Розкрадання на фортифікаціях Харківщини: справу передали до суду, гроші — у бюджет громади

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону скерувала до суду обвинувальний акт щодо шістьох учасників, яких підозрюють у заволодінні понад 20,6 млн грн бюджетних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області. Про це повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

За даними слідства, організатором схеми був колишній заступник Харківського міського голови. Йому та ще п’ятьом фігурантам інкримінують створення та участь у злочинній організації, заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах і легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Як повідомили у прокуратурі, організацію створили у березні 2024 року. До неї увійшли два директори підприємств, двоє фізичних осіб-підприємців та бухгалтерка. За версією слідства, організатор координував діяльність учасників та розподіл коштів, директори забезпечували укладення договорів і підготовку документів, бухгалтерка контролювала фінансові операції, а підприємці надавали свої реквізити для реалізації схеми.

Слідчі встановили, що протягом березня-вересня 2024 року між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації та підконтрольними фігурантам підприємствами уклали 20 договорів на будівництво фортифікаційних споруд.

«Учасники організації закуповували будівельні матеріали за ринковими цінами, після чого через підконтрольні підприємства та ФОПів штучно завищували їх вартість, що стало підставою для безпідставного перерахування бюджетних коштів. Унаслідок реалізації схеми державі завдано збитки на суму 20 632 102 грн, які надалі легалізовано шляхом проведення фінансових операцій», — повідомили у прокуратурі.

Суд арештував кошти, банківські рахунки, корпоративні права та транспортні засоби підозрюваних і підконтрольних їм підприємств загальною вартістю майже 4 млн грн.

Адвокат Віталій Саламаха, який представляє інтереси п’ятьох обвинувачених, пояснив, що сума збитків, яку інкримінує слідство, зросла з 5,4 млн грн до 20,6 млн грн після того, як у провадженні з’явилися додаткові договори щодо будівництва фортифікацій.

Правоохоронці зазначають, що під час досудового розслідування цю суму повністю відшкодували та перерахували до бюджету Харківської міської територіальної громади.

За словами адвоката Руденка, саме колишній заступник міського голови Харкова перерахував кошти у бюджет громади.

«Такий поступок — це декларація готовності до боротьби за невинуватість та постановлення правосудного виправдовувального вироку, а не визнання цієї суми як розміру завданої шкоди. Виходячи з того, що тема фортифікації є чутливою для громадян України, а будь-які інсценуації навколо неї грають на руку ворогу та можуть бути використані ворогом як інструмент ІСПО та пропаганти, Руденко вирішив депонувати ці кошти державі», — коментує Віталій Саламаха.

За його словам, Руденко заперечує свою причетність до злочину. Захист заявляє, що у разі виправдувального вироку залишає за собою право вимагати повернення відшкодованих коштів у встановленому законом порядку.

У разі доведення вини обвинуваченим загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

На час розслідування підозрюваним обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Надалі вони скористалися цим правом і вийшли з-під варти.

x

Нагадаємо, про підозру у справі щодо можливого розкрадання коштів під час будівництва фортифікацій на Харківщині правоохоронці повідомили наприкінці червня 2025 року. Тоді затримали колишнього заступника міського голови Харкова Андрія Руденка, а також ще чотирьох фігурантів — двох керівників підприємств і двох фізичних осіб-підприємців.

Андрій Руденко перебував під вартою з 30 червня 2025 року. У лютому 2026 року Київський районний суд Харкова змінив йому запобіжний захід і визначив заставу в 1,3 млн грн через необхідність лікування. Тоді ексчиновник вийшов із СІЗО та ліг до лікарні, однак після оскарження прокуратурою рішення апеляційний суд скасував ухвалу, і Руденка повернули під варту.

8 червня 2026 року колишній посадовець вдруге вийшов із СІЗО після внесення застави у розмірі 998,4 тис. грн. За словами його адвоката Віталія Саламахи, Руденко потребує стаціонарного лікування через серцево-судинні та інші хронічні захворювання. Захист також повідомляв про подання скарги до Європейського суду з прав людини щодо умов тримання під вартою.