«Оголений нерв, який ще пульсує»: яким хочуть зробити меморіал загиблим захисникам у Харкові Фото

У Харкові презентували ідею меморіального простору «Місто на лінії», присвяченого загиблим захисникам і захисницям Харківщини. Його пропонують зробити у вигляді 14-метрової конструкції з арматури. Де саме вона стоятиме, поки не вирішили — серед варіантів звучали Майдан Свободи та територія біля Держпрому. Проєкт представили 11 серпня. Після презентації планують продовжити обговорення з родинами загиблих, ветеранами, військовими та міською владою. Про це «МедіаПорту» розповіла начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова, яка брала участь у презентації як експертка.

Яким хочуть зробити меморіал

Проєкт «Місто на лінії» створила платформа культури пам’яті «Минуле / Майбутнє / Мистецтво». Назву залишили таку саму, як у діалогової платформи «Місто на лінії», яку заснували Харківський ЛітМузей, Харківський Медіа Хаб та ХОГО «Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи».

«Харків з 2022 року став містом на лінії — лінії захисту, яка розділяє життя і смерть. Цю лінію тримають військові з Харківщини та усієї
України. Цей простір — про біль втрати, гордість, солідарність і стійкість», — йдеться в описі до проєкту.

Над візуальним рішенням проєкту працювали худоник Михайло Алексеєнко та архітекторка і художниця Ксенія Білик. За задумом, це має бути місце пам’яті про війну за незалежність України та про Харків як місто, яке залишається близьким до фронту. Інсталяція матиме 14 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки, розповіла Марія Тахтаулова: 

«Передбачається, що це буде місце пам’яті війни за незалежність, яке уособлює у собі таку лінію — Харків, як місто, що перебуває на лінії зіткнення».

Меморіал планують зробити з арматури. 

«Ця конструкція створена із таких арматурин, тобто є відсилка до популярної назви «Харків — залізобетон», але бетону нема, тому що війна триває і ми ще не знаємо всіх імен, деталей, тому автори вклали в цю ідею ось такий оголений нерв, який пульсує, який ще не закритий. Сама стилістика теж відправляє, відсилає до ідей конструктивізму, до мотивів Василя Єрмілова».

За словами Марії Тахтаулової, простір також буде інтерактивним. Там можна буде залишати імена загиблих та пов’язувати стрічки.

Чому Харкову потрібне таке місце

Під час обговорення представники громадських організацій, які працюють із родинами загиблих і зниклих безвісти, ветерани та військовослужбовці говорили про потребу в окремому місці, де можна було б вшановувати пам’ять загиблих.

«Основний посил був такий, що Харкову вкрай необхідне таке місце, що ті місця, пам’яті, які наразі є, вони не задовольняють потреби, в широкому сенсі потреби меморіалізації, тобто — побути разом. Мати таке місце, де можна подумати, подякувати, зібратися. Відзначили, що такого місця наразі у місті немає, тому простір такий дуже потрібен. І запит на це дуже великий. І від родин, і від громадськості загалом. Тому це дуже на часі», — зазначила Марія Тахтаулова.

За її словами, під час презентації звучала думка, що таке місце має бути у центральній частині Харкова.

Де може з’явитися меморіал

Конкретне місце для встановлення конструкції поки не визначили. Під час презентації пропонували розглянути Майдан Свободи — зокрема територію, де раніше стояв пам’ятник Леніну, — або простір біля Держпрому.

«Питання того, де може бути розміщено таку скульптурну композицію ще залишається відкритим і буде дискутуватися і в подальшому», — зауважила Марія Тахтаулова.

Організатори планують додатково поговорити з родинами загиблих та іншими представниками громадськості. За словами Марії Тахтаулової, після цих консультацій окремі елементи проєкту можуть змінити.

Гроші на створення проєкту вже надали в рамках програми «Партнерство за сильну Україну». Директор проєкту «Перехідне правосуддя та механізм у справах зниклих безвісти» програми «Партнерство за сильну Україну» Владислав Піонтковський  під час презентації сказав, що організація готова фінансувати і виготовлення самої конструкції.

Для встановлення меморіалу потрібне рішення міської влади, зокрема щодо виділення земельної ділянки для меморіалу. На презентацію запрошували головного архітектора Харкова, однак він не зміг прийти через хворобу.

Чому меморіал хочуть створити під час війни

Автори проєкту свідомо не роблять його завершеним і монументальним. Війна триває, а кількість загиблих і зниклих безвісти ще може змінюватися.

Марія Тахтаулова називає «Місто на лінії» варіантом меморіалізації саме на нинішньому етапі війни:

«І проєкт, що важливо, покликаний меморіалізувати те, що відбувається зараз. Тому він і не з бетону, і це доволі легка конструкція. Тому що це, як говорили представниці, це проєкт більш тактичної меморіалізації, який би відповідав на запит, який є зараз, сьогодні. Після завершення війни, нашої перемоги, це вже можуть бути інші меморіали, інші простори».

Наступні обговорення проєкту планують проводити із залученням усіх охочих. 

Алеї, сквери та меморіали: як на Харківщині вшановують загиблих 

Потреба у місцях пам’яті є не лише у Харкові. У громадах області вже створюють алеї, стенди та окремі простори для вшанування загиблих військових, а нові проєкти продовжують обговорювати.

У Близнюках Лозівського району у травні 2023 року родини полеглих захисників висадили алею з 40 сакур на честь загиблих рідних, а також чорнобильців та афганців. Раніше у селищі встановили стенд із фотографіями бійців, загиблих під час війни.

У серпні 2025 року в громаді повідомили про плани встановити інтерактивний меморіал загиблим у російсько-українській війні землякам. 

У Лозовій робота над Алеєю Слави тривала близько двох років. Наприкінці 2023 року у місті провели громадські обговорення, після чого до липня 2024-го працювали над ескізами банерів спільно з родинами загиблих воїнів та проводили монтажні роботи. У липні 2024 року депутати Лозівської міськради виділили 1,5 млн гривень на облаштування пам’ятного місця. У серпні того ж року Алею Слави на честь загиблих захисників України відкрили у парку «Перемога».

Окрім Алеї Слави, у Лозовій облаштували сквер Захисників України. У парку «Перемога» також встановили пам’ятну інсталяцію «Дерево надії», присвячену українським військовополоненим та зниклим безвісти захисникам.

Читайте також: «Харкову потрібне місце пам’яті захисників»: у центрі міста відбулась хвилина мовчання