Слідство у справі Ан-26 планують завершити наприкінці квітня, повідомив в.о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов під час доповіді у Верховній Раді 3 березня.
«Розслідування вказаної трагедії знаходиться на постійному контролі президента України. Його завершення плануємо на кінець квітня поточного року», — зазначив він.
Трьом військовим посадовцям вже повідомили про підозру у цій справі.
«Слідству вдалося максимально швидко встановити причини катастрофи та здобути беззаперечні докази, за результатом яких трьом особам повідомлено про підозру. Двоє з них досі утримуються під вартою за рішенням суду», — зазначив в.о. директора ДБР.
ДБР також ініціювало перевірку дотримання законодавства щодо виготовлення та експлуатації держпідприємством «Антонов» всіх літаків з 1991 року, додав він.
Пресслужба Держбюро розслідувань також оприлюднила звіт щодо розслідування авіакатастрофи. У ньому вказано, у справі вже провели 135 експертиз, серед яких судово-медичні, генетико-молекулярні, фоноскопічні, експертизи відеозвукозапису, почеркознавчі, хімічні, а також вибухотехнічна, психологічна, комісійна військова та інші.
«Слідча група ДБР допитала потерпілих родичів усіх загиблих в авіакатастрофі, потерпілого військовослужбовця, який вижив, та понад 70 інших свідків. Крім того передбачаються інші допити, огляди, вивчення експертиз, документів та висновків по трагедії», — кажуть у бюро.
Крім того, з військової частини А4104, Харківського національного університету Повітряних сил, командування Повітряних сил, Міністерства оборони, низки авіаційних підприємств і навчальних закладів вилучили речі та документи щодо технічного стану літака, організації та проведення навчальних польотів.
За ініціативи ДБР також проведуть ревізії на військовому аеродромі Чугуєва, в ХНУПС і у військовій частині А4104.
За результатами відпрацювання висунутих версій, слідство наразі схильне до таких висновків щодо причин аварії:
недбале ставлення до військової служби (халатність) зі сторони військових посадових осіб, відповідальних за підготовку та забезпечення безпеки польотів в комплексі з іншими подіями, діями та бездіяльністю (поломка двигуна, яку екіпаж не зміг вчасно виявити із-за польоту «конвеєром», неправильне пілотування літаком при цій поломці за відсутності допомоги з землі від керівника польотів;
допуск до керування літаком вночі командира екіпажу, який не мав навиків пілотування за таких умов, а також допуск курсантів-штурманів, які не мали права бути на борту за пілотування літаком в якості помічника командира екіпажу.
Фото: dbr.gov.ua
Військовий літак Ан-26 розбився у вересні 2020 року під час тренувального польоту в Чугуєві, загинули 26 людей: 19 курсантів і сім членів екіпажу. Один курсант вижив.
Слідчі відкрили провадження за ч. 416 Кримінального кодексу України (порушення правил польотів та підготовки до них), потім додали ще ст. 425 (недбале ставлення до військової служби). Польоти на Ан-26 припинили, поки не з’ясують обставини катастрофи, але в середині лютого поновили.
Комісія з розслідування причин катастрофи назвала серед факторів, що призвели до падіння літака, несправності у системі управління лівого двигуна, людський фактор, серйозні порушення в організації польотів.
Про підозру у причетності до катастрофи повідомили командиру військової частини А-4104 в Чугуєві, керівнику польотів частини та командувачу Повітряних сил Сергію Дроздову. Печерський райсуд Києва постановив арештувати офіцерів з Чугуєва, а Дроздова відпустив під особисте зобов’язання.
Слідчі вручили військовослужбовцям підозри 18 грудня, повідомили у Державному бюро розслідувань.
Командир частини підозрюється за ст. 416 Кримінального кодексу України (порушення правил польотів та підготовки до них), командувач Повітряних сил ЗСУ — за ч. 3 ст. 425 (недбале ставлення військових службових осіб до служби), керівник польотів — за ст. 416 та ч. 3 ст. 425.
«З приводу суті службового недбальства, воно полягає у тому, що ці порушення були допущені як на стадії підготовки до польотів, оскільки були допущені на борт літака особи, які взагалі там не мали бути, як на стадії здійснення польоту, коли політ дозволявся із порушенням як правил експлуатації літального апарату, так і правил здійснення польотів», — заявив заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу генерального прокурора Сергій Личик.
Сергій Личик (праворуч) та Вадим Приймачок
Як пояснив начальник відділу слідчого управління ДБР Вадим Приймачок, командувач Повітряних сил Збройних сил України затвердив концепцію триступеневої підготовки, яка передбачала одночасне навчання курсантів-льотчиків і курсантів-штурманів, «що само по собі є незаконним, оскільки у кожного з них різна програма, яка відрізняється і по часу виконання завдань, і по методиці виконання».
«Ці порушення не усувалися, навпаки, вважалися нормою. В порушення правил польотів, яким чітко визначено алгоритм, хто має право літати, хто має право бути керівником екіпажу, помічником керівника екіпажу, до польотів були допущені курсанти, зокрема, два курсанти-льотчики, які не мали практичного досвіду управління літаком з навантаженням», — сказав Приймачок.
Під час розслідування підозрюваних може стати більше, зазначають в прокуратурі.
«Ми не вважаємо, що ми встановили виключно всіх осіб, причетних до катастрофи літака… Ступінь вини й відповідальності кожної військовослужбової особи, яка мала відношення до організації і здійснення польоту та експлуатації літака Ан-26Ш, буде надана в ході подальшого досудового розслідування. І за результатами цього будуть встановлені міра і ступінь відповідальності інших військовослужбовців», — сказав Сергій Личик.
За його словами, під час розслідування виявлено безліч порушень, озвучена тільки частина з них.
Що з’ясували про навички командира
Командир екіпажу не мав достатньої практики нічних польоті, у нього також не було штатного помічника, кажуть у ДБР.
«Командир екіпажу, загиблий, теж був допущений до вказаного польоту з порушенням, оскільки він не мав навичок, вірніше, не відновлював навичок польотів вночі впродовж більш ніж 11 місяців, що заборонено нормативними документами», — сказав Приймачок.
«Не було взято зі сторони керівництва польотів управління цим літаком для безпечної посадки, не було зроблено чітких заходів щодо можливого заходу на повторне коло. Можливо, десантування з подальшою посадкою літака мінімальної кількості членів. Все це системні порушення за бездіяльності, недбалості вищого керівництва, які про ці порушення знало, саме їх схвалювало…», — сказав Приймачок.
Як коментує підозру командувач Повітряних сил
Тоді як у ДБР називають причиною «сукупність помилкових рішень командира за відсутності контролю з боку керівництва управління польотами», в Міноборони посилалися на технічний бік авіакатастрофи.
«Я собі ставлю питання, з якою метою та для чого все це робиться? Хто і які цілі переслідує? І я хочу сказати, 20 листопада 2020 року Акт технічного розслідування катастрофи літака Ан-26був затверджений (затверджений Міноборони — ред.), і в ньому були затверджені як головні, так і ті причини (причини Дроздов не назвав, а військовопосадовці їх не коментували, посилаючись на таємницю слідства — ред.), які безпосередньо були причиною цієї катастрофи. І саме за цими висновками ДБР мала зробити висновки і визначити винуватість і ступінь винуватості усіх посадових осіб до цієї катастрофи. А що ми маємо? Спочатку мене хотіли принизити моїм сином, а він не є мажором, який був представлений деякими ЗМІ, він, як усі, курсанти Харківського національного університету Повітряних сил, навчається і літає на тих самих літаках, на яких літають всі. Напередодні цієї страшної катастрофи в складі екіпажу і на тому самому літаку він виконував польоти…», — заявив в ефірі «Свободи слова Савіка Шустера» командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов.
За його словами, підозра містить текст на 30 сторінок. Дроздов висловив здивування, що усі викладені там факти пред’явлені йому, хоча у нього багато підлеглих.
«У мене підозра на 30 сторінок, де все визначено: починаючи від військової дисципліни в бригаді, порядку організації і підготовки льотчиків, порядку організації тих керівників, які керують процесом підготовки. Хоча якщо подивитися на самі Повітряні сили, вони складаються не тільки з командування, але й з решти стволів, які контролюють льотну підготовку, підготовку екіпажей, безпеку польотів. У мене є три заступники, два командувачі, харківський університет, в якому так само є люди, які готують і рішення, і пропозиції, і програми, а всі ці заходи, які перераховані у повідомленні про підозру, висловлюються саме особисто мені», — сказав Дроздов.
На його думку, кримінальні провадження проти військовослужбовців «дискредитують» армію.
«Ще до моменту винесення рішення суду вже вішаються ярлики, формується негативна суспільна думка відносно тих офіцерів, командирів, які причетні до подій, які сталися. І такі обвинувачення — і на генералів, і на командирів, які керують військами у зоні проведення операції Об’єднаних сил, — не несуть доброго для нашої армії, а навпаки підривають моральний дух, так і тих військовослужбовців, які виконують їх задачі», — заявив Дроздов.
Реакція родичів загиблих
Військовослужбовці, відповідальні за допуск до польотів та організації навчань, мають відповісти за законом, певні родичі загиблих в авіакатастрофі.
«Йому з частини вранці подзвонили, що він сьогодні літає. Просто так він же не стрибнув би в літак. Хто його допустив? Чому ці особи не відповідають за законом за допуски до польотів?… От вони як у травні прийшли, і постійні польоти — і ранкові, і денні, і нічні», — сказала у коментарі Суспільному мати командира екіпажу Ан-26 Ірина Кишеня.
«Будемо сподіватися, що нарешті, можливо, полетять чиїсь високі голови цього разу, а не просто спишуть усе на мертвих простих людей», — сказала дружина члена екіпажу Марина Козаченко.
Суд має обрати підозрюваним посадовцям запобіжні заходи. Чи вимагатимуть слідчі взяти їх під варту, в ДБР не відповіли. За службову недбалість підозрюваним загрожує до семи років за ґратами, за порушення підготови та правил польотів — до 15.
Внаслідок катастрофи військового літака Ан-26, який 25 вересня виконував тренувальний політ в Чугуєві з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, загинули 26 людей: 19 курсантів і сім членів екіпажу. Один курсант вцілів.
Слідчі вручили військовослужбовцям підозри 18 грудня, повідомили у Державному бюро розслідувань.
Командир частини підозрюється за ст. 416 Кримінального кодексу України (порушення правил польотів та підготовки до них), командувач Повітряних сил ЗСУ — за ч. 3 ст. 425 (недбале ставлення військових службових осіб до служби), керівник польотів — за ст. 416 та ч. 3 ст. 425 КК України).
«З приводу суті службового недбальства, воно полягає у тому, що ці порушення були допущені як на стадії підготовки до польотів, оскільки були допущені на борт літака особи, які взагалі там не мали бути, як на стадії здійснення польоту, коли політ дозволявся із порушенням як правил експлуатації літального апарату, так і правил здійснення польотів», — заявив заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу генерального прокурора Сергій Личик.
Як уточнив начальник відділу слідчого управління ДБР Вадим Приймачок, командувач Повітряних сил затвердив концепцію триступеневої підготовки, яка передбачала одночасне навчання курсантів-льотчиків і курсантів-штурманів, «що само по собі є незаконним, оскільки у кожного з них різна програма, яка відрізняється і по часу виконання завдань, і по методиці виконання».
«Ці порушення не усувалися, навпаки, вважалися нормою. В порушення правил польотів, яким чітко визначено алгоритм, хто має право літати, хто має право бути керівником екіпажу, помічником керівника екіпажу, до польотів були допущені курсанти, зокрема, два курсанти-льотчики, які не мали практичного досвіду управління літаком з навантаженням», — сказав Приймачок.
За його словами, не мав достатньої практики нічних польотів командир екіпажу, у нього також не було штатного помічника.
«Командир екіпажу, загиблий, теж був допущений до вказаного польоту з порушенням, оскільки він не мав навичок, вірніше, не відновлював навичок польотів вночі впродовж більш ніж 11 місяців, що заборонено нормативними документами», — сказав Приймачок.
«Не було взято зі сторони керівництва польотів управління цим літаком для безпечної посадки, не було зроблено чітких заходів щодо можливого заходу на повторне коло. Можливо, десантування з подальшою посадкою літака мінімальної кількості членів. Все це системні порушення за бездіяльності, недбалості вищого керівництва, які про ці порушення знало, саме їх схвалювало…», — сказав Приймачок.
Досудове розслідування триває. В ДБР зазначають, що встановлені не всі підозрювані.
«Ступінь вини й відповідальності кожної військовослужбової особи, яка мала відношення до організації і здійснення польоту та експлуатації літака Ан-26Ш, буде надана в ході подальшого досудового розслідування. І за результатами цього будуть встановлені міра і ступінь відповідальності інших військовослужбовців», — сказав Сергій Личик.
Підозрювані не затримані, суд має обрати їм запобіжні заходи. Чого проситимуть слідчі, в ДБР не уточнили.
Приймачок назвав причиною катастрофи «сукупність помилкових рішень командира за відсутності контролю з боку керівництва управління польотами».
Серед причин авіакатастрофи визначили небезпечні фактори у польоті, недостатню підготовку екіпажу та порушення керівництвом норм організації, розповів на засіданні Кабінету міністрів віцепрем’єр та голова комісії Олег Уруський.
Він оприлюднив графіку з хронологією виникнення і розвитком катастрофи Ан-26. На зображенні представлені фрагменти перемовин членів екіпажу.
Особлива ситуація на борту літака тривала вісім хвилин, після чого перейшла в аварійну. Екіпаж намагався вийти з ситуації. Але менш, ніж за хвилину, ситуація перетворилася на катастрофічну. О 20:44 між бортовим техніком та командиром екіпажу відбувається діалог (мовою оригіналу):
— Управление как?
— Никак!
Далі — зіткнення з землею.
За словами Уруського, 25 вересня планувалось вісім польотів, що мали завершитися о 22:50.
«О 20:35 літак виконав п’яту посадку. Замість обрулювання та зміни членів екіпажу, командир екіпажу майор Кишеня виконав шостий зліт конвеєром, що означає, що посадка і зліт виконуються без зупинки літака на посадковій смузі», — описав передумови авіакатастрофи Уруський.
До падіння Ан-26, що сталося менше, ніж за десять хвилин після зльоту, призвела низка небезпечних факторів, продовжив віцепрем’єр:
Відмова системи ПРТ-24 з системи управління лівого двигуна, що о 20:36:05 спричинило виникнення особливої ситуації.
Після встановлення горизонтального польоту екіпаж не вирівняв тягу лівого та правого двигунів.
Випуск екіпажем закрилків на етапі заходження на посадку у положення 38 градусів.
Несвоєчасне переведення літака на зниження та помилкова побудова траєкторії на зниження, намагання якнайшвидше вийти на глісаду замість зниження з виходом на початок злітно-посадкової смуги.
Штучне створення несиметричності тяги силової установки (воно суттєво погіршило умови польоту — з 20:44:05 на борту літака виникає та розвивається аварійна ситуація).
Неусунення ковзання, яке обумовило перехід о 20:44:32 аварійної ситуації в катастрофічну.
Внаслідок цього о 20:44:49 на швидкості 100 км/год з кутом крену 75% та кутом тангажу 26% літак зіткнувся з землею. За приблизною оцінкою, перевантаження в центрі мас літака на момент удару складало 12 одиниць, зазначається у доповіді.
Місце авіакатастрофи. Фото Харківської ОДА
Уруський повідомив, що комісія визначила кілька причин авіакатастрофи, серед них — організаційні:
Втрата швидкості на передпосадковій прямій, яка призвела до звалювання літака з подальшим зіткненням з земною поверхнею.
Загальноприйнята в університеті практика виконання на літаку Ан-26 зльотів конвеєром, на одному з яких через швидкоплинність процесу екіпаж не виявив відмову лічильної техніки та своєчасно не припинив зліт.
Відмова системи ПРТ-24 лівого двигуна в умовах непередбаченого плановою таблицею польотів виконання зльоту конвеєром.
Загальноприйнята у військовій частині практика перебільшення встановленої одночасної кількості та змішування екіпажів курсантів-штурманів та курсантів-пілотів на борту літака.
Порушення планової таблиці польотів, перебування у шостому польоті на борту літака осіб, які не були передбачені плановою таблицею польотів.
Неприпинення порушень керівництвом польотів, керівником польотів, керівником посадки та помічником керівника польотів.
Також серед причин — відсутність контролю з організації та виконання польотів посадовцями Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, системні порушення виконання польотів і недостатня підготовка екіпажу щодо дій в особливих ситуаціях.
«На технічні неполадки, які мали місце в даному випадку, наклався людський фактор. Плюс системні серйозні порушення в організації польотів із забезпечення безпеки», — підсумував віцепрем’єр.
Урядова комісія підготувала список рекомендацій щодо запобігання подібним ситуаціям. Висновки розслідування передадуть правоохоронцям. Слідство веде Державне бюро розслідувань. В Міноборони працює своя комісія.
Рішення щодо компенсацій сім’ям членів екіпажу ухвалять після встановлення всіх факторів Міністерством оборони, сказав Уруський. Сім’ї курсантів вже отримали одноразову грошову допомогу.
Внаслідок катастрофи військового літака Ан-26, який 25 вересня виконував тренувальний політ в Чугуєві з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, загинули 26 людей: 19 курсантів і сім членів екіпажу. Вцілів один — курсант В’ячеслав Золочевський з Харківщини. Після виписки зі шпиталю курсант місяць перебуватиме на реабілітації, потім планує продовжити навчання в університеті.
В процесі розслідування з посади начальника ХНУПС ім. Івана Кожедуба відсторонили Олександра Турінського.
Про перерахування коштів повідомили 20 жовтня у пресслужбі Міністерства оборони.
Кожна родина отримала 1,5 млн грн. Кошти перерахували на карткові рахунки, відкриті близькими загиблих у банках на їхній вибір.
«Родинам екіпажу виплата буде здійснена після остаточного офіційного встановлення обставин та причин авіакатастрофи», — додали у Міноборони.
Наразі ще працює урядова комісія, триває робота з технічного розслідування авіакатастрофи.
Загальна сума, яку має виплатити Міноборони рідним загиблих, дорівнює 40,9 млн.
Церемонія прощання з загиблими в літаку Ан-26 під Чугуєвом відбулась у Харкові 6 жовтня. Фото: president.gov.ua
Внаслідок катастрофи військового літака Ан-26, який 25 вересня виконував тренувальний політ в Чугуєві з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, загинули 26 людей: 19 курсантів і сім членів екіпажу.
Вцілів один — курсант В’ячеслав Золочевський з Харківщини. Після виписки зі шпиталю курсант місяць перебуватиме на реабілітації, потім планує продовжити навчання в університеті. Золочевському також мають перерахувати грошову виплату, суму якої визначить військово-лікарська комісія.
Про це 17 жовтня повідомило Міністерство оборони України.
«Наразі рішення про виплати прийнято щодо 19 загиблих курсантів Харківського національного університету Повітряних сил… Рішення про решту виплат буде прийнято після остаточного офіційного встановлення всіх обставин та причин авіакатастрофи», — повідомили у відомстві.
За даними міністерства, технічне розслідування катастрофи Ан-26 триває. Його результати в Міноборони очікують до 25 листопада.
Церемонія прощання з загиблими в літаку Ан-26 під Чугуєвом відбулась 6 жовтня на площі Свободи у Харкові. Фото: president.gov.ua
За кілька днів після катастрофи президент України Володимир Зеленський доручив пришвидшити виплати родичам загиблих. «Потрібно зробити все необхідне, щоб спростити бюрократичні процедури. Ці виплати мають бути терміновими», — заявляв Зеленський.
Прем’єр Денис Шмигаль тоді доповів, що кожна родина отримає приблизно 1,5 млн грн упродовж трьох тижнів.
Загальна сума, яку має виплатити Міноборони рідним загиблих, дорівнює 40,9 млн.
Внаслідок катастрофи військового літака Ан-26, який 25 вересня виконував тренувальний політ в Чугуєві з курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба, загинули 26 людей: 19 курсантів та сім членів екіпажу.
Вцілів один — курсант В’ячеслав Золочевський з Харківщини. У відеокоментарі, 16 жовтня наданому інформагентству Міноборони, Золочевський розповів, що продовжуватиме навчання в університеті. Після виписки зі шпиталю курсант місяць перебуватиме на реабілітації. Йому також мають перерахувати грошову виплату, суму якої визначить військово-лікарська комісія.
6 жовтня він заслухав голів трьох підкомісій з розслідування авіакатастрофи — авіаційної, льотної та технічної.
«Встановлена технічна причина нештатної роботи лівого двигуна та спрацювання датчика падіння тиску по «ВКМ» (вимірювач крутного моменту). Це сталося внаслідок відмови у роботі одного з блоків системи управління двигуна», — повідомив Олег Уруський вдень 7 жовтня на сторінці у Facebook.
6 жовтня 2020 року разом з Президентом України та членами уряду взяв участь у церемонії прощання з 18 курсантами…
«Також розслідування засвідчило наявність грубих порушень, як у виконанні польотних завдань, так і в організації польотів загалом», — зазначив він.
Ввечері 7 жовтня Уруський повідомив про результати чергового засідання урядової комісії. Там обговорили «окремі обставини падіння літака Ан-26Ш з урахуванням останніх даних, представлених підкомісіями з розслідування авіакатастрофи».
7 жовтня провів чергове засідання Урядової комісію з розслідування причин катастрофи літака Ан-26Ш, яка сталася 25…
«Було акцентовано особливу увагу на недопущенні політизації процесу розслідування авіакатастрофи та уникненні будь-яких необґрунтованих заяв та коментарів до оприлюднення офіційних результатів роботи відповідних комісій», — написав він.
Урядова комісія продовжує роботу. Службове розслідування Міноборони має завершити 12 жовтня.
Орієнтовно 15 жовтня, за даними Уруського, розпочнеться процес виплат компенсацій родинам загиблих.
Церемонія прощання з офіцерами та курсантами Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба проходить на площі Свободи.
Пряму трансляцію веде «Суспільне».
Військовий Ан-26, на борту якого перебувало 27 людей, розбився біля Чугуєва 25 вересня. Загинули 19 курсантів з різних регіонів України та сім членів екіпажу. Єдиний, хто вижив, — 20-річний курсант.
Наразі з’ясовуються причини авіакатастрофи. Державне бюро розслідувань повідомило про вилучення двох бортових самописців та значної кількості речових доказів, призначено понад 50 експертиз. У військовій частині вилучили документи щодо організації та проведення польотів.
У Міністерстві оборони пообіцяли виплатити 40,9 млн грн рідним загиблих.
«6 жовтня о 10 годині на майдані Свободи відбудеться церемонія вшанування офіцерів та курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, які трагічно загинули унаслідок катастрофи військового літака Ан-26Ш під Чугуєвом», — повідомляє Харківський національний університет Повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
В центрі міста зміниться рух транспорту, попереджають в Харківській міськраді.
Закриють для проїзду:
з 6:00 до 12:00 ділянку площі Свободи від вул. Сумської до вул. Трінклера;
з 9:00 до 12:00 ділянку вул. Сумської від вул. Жінок-Мироносиць до пр. Незалежності.
Об‘їзд — через пр. Незалежності.
Фото: suspilne.media
Маршрутні автобуси будуть об’їжджатимуть.
Пл. Свободи:
автобуси №20е, 65е, 119е, 217е, 296е: вул. Сумська — пр. Незалежності — пр. Науки та далі за маршрутом;
вул. Сумська:
автобуси №20е, 119е, 202е, 217е: пл. Конституції — пров. Мечнікова — вул. Пушкінська — вул. Ярослава Мудрого — вул. Сумська і далі за маршрутом.
З 9:00 до 12:00 буде заборонено рух тролейбусів по пл. Свободи і вул. Трінклера, на ділянці від пр. Незалежності до пл. Свободи. Як ходитимуть тролейбуси:
тролейбус №2А: розворотне коло «Пр. Перемоги» — пр. Перемоги — пр. Людвіга Свободи — вул. Ахсарова — пр. Науки — ст. м. «Наукова»;
тролейбус №18: розворотне коло «Лікарня швидкої допомоги» — вул. Балакірєва — вул. Дерев’янка — пр. Науки — ст. м. «Наукова».
За попередніми даними, до церемонії залучать авіацію. На заході очікують президента України Володимира Зеленського. Офіс президента забезпечуватиме трансляцію.
За даними Чугуївської міської ради, трьох членів екіпажу Ан-26 поховають у Чугуєві. Внаслідок катастрофи загинули 26 людей, один курсант вижив.
«Ідентифікація тіл загиблих та офіційний висновок про причини смерті є обов’язковими та визначальними для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих. Дані питання перебувають у компетенції Державного бюро розслідувань», — зазначають у відомстві.
Міноборони зарезервувало 40 млн 989 тисяч грн.
«Розмір допомоги складає 1 576 500 грн. (750-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2020 року — 2102 грн.). Допомога розподіляється рівними частками на всіх осіб, які мають право», — повідомили в МО.
Фото: kharkivoda.gov.ua
Розслідуванням причин катастрофи займається Державне бюро розслідувань. Голова державної комісії Олег Уруський повідомив, що розглядається кілька різних версій.
«Тим не менш, стає зрозумілим, що на технічні несправності, які мали місце, наклався людський фактор в різних його проявах», — повідомив Уруський 30 вересня.
За інформацією голови Харківської ОДА Олексія Кучера, у п’ятницю, 2 жовтня, мають завершити аналіз бортових самописців Ан-26.
«Було повідомлено, що завершується розкриття відомостей, які містить самописець, в п’ятницю. П’ятниця у нас завтра», — сказав Кучер в ефірі «Україна 24».
На місці катастрофи за ініціативи університету повітряних сил та військової частини в Чугуєві встановили тимчасовий пам’ятний знак, до якого люди несуть квіти.
До Харкова приїхали рідні загиблого. На Меморіал прийшли курсанти університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, керівництво вишу, силовики, представники облдержадміністрації.
Фото Харківської ОДА
Фото Харківської ОДА
Фото Харківської ОДА
Фото Харківської ОДА
20-річний Віталій Вільховий — випускник Львівського державного ліцею ім. Героїв Крут.
Внаслідок падіння Ан-26 біля курсант Харківського університету Повітряних сил отримав тяжкі травми й опіки і помер у лікарні невідкладної допомоги в Харкові наступного дня.
Віталія Вільхового поховають на Львівщині.
Військовий Ан-26, на борту якого перебувало 27 людей, розбився біля Чугуєва 25 вересня. Загинули 19 курсантів з різних регіонів України та сім членів екіпажу. Вижив 20-річний курсант. У стабільному стані він перебуває у військовому шпиталі.
Державне бюро розслідувань повідомило про вилучення двох бортових самописців та значної кількості речових доказів. Призначено 26 судово-медичних експертиз, 25 генетико-молекулярних експертиз, відібрано зразки для ДНК-експертиз від 18 родичів загиблих курсантів та 7 родичів членів екіпажу.
«Після проведення всіх експертиз з ідентифікації загиблих, їх тіла будуть повернуть їх родичам в найкоротші терміни», — повідомили в ДБР.
У військовій частині вилучили документи щодо організації та проведення польотів, 40 людей допитали як свідків.
.jpg)
