Як Харків прийняв «Боїнг» з Уханя і що було далі: подкаст
Як Харків прийняв «Боїнг» з евакуйованими українцями та іноземцями? Чому жителі Нових Санжар на Полтавщині, де у медцентрі розмістили громадян, влаштували протести? І чим обурювалися депутати Полтавської облради? Хронологія подій і враження харківських журналістів, які висвітлювали процес повернення евакуйованих в Україну — у сьогоднішньому подкасті.
Слухайте подкасти «МедіаПорта» на сайті, в Mixcloud, Google Podcasts, Apple Podcasts, Telegram і щосуботи на Українському радіо Харків.
Вранці 20 лютого репортерка харківської редакції Суспільного Світлана Стеценко їхала у Міжнародний аеропорт «Харків». У цей час «Боїнг» з Китаю ще кружляв над Харківщиною. А єдиним джерелом інформації про його маршрут став онлайн-сервіс Flightradar.
«Був дійсно густий туман. Ми коли з оператором їхали ще до аеропорту, ми не могли зрозуміти, що взагалі може прилетіти до Харкова, тому що ми їхали машиною і метрів за 200 не було видно світлофору, куди ми наближалися, куди ми їхали, не було видно. Під’їхали до аеропорту — і там стояли три автівки швидкої допомоги, в них були медики. Усі медики у подвійних чи потрійних костюмах, у масках. Літак тоді кружляв над Красноградом, над Харківщиною. Десь вже було восьме чи дев’яте коло, ми дивилися на «Флайтрадарі»… і за півтори чи дві години після цього ми вже побачили, що літак повернув у бік Києва».
Поки «Боїнг» заправляли у Борисполі, стан пасажирів повторно перевірили. Результати огляду озвучив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
«45 граждан Украины и 27 граждан иностранных государств плюс 22 члена экипажа. Все те, кто приехал сюда сейчас, здоровы, хорошо себя чувствуют, немного устали. Это информация прямо с борта самолёта».
Туман розсіявся, і літак повернувся до Харкова. На ізольованій стоянці аеропорту його зустрