Тарас Пастух: «Є занепокоєння, як люди поставляться до послаблень карантину»
З початку травня кількість хворих на коронавірус у Харківській області в окремі дні показувала ріст: 35, 40, 41 випадок на добу. Сьогодні вже 52. Збільшилась кількість летальних випадків: з 2 по 5 травня про смерті повідомлялося щодня, а у сьогоднішньому звіті — одразу троє померлих. Наскільки готовий регіон до послаблень карантину, чи є занепокоєння щодо ситуації у місті Харкові та коли поповнять запаси медикаментів в обласній інфекційній лікарні? Бліцінтерв’ю із заступником голови Харківської облдержадміністрації — керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Харківщині Тарасом Пастухом.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов висловив невдоволення регіональною владою щодо виплат надбавок медикам. В його заяві йшлося і про Харківську область. Цитуючи міністра: «Харківська область проінформувала про 17 медпрацівників, які у березні були зайняті лікуванням 4 хворих. Загальна сума коштів, що виплачена в якості доплат з бюджету усіх рівнів — 14900 грн, або 870 грн кожному, якщо просто поділити і вивести в середньому. Якісь цікаві три оклади в Харківській області».
Тут, напевно, треба порадити спеціалістам Міністерства охорони здоров’я або готувати правильно аналітику для міністра, або міністру — правильно читати цю аналітику, тому що фактично станом на завершення березня, на 31 березня, в Харківській області в закладах, які визначені для першої хвилі, хворих з підозрою на COVID-19 чи підтвердженим діагнозом COVID-19 на цей час не перебувало.
Один випадок, який був зафіксований в Харківській області, був в іншій лікарні, людина, у якої підтвердився цей діагноз, одразу перейшла на самоізоляцію. І ми зробили більше, ніж навіть встановлено було різними нормативами. Тим лікарям, які перебували в контакті з цією людиною, ми виплатили ці додаткові виплати. Тому, якщо говорити щодо виплати, то ми їх перевиконали. Ми взагалі не повинні були нікому платити, виходячи з цієї методики, яка на сьогоднішній день затверджена.
У міністра зараз багато інформації, можливо, у нього немає зараз до кінця часу заглиблюватися у ці всі речі. Крім того, ділити на усіх працівників не є коректним, оскільки кожен працівник має різний оклад.
*Як зазначили у пресслужбі Харківської обладміністрації із посиланням на директора Департамента охорони здоров’я ОДА Вадима Іваннікова, надбавки 17 медпрацівникам проводив Департамент охорони здоров’я Харківської міськради, оскільки пацієнт лікувався у міській лікарні.
Щоб здійснити виплати, користувалися наказом Міністерства праці та соціальної політики, що діяв до 1 квітня 2020 року, Законом України від 17 березня 2020 року та постановою Кабміну від 23 березня 2020 року «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
«Саме ці документи і встановили за березень на момент їх видання погодинну оплату праці медпрацівників за час роботи, пов’язаної з ризиком інфікування COVID-19… Реальні 300% оклади прописані тільки у 331 постанові Кабміну, прийнятій 24 квітня, що фактично надійшла 4 травня», — зазначають в ОДА.
В обласному департаменті охорони здоров’я зауважують, що постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 квітня 2020 року.
Наскільки загрозливою є епідситуація у Харківській області? Сьогодні ми бачимо антирекорд — 52 випадки.
Я думаю, ця проблема стосується не лише Харківської області. Якщо ви проаналізуєте повідомлення, то ріст є у великій кількості областей, особливо західного регіону. Я думаю, що це, напевно, пов’язано більше з тим, що нас починають наздоганяти ті дні пасхальних святкувань, вихідні дні, коли люди могли не перебувати вдома, їздили, виходили гуляти. Сьогодні ця динаміка має геометричну прогресію. Цей ріст спостерігаємо вже буквально кілька останніх днів.
Динаміка захворюваності 1-9 травня. Графіка Харківської ОДА
Кількість летальних випадків на Харківщині також збільшується. З чим ви це пов’язуєте?
Вона збільшується прямо пропорційно до кількості захворілих осіб. Я не хочу про це говорити статистично, тому що кожна людина — це окреме життя. Це окреме горе для рідних. На жаль, всіх врятувати не можна, тому що проблема цієї хвороби, цього вірусу в тому, що люди не від вірусу вмирають, а від тих хвороб, які йдуть паралельно з вірусом. Дуже велика кількість пацієнтів мала супутні хвороби, які ускладнювали перебіг і ставили надзвичайно складні завдання перед лікарями.
Але якщо подивитися статистику по регіонах, ріст кількості випадків на Харківщині очевидний. Житомирська область +5 за добу, Вінницька +8… У Харківській — за 50. Чому так відбувається?
Ми маємо Львівську область, яка менша від Харківської, де маємо +60. Чернівецька область, яка втричі менша від Харківської, маємо +80. Не треба забувати, що Харківська область — це тримільйонна область. Тому цю кількість випадків потрібно розподіляти на кількість населення. Очевидно, що має значення локальні спалахи.
Окрім таких спалахів у Харківській області, як Стрілеча, Валки, Зміїв, у нас таким локальним спалахом можна розглядати місто Харків, тому що величезна частина цих випадків підтверджується у жителів самого Харкова. Станом на вчорашній день це приблизно 60%. А за один тільки вчорашній день 38 випадків — це жителі міста Харкова.
Коли йдеться про спалахи в районах, запроваджуються жорсткі заходи, наприклад, більший контроль на в’їздах. Вживати таких заходів у місті Харкові не планується?
Є різні органи влади, які залучені до розв’язання цієї проблеми. Якщо, скажімо, в районах відповідальність несуть голови районних адміністрацій, які є головами відповідних комісій, займаються штабами, безпосередньо кожним випадком, встановлюють контактних осіб, контролюють збір зразків для досліджень від тих контактних осіб, відповідно, така ж робота проводитися й у містах. Але дуже важливо не просто зібрати зразки, встановити контактних осіб, а дуже важливо комунікувати з самими людьми.
Я хочу навести приклад Високопілля чи Стрілечого. Коли там були підтверджені випадки, одразу було відкомуніковано з місцевим населенням. І люди дуже відповідально поставилися до цих історій.
Люди не те, що не створювали якісь додаткові проблеми для органів влади, щоб локалізовувати цей спалах, люди навпаки почули ці заклики, залишилися вдома.
На мою думку, дещо недостатньо проводиться комунікація з людьми. Якщо б люди розуміли, що кількість підтверджених випадків у Харкові вже має геометричну прогресію, напевно, все-таки кожен з нас більш відповідально ставився до карантинних заходів. Тому що ми бачимо з кожним днем, що людей з засобами індивідуального захисту на вулиці меншає. Тобто люди починають вже набагато спокійніше реагувати на спалахи і це своєю чергою ускладнює ситуацію.
Як саме місто мало б прокомунікувати? Міська комісія мала б вести більшу просвітницьку роботу?
Міський штаб доволі непогано працює. Якщо, скажімо, раніше від 1 підтвердженої особи встановлювали 3-5-10 контактних осіб, то на сьогодні максимально намагаються встановити тих людей, які могли інфікуватися і стати розносниками цього вірусу.
Крім того, на мою думку, варто більш приділити увагу будь-яким роз’яснювальним матеріалам: в засобах масової інформації, в транспортних засобах. Інформувати про те, що сьогодні зарано відпускати додаткові заходи, обмеження. Людям потрібно далі дотримуватися дистанційних заходів.
Тим більше, оскільки ми розуміємо, що з 11 травня має відбутися послаблення, є велике занепокоєння, як люди до цього поставляться. Якщо вони це сприймуть, що все, проблема закінчилася, почнеться вільне контактування, то це може пришвидшити поширення вірусу.
Щодо обласної інфекційної лікарні. Наскільки зараз вона заповнена, чи є там вільні місця і які плани подальші по заповненню? А також щодо наявності необхідних ліків: як для лікування коронавірусу, так і щодо супутніх хвороб. Родичі пацієнтів стверджують, що сплачують препарати власним коштом.
Ми повинні розуміти, що обласну лікарню, як і будь-яку іншу лікарню, не можна розглядати як готель, в якій є умовно 100 чи 200 місць, в які можна покласти туристів. Ми можемо говорити про лікарню, в якій є 200 чи 300 ліжок, але чи ми можемо там покласти 200 чи 300 людей, які отримали підтверджений діагноз даного захворювання? Тут залежить від дуже багатьох факторів. Тому що люди можуть бути різного ступеню захворювання. Важкі, середні, які потребують реанімації, які потребують кисню, додаткового обладнання — штучної вентиляції легень. Дуже багато залежить від таких факторів.
Сьогодні кількість пацієнтів коливається в районі 150 людей. Може бути 140, може бути 160. Більше сотні — це люди, які отримали підтвердження. Решта має схожу симптоматику, можуть мати один негативний тест, але ми намагаємося перестраховуватися, динаміка може показувати, що тест негативний, але стан самої людини говорить, що ситуація ускладнюється. Тому ці люди далі перебувають під контролем.
Щодо забезпечення медикаментами. Все забезпечення медикаментами, яке сьогодні є, — в основному за рахунок коштів обласного бюджету. Від держави чи Міністерства охорони здоров’я ми отримали незначну партію медикаментів, які стосуються виключно самого СOVID-19, але сам по собі СOVID-19 це одне, інше — пневмонія та ускладнення, які від нього виникають. Вже в частині лікувань цих пневмоній потрібен набагато більший спектр медикаментів. Тому сьогодні обласна лікарня фактично використовує майже річний ресурс. Ті кошти, які планувалися на серпень, на вересень, на жовтень, ми їх перемістили вже на травень.
В четвер-п’ятницю лікарня отримала ці кошти. І зараз за скороченою процедурою ми закуповуємо всі необхідні медикаменти, які потрібні. Але у хворих бувають інші хвороби, які також потрібно лікувати. Зрозуміло, що не всі медикаменти, на жаль, одномоментно можуть бути в лікарні.
Тобто супутні захворювання лікарня покрити не може — це мають родичі пацієнтів розуміти одразу?
Лікарня — це не є якась така окрема установа на окремому острові. Це бюджетний заклад. Ми зараз фактично весь ресурс, який є, спрямовуємо на ті лікарні, які на лінії першої хвилі. На сесії ми будемо, очевидно, перекидати ще на ці статті додаткові ресурси, для того, щоб люди не відчували цього дискомфорту. Але такі речі, на жаль, можуть мати місце. Сьогодні важко назвати медицину безкоштовною.
З 11 травня карантин буде послаблений. За яких умов у Харківській області можуть вводитися жорсткіші заходи?
На кожен локальний спалах, якщо він буде носити більш масовий характер, ми будемо миттєво реагувати. Самі ці послаблення вводяться в цілому на території України, але якщо буде відбуватися локальний ріст захворюваності, то органи місцевої влади, виконавчої влади, які оперують комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситацій, вони одразу будуть змушені реагувати, збиратися на засідання і проводити певні посилення заходів. Але це може не стосуватися території всієї області або того чи іншого міста, а лише локального населеного пункту.
Якщо брати Харків, де ми бачимо ріст, а міська комісія, наприклад, не реагує або недостатньо реагує. Хто може на це вплинути?
Не можна сказати, що міська комісія не реагує. Ми знаємо, що і вчора було зібрання комісії. Не треба і саму комісію збирати, є відповідальні працівники, які по своїх вертикалях координують роботу. Це і Департамент охорони здоров’я, це і рівень заступників міського голови.
Проблема не є настільки простою, тому що Харків — немаленьке місто. Харків — це місто, де є великі колективи. І тут ризик розповсюдження є доволі великим. І ми завжди будемо перебувати на такій своєрідній межі. Або нам повністю потрібно зупинити життєдіяльність міста, промисловості, економіки, або потрібно знайти золоту середину. Яким чином, дотримуючись усіх цих карантинних заходів, не завалити економіку ні міста, ні в цілому держави.
Сьогодні ті показники, які ми маємо щодо виконання бюджетів, дуже песимістичні.
Рішення обласної комісії з питань ТЕБ і НС про продовження карантину до 22 травня і послаблення заходів з 11 травня
Тобто ви не вбачаєте загрози, що місто в разі погіршення ситуації і за умов адаптивного карантину, не виконуватиме тих приписів, що надає центральна влада?
Немає жодного випадку, щоб місто не виконало тих чи інших карантинних заходів.
Але ж ми чуємо, що мер наполягає на відкритті метрополітену…
Питання метро — це не рівень міста і області. Тому що в постанові Кабінету міністрів чітко визначено і прописано: заборонити діяльність метро трьох міст — Дніпра, Києва та Харкова. Тому якщо навіть місцеве рішення таке буде прийнято, воно буде суперечити постанові Кабміну, навряд чи хтось з посадовців візьме на себе таку відповідальність. Я думаю, сьогодні це всі прекрасно розуміють. Я це більше сприймаю як дискусію між керівництвом міста і держави — а що робити далі в цій ситуації.
Ви згадали про те, що бюджет втрачає кошти. Якщо говорити про той самий метрополітен, чи відомо обладміністрації про те, що там утворюються борги із зарплат? Чи контролює ОДА питання з комунальними, іншими підприємствами і чи можливо, що вони отримають компенсації від держави і ці борги будуть погашені?
На даний час я не чув від держави, що держава готова буде закривати якісь боргові зобов’язання. Те, що мені відомо щодо виконання державного бюджету, це те, що державний бюджет бере на себе ті видатки, які не планувалися на початку року. Це додаткові виплати на медицину, доплата медикам. Ми прекрасно зараз розуміємо ситуацію, яка склалася з впровадженням другого етапу медичної реформи, де повинно платити НСЗУ, і ті заклади, на які планувалося зменшення виплат, зараз ці виплати потрібно зберегти, а, можливо, навіть у більшості випадків треба збільшувати.
Тому здебільшого це все залишиться на рівні місцевих бюджетів. В частині обласного бюджету у нас запланована на 28 травня сесія обласної ради, де адміністрація готує зміни до вже чинного бюджету 2020 року в частині цілої низки витрат. Ми розуміємо, що недовиконання бюджету може призвести до того, що на жовтень, листопад і грудень ми не зможемо виплачувати тих чи інших зарплат, енергоносіїв. Тому в першу чергу потрібно перепланувати видатки, щоб ми могли закінчити рік в теплих школах, лікарнях і з виплаченими зарплатами.
Я думаю, що місто це також розуміє, проведе коригування свого бюджету і не допустить заборгованості із зарплат.
Ці коригування обласного бюджету не стосуватимуться якоїсь критичної інфраструктури, недобудованих дахів?
Ми зараз переглядаємо кожен видаток. І, зрозуміло, що там, де є аварійні ситуації, де є критична ситуація, ми не можемо допустити під час однієї кризи ще одну.
Наприклад? Дороги?
Є частина капітальних видатків, які носять характер співфінансування. Якщо кошти виділяються з державного бюджету, ми повинні проплатити частку свого ресурсу. Якщо це фінансування зберігається на рівні держави, ми зобов’язані підтримати нашу частину. Якщо, скажімо, у нас була критична ситуація з рядом котелень в області, то ми повинні завершити цю роботу, щоб зайти в опалювальний сезон і не створити ще одну кризу, з якою потім будемо боротися. Але якщо є випадки закупівель тих чи інших матеріалів, важливих, але без них можна прожити ще пів року, рік, ми таким будемо жертвувати.
У нас є один, можна сказати, плюс у бюджеті. Ця зима була доволі теплою, ціна на газ знизилися. Починаючи з половини березня, оскільки відправили наших учнів, школярів додому через карантинні заходи, ціла низка бюджетних установ понизила температурні режими, і це дозволило нам зекономити енергоносії. Я думаю, що ми за рахунок цього скоригуємо, і все-таки доведеться пожертвувати частиною тих витрат, які ми планували на кінець року по інших статтях.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов висловив невдоволення регіональною владою щодо виплат надбавок медикам. В його заяві йшлося і про Харківську область.
А саме, цитуючи міністра: «Харківська область проінформувала про 17 медпрацівників, які у березні були зайняті лікуванням 4 хворих. Загальна сума коштів, що виплачена в якості доплат з бюджету усіх рівнів – 14900 грн, або 870 грн кожному, якщо просто поділити і вивести в середньому. Якісь цікаві три оклади в Харківській області».
Тут, напевно, треба порадити спеціалістам Міністерства охорони здоров’я або готувати правильно аналітику для міністра, або міністру — правильно читати цю аналітику, тому що фактично станом на завершення березня, на 31 березня, в Харківській області в закладах, які визначені для першої хвилі лікування хворих з підозрою на COVID-19 чи підтвердженим діагнозом COVID-19 на цей час в лікарняних закладах не перебувало.
Один випадок, який був зафіксований в Харківській області, був в іншій лікарні, людина, у якої підтвердився цей діагноз, одразу перейшла на самоізоляцію. І ми зробили більше, ніж навіть встановлено було різними нормативами тим лікарям, які перебували в контакті з цією людиною, ми виплатили ці додаткові виплати. Тому, якщо говорити щодо виплати, то ми їх перевиконали. Ми взагалі не повинні були нікому платити, виходячи з цієї методики, яка на сьогоднішній день затверджена. Тим не менше, ми, розуміючи той ризик медикам, в якому вони перебували, навіть не знаючи, що людина хвора, ми закрили в цій частині ці виплати.
У міністра зараз багато інформації, можливо, у нього немає зараз до кінця часу заглиблюватися у ці всі речі. Крім того, ділити на усіх працівників не є коректним, оскільки кожен працівник має різний оклад.
Наскільки загрозливою є епідситуація у Харківській області? Сьогодні ми бачимо антирекорд – 52 випадки.
Я думаю, ця проблема стосується не лише Харківської області. Якщо ви проаналізуєте повідомлення, то ріст є у великій кількості областей, особливо західного регіону. Я думаю, що це, напевно, пов’язано більше з тим, що нас починають наздоганяти ті дні пасхальних святкувань, вихідні дні, коли люди могли не перебувати вдома, їздили, виходили гуляти. Сьогодні ця динаміка має геометричну прогресію. Цей ріст спостерігаємо вже буквально кілька останніх днів.
Кількість летальних випадків на Харківщині також збільшується. З чим ви це пов’язуєте?
Вона збільшується, напевно, прямо пропорційно до кількості захворілих осіб. Я не хочу про це говорити статистично, тому що кожна людина, це окреме життя. Це окреме горе для рідних цих людей. На жаль, всіх врятувати не можна, тому що проблема цієї хвороби, цього вірусу в тому, що люди не від вірусу вмирають, а від тих хвороб, які йдуть паралельно разом з вірусом. Дуже велика кількість пацієнтів мали супутні хвороби, які ускладнювали перебіг даної хвороби й ставило надзвичайно складне завдання перед лікарями.
Але якщо подивитися статистику по регіонах, ріст кількості випадків на Харківщині очевидний. Житомир +5 за добу, Вінницька область +8… У Харківській – за 50. Чому так відбувається?
Ми маємо Львівську область, яка менша від Харківської, де маємо +60. Чернівецька область, яка втричі менша від Харківської, маємо +80. Не треба забувати, що Харківська область – це тримільйонна область. Тому цю кількість випадків потрібно розподіляти на кількість населення. Очевидно, що має значення локальних спалахів.
Попри такі спалахи в Харківській області, як Стрілеча, Валки, Зміїв, у нас таким локальним спалахом можна розглядати місто Харків, тому що величезна частина цих випадків підтверджується у жителів самого Харкова. Станом на вчорашній день це приблизно 60%. А за один тільки вчорашній день 38 випадків – це жителі міста Харкова.
Коли йдеться про спалахи в районах, запроваджуються жорсткі заходи, наприклад, більший контроль на в’їздах. Вживати таких заходів у місті Харкові не планується?
Є різні органи влади, які залучені до розв’язання цієї проблеми. Якщо, скажімо, в районах це відповідальність несуть голови районних адміністрацій, які є головами відповідних комісій, які фактично займаються цими штабами, займаються безпосередньо кожним випадком, встановлюють контактних осіб, контролюють збір зразків для досліджень від тих контактних осіб, відповідно, така ж робота проводитися й у містах. Але дуже важливо, не просто зібрати зразки, встановити контактних осіб, а дуже важливо комунікувати з самими людьми.
Я хочу навести приклад Високопілля чи Стрілечого. Коли там були підтверджені випадки, одразу було відкомуніковано з місцевим населенням. І люди дуже відповідально поставилися до цих історій.
Люди не те, що не створювали якісь додаткові проблеми для органів влади, щоб локалізовувати цей спалах, люди навпаки почули ці заклики, залишилися вдома.
На мою думку, дещо недостатньо проводиться ця комунікація з людьми. Якщо б люди розуміли, що кількість підтверджених випадків у Харкові вже має геометричну прогресію, напевно, все-таки кожен з нас більш відповідально відносився до карантинних заходів. Тому що ми бачимо з кожним днем, що людей з засобами індивідуального захисту на вулиці меншає. Тобто люди починають вже набагато спокійніше реагувати на всі ці спалахи, і це своєю чергою ускладнює ситуацію.
Як саме місто мало б прокомунікувати? Міська комісія мала б вести більшу просвітницьку роботу?
Міський штаб доволі непогано працює. Якщо, скажімо, раніше від 1 підтвердженої особи встановлювали 3-5-10 контактних осіб, то на сьогодні максимально намагаються встановити тих людей, які могли інфікуватися і ставати розносниками цього вірусу.
Крім того, на мою думку, варто більш приділити увагу будь-яким роз’яснювальним матеріалам: чи в засобах масової інформації, чи в транспортних засобах. Інформувати про те, що сьогодні зарано відпускати додаткові заходи, обмеження. Людям потрібно далі дотримуватися дистанційних заходів.
Тим більше, ми розуміємо, що з 11 травня має відбутися послаблення, є великі переживання, як люди до цього поставляться, як вони на це зреагують. Якщо вони це сприймуть, що все, проблема закінчилася, почнеться вільне контактування між собою, то це може пришвидшити поширення вірусу.
Щодо обласної інфекційної лікарні. Наскільки зараз вона заповнена, чи є там вільні місця і які плани подальші по заповненню? А також щодо наявності необхідних ліків: як для лікування коронавірусу, так і щодо супутніх хвороб. Родичі пацієнтів стверджують, що сплачують препарати власним коштом.
Ми повинні розуміти, що обласну лікарню, як і будь-яку інша лікарню, не можна розглядати як готель, в якій є умовно 100 чи 200 місць, в які можна покласти туристів. Ми можемо говорити про лікарню, в якій є 200 чи 300 ліжок, але чи ми можемо там покласти 200 чи 300 людей, які отримали підтверджений діагноз даного захворювання? Тут залежить від дуже багатьох факторів. Тому що люди можуть бути різного ступеню захворювання. Важкі, середні, які потребують реанімації, які потребують кисню, додаткового обладнання штучної вентиляції легень. Дуже багато залежить від таких факторів.
Сьогодні кількість пацієнтів коливається в районі 150 людей. Може бути 140, може бути 160. Більше сотні – це люди, які отримали підтвердження. Решта має схожу симптоматику, можуть мати один негативний тест, але ми намагаємося перестраховуватися, динаміка може показувати, що тест негативний, але стан самої людини говорить, що ситуація ускладнюється. Тому ці люди далі перебувають під контролем.
Щодо забезпечення медикаментами. Все забезпечення медикаментами, яке сьогодні є, це в основному за рахунок коштів обласного бюджету. Від держави чи Міністерства охорони здоров’я ми отримали незначну партію медикаментів, які стосуються виключно самого СOVID-19, але сам по собі СOVID-19 це одне, інше – пневмонія та ускладнення, які від нього виникають. Вже в частині лікувань цих пневмоній потрібен набагато більший спектр медикаментів. Тому сьогодні обласна лікарня фактично використовує майже річний ресурс. Ті кошти, які планувалися на серпень, на вересень, на жовтень, ми їх перемістили вже на травень.
В четвер-п’ятницю лікарня отримала ці кошти. І зараз за скороченою процедурою ми закуповуємо всі необхідні медикаменти, які потрібні. Але у хворих бувають інші хвороби, які також потрібно лікувати. Зрозуміло, що не всі медикаменти, на жаль, одномоментно можуть бути в лікарні.
Тобто супутні захворювання лікарня покрити не може – це мають родичі пацієнтів розуміти одразу?
Лікарня – це не є якась така окрема установа на окремому острові. Це наш бюджетний заклад, який повинен забезпечуватися закладами, які утворюються в результаті сплати тих чи інших податків. Ми зараз фактично весь ресурс, який є, спрямовуємо на ті лікарні, які на лінії першої хвилі. На цій сесії ми будемо, очевидно, перекидати ще на ці статті додаткові ресурси, для того, щоб люди не відчували цього дискомфорту. Але, якщо виникають такі речі, на жаль, вони можуть мати місце. Сьогодні важко назвати медицину безкоштовною.
Щодо послаблень з 11 травня. За яких умов у Харківській області можуть вводитися жорсткіші заходи?
Очевидно, що на кожен спалах локальний, якщо він буде носити більш масовий характер, ми будемо миттєво реагувати. Самі ці послаблення вводяться в цілому на території України, але якщо буде відбуватися локальний ріст захворюваності, то органи місцевої влади, виконавчої влади, які мають оперувати комісіями ТЕБ і НС, очевидно, вони одразу будуть змушені реагувати, збиратися на засідання і проводити певні посилення заходів. Але це може не стосуватися території всієї області або того чи іншого міста, а лише локального населеного пункту.
А якщо брати Харків, де ми бачимо ріст, а міська комісія, наприклад, не реагує або недостатньо реагує. Хто може на це вплинути?
Не можна сказати, що міська комісія не реагує. Ми знаємо, що і вчора було зібрання комісії. Не треба і саму комісію збирати, є відповідальні працівники, які по своїх вертикалях координують роботу. Це і Департамент охорони здоров’я, це і рівень заступників міського голови.
Проблема не є настільки простою, тому що Харків – немаленьке місто. Харків – це місто, де є великі колективи. І тут ризик розповсюдження є доволі великим. І ми завжди будемо перебувати на такій своєрідній межі. Або нам повністю потрібно зупинити життєдіяльність міста, промисловості, економіки, або потрібно знайти золоту середину. Яким чином, дотримуючись усіх цих карантинних заходів, не завалити економіку ні міста, ні в цілому держави.
Сьогодні ті показники, які ми маємо щодо виконання бюджетів, вони дуже песимістичні.
Тобто загрози, що місто в разі погіршення ситуації і за умов адаптивного карантину, не виконуватиме тих приписів, що надає центральна влада?
Немає жодного випадку, щоб місто не виконало тих чи інших карантинних заходів.
Але ж ми чуємо, що мер наполягає на відкритті метрополітену…
Питання метро – це вже навіть не рівень міста і області. Тому що в постанові Кабінету міністрів чітко визначено і прописано: заборонити діяльність метро трьох міст – Дніпра, Києва та Харкова. Тому якщо навіть місцеве рішення таке буде прийнято, воно очевидно буде суперечити постанові Кабміну, навряд чи хтось з посадовців візьме на себе таку відповідальність. Я думаю, сьогодні це всі прекрасно розуміють. Я це більше сприймаю як дискусію між керівництвом міста і держави – а що робити далі в цій ситуації.
Ви згадали про те, що бюджет втрачає кошти. Якщо говорити про метрополітен, чи відомо обладміністрації про те, що там утворюються борги із зарплат, чи контролює ОДА питання з комунальними підприємствами, великими іншими підприємствами і чи можливо що ці підприємства отримають компенсації від держави і погасити ці борги?
На даний час я не чув від держави, що держава готова буде закривати якісь боргові зобов’язання. Те, що мені відомо щодо виконання державного бюджету, це те, що державний бюджет бере на себе ті видатки, які не планувалися на початку року. Це додаткові виплати на медицину, доплата медикам. Ми прекрасно зараз розуміємо ситуацію, яка склалася з впровадженням другого етапу медичної реформи, де НСЗУ повинно платити і ті заклади, на які планувалося зменшення виплат, зараз ці виплати потрібно зберегти, а, можливо, навіть у більшості випадків їх треба збільшувати.
Тому здебільшого це все залишиться на рівні місцевих бюджетів і тому навіть в частині обласного бюджету, у нас запланована на 28 травня сесія обласної ради, де адміністрація готує зміни до вже чинного бюджету 2020 року в частині цілого ряду витрат, які сьогодні надзвичайно важливі для Харківської області, але ми розуміємо, що це недовиконання бюджету може призвести до того, що на жовтень, листопад і грудень, ми не зможемо виплачувати тих чи інших зарплат, енергоносіїв. Тому нам в першу чергу потрібно перепланувати свої видатки, щоб ми могли закінчити рік в теплих школах, лікарнях і з виплаченими зарплатами.
Я думаю, що місто це також розуміє і зараз проведе коригування свого бюджету і не допустить заборгованості із зарплат.
Ці коригування обласного бюджету стосуватимуться якоїсь критичної інфраструктури або недобудованих дахів тощо?
Ми зараз переглядаємо кожен видаток. І, зрозуміло, що там, де є аварійні ситуації, де є критична ситуація, ми не можемо допустити під час однієї кризи ще одну. Ми будемо знаходити ті видатки, які важливі, але якщо їх можна перенести на наступний рік, будемо жертвувати.
Це що, наприклад? Дороги?
Є частина капітальних видатків, які носять характер співфінансування. Якщо кошти виділяються з державного бюджету, ми повинні проплатити частку свого ресурсу. Якщо це фінансування зберігається на рівні держави, ми зобов’язані підтримати нашу частину. Якщо, скажімо, у нас була критична ситуація з рядом котелень в області і, очевидно, що ми повинні завершити цю роботу, щоб зайти в опалювальний сезон і не створити ще одну кризу, з якої потім будемо боротися. Але якщо є випадки закупівель тих чи інших матеріалів, важливих, але без них можна прожити ще пів року, рік, ми таким будемо жертвувати.
У нас є ще один, можна сказати, плюс у бюджеті. Ця зима була доволі теплою, ціна на газ знизилися. Карантинні заходи, починаючи з половини березня, відправили наших учнів, школярів додому. Ціла низка бюджетних установ понизили температурні режими, і це дозволило нам зекономити енергоносії. Я думаю, що ми за рахунок цього скоригуємо, і все-таки доведеться пожертвувати частиною тих витрат, які ми планували на кінець року по інших статтях.