Пляж на Журавлівці у Харкові: доступ вільний, що далі? Відео
Пляж на Салтівці, відомий харків’янам як «Акважур», офіційно змінив статус. 4 травня на позачерговій сесії міська рада остаточно передала територію на вулиці Нескорених, 2-А комунальним підприємствам. Для багатьох жителів району, які пам’ятають берег річки ще без парканів, це рішення відкрило можливість безкоштовно відвідувати пляж. Частину ділянки отримало КП «Харківзеленбуд», фахівці якого мають облаштувати тут зону відпочинку для містян. Як змінюється колишня приватна територія та що про це думають люди — у матеріалі «МедіаПорта».
На Журавлівці комунальники демонтують старі альтанки, косять траву та готують територію до літнього сезону. Люди, які сюди прийшли, гуляють з собаками або сидять біля води. Серед відпочивальників — Олена Зотова, вона збирає кульбаби на півострові, що омивається річкою Харків. Жінка живе на Салтівці 40 років і каже, що пам’ятає півострів ще до появи приватного комплексу.
«Я ще пам’ятаю, як цей острів був не приватний, а державний. І тут була невеличка ділянка степу. А зараз після періоду, поки він був у приватній власності, тут нічого не залишилось. Коли сім’я з двома дітками йшла сюди на відпочинок, то торік платили по 140 гривень з людини. Як тут можна було відпочивати?» — говорить жителька Харкова.
Олена сподівається, що тепер територія назавжди залишиться відкритою для всіх. «Люди, які залишились на Салтівці у такі тяжкі часи, зможуть мати вільний доступ і спокійно відпочивати», — додає вона.
На галявині працюють комунальники. Фахівець міського транспортного підприємства Сергій Рожков розповідає: зараз вони наводять лад після років приватного використання території.
«Намагаємось, щоб тут красиво було і відпочивальникам було приємно. Зараз прибираємо поле, ставимо ворота — тут у мініфутбол будуть грати всі, хто забажає. Роботи ще багато», — каже він.
Благоустрій у кредит: яка реальна вартість «безкоштовного» пляжу?
Забезпечення безкоштовного доступу до водойми та анонсоване міським головою Ігорем Тереховим створення нової рекреаційної зони залишають відкритими кілька питань. Концепція майбутнього проєкту, як і джерела його фінансування, не розголошуються.
Проте навіть утримання інфраструктури потребує регулярних видатків. Щоденне прибирання узбережжя, очищення території від побутового сміття та встановлення нових альтанок потребують системного фінансування. Ці витрати можуть покласти на профільні комунальні підприємства (КП), що створить ілюзію безкоштовної послуги для містян. Проте механізм функціонування міської інфраструктури вказує на іншу модель.
Яскравим прикладом є робота міського громадського транспорту, де пасажири наразі не оплачують проїзд безпосередньо. Водночас транспортні підприємства змушені залучати кредитні кошти для підтримки діяльності та поповнення обігових коштів.
КП «Харківський метрополітен», «Салтівське трамвайне депо», «Тролейбусне депо №2», а також КП «Харківські теплові мережі» отримають екстрену підтримку ліквідності за рахунок кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у розмірі 15 мільйонів євро. Таке рішення ухвалили депутати на сесії міськради 4 травня.
Аналогічна фінансова практика простежується в роботі низки інших комунальних підприємств міста. У міській раді наголошують на вигідних умовах залучення європейських коштів, проте уникають конкретики щодо того, яким чином КП планують самостійно гасити ці позики.
Згідно з рішеннями міськради, фінансування цих зобов’язань передбачене за загальним формулюванням — «за рахунок коштів міського бюджету». Це означає, що фактичне повернення кредитів здійснюватиметься коштом платників податків.
«Раніше сюди зайти не можна було»
Для багатьох харків’ян відкриття території стало можливістю вперше за багато років потрапити на берег без оплати. Геннадій Москаленко прийшов сюди вдруге з цікавості — подивитися, як виглядає колишній приватний пляж.
«Раніше сюди зайти не можна було. Комусь 100 гривень — це не гроші. А комусь — це вже гроші. За 100 гривень ти можеш купити м’яса чи хліба», — говорить Геннадій.
Він згадує, як у дитинстві купався тут на відкритому пляжі.
«У 1983-1984 роках тут нічого не було. Люди приїжджали, купалися, засмагали. А тепер хтось звів собі котеджі. Як так можна було річку забрати?» — обурюється Геннадій.
Тему «Акважуру» обговорювали й під час зустрічі міського голови Ігоря Терехова з харків’янами у Львові. Одна з переселенок зазначила, що жителі району борються із приватною забудовою ще з 2006 року. У відповідь Терехов заявив: територія залишиться рекреаційною.
«Там з’являтимуться зони рекреації. Це не ресторани, що працювали цілодобово і заважали людям спати музикою. Це зона відпочинку», — запевнив мер.
На острів дедалі частіше приходять переселенці. Ольга Деменко рік тому евакуювалася з Куп’янська. В її будинок було пряме влучання.
«Ми і на Великдень сюди приїжджали, вже тоді вхід був вільним. Вдома бахкало кожні три секунди, а тут — тиша. Повертатись мені нікуди, будемо тут якось виживати», — ділиться Ольга.
Чия земля?
У 2007 році Харківська міськрада підписала договір з ТОВ «Контакт плюс» про передачу в оренду на 49 років ділянки півострова загальною площею 16,0075 га для експлуатації нежитлових приміщень (площею 0,7372 га) та для організації відпочинку (площею 15,2703 га).
У 2015 році за ініціативою фірми-орендаря цю ділянку поділили на чотири, кожна з окремим кадастровим номером. Аби надалі користуватися землею на законних підставах, «Контакт плюс» мав розірвати попередню угоду про оренду й укласти чотири нові. Натомість старий договір залишився (фірма уникала його розірвання), а замість чотирьох нових були підписані лише три. Йшлося про оренду маленьких ділянок, площа найбільшої з них — не дотягувала навіть до 0,4 га. Четверта ж (15,4156 га тобто понад 96% від первісної ділянки!) опинилася у стані правової невизначеності. «Контакт плюс» більше не платив за її оренду. Міський бюджет недоотримував гроші. Харківській міськраді знадобилося шість років судів від першої інстанції до касаційної, щоби домогтися припинення договору оренди від 2007 року. Верховний Суд поставив крапку у цій справі наприкінці минулого року.
За даними «Харківського антикорупційного центру» власниками ТОВ «Контакт плюс» є нардеп V-IX скликань Дмитро Шенцев (Верховна Рада припинила його повноваження за його проханням у вересні 2022 року), ексдепутат Харківської облради Давид Чихладзе та син нині покійного гендиректора КП «Харківводоканал» Івана Корінько Василь.
За рішенням міської ради, найбільшу частину території — понад 15 гектарів — доглядатиме СКП «Харківзеленбуд». Ще кілька ділянок отримала Спеціалізована водно-рятувальна служба для облаштування медичного пункту. Хоча міська рада поки не розкриває детального плану нового простору, працівники комунальних підприємств вже анонсували появу перших громадських альтанок у червні. Їх змонтують власними силами комунальників, чия робота сьогодні фактично підтримується за рахунок нових кредитних ліній громади.
Вище за течією на березі — недобудовані багатоповерхівки ЖК «Оазис», випалений російськими снарядами та під”їдений кореневою губкою сосновий ліс. Біолог Юрій Бенгус засаджує його наново з місцевими — дивіться репортаж про це на MediaPort.
