовтня ухвалила державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Того ж дня рішення прийняла регіональна комісія. 16 жовтня обмеження затвердила міська комісія.
За даними епідеміологів, серед жителів Харкова за два попередні тижні зареєстровано 5690 випадків COVID-19 (73,0% від усіх зареєстрованих за цей період), показник на 100 тисяч населення перевищив 320 на 100 тисяч населення, що є одним з критеріїв для встановлення червоного рівня небезпеки, і склав 398,75.
Посилення карантинних обмежень обговорювала сьогодні міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Засідання наживо транслювало «Суспільне»
Перший заступник міського голови Ігор Терехов сказав, щонайважливішим на сьогодні є дотримання правил безпеки, особливо у транспорті.
Гендиректор КП «Харківський метрополітен» В’ячеслав Стаматін повідомив, що інтервал руху поїздів зранку і ввечері у «години пік» вдалося скоротити до 2 хвилин 45 секунд. Працівники метро, за його словами, стежать, скільки пасажирів перебувають на станціях: якщо забагато — додають резервні потяги.
За словами Стаматіна, поліція допомагає стежити за тим, щоб пасажири вдягали маски, в першу чергу на вході до підземки. Проте Терехов заявив, що контроль потрібен ще й усередині вагонів.
У наземному міському транспорті за дотриманням маскового режиму також допомагають стежити правоохоронці, додав заступник міського голови Євгеній Водовозов.
«Сьогодні, вже прямо зранку, поліція досить активно у різних частинах міста перевіряє і приватних перевізників, і електротранспорт: і кількість людей у салоні, і масковий режим, — каже Водовозов. — Здебільшого це роз’яснення. Гадаю, ще день-два — і все вирівнюється. Усюди, де є гучномовці, ми це оголошуємо, водії також кажуть. В електротранспорті санобробка гарантована, приватних перевізників ми також смикаємо увесь час».
За його словами, поки «особливого ажіотажу немає».
Терехов попросив поліцію дуже акуратно і виважено підійти до цього питання.
«Так, ми сьогодні змушені дотримуватися маскового режиму ті соціальної дистанції у громадському транспорті. Але я дуже прошу вас толерантно роз’яснювати людям, що це питання їхнього здоров’я», — звернувся він до правоохоронців.
Начальник управління превентивної діяльності Нацполіції Харківщини Сергій Бірбасов зауважив, що до цієї роботи залучили додаткові сили — особливо в метрополітені, аби запобігти скупченню у «години пік».
За словами заступниці міського голови Світлани Горбунової-Рубан, у медзакладах Харкова продовжують створювати нові місця для хворих на COVID та забезпечувати ліжка киснем.
«Ми найближчим часом чекаємо гроші на придбання нових кисневих бочок», — додала посадовиця.
Затримок щодо грошей не буде, запевнив Терехов.
Коментуючи рішення держкомісії з ТЕБ і НС, він заявив:
«Усе, що нам приписано – закриття кінотеатрів, розважальних закладів — будемо ухвалювати такі рішення… Будемо виконувати все, що нам приписано. А те, що не доручено — виконувати, звичайно, не будемо».
«Ми зобов’язані сьогодні дуже чітко і виважено підійти до системи, зокрема, спортивних клубів. Це малий бізнес. Він ще не оговтався після тих карантинних заходів, — сказав віцемер. — Стосовно малого і середнього бізнесу: за умови дотримання всіх заходів безпеки — соціальної дистанції, маскового режиму, забезпечення дезінфекційними засобами — вони продовжують працювати».
Як уточнили у міськраді, з 19 жовтня на території міста Харкова вводяться обмеження:
установи культури (в т. ч. кінотеатри), розважальні установи (в т. ч. нічні клуби) припиняють роботу;
об’єкти харчування та ТРЦ працюють до 20:00;
спортзали і фітнес-центри працюють за умови суворого дотримання протиепідемічних норм;
шкільні канікули починаються 19 жовтня і триватимуть до 30 жовтня; студенти вишів навчаються дистанційно.
Дитячі садки, продуктові магазини і ринки продовжують роботу в звичайному режимі.
За рішенням державної комісії з ТЕБ та НС з 19 жовтня міста Харків і Люботин та ще три райони Харківщини — Богодухівський, Лозівський та Первомайський — переходять до червоного рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19. Решта області — в помаранчевій зоні.
Про стан медичної допомоги коронавірусним пацієнтам на сесії 15 жовтня розповів заступник голови Харківської обладміністрації Тарас Пастух.
За його словами, для хворих на COVID-19 у регіоні відвели понад тисячу додаткових ліжок у лікарнях. Раніше їх було 1700, сьогодні — вже 2800. Ситуація у медзакладах залишається складною.
«Якщо, для прикладу, заклад визначений для надання допомоги для ста пацієнтів, як правило, там вже перебувають 110-120 хворих. Вони можуть перебувати вже і в коридорах, і ущільнюється їх розміщення вже у самих палатах», — заявив заступник голови ХОДА.
Кількість збільшили за рахунок лікарні в Ізюмі зі 110 ліжками. Очікують на включення медзакладів «Укрзалізниці» до переліку опорних.
«Також сьогодні ми очікуємо розпорядження, де буде додано ще чотири лікарняні заклади: обласна клінічна лікарня, також ми розраховуємо, що долучаться дві лікарні, власником яких є «Укрзалізниця» і Міністерство транспорту, а також інституту імені Малої», — уточнив Пастух.
На базі цих закладів додатково розгорнуть від 800 до 1000 ліжок, що, на думку Тараса Пастуха, дозволить на декілька днів покращити ситуацію щодо можливості надання оперативної допомоги.
Тарас Пастух. Фото: oblrada.kharkov.ua
Залишаються проблеми з фінансуванням. Так, лікарні «Укрзалізниці» фінансуються з державного бюджету, а область або місто виділяти їм кошти не можуть. ХОДА, за словами Пастуха, працює з центральною владою, аби ці заклади отримали додаткові ресурси для проведення кисню і закупівлі обладнання.
Заступник голови обладміністрації додав, що Харківщина очікує 37 млн грн з держбюджету на закупівлю кисневих концентраторів. Залишається невирішеною кадрова проблема.
«Найскладнішим є інше. Ми можемо значно більше розгорнути ліжка, ми можемо закупити ще безліч концентраторів. Є інша проблема: у нас не вистачає медиків. На сьогодні лікарів, які можуть надавати допомогу в палатах інтенсивної терапії, інфекціоністів, терапевтів — їх критично не вистачає. Тому сьогодні ми разом з містом розробляємо дещо інший алгоритм надання допомоги хворим, який будемо пропонувати затвердити НСЗУ і Міністерству охорони здоров’я», — каже Тарас Пастух.
За його словами, новий алгоритм передбачає створення певного мобільного парку обладнання.
«Тих самих кисневих концентраторів — щоб підтримати сімейну ланку медицини, щоб лікарі первинної ланки могли якісніше надавати допомогу на дому, створюючи мобільні бригади, — пояснив Пастух — Вони будуть виїжджати до хворих, можливо, ставити крапельниці, забезпечувати на три, чотири, п’ять днів кисневими концентраторами. І, відповідно, таким чином ми зможемо більш якісно, у більшій кількості надати допомогу на початковій стадії захворювання. Це збільшує для людини шанси не стати важким хворим».
Обговорення допомоги COVID-пацієнтам викликало суперечки під час сесії: між заступником голови обласної ради Володимиром Скоробагачем і головою ХОДА Олексієм Кучером сталася сварка. Скоробагач відреагував на виступ Тараса Пастуха.
«Якось у вас гладко проходить, «є проблеми». А чого не скажете, що сьогодні на ранок давали швидку, тільки вісім ліжок, щоб приймали лікарні: це чорнобильська дала п’ять і ще по одному ліжку в різних лікарнях. А скільки у нас на день хворих? У нас просто катастрофічна ситуація, яка викликана, я вважаю, роботою Департаменту охорони здоров’я. В якому стані палати? Які ліжка?» — казав Скоробагач.
Володимир Скоробагач
«Куди везуть людей? Людей залишають вдома! Хворих! Із запаленням! Двостороннім запаленням легень. І що? Кажуть, давайте ми лікуватимемо вас телефоном. Їм дихати чимось потрібно! Тобто робота провалена однозначно. І те, що ви кажете, ми у майбутньому робитимемо, це все х*рня! Просто чистої води відписка!» — продовжив він, додавши, що треба вживати «серйозних заходів».
Голова Харківської обладміністрації Олексій Кучер відповів у тому ж тоні.
«Х*рню це ви зараз городите. Тому що жодних немає прикладів, які говорили б про те, що у нас в департаменті хаос. Конкретні приклади. Про те, що ви говорите, недостатньо ліжок. Так! Про те, що у нас стіни пошарпані? Так! Що ви робили п’ять років? Що ви конкретно робили п’ять років для того, щоб була інша ситуація? Ні х*ра не робили, разом з Булахом (депутат облради Дмитро Булах, який теж розкритикував роботу ОДА — ред.)!» — заявив Кучер.
Скоробагач, галасуючи, рушив у бік Кучера зі словами «не др*чіть… », бив рукою по столу і кріслу заступника голови облради Віктора Коваленка. Кучер у відповідь заявив, що це Скоробагач у попередні роки бездіяв. Вгамувати опонентів спробував голова Харківської облради Сергій Чернов.
«Я говорю: заспокоїмось! Паузу зробіть. Наберіть повітря в легені», — звернувся він.
Після сесії голова облради сказав, що напруженості на засіданні сприяла як відсутність великої кількості депутатів, частина з яких хворіє на COVID-19 (зі 120 депутатів на сесії були до 67), так і наближення дня виборів.
«Менш ніж за два тижні відбудуться вибори, тому сьогодні всі стоять на низькому старті, не у кожного витримують нерви, тим паче, коли йде пряма трансляція… Сьогодні кожен депутат будь-якої політичної сили намагається засвітити свою позицію і, безумовно, присутня політична складова, на жаль. А на першому місці повинен бути професійний підхід, компромісні рішення. Це норма демократія, яка дає можливість розвиватися», — сказав Чернов.
На сесії депутати направили 4,5 млн грн на капремонт приміщення офтальмологічного корпусу обласної клінічної лікарні, 7 млн грн на придбання апаратів ШВЛ для обласної дитячої інфекційної лікарні та 10 млн грн на капітальний ремонт частини п’ятого поверху головного корпусу обласної інфекційної лікарні, де мають створити нове відділення реанімації.
Відповідне рішення 15 жовтня ухвалила державна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомив міністр Кабміну Олег Немчінов.
Сьогодні відбулося позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних…
Які обмеження введуть з 19 жовтня державна комісія має узгодити з регіональною комісією.
У Telegram Кучер повідомив, що транспорт не зупинятимуть, а заклади харчування працюватимуть з обмеженнями. ⠀
«Транспорт ми не зупиняємо. Заклади харчування працюватимуть до 20:00. Ми закриваємо кінотеатри, фітнес-центри і спортзали. Торговельно-розважальні центри працюватимуть до 20:00. Крім того, закриваємо відвідування отримувачами соціальних або реабілітаційних послуг установ і закладів, що надають соціальні або реабілітаційні послуги сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах», — написав Кучер.
Оновлення 21:00. Заява голови Харківської ОДА.
В останні дні на Харківщині реєструється понад 600 випадків COVID-19 щодоби.
На початку епідемії, коли Україна перебувала у жорсткому карантині, Харківська облдержадміністрація, на відміну від міськради, демонструвала більшу зацікавленість у підготовці системи охорони здоров’я до невідомої досі загрози. Голова Харківської ОДА Олексій Кучер спробував позиціонувати себе як рятівник, допоки не стало зрозуміло, що жорсткі заходи карантину невигідні для рейтингу. Скандалом завершилася і кооперація керівника ОДА з Олександром Ярославським та Геннадієм Кернесом — цій компанії Кучер був не потрібен.
Міська влада з одного боку показувала турботу про харків’ян — купувала одноразові маски, приймала обладнання від благодійників, виділяла кошти на закупівлю авто для мобільних бригад та ШВЛ (частину з яких врешті-решт перерозподілили на маски). З іншого боку — попри офіційну статистику, не визнавала наявність хворих серед містян. Чиновники з мерії як нехтували карантином, так і продовжують робити це досі. Чого тільки коштує прийом до Дня міста, після якого Геннадій Кернес вже не з’являвся на публіці, або концерт Олі Полякової — якщо не організований, то легалізований присутністю очільників району та Терехова.
Тривалий час основне навантаження з прийому пацієнтів лягало виключно на лікарні районного та обласного підпорядкування. На початку боротьби з COVID місто фактично відсторонилось від надання стаціонарної допомоги. Хоча ще у квітні в обласній інфекційній лікарні попереджали про ризики й просили про допомогу: «Ми не ділимо пацієнтів на жителів міста та області».
Що говорив тоді міський голова? «В місті Харкові інфекційних лікарень немає». Формально — так, перші опорні лікарні підпорядковані області. Втім, сам посил насторожував — Кернес дав зрозуміти вже тоді: це не наш клопіт.
Лінії, яку задав міський голова, його підлеглі трималися кілька місяців. Чиновники розповідали журналістам, чому визначені опорними міські лікарні не можуть лікувати COVID-хворих, а тільки приймати «на долікування» пацієнтів з негативним ПЛР-тестом: вказували на специфіку коронавірусу, відсутність інфекціоністів й «відповідної ліцензії».
Тоді як світ намагається мінімізувати наслідки пандемії, шукає і навчає персонал, міська влада чекала «ліцензії» й до останнього вірила, що пронесе. Що ця пандемія пройде повз, як пройшли свинячий та пташиний грипи. Що COVID — гарний привід для піару, особливо перед виборами.
Приклад посадовців з мерії наслідували рівнями нижче — якщо карантину не дотримуються можновладці, чому засобами захисту користуватимуться водії тролейбусів, трамваїв чи маршруток?
З обладміністрації у бік міськради звучали то боязкі докори (недопрацювання первинної допомоги; нещільна наповнюваність міських лікарень), то констатація взаєморозуміння. В обласному департаменті немов «захищали» міські опорні заклади: не можна «розпорошувати» пацієнтів з COVID, говорив заступник директора обласного департаменту охорони здоров’я Геннадій Бондарчук.
Коли на горизонті замайоріла передвиборча кампанія, боротьба з COVID в обладміністрації відійшла на другий план. Олексій Кучер відправився у турне заводами і не втрачав будь-якого інформприводу для заяв. Публічних висловів щодо рівня підготовки Харкова до можливого спалаху — конкретних, змістовних й чітких — з його боку не звучало. Напевно, керівник обладміністрації умисно цього уникав. Тим більше, як з’ясувалося, Кучер вважає Кернеса добрим мером, своїм вчителем і «тренером».
Тепер, коли Кернес в Берліні, а вибори ближче, його конкурент Кучер щонайменше двічі наголосив: «Міська влада не вірила в СOVID». Але… «я закликаю об’єднатися, тоді переможемо».
Що маємо нині? Харківщина — в лідерах за кількістю випадків COVID. Лікарні міста повні. Червоний рівень, хоча б за показником заповненості ліжок, вже не здається нереальним. Шукають нові місця. Облаштовують кисень. Уряд просить надати перелік приміщень для розгортання шпиталей.
У мерії заговорили про страхування медиків й вчителів. Міські посадовці визнали, що первинна ланка не справляється, «треба перемістити центр зусиль на амбулаторну допомогу». Але одразу перевели стрілки… «винна медична реформа» (читай — Супрун).
За час епідемії ми стали свідками багатьох повчальних історій. Про дезорганізацію надання допомоги — згадайте, як тяжкохворих пацієнтів возили з однієї лікарні в іншу. Про не/компетентність керівництва лікарень та чиновників — кваліфікованого посадовця на місце директора профільного департаменту в обладміністрації за пів року так і не знайшли. Нова історія, політична, стає в один ряд з попередніми. Очевидно, що можновладці, що міряються відповідальністю, насправді виявилися не здатними — не те, що спрацювати на випередження у боротьбі з COVID, але й відповісти на вже існуючі виклики.
Відповідне рішення 13 жовтня ухвалив Кабінет міністрів України.
«Уряд сьогодні продовжить дію адаптивного карантину до кінця цього року. Це потрібний крок, щоб гарантувати більш безпечне середовище для українців. І поки що це найбільш дієвий механізм від поширення коронавірусу не лише в Україні, але в цілому світі», — сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, в Україні захворіли на COVID-19 понад 5 тисяч вчителів і працівників шкіл. «Колосальний відсоток», — сказав прем’єр.
Фото: Урядовий портал
Кабінет міністрів України підтримав рішення державної комісії про встановлення канікул у школах з 15 по 30 жовтня, «після закінчення яких можливе переведення на дистанційну форму навчання».
«Закладам профтехосвіти, передвищої та вищої освіти рекомендуємо перейти на дистанційне навчання з 15 жовтня до 15 листопада», — повідомив Шмигаль.
Кабмін вніс зміни до постанови про карантинні заходи. Як повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, вносяться наступні зміни:
Вдвічі підвищується цільовий показник охоплення тестуванням з 24 до 48 на 100 тисяч населення протягом останніх семи днів.
При визначенні рівня епідемічної небезпеки не враховуватиметься кількість дитячих інфекційних ліжок (з урахуванням дитячих ліжок на Харківщині заповненість COVID-ліжок на 11 жовтня складала 72%, фактично ж ліжка в дорослих закладах Харківщини заповнені повністю, заявляв голова ОДА 9 жовтня — ред.)
Для встановлення червоної зони встановлюється показник захворюваності на рівні більш як 320 на 100 тисяч населення протягом 14 днів («На сьогодні цей показник був динамічний, він визначився як такий, що в п’ять разів перевищує відповідний середній показник по країні», — сказав Степанов).
Ресторани та інші заклади громадського харчування не можуть працювати після 22:00 і до 7:00 (окрім як на винос) — в тому числі на територіях зеленого рівня.
На територіях зеленого рівня епіднебезпеки забороняється проведення масових культурних, спортивних, соціально-релігійних та інших заходів за участі більш як 50 осіб за умов дотримання соціальної дистанції 1,5 метри та маскового режиму. За тих же умов на територіях жовтого рівня — не більше 30 людей, помаранчевого — не більше 20.
У регіонах будь-якого рівня епіднебезпеки дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів, окрім міжнародних змагань за окремим погодженням з МОЗ.
Держспоживслужбі та Національній поліції доручено посилити контроль, місцевій владі — організувати додатковий транспорт для запобігання скупчень.
Постанова має бути допрацьована протягом одного дня.
Найближчі кроки озвучив 12 жовтня під час засідання в мерії перший заступник міського голови Ігор Терехов.
Засідання наживо транслювало «Суспільне».
За його словами, планується збільшити кількість ліжок у лікарнях, а також підрахувати, які саме медикаменти та в якій кількості потрібні.
Також хочуть розробити муніципальну програму страхування медичних працівників і вчителів. За словами Терехова, до її створення залучать страхові компанії. Коли програма буде готова, її винесуть на сесію міськради.
«Ми стоїмо перед загрозою, що люди не захочуть працювати. Тому ми зобов’язані сьогодні забезпечити людей захистом у вигляді страхування. Розробляйте таку програму, рахуйте фінансовий план. Рахуйте, скільки це коштуватиме міському бюджету, але іншого шляху у нас сьогодні не існує», — сказав Терехов.
Ще один напрямок — посилення заходів безпеки у міському транспорті. Міськрада звернеться до поліції з вимогою суворіше стежити за дотриманням маскового режиму в метро, електротранспорті та маршрутках.
Гендиректору КП «Харківський метрополітен» В’ячеславу Стаматіну перший заступник мера доручив розробити новий графік поїздів — зі зменшеними інтервалами, щоб пасажири не скупчувалися на платформах.
«Ми посилюємо ці заходи, тому що це безпека людей. Метро закривати ми не будемо і не маємо наміру. Місто як жило, так і житиме. Але ми маємо дотримуватися соціальної дистанції, забезпечувати безпечне пересування для харків’ян», — наголосив Терехов.
Як розповіла заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан, на сьогодні в Харкові — майже 17 тисяч хворих на COVID. У трьох обласних і чотирьох міських лікарнях перебувають близько тисячі людей. Приблизно 6 тисяч одужали, 10 тисяч лікуються вдома. Невідомо, скільки ще займаються самолікуванням.
«Склалася така ситуація, що на цю тисячу (на стаціонарному лікуванні — ред.) ми використовуємо всі можливі та неможливі ресурси… А людина, яка залишилася і лікується вдома, все проводиться за її кошти, її силами. Тому нам якось треба перемістити ці центри, щоб більше уваги надати людям, які лікуються вдома», — сказала заступниця мера.
«Стосовно смертей в лікарняних стаціонарах, то тут є свої особливості. Найбільша їх кількість трапляється у перші три доби після госпіталізації в лікарню. З числа померлих в перші три доби більше половини людей помирають у першу добу, але на превеликий жаль, у цій статистиці є люди, які померли в першу годину перебування у лікарні. Все це свідчить про те, що амбулаторна медична допомога у тому вигляді, у якому вона є, не вирішує проблеми боротьби із COVID-19 в масштабах всього міста», — говорить Горбунова-Рубан.
За словами посадовиці, необхідно створити програму підтримки пацієнтів, які лікуються вдома, для цього міськраді потрібна допомога Нацслужби здоров’я України, яка, на думку Світлани Горбунової-Рубан, має розробити відповідний пакет COVID.
Горбунова-Рубан повідомила, що за 4,6 млн грн у 13, 17 та 25 лікарнях облаштували 254 додаткові ліжка з кисневими точками. Ще 10 млн грн необхідно для облаштування кисню в лікарнях №№28, 31 і 3, в кожній з яких можна розгорнути по 120 ліжок.
За даними на ранок 12 жовтня, протягом минулої доби в Харківській області зареєстрували рекордну кількість нових випадків COVID — 741, з яких 499 — у Харкові. Перший випадок у Харкові зареєстрували наприкінці березня 2020 року.
Ситуацію з COVID на Харківщині розглядали на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 9 жовтня.
«Зберігається тенденція до зростання. За останні два тижні лабораторно підтверджено 6849 випадків, це складає 257,48 на 100 тис. населення. Темп приросту показників за останній тиждень склав 21%. Інтенсивність епідпроцесу також зростає як у місті Харкові, так і в районах області. За критерієм епідеміологічної небезпеки більшість адміністративних територій області відповідає на сьогодні помаранчевому рівню. Показників, що відповідають критеріям червоної лінії безпеки, на території Харківської області поки що не досягнуто», — розповіла директорка лабцентру Любов Махота.
Державна комісія оновила зонування України за епідпоказниками. З 12 жовтня Харків залишається у помаранчевій зоні.
За даними лабцентру, 76% з-поміж усіх хворих за останні два тижні — жителі Харкова.
Заповненість лікарень
Опорні лікарні заповнені на 70%, повідомив голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер. За його словами, існує загроза переходу до червоної зони.
«Фактично ми маємо помаранчеву зону. Це фактично. Я мушу сказати, що реально ми навіть не в червоній зоні, а вже в чорній… Для того, щоб формально перейти в червону зону, нам необхідно п’ять днів поспіль мати заповненість по одному критерію — я лише одного критерію зараз торкаюсь, — 75%. На сьогоднішній день заповненість 70%», — сказав Кучер.
Заповненість ліжок у дорослих лікарнях Кучер називає стовідсотковою. Загальна статистика — 70% — враховує дані щодо дитячих ліжок.
«Трохи більше 500 ліжок ми маємо, і лежить всього лише 11 дітей, а також у пологовому будинку зі 110 ліжок заповнені 9. Зрозуміло, що ми маємо тоді цифру кількості незаповнених ліжок таку, яка дозволяє на сьогодні залишатися ще в помаранчевій зоні. Госпіталізуються від 60 по області до 90 осіб. Для того, щоб нам розмістити цих людей, а є такі, які перебувають у вкрай тяжкому стані, нам необхідно таку ж кількість і виписати. Це якраз є підтвердженням того, що ситуація є критичною», — сказав Кучер.
Що планує влада
Уряд закликав посилити контроль за виконанням карантину у містах, де спостерігається зростання захворюваності.
«На засіданні Державної комісії ТЕБ та НС дали низку доручень. Також закликав комісії ТЕБ та НС у місті Києві, Харкові та Сумах самостійно посилити протиепідемічні заходи, оскільки в місцевої влади є достатньо повноважень, щоб ефективно стримувати поширення COVID-19», — повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За словами Олексія Кучера, 320 додаткових ліжок мають підготувати у вже визначених опорними медзакладах — це кілька районних лікарень та чорнобильський диспансер. Від 150 до 200 ліжок, за інформацією Кучера, мають передбачити у міських лікарнях Харкова.
«Розглядається варіант навіть у разі необхідності розгортання ліжок на території немедичних закладів. Як ми і тоді говорили, це можуть бути стадіони, це можуть бути палаци, інші приміщення», — cказав Кучер.
До списку опорних додали міську лікарю Ізюма, де передбачено 60 ліжок «зі збільшенням в перспективі», розповів заступник голови Харківської ОДА Тарас Пастух. Наступною має стати обласна клінічна лікарня, де для прийому хворих на COVID мають відкрити офтальмологічне відділення.
Офтальмологічний корпус ОКЛ, 22 вересня. Фото Харківської ОДА
«Також сьогодні підписаний лист керівника робіт Харківської області з приводу ще п’яти лікарняних закладів, які не є у віданні ні Харківської міської ради, ні обласної ради, а це лікарні, які входять у відання Міністерства транспорту і МОЗ. Сумарна кількість ліжок там може бути доволі велика, реально — під COVID, думаю, це може бути 800-900 ліжок», — сказав Пастух.
Зі збільшенням кількості ліжок Харківщина потребує медпрацівників. За рішенням регіональної комісії, до лікування пацієнтів планується залучити інтернів.
Як повідомили у пресслужбі Харківської обладміністрації, 8 жовтня COVID підтвердили у 631 мешканця регіону.
Серед захворілих — 475 харків’ян. Ще 38 випадків зафіксували в Лозівському районі, 26 — у Чугуївському, 16 — у Харківському, 13 — у Нововодолазькому, 11 — у Зміївському, дев’ять — в Ізюмському, по шість — у Великобурлуцькому та Первомайському, п’ять — у Дергачівському, по чотири — у Валківському та Куп’янському, по три — у Балаклійському та Сахновщинському, по два — у Борівському, Вовчанському, Золочівському, Кегичівському і в місті Люботин, по одному — в Богодухівському та Коломацькому районах.
«Всього по області зареєстровано 23 341 лабораторно підтверджений випадок СOVID-19. З них 5073 хворих одужали, 402 — померли», — кажуть в обладміністрації.
Рекордну кількість випадків зафіксували минулої доби в Україні в цілому — 5804. За даними Міністерства охорони здоров’я, Харківщина посідає перше місце за цим показником. За нею йдуть Київ (567), Одеська область (403), Сумська (330) і Дніпропетровська (307).
Загалом на ранок 9 жовтня в Україні підтвердили 250 538 випадків COVID-19. Померли 4779 людей, одужали 110 650.
Міністр охорони здров’я Максим Степанов порівняв ситуацію в Україні з тою, що спостерігалася навесті в Італії та Іспанії.
«Зараз країни Заходу заходять на другий цикл локдауну. Але це країни, чия економіка може, хоча і з труднощами, пережити новий жорсткий карантин. Проте для нашої економіки це буде катастрофа», — заявив очільник МОЗ у відеозверненні до українців.
5 397 діагнозів COVID-19 за останню добу, близько 1000 госпіталізацій. Ліжка заповнюються швидко. Подібна ситуація була навесні в Іспанії та Італії. І навіть медичні системи розвинених європейських країн не витримували навантаження, всі ми бачили ті шокуючі кадри. Вся система влади та МОЗ вже понад пів року працює над тим, щоб мінімізувати наслідки епідемії. За цей час ми відновили роботу лабораторій, які з 200 тестів на добу у квітні зараз проводять по 34 тисячі; втричі збільшили кількість ліжок у лікарнях — з 12 до 37 тисяч; визначили й опрацювали протоколи лікування. Навесні соцмережами ширилися флешмоби з підтримки медиків. Проте зараз ситуація значно гірша, і це той самий момент, коли лікарі набагато більше потребують підтримки. Йдеться не про флешмоби. А про наше відповідальне ставлення до правил безпеки, щоб уповільнити розповсюдження захворювання, чим зменшити навантаження на лікарні та медиків. ‼️Окремо звертаюся до тих, хто зараз «грає в політику»: на кону життя людей, думайте про це кожного разу, коли влаштовуєте концерти або інші масові піар-акції. Йдеться про серйозну небезпеку, і ніхто не має права нехтувати життям та здоров‘ям людей.
Степанов зазначив, на початку епідемії кількість ліжок для хворих на COVID у лікарнях становила 12 тисяч, нині — 37 тисяч.
«Сьогодні у нас зайнята 21 тисяча ліжок. Уявіть собі, якби кількість ліжкомісць у лікарнях залишалась такою ж, як була навесні: це вже були б десятки тисяч смертей. Вже зараз ми розпочинаємо підготовку до відкриття тимчасових госпіталів для хворих на COVID», — повідомив міністр.
Він попросив українців відповідальніше ставитися до правил безпеки, аби уповільнити поширення хвороби та знизити навантаження на медиків.
Найбільше випадків за добу на Харківщині виявили з 6 на 7 жовтня — 687.
За данимиМіністерства охорони здоров’я, 7 жовтня зареєстрували 5397 нових випадків COVID-19. Це найбільший на сьогодні показник — попередній рекорд, 4 753, був днем раніше.
«Загалом в Україні 244 734 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, із них 4690 летальних, 108 233 пацієнти одужали», — наводить статистику МОЗ.
Найбільше випадків за добу в Харківській області (576, з них 425 — у Харкові), Києві (422), а також Одеській (367), Сумській (312) та Дніпропетровській (306) областях.
На ситуацію в Харківській області звернув увагу під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов, пригадавши велелюдний концерт до Дня вчителя, який всупереч карантинним обмеженням зібрав понад 2000 глядачів.
«Вчергове звертаюся до місцевої влади — до організаторів концерту. Ці цифри вас не лякають — кожного дня? Ви ж точно бачите, яка у вас кількість ліжок заповнена і кожного дня заповнюється хворими на COVID-19. Ви точно знаєте, в яких умовах у вас працюють лікарі. Принаймні, мені так здається, повинні знати», — зазначив Степанов.
За статистикою МОЗ, наразі Харківщина посідає друге місце у країні за загальною кількістю випадків COVID, поступаючись лише Києву.
За інформацієюХарківського обласного лабораторного центру, за добу на Харківщині зареєстровано 578 нових випадків, дев’ять летальних. Крім Харкова, значні показники захворюваності у Харківському районі (59 нових випадків за добу), Чугуївському (19) і Куп’янському (11).
Інфографіка: labcenter.kh.ua
На початку тижня Максим Степанов попереджав, що Україна швидко може перетнути позначку у 5000 нових випадків за добу, якщо люди ігноруватимуть карантинні правила.
