«Очікуємо справедливості»: суд у Харкові почав розгляд справи про удар по «Епіцентру» 2024 року
Понад 150 свідків, 65 потерпілих, сотні мільйонів збитків і п’ятеро обвинувачених — щоправда, заочно. Київський районний суд Харкова почав розглядати справу про російський авіаудар по гіпермаркету «Епіцентр» на Салтівці. Один з найжорстокіших російських обстрілів за числом жертв, що стався 25 травня 2024 року, забрав життя 19 харків’ян, 46 постраждали. Деякі з них відчувають наслідки тієї атаки й досі. Тим часом росія продовжує бити по ТРЦ: за день до суду прилетіло по «Епіцентру» в Основ’янському районі, а за кілька годин до засідання влучило у «Караван» — по сусідству зі знищеним «Епіцентром» на Салтівці.
«Очікуємо скорішого справедливого суду»
У судовій залі немає вільних місць. Лише на лаві підсудних порожньо. На підготовче засідання 28 серпня за викликом суду з’явилися близько тридцяти потерпілих. Це колишні працівники харківського «Епіцентру», постраждалі внаслідок обстрілу 25 травня 2024 року, а також родичі загиблих того дня.
Більшість потерпілих неохочі до спілкування з пресою — спогади про удар свіжі й болять, попри те, що минуло понад два роки.
«Тяжкі тілесні ушкодження [отримав], — говорить MediaPort один із потерпілих Юрій Панасенко. — До цих пір відновлюємося. Усі».
В «Епіцентрі» Юрій працював промоутером — представником постачальника. Коли стався удар, частина працівників, поранені, тікали на вулицю.
«Куди змогли, туди вибігли. Були вже на вулиці, коли почався пожежа», — згадує Юрій.
У гіпермаркеті загинув напарник і близький друг Юрія Максим. Серед потерпілих у суді цього дня — його дружина.
«Справедливого суду ми очікуємо. Скорішого справедливого суду», — каже Юрій Панасенко.
«Звісно, очікуємо [справедливості]», — додає дружина загиблого.
Присутність преси напружує суддів. Головуюча навіть вимагає залишити в приймальні копії журналістських посвідчень. Та ніхто зі сторін — ані обвинувачення, ані потерпілі, ані захист — не виступає проти висвітлення процесу. Навпаки, — наголошує прокурор Микита Дальока, — справа резонансна і потребує уваги не лише на локальному та національному рівнях. Російські атаки на мережі українських гіпермаркетів є системними та у перспективі можуть дійти міжнародних судів.
«Історія бачила випадки, коли змінювались правила гри на міжнародній арені, коли з’являлася можливість притягнути до відповідальності в подальшому осіб, причетних до воєнних злочинів, — через міжнародну правову допомогу», — розмірковує прокурор.
Кого обвинувачують
Досудове розслідування було спеціальним — in absentia, тобто заочним, без присутності підозрюваних.
За понад два роки досудового розслідування слідчі та прокурори провели 52 огляди місця подій, отримали висновки 147 експертиз (зокрема нарахували 860 млн грн збитків довкіллю і 330 млн збитків власникам гіпермаркету), допитали понад 150 свідків.
65 людей визнали потерпілими: це родичі 19-ти загиблих (серед убитих — двоє дітей), а також 46 постраждалих.
Обвинувачених — п’ятеро. Це не виконавці, а командири — верхівка в ієрархії ворожої авіації.
- Олександр Лапін (01.01.1964 р. н.) — громадянин рф, генерал-полковник. Командувач Ленінградського військового округу ЗС рф та командувач угруповання військ (сил) «Північ». Організатор та ініціатор удару.
- Валерій Солодчук (24.03.1971 р. н.) — генерал-лейтенант, начальник штабу угруповання «Північ», керівник групи організації вогневого ураження (розробив план удару).
- Олег Маковецький (06.10.1966 р. н.) — генерал-лейтенант, командувач 6-ї армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони ЗС рф (організував застосування авіації).
- Юрій Подоплєлов (16.10.1967 р. н.) — генерал-майор, заступник командувача 6-ї армії ВПС та ППО (розрахував кількість літаків і боєприпасів для удару).
- Олексій Лобода (20.06.1978 р. н.) — полковник, командир 47-го бомбардувального авіаційного полку (віддав безпосередній наказ пілотам здійснити бомбардування).
«Це ланцюг командування, причетний до завдання авіаційного удару. Вони оголошені у міжнародний розшук та, за інформацією сторони обвинувачення, переховуються від суду на території держави-агресора. Виклик таких потерпілих здійснюється шляхом публікації повісток про виклик у загальнодержавних медіа та на сайті суду. У випадку нез’явлення в судове засідання існує процедура так званого заочного судового розгляду», — пояснює прокурор Микита Дальока.
25 травня 2024 року військові 46-го бомбардувального авіаційного полку скинули на Харків три авіабомби з Су-34.
«Було здійснено пуск трьох авіаційних бомб УМПБ Д-30, дві з яких влучили в торговельний гіпермаркет, а одна не долетіла. Пуски вказаних боєприпасів здійснювалися з літаків Су-34. У ході досудового розслідування встановлено, що вони базувалися на аеродромі «Бутурлинівка», який розташований у Воронезькій області», — зазначає прокурор.
Усі обвинувачені мають адвокатів. Держава забезпечує захист для дотримання змагальності сторін.
Зібрати усіх
Складність справи — у кількості учасників. За законом захисники обов’язково мають брати участь у засіданнях. Більшість адвокатів 28 серпня вийшла на зв’язок із судом у режимі відеоконференції, один був у залі. Та через відсутність захисника обвинуваченого Солодчука суду довелося відкласти засідання.
Ходити на слухання потерпілим необов’язково. Більшість із них просить суд розглядати справу за їхньої відсутності. Такі заяви потерпілі писали й сьогодні. Постраждалі від удару та родичі загиблих побоюються, що розгляд затягнеться на роки.
«Я розумію складність процесу, що це буде відбуватися, швидше за все, дуже довго. Розраховую на справедливість, щоб ті, хто все це зробили, і всі, хто навіть трошки були причетні до цього, всі понесли покарання», — коментує потерпілий, колишній працівник «Епіцентру» Даніїл Манько.
Під час удару він дістав контузії, наслідки якої відчуває на собі й досі.
«З фізичного — порізи ноги, отримав акубаротравму. І дуже багато проблем з’явилося зі здоров’ям. Є проблеми зі сном, дуже різка реакція на гучні звуки», — каже Даніїл.
Чергові удари по гіпермаркетах у Харкові лише підтверджують, що росія націлена на подальший терор, говорить прокурор у справі Микита Дальока.
«Напередодні сьогоднішнього судового засідання, вчора, було уражено ще один гіпермаркет цієї ж мережі… Загинула одна особа і п’ятеро отримали поранення. Ми бачимо, що це дійсно продовження ударів, а не відповідні дії, спрямовані на те, щоб якось відповісти за якісь удари, — вони почали завдавати удари по об’єктах цивільної інфраструктури ще з початку повномасштабного вторгнення, і все це фіксується в ході досудового розслідування у кримінальних провадженнях», — каже прокурор.
Імена виконавців злочину — льотчиків, які 25 травня 2024 року скинули авіабомби на гіпермаркет «Епіцентр» у Харкові — залишаються невідомими.
Деякі прізвища російських пілотів спливають у некрологах у російських медіа та інших відкритих джерелах, які теж відстежує прокуратура. Свіжий приклад — від 27 серпня, коли російські сайти повідомили про смерть унаслідок підриву авто у Санкт-Петербурзі підполковника Військ протиповітряної і протиракетної оборони. За даними джерел російських ресурсів, ідеться про уродженця Рязані Сергія Сєчкова з 332-го окремого вертолітного полку 6-ї армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони.
У 2022 році українська розвідка писала про воєнні злочини цього підрозділу: вертолітники завдавали ракетних та бомбових ударів по цивільних — зокрема на Слобожанському напрямку.
