У САП заявили, що президент ФК «Харків» — серед фігурантів операції «Карфаген»
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі вважають 28-річного президента футбольного клубу «Харків» Богдана Бойка координатором шахрайських кол-центрів, що кришував посадовець Офісу генерального прокурора України. Сам Бойко це заперечує.
Подробиці спецоперації НАБУ і САП під назвою «Карфаген» лунали під час засідання Вищого антикорупційного суду, де обирали запобіжний захід заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергію Кропиві та його співмешканці Єлизаветі. Трансляцію вело «Суспільне».
Що відомо про операцію «Карфаген»
4 вересня Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що ведуть спецоперацію «Карфаген» — проти злочинної організації, пов’язаної з «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів і легалізацією майна.
«Учасники систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. Організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора», — йшлося в дописі НАБУ.
Правоохоронці стверджують, що учасники схеми систематично отримували гроші за те, щоб не заважати роботі кол-центрів. «Відмивали» кошти, купуючи цінне майно та розміщуючи на рахунках близьких людей.
Засідання ВАКС
Під час засідання ВАКС 6 вересня, де обирали запобіжний захід посадовцю ОГПУ, заступник начальника відділу САП Микола Карась заявив про можливу причетність до схеми президента ФК «Харків» Богдана Бойка.
На засіданні суду прокурор САП процитував щонайменше п’ять епізодів розмов Бойка з Сергієм Кропивою, які відбулися у період між лютим та травнем 2026 року. Так, на одному з фрагментів Кропива попереджає Бойка про обшуки за адресами «недружніх кол-центрів» у Дніпрі та закликає його «надати перелік інших адрес для того, щоб усунути перешкоди для функціонування кол-центрів, які знаходяться під управлінням Бойка». У травні «з метою усунення конкурента» Кропива каже Богдану Бойку про необхідність «знайти людину, яка напише формальну заяву», що стане підставою для запиту про міжнародну правову допомогу до Казахстану та погоджує особу, яка це зробить.
У прокуратурі вважають, що Богдан Бойко був довіреною особою Кропиви та координував роботу кол-центрів.
«Із цією особою відбувалася безпосередньо координація, що стосувалася діяльності кол-центрів, відповідно комунікація стосовно конкретних адрес, конкретних комунікацій щодо виконання міжнародно-правових доручень. Знову ж таки, враховуючи зараз відкриту стадію, будемо розслідувати й встановлювати конкретні випадки, конкретні факти, конкретні офіційні документи, запити, які будуть підтверджувати цю інформацію», — пояснив Карась журналістам.
Підозри президенту ФК поки не висували.
Реакція Бойка
Пресслужба ФК «Харків» поширила офіційну заяву від імені Богдана Бойка. Президент клубу категорично заперечує будь-яку свою причетність до «незаконної діяльності, шахрайських кол-центрів чи будь-яких схем, спрямованих на заволодіння коштами громадян».⠀
Бойко нагадав, що є президентом і співвласником ФК «Харків» та водночас володіє фінансовою компанією, що працює під наглядом Національного банку України.
«За результатами здійснення державного нагляду мені не відомо про встановлені щодо компанії порушення, які б підтверджували її причетність до шахрайської діяльності або незаконних операцій. Саме тому я вважаю безпідставними будь-які спроби пов’язати мене або мій бізнес із шахрайськими схемами чи незаконними кол-центрами», — вказано в заяві.
Бойко додав, що «поважає роботу правоохоронних органів» і зацікавлений у тому, щоб будь-які обставини, які його стосуються, були перевірені та «отримали належну правову оцінку».
Доповнено. Трьох підозрюваних у справі взяли під варту із можливістю внесення застави. Суд призначив 120 млн грн застави Сергію Кропиві (проходить у справі як «Канцлер»), 20 млн грн застави його співмешканці Єлизаветі («Муза») та 3 млн грн водію Кропиви («Камрад»).
Хто такий Богдан Бойко
Богдан Бойко — український підприємець, інвестор, президент і співвласник футбольного клубу «Харків» (до ребрендингу влітку 2026 року — ФК «Металіст 1925»).
Народився 26 серпня 1998 року. В інтерв’ю виданню «Український футбол» у серпні 2025 року розповідав, що більшу частину дитинства та юності провів у Києві, де закінчив школу. У 2015 році вступив на юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого у Харкові, де здобув ступені бакалавра та магістра, а згодом — науковий ступінь кандидата юридичних наук. Підприємницькою діяльністю почав займатися ще під час навчання — із другого курсу. Основними напрямами своєї діяльності торік він називав альтернативну енергетику, агротрейдинг, інвестиції та девелопмент.
Певний час Бойко займався у футбольній академії київського «Динамо», а згодом продовжував тренування.
У 2023 році Богдан Бойко разом із Володимиром Носовим, засновником та CEO криптовалютної біржі WhiteBIT, став співвласником та інвестором харківського футбольного клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду клубу. За повідомленням «Металіста 1925» від 30 липня 2025 року, його призначили президентом «Металіста 1925». Володимир Носов, який до цього був президентом, перейшов на посаду голови наглядової ради. У серпні 2025 року клуб окремо повідомляв, що Бойко та Носов залишаються його ключовими інвесторами та співвласниками. У 2026 році «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків». Бойко нині є президентом та співвласником клубу.
У заяві, оприлюдненій на офіційному сайті ФК «Харків» 6 вересня 2026 року, Бойко повідомив, що володіє фінансовою компанією, діяльність якої перебуває під наглядом Національного банку України. За його словами, після придбання футбольного клубу значну частину власних інвестицій він спрямовує на розвиток дитячо-юнацького футболу, зокрема академії, дитячих і юнацьких команд та футбольних шкіл.
Чільне фото: FC Kharkiv/Telegram
