Ситуація навколо обласної інфекційної лікарні: від емоцій до дій
Кажуть, аудиторії набридло усе про коронавірус. Що поробиш: доведеться набридати знов. Та й сьогоднішня історія — швидше, не про інфекцію, а про емоції. Відчай і страх. Безпорадність і несправедливість — у кожного своя. А ще про обіцянки. І рівень компетенції.
Слухайте подкасти «МедіаПорта» на сайті, в Mixcloud, Google Podcasts, Apple Podcasts, Telegram і на Українському радіо Харків 106,1 FM.
Медики харківської інфекційної лікарні тримають оборону другий місяць. Коли шестеро працівників захворіли на коронавірус, а роботи не поменшало, персонал подав голос. Все ще тихий.
Працівниця лікарня (голос змінено): «Настолько мы уже устали, что ничего уже не хочется говорить…».
Журналістам і волонтерам не на камери медики прямо розповідають про виснаженість і відсутність елементарних речей у лікарні — аж до мила і сміттєвих пакетів.
Волонтер: «Мусорные пакеты 50-литровые, нас это поразило! У них нехватка».
Після тижнів суперечливих коментарів директор лікарні Павло Нартов публічно визнав: є проблеми і з персоналом, і з забезпеченістю.
«На деякий час лікарські засоби закінчилися. У нас не було ні антибіотиків… Зараз надійшли кошти!.. Кожен день [працівники] плачуть, тому що умови такі, я не знаю, хто це міг би витримати таке! А журналісти таке ще кажуть! Да, бувають якісь випадки. Але хоча би хоч хтось добре слово сказав із журналістів. В усьому світі називають лікарів білими ангелами, а ви? Лікар захворів, медсестри захворіли…».
За час майже повної завантаженості лікарні сталося дві резонансні події: родичі одного померлого звинуватили лікарню у вимаганні коштів на ліки. Родичі іншого — про те, що пацієнта попри тяжкий стан двічі возили між закладами.
Випуск новин «Вікна», СТБ: «Останні дні Харківщина у лідерах серед областей за кількістю нових випадків за добу… І ще про один летальний випадок «Вікна» дізналися під стінами реанімації інфекційної лікарні. Дідуся возили з лікарні до лікарні, з реанімації до реанімації, а сьогодні родичів повідомили: пацієнт помер».
Хронологію і причини транспортування 14 травня описала заступниця мера Харкова Світлана Горбунова-Рубан.
«З інфекційної лікарні до 13 лікарні перевели двох важких літніх людей, які потребували штучної вентиляції легенів і знаходження в умовах реанімації. Ну, це як би не зовсім для 13 лікарні, але вона прийняла тих людей, тому що фахівці інфекційної лікарні мотивували цей перевод тим, що в них там немає кисню, що вони не можуть надати необхідну допомогу і таке інше… Одна людина померла у першу добу після надходження у лікарню, а другу людину ми сьогодні переводимо в інфекційну лікарню — в них з’явився там кисень. І ми повертаємо людину в ті умови реанімаційної допомоги, в яких вони повинні знаходитись».
Павло Нартов каже: кисень був, місця не було.
«Ми все відремонтували, у нас є ємності, ми за рахунок благодійників зробили додатково шість і шість, 12 точок доступу, до цього не було, дякую благодійникам».
— Говорили, кисень начебто закінчився!
«До нас була у той момент велика кількість хворих з тяжкою формою коронавірусу, необхідно було їх локалізувати. Ми не могли на той момент. І цей хворий, якого переводили, вони були найбільш стабільні».
Як діяти медзакладам області в умовах пандемії, визначає Департамент охорони здоров‘я. Тож і запобігти переповненню — його завдання. За увесь час директор обласної інфекційної лікарні не висловив у бік департаменту жодної претензії. Тоді як директор департаменту Вадим Іванніков сказав: лікарня у своїх рішеннях самостійна, звітує, що всього вдосталь, але усе має встановити перевірка.
«В инфекционную больницу выделено 2 млн 412 тис грн. Закупку препаратов и тот перечень препаратов, которые нужно закупать, определяет директор того предприятия. Понимая эту ситуацию, которая стала высвечиваться, мной было подписано распоряжение и была проведена консультативно-еспертная комиссия. Я пока не готов говорить, потому что как только закончится эта комиссия, мы обязательно вам сообщим. По поводу того, как соблюдается инфекционный контроль, как производятся закупки, как соблюдается штатное расписание… Хочу, кстати, поставить в известность, что это одна из больниц, которая лучше всего оснащена. И персонала, докторов у них 104%, среднего медперсонала 93,6%. То бишь говорить о том, что там не хватает сотрудников, я бы сегодня не сказал, потому что она одна из самых лучших по наличию медработников. Они реально есть. То, как нам предоставил директор. Вот».
