Від суду в Харкові до ЄСПЛ: що відомо про справи адвокатів, які заявили про застосування сили в ТЦК

Жодна зі справ про конфлікти між працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та адвокатами на Харківщині не дійшла вироку — такі дані голови Ради адвокатів Харківської області Вікторії Гайворонської. Лише нещодавно вперше в українському суді — саме в Харкові — призначили таку справу до розгляду по суті. Що відомо про цей випадок? Чому в іншому випадку адвокатка, яка теж скаржилася на дії працівників ТЦК, звернулася до Європейського суду з прав людини? І як просувається розслідування таких справ у Харківській області? 

«Вирвали телефон, повалили на підлогу»

Індустріальний суд Харкова слухає справу співробітника ТЦК, якого обвинувачують у побитті адвоката Сергія Кравченка і перешкоджанні його адвокатській діяльності. Йдеться про події, які сталися у червні 2025 року.

Кравченку зателефонувала дружина чоловіка, якого доставили до ТЦК і відправили на військово-лікарську комісію, попри те, що він був виключений з військового обліку. Наступного дня чоловік сам попросив про юридичну допомогу. Адвокат оформив ордер на представництво і приїхав до медзакладу, де проходила ВЛК.

«Я підійшов до клієнта, він підписав договір, ми почали розмовляти. До нас підійшов чоловік, як я зрозумів, працівник ТЦК, який висловлював погрози. Я представився як адвокат, надав посвідчення й ордер. Але від мене вимагали, щоб я залишив приміщення та не надавав правничу допомогу», — розповідає Сергій Кравченко.

За його словами, він відмовився виконувати вимоги цієї людини, пояснивши, що виконує професійні обов’язки, а також повідомив, що викличе поліцію, і попередив, що фіксує події на телефон.

«У цей момент у мене вирвали телефон, повалили на підлогу. У мене нога підвернулася, так я отримав розрив меніска», — згадує Сергій Кравченко.

Поліція відкрила кримінальне провадження. Судово-медична експертиза підтвердила, що адвокат отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. За його словами, важливу роль у розслідуванні зіграли записи камер відеоспостереження.

«На відео видно, що я жодних дій не чинив, а мені перешкоджали виконувати адвокатську діяльність та застосували фізичну силу», — каже він.

Сергій вважає, що без розголосу справа могла б не дійти до суду.

«У першу чергу це завдяки Раді адвокатів Харківської області. Потім втрутився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, питання порушувала Тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Я також звертався зі скаргами до генерального прокурора. Як на мене, спочатку не було політичної волі», — говорить адвокат.

Обвинуваченому інкримінують перешкоджання адвокатській діяльності та спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості з необережності. Кравченко також подав цивільний позов з вимогою відшкодувати витрати на лікування та мільйон гривень моральної шкоди, адже, за його словами, через отриману травму він досі не зміг повністю відновитися.

«Потрібна операція, вона коштує близько 80 тисяч гривень. Зараз зробити її не можу. Моє життя повністю змінилося. Я не можу нормально ходити. Працювати адвокатом продовжую, але до ТЦК зараз намагаюся більше не ходити», — каже він.

За словами Сергія Кравченка, після інциденту у ТЦК він телефоном порадив клієнту припинити проходження ВЛК. Зрештою чоловіка, якого адвокат представляв, залишили у спокої.

Дізнатися позицію захисту у цій справі поки не вдалося. Адвокатка обвинуваченого Юлія Єсаулкова, до якої MediaPort звернувся по коментар, під час телефонної розмови спочатку сказала, що має узгодити позицію з клієнтом, і попросила зателефонувати їй пізніше. Але на дзвінки після того не відповідала.

Другий адвокат обвинуваченого Дмитро Макогон коментувати справу відмовився, але пообіцяв, що його клієнт висловить свою позицію безпосередньо в суді. Чергове засідання у справі призначено на 16 вересня.

«Людина змушена шукати захисту прав у міжнародній судовій інституції»

Випадок з Кравченком — не поодинокий. За словами Вікторії Гайворонської, за останні півтора року до Ради адвокатів Харківської області надійшло 17 звернень щодо застосування фізичної сили до адвокатів представниками ТЦК. Гайворонська наголошує: ця статистика не є повною, оскільки частина колег не повідомляла Раду і зверталася безпосередньо до правоохоронців. Проте навіть внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є гарантією, що у справі з’являться підозрювані, не кажучи вже про її судовий розгляд.

Саме тривале і неефективне розслідування стало підставою для звернення до Європейського суду з прав людини адвокатки системи безоплатної правничої допомоги Анастасії Неонети. 15 березня 2025 року вона приїхала до Київського районного ТЦК та СП Харкова, щоб надати правничу допомогу затриманому чоловікові.

За словами Анастасії Неонети, до клієнта її не допустили, а під час виконання професійних обов’язків застосували до неї фізичну силу. Унаслідок цього адвокатка отримала травми, перенесла операцію, тривале лікування та реабілітацію. Їй встановили III групу інвалідності.

«Попри те, що з моменту події минув уже понад рік, досудове розслідування досі триває. На сьогодні жодній особі не повідомлено про підозру. Частину необхідних слідчих дій було проведено лише після мого звернення до суду, а неефективність розслідування триває досі», — говорить Анастасія Неонета.

Вона стверджує, що звернення до ЄСПЛ було єдиним виходом із ситуації, що склалася.

«Я переконана, що держава зобов’язана забезпечити незалежне, всебічне та своєчасне розслідування кожного випадку застосування насильства щодо адвоката та перешкоджання законній професійній діяльності. Коли ж понад рік цього не відбувається, а винні особи не притягуються до відповідальності, людина змушена шукати захист своїх прав у міжнародній судовій інституції», — зазначає адвокатка.

Вона переконана, що її справа виходить за межі особистої історії та порушує питання ефективності захисту прав адвокатів в Україні.

«Якщо держава не забезпечує ефективного розслідування фактів насильства щодо адвоката та перешкоджання адвокатській діяльності, це становить загрозу не лише для окремого адвоката, а для всієї системи правосуддя», — наголошує адвокатка.

Експертиза триває, підозрюваних немає

У Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону у відповідь на запит MediaPort повідомили, що у справі щодо заподіяння тілесних ушкоджень Анастасії Неонеті триває судово-медична комісійна експертиза, яка має встановити, чи є причинно-наслідковий зв’язок між травмою, яку адвокатка отримала 15 березня 2025 року, та погіршенням стану її здоров’я. Слідчий призначив цю експертизу 15 червня 2026 року, тобто через 15 місяців після інциденту в ТЦК.

У спецпрокуратурі підтвердили слова адвокатки щодо відсутності підозрюваних, проте відповіді на решту питань не надали, посилаючись на таємницю слідства.

«У зв’язку з тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, розголошення інформації про результати слідчих (розшукових) дій, а також заплановані у кримінальному провадженні заходи на даний час може зашкодити досудовому розслідуванню. Станом на теперішній час у кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось», — йдеться у відповіді Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на запит MediaPort.

У спецпрокуратурі також уникнули пояснень тривалості досудового розслідування, яке тягнеться вже близько 1,5 роки.

«Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо, поведінка учасників кримінального провадження, спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень», — зазначається у відповіді спецпрокуратури.

«Не вкладається в здоровий глузд»

Більшість конфліктів адвокатів із працівниками ТЦК виникає ще до початку надання правничої допомоги — коли адвокатів не допускають до клієнтів або намагаються перешкодити їхній роботі: виштовхують із приміщень, силоміць забирають телефони та документи, каже Вікторія Гайворонська.

«Був випадок, коли чотири здорових чоловіки винесли з приміщення дівчину-адвокатку, яка важить до 50 кілограмів. У неї забрали телефон, папку з документами. Це взагалі не вкладається в здоровий глузд», — розповідає Вікторія Гайворонська.

Вона говорить, що в більшості державних органів існує зрозумілий порядок допуску адвоката до затриманої особи, тоді як у територіальних центрах комплектування ці правила нерідко ігноруються. Гайворонська нагадує про постанову Кабінету Міністрів №1363, яка передбачає, що після затримання людини уповноважений орган повинен невідкладно повідомити Центр безоплатної правничої допомоги, а захиснику мають забезпечити можливість конфіденційно поспілкуватися з клієнтом.

«Людина, яка затримана за невиконання будь-яких приписів у зв’язку з адміністративним або кримінальним розшуком, так само є затриманою людиною, і про її затримання повинні повідомити негайно і не пізніше однієї години», — каже вона.

Якщо до адвоката застосували фізичну силу, він має викликати поліцію та зафіксувати правопорушення.

«Приїжджає Національна поліція, слідчо-оперативна група фіксує ці правопорушення, вони вносяться в Єдиний реєстр досудових розслідувань. І якщо будь-який працівник будь-якого правоохоронного органу вдарив адвоката, це одразу фіксується і розслідується. А все те, що відбувається в ТЦК, це інший Кримінальний процесуальний кодекс, незрозумілий нікому», — вважає Вікторія Гайворонська.

Водночас вона наголошує, що адвокати не перешкоджають мобілізації, а допомагають людям реалізувати передбачені законом права.

«ТЦК старається подати адвокатів як якихось монстрів, які за гроші витягують людей. Але у нас більшість адвокатів співпрацюють із підрозділами. Якщо людина має законні підстави для відстрочки чи бронювання — ми пояснюємо, які документи треба зібрати. Якщо таких підстав немає, адвокати завжди радять обрати підрозділ. Ми телефонуємо, пояснюємо, що є готовий служити снайпер, комп’ютерник, фахівець із безпілотників. Дуже багато хлопців після консультацій спокійно пішли служити з розумінням, що держава про них піклується», — стверджує Гайворонська.

На її думку безкарність у таких справах становить загрозу не лише для адвокатів.

«Якщо люди бачать, що можна застосувати силу до адвоката, який прийшов виконувати свої професійні обов’язки, вони ставлять собі питання: якщо так поводяться із захисником, то що тоді буде зі мною? Такого в Україні не повинно бути», — каже вона.

Гайворонська розраховує на обвинувальний вирок у справі про побиття Кравченка і сподівається, що після першого такого вироку до суду почнуть доходити й інші подібні провадження.

ТЦК у режимі тиші

MediaPort звернувся по коментар до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо вище наведених випадків 27 серпня. Пресслужба облТЦК підтвердила його отримання.

Попри те, що на момент публікації п’ять днів, відведені законом на відповідь, давно минули, редакція не отримала жодного повідомлення.

У разі, якщо представники ТЦК та СП нададуть відповідь на запит або прокоментують наведені в матеріалі обставини, MediaPort готовий опублікувати їхню позицію.