Житло без гарантій та економія на їжі: як почуваються сім’ї з дітьми після евакуації — дослідження

Майже третина сімей із дітьми, які евакуювалися через війну з прифронтових територій Харківщини, Донечиини та Дніпропетровщини не знають, як довго зможуть залишатися в нинішньому житлі. Родини змушені заощаджувати на їжі, одязі та комунальних послугах, а частина дітей після переїзду не вистачає спілкування з однолітками. Водночас більшість батьків кажуть, що після евакуації діти почуваються безпечніше, а їхній емоційний стан покращився.

Про це свідчить дослідження, яке провела команда благодійної організації «Координаційного гуманітарного центру».

В опитуванні взяли участь понад 500 сімей із дітьми, які евакуювалися через транзитні центри в Харкові, Лозовій на Харківщині та Павлограді на Дніпропетровщині.

Житло, яке можуть втратити будь-якої миті

Після евакуації 78,7% опитаних сімей живуть в орендованому житлі. Водночас 32,2% не знають, як довго зможуть залишатися там, де живуть зараз. Стабільне житло залишається незакритою потребою для 43,3% родин, а 38,9% потребують допомоги з оплатою оренди.

«У висновках дослідження житло називається однією з центральних вразливостей після переміщення: окрім великої частки орендарів та невизначеності щодо тривалості проживання, кожна п’ята опитана сім’я вже була змушена повторно змінювати місце проживання», — зазначають у КГЦ.

Більшість родин — 95,3% — знайшли помешкання самостійно або за допомогою родичів.

Родини економлять на базових потребах

Майже дві третини опитаних — 62,1% — після евакуації скоротили витрати. Ще 32,8% зазначили, що їхніх доходів не вистачає на базові потреби.

Найчастіше родини заощаджують на одязі та взутті для дітей, харчуванні й комунальних послугах.

«Фінансові проблеми тісно пов’язані з житловими. Більшість опитаних сімей — 78,7% — орендують житло, а серед заходів, які могли б покращити їхнє економічне становище, 80,4% називають грошову допомогу, а 52,6% — допомогу з оплатою оренди», — зауважують у КГЦ.

Особливо складна ситуація — у сімей, де дітей виховує один із батьків, і багатодітних родин. Про нестачу коштів на базові потреби повідомили 47,3% одиноких батьків і 46,2% багатодітних сімей. Серед інших родин цей показник становить 28,4%.

Діти почуваються безпечніше, але не завжди знаходять друзів

Після евакуації 78,7% батьків відзначили поліпшення безпеки дітей, а 74,5% — поліпшення їхнього емоційного стану. За оцінками батьків, 75,8% дітей повністю або переважно адаптувалися до нового середовища.

Водночас приблизно третині дітей не вистачає спілкування з однолітками, а 22,9% не мають доступу до організованих занять. Серед школярів 44,6% продовжують дистанційно навчатися у школах за попереднім місцем проживання.

КГЦ звертає увагу, що адаптація дітей залежить не лише від спеціалізованої допомоги:

«Результати дослідження показують, що адаптація евакуйованої дитини пов’язана не лише з отриманням спеціалізованих послуг. Важливу роль відіграє відновлення повсякденного середовища — стабільного місця проживання, спілкування з однолітками та можливостей для дозвілля».

Найчастіше батьки називали чинниками адаптації спілкування з друзями — 57,8% — та стабільне житло — 55,1%. Також вони згадували матеріальну підтримку й організоване дозвілля. Спеціалізовану психологічну допомогу називали значно рідше.

Майже 39% родин відкладали евакуацію

Майже 39% опитаних сімей відкладали евакуацію. При цьому 91,2% батьків вважали, що перебування дітей удома до виїзду було небезпечним. Регулярні обстріли стали причиною евакуації для 80% опитаних родин. 

«Дослідження показує, що головною перешкодою був не дефіцит інформації про сам процес евакуації. Родини стримували передусім невизначеність щодо того, куди вони поїдуть, де житимуть після виїзду, а також прив’язаність до власного дому».

Майже половина опитаних вважають організацію евакуації складною, ще 26,6% повідомили, що почувалися в небезпеці дорогою.

Майже половина сімей не отримує всіх виплат або не знає про свої права

Усі належні соціальні виплати отримує половина опитаних сімей. Водночас 18,9% отримують лише частину виплат, а 14,2% вважають, що мають право на допомогу, але не отримують її. Ще 16,1% не знають, на які виплати можуть розраховувати.

На тлі того, що третині сімей не вистачає доходів на базові потреби, а більшість змушена заощаджувати, доступ до соціальної допомоги залишається важливою складовою підтримки після евакуації.

Результати дослідження КГЦ свідчать, що сам виїзд із небезпечної території не розв’язує всіх проблем родин. Після евакуації їм потрібні стабільне житло, достатні кошти на повсякденні потреби, доступ до соціальних виплат і умови для повноцінної адаптації дітей у нових громадах.