Карантин на Харківщині: естафета відповідальності
З введенням адаптивного карантину центральна влада передала повноваження регіонам, а там вже як піде: непопулярні рішення можуть пригадати на місцевих виборах. Як обладміністрація «довірилась» містам і районам, які додаткові обмеження ввели у Харкові, хто і чому поставив під сумнів один з критеріїв МОЗ і як цю позицію коментують у Києві — у сьогоднішньому подкасті.
Слухайте подкасти «МедіаПорта» на сайті, в Mixcloud, Google Podcasts, Apple Podcasts, Telegram і на Українському радіо Харків 106,1 FM.
Показники Харківської області щодо ситуації із коронавірусом не відповідали нормі майже тиждень. Регіональну комісію з техногенно-екологічної безпеки чиновники скликати не поспішали: зібрались не на третій день погіршення статистики, як передбачено постановою Кабміну, а на п’ятий.
(Музикальна заставка «ЗЕкоманди») Графік голови Олексія Кучера нині заповнений поїздками у райони.
«Я відвідав декілька об’єктів. Був фермерському господарстві. Це фермерське господарство має повний цикл…»
Статистику COVID-захворюваності область почала публікувати із затримкою, а на перший план вийшли ініціативи президента. «Велике будівництво».
«І ми знаємо, що в межах «Великого будівництва» будуть будуватися приймальні відділення».
Лабораторний центр констатує загострення епідемічної ситуації в регіоні. Оперативні дані озвучила представниця лабцентру Неля Новіцька.
«Відмічається негативна тенденція за показником динаміки захворюваності протягом останніх 5 днів. Якщо нормативний критерій складає 10%, то фактично відмічається від 14,73% до 32% 30 червня… Із зареєстрованих випадків 83% виявлено серед мешканців міста Харкова».
Зі збільшенням кількості хворих у Харкові збільшуються і тяжкі випадки, каже заступник голови Харківської обладміністрації Тарас Пастух.
«Серед 30 хворих, яких за день ми госпіталізуємо, може бути 5-6-7 хворих, яким вже попередньо виставлений діагноз COVID, всі інші фактично поступають з підозрою. Це говорить про те, що ці хворі не були виявлені як COVID-інфіковані в ранніх стадіях, тоді, коли вони могли бути виявлені як контактні особи до інших хворих, могли бути вчасно взяті на облік».
Лікарі первинної ланки Харкова мали б ретельніше відстежувати контакти хворих, наголошує голова обладміністрації Олексій Кучер. За даними на 4 липня, на Харківщині помер 91 пацієнт з СOVID.
«Ми вимушені звернути увагу, що у нас високий показник смертності. Шановні колеги, це факт. Тут я як раз звертаюсь до тих тез, які були озвучені Тарасом Тимофійовичем. Що, на жаль, в місті Харкові виявляються хворі вже на запущених стадіях. Тому я вкотре звертаюсь до первинної ланки, медичних працівників, які відпрацьовують епідрозслідування, необхідно жорстко приділяти увагу і виявляти на ранніх стадіях, все робити для цього».
Голова ОДА Олексій Кучер не виключав посилення карантину на Харківщині. Однак регіональна комісія обмежилася рекомендаціями до міст і районів. Влада громад має визначатися самостійно, каже заступник голови ОДА Тарас Пастух.
«Постійно така грань між життям і здоров’ям людей та фактично існуванням області, економічними процесами. Тому є пропозиція не приймати одного рішення для в цілому всіх районів та міст області, а дати місцевим комісіям, районним, міським, прийняти рішення, виходячи з тих даних, які їм надасть лабораторний центр».
Олексій Кучер на засіданні вступився за бізнес.
«Якщо не допрацьовують одні, не дотримуються санітарних заходів, кількості людей у вагонах, в громадському транспорті, то чому повинен страждати бізнес?»
Чи є у перекладанні відповідальності політика, коментує політологиня Юлія Біденко. На її думку, не можна відкидати і економічну складову.
«Зважаючи на те, що буквально пару тижнів тому КМІС опублікував дані, що майже дві третини українців взагалі не вірять в природне походження коронавірусу і переважають такі негативні моделі поведінки й ставлення населення, я думаю, що тут є і адміністративна складова, і така, що просто не вводити, не посилювати карантин, який не буде людьми і бізнесами якось дотримуватися, і при цьому подразнювати населення, яке не дуже вірить взагалі у цю хворобу… Я не думаю, що вони прямо настільки піддаються популізму, але економічна складова дуже погана. У нас і так криза, яка розпочиналася до карантину. Якщо вже брати політичний момент, не хочуть не те, щоб населення збурювати, а ще й, умовно кажучи, лідерів ОТГ, районних рад на місцях, ставати з ними в конфлікт і брати на себе повну відповідальність за те, що економічні збитки будуть для цих громад відчуватися протягом найближчого року і можуть стати лейтмотивом виборів».
Мер Харкова Геннадій Кернес, політична реклама якого вже почала заповнювати місто, називає епідситуацію з коронавірусом у Харкові нормальною. От що він сказав у недавньому інтерв’ю «Радіо Свобода».
«Ситуація в нашому регіоні нормальна. Все тримається на певному рівні. Можна сказати, є плато… Таких сплесків не буває».
Тієї ж лінії тримаються і заступники мера. Світлана Горбунова-Рубан вказує на необізнаність Кучера щодо роботи первинної ланки міста.
«Це неправильна заява. Свідчить про те, що людина або неінформована, або не розуміє, про що треба говорити».
Андрій Руденко відповідає на зауваження обладміністрації прислів‘ями…
«Я б не хотів шукати чорну кішку у чорній кімнаті, а сказав би тільки одне: чисто не там де прибирають, а там де не смітять».
…і каже про безвідповідальність самих людей.
«Ви зверніть увагу, що відбувається на пляжах, ви зверніть увагу, що відбувається у кальянних, коли люди з одним мундштуком на сімох палять один кальян».
Попри позицію Харкова — «Усе нормально» — місто таки посилило карантин. Рішення оголосив перший заступник мера Ігор Терехов.
«Обмеження роботи кінотеатрів, проведення масових заходів більш ніж 10 людей… Заборонити роботу закладів громадського харчування, де відсутні літні майданчики, або площа залу складає менше 50 кв. м, окрім надання послуг зі здійснення адресної доставки замовлень та замовлень на винос. …Обмежити роботу кафе, ресторанів до 22:00».
Чи вплинуть такі обмеження на епідситуацію і як контролюватимуться — ще питання. Між тим голова обладміністрації Олексій Кучер засумнівався у критеріях Міністерства охорони здоров’я. Назвав показник динаміки зростання випадків необ’єктивним і навіть абсурдним.
«Навіть якщо ми знизимо до 5 осіб, наприклад, кожного дня ми будемо констатувати захворілих 5 осіб, а декілька днів буде 10, то це плюс 50% приросту в динаміці. А з врахуванням цифр це невелика кількість людей, з урахуванням населення області. Звісно, це досить абсурдний показник, на мій погляд».
Наскільки справедлива думка Кучера, я спитала у керівника Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігоря Кузіна. За його словами, мета індикаторів — показати тенденції та уникнути маніпуляцій з боку регіонів.
«Після того, як було застосовано адаптивний карантин, ці індикатори переглядалися. Туди додавалися ті речі, які ми виловлювали на рівні декількох областей, коли були або певні махінації, або недостовірне подання інформації, або коли ми розуміли, що інформація не може бути повноцінно проаналізована за рахунок тих лише первинних трьох індикаторів. Зараз індикатори, які були запропоновані, треба рахувати усі чотири індикатори разом. Якщо один з них перевищує ту встановлену межу або норму, яка зараз рекомендована урядом, в цілому це буде казати про те, що в області є ситуація, яку той же самий губернатор або державний санітарний лікар території має детально, ретельно проаналізувати і прийняти якісь корегувальні дії.
З точки зори експертів-епідеміологів, які працювали над розробкою індикаторів, ці індикатори зроблені таким чином, щоб навіть гіпотетичні маніпуляції з боку регіону ми мали змогу побачити. Тобто вони відображають різні ланки надання медичної допомоги або епідеміологічного нагляду.
Мені так здається, що якщо щось не виходить, треба шукати проблему не в показниках, треба шукати проблему в тому, що щось здається не так в системі або не так в тих заходах, які застосовуються».