З початку карантину це був перший брифінг керівництва Департаменту охорони здоров’я. Більшість журналістів жодного разу не бачила Іваннікова в обличчя. Знайомитися з директором довелося і депутатам профільної комісії облради.
— Мы его не знаем…
— Иванников Вадим Леонидович.
— А откуда вы приехали?
— Из города Краматорска.
— Сколько вы работаете директором Департамента?
— Месяц.
— А почему за месяц не представились комиссии?
— На том заседании комиссии я не был, потому что был больничный. Учитывая, что у нас карантин, это раз, второе, вы же понимаете, мы сейчас 24/7 задействованы с COVID.
Іванніков каже: весь час у роз’їздах, немає коли спілкуватися з пресою. Про результати перевірки пообіцяв надати не раніше понеділка.
— У нас побажання до вас: виходьте до нас частіше, бо ви виходите до нас на такий короткий термін і приділяєте нам всього 20 хвилин. Ви ж бачите, скільки преси, скільки питань…
— Я не сижу в кабинете. Я был в Валках, я был во всех очагах, я был, извините, в самых очагах.
— Ви так багато працюєте, але склад обласної інфекційної лікарні ще не встигли перевірити, правильно?
— Ну вчера только поехала комиссия! Сейчас экспертные мне подготовят и положат на стол.
Окремо в історії з подоланням коронавірусу стоїть Харків — при тому, що жителів міста найбільше серед хворих на COVID. Визначено так, що опорні міські лікарні будуть напоготові. Але поки тільки для тих, хто після обласної інфекційної лікарні матиме два негативних лабораторних тести, наголошує директор міського Департаменту охорони здоров’я Юрій Сороколат.
«Так мы договорились, что больница инфекционная берет пациентов с положительными ПЦР. И потом нам, если там уже дважды отрицательные исследования, они переводят нам. 17 больница, 13 больница и 2 родильный дом, вы запомнили это, да? Три лечебные учреждения в городе, которые в первой линии и забиты в системе министерства и Национальной службы здоровья для финансирования, что они могут быть использованы для лечения на первом этапе после того, как будет перезаполнена инфекционная больница. Но на сегодняшний день такого переполнения там покамест не существует».
Місто не відгородилось, запевняє мер Харкова Геннадій Кернес.
«Скажуть, що лікарня номер такий-то, значить, будуть лежати у міських лікарнях… Відносини між містом, областю, комерційними структурами, меценатами, вірусологами чи іншими людьми по професіях вибудовані так, щоб було найкраще кому? Хворому. Для того, щоб його вилікували».
Як тоді пояснити, чому літнього пацієнта повернули до обласної лікарні, коли родина благала залишити його в спокої у міській?
Олена Баженова, онука померлого пацієнта в інтерв’ю СТБ: «То есть его даже в скорой везли с баллоном, в маске постоянно. Когда привезли уже в инфекционку во второй раз, его из скорой даже не доставали, сразу повезли в реанимацию. Все говорили, что мест нет, медсестры выходили, говорили, куда? У нас всё занято».
В ситуації дефіциту усього — від рішень до коштів — можна було б розраховувати на підтримку тих, хто її обіцяв. Пам’ятаєте, мер Геннадій Кернес, бізнесмен Олександр Ярославський і голова адміністрації Олексій Кучер створювали у Харкові антикризовий штаб?
— До пана Олександра (Ярославського) питання. Нещодавно в інтерв’ю ви сказали, цитую: «Мы просто порвём этот коронавирус…».
Олександр Ярославський в інтерв’ю «Радіо Свобода»: «Люди нас знают. И когда мы, мэр Кернес и бизнесмен Ярославский, в этом деле, они уверены, что мы просто разорвём этот вирус, мы его порвём в клочья… Они знают, что мы победители. Если мы за что-то берёмся, это стопроцентный успех… Знают, что Саша и Геша — всё в полном порядке. Ну и Алёша, конечно».
— …Саша, Геша и Алёша, конечно». Зараз Харківщина другу добу в лідерах за кількістю нових хворих і у родин, переважно, мешканців Харкова не вистачає коштів на лікування в тій же обласній інфекційній лікарні.
Геннадій Кернес: Татьяна, можно я отвечу, потому что…
— Це питання до пана Олександра.
Геннадій Кернес: Но я на це питання дам вам відповідь… Работают все по протоколу, никто не будет работать по вашему щучьему велению и по вашему хитрому хотению.
— Я про інше кажу… До нас звертаються жителі міста, родини, яких це вже зачепило… В них немає грошей на реанімацію…
Геннадій Кернес: Будь ласка, пусть звертаються до нас, до Олександра, ми допоможемо.
Олександр Ярославський: Саша, Геша и Алёша порвём коронавирус. Так мы его так и порвали! Если вы помните, я привёз, благодаря Джеку Ма, 150 тысяч ПЦР-тестов… И собрали бизнесмены и известные люди Харькова, ректоры, директора заводов, собрали сумму, я не слышал, чтобы другие города собрали или нет. Вот вам и ответ по поводу «порвём». Я сегодня не слежу за тем, сколько заболевших, но я не слышу, что здесь караул кричат, что прямо какая-то беда с коронавирусом Харькове.
Що відбувається і чому все так, я спитала у професора, анестезіолога, консультанта обласної інфекційної лікарні Володимира Корсунова. За його даними, про ситуацію у лікарні чиновники знають щонайменше два тижні.
— Нагадує якийсь хаос: і матеріальний, і адміністративний. Чи правильні у мене відчуття, як би ви оцінили?
Володимир Корсунов: Я хочу сказати так, що дійсно був період нестачі адміністративних рішень. Не будемо називати це хаосом, назвемо так, що це був час нестачі адміністративних рішень тих проблем, які накопичувались. Я дуже радію тому, що зараз ці рішення почали реалізовуватися.
— Кажуть, що дійсно є бригади медиків, які доукомплектують персонал.
Вони формуються. Я можу сказати, що до відділення інтенстивної терапії доправили двох лікарів-анестезіологів, які зможуть усунити цей дефіцит, який був, і які допоможуть, звісно, працювати якісно. Частина хворих, менш тяжких, я так розумію, що будуть розташовані на ліжках дитячої інфекційної лікарні. Загалом всі ці дії зможуть зменшити напруження…
— Дитячу не почали заповнювати на повну, я так розумію, да?
Наповну ні. Але частина вільних ліжок відкрита для госпіталізації пацієнтів дорослих з СOVID-19.
— Не було затримки з тим, щоб заповнювати дитячу? Таке враження, що хтось вирішив наповнити дорослу, щоб вона тріщала по швах, і потім тільки…
На мою думку, рішення переадресувати частину хворих було дещо запізнілим, тому що навіть за тими планами, які були, виглядало так, що якщо лікарня першого рівня заповнюється на 50-75%, то хворих починає приймати лікарня другої лінії. Але цього не відбулося і обласна інфекційна лікарня заповнилась на понад 100%. І лише після того почали прийматись якісь управління рішення.
— З одного боку хочеться зрозуміти директора лікарні, коли він говорить про велике навантаження, про те, що персонал не справляється. З іншого, здається, що саме директор не справляється. Від управлінських рішень керівника лікарні — чи багато від цього залежить, і знову ж таки чи є підтримка з обласного департаменту?
Я вам хочу сказати, що з початку епідемії директор обласної інфекційної лікарні не мав жодного вихідного дня. Він приїздить першим і повертається додому, коли вже темно. І він робить все, що можливо в межах його компетенції. Ми всі, будь-яка людина, будь-який фахівець, не застраховані від помилок. Але я можу сказати, що директор абсолютно з використанням всіх своїх можливостей зробити якнайкраще. А якщо б я колись побачив директора департамента у відділенні інтенсивної терапії, де б він на власні очі подивився, що там відбувалось, то тоді б я, може, і став на його бік. А зараз я вважаю, що обласний департамент працює не дуже ефективно і не завжди підтримує ті ініціативи, які виходять від директора лікарні. Звертались до директора департаменту ще два тижні (тому), з тим, що не вистачає персоналу, що необхідно створити бригадний… роботу по вахтовому методу.
Навіть в Україні використовується цей метод на Закарпатті. Люди заходять в лікарню, працюють 5 днів поспіль, відпочивачі потім працюють. Після тих 5 днів їх обстежують на СOVID, і вони йдуть додому на 5 днів, замість них працює інша бригада. А у нас лікарі приходять на добу, контактують з хворими на СOVID, потім смілимо рушають додому.
— Чи не пора вже усім зібратися за одним столом, якось нормально цей план розкласти…? Час ще не настав?
Ні-ні, я хочу сказати, що цей час мусив бути 30 років тому, коли Україна отримала незалежність. Але радянська система охорони здоров’я, радянське управління охороною здоров’я не змінилося ні на йоту. Для того, щоб відбувалися якісь рішення, залучалися експерти, які були, а останній рік чи два відбувається така ситуація, що експертів взагалі усунили навіть від консультування при прийнятті рішень. Науковців взагалі не включили в перелік медичних працівників. Дійсно, є різний рівень викладачів: і високий, і не дуже. Але такого немає в будь-якій країні світі, щоб науковці були виштовхнуті з роботи медичних установ!
До речі, оця історія, мабуть, ви чули, з апаратом ШВЛ «Новатор 2020». Механічний прилад, який скопіювали з їзраільського апарату і на який наш МОЗ дав згоду на виробництво. Оцей непотріб у 21 сторіччі буде видаватися за апарат штучної вентиляції легенів! Це викликало абсолютну відразу у всього анестезіологічного суспільства України. Розумієте, який провал? Яка прогалина утворилась між чиновниками і тими, хто дійсно розуміє, як воно мусить відбуватися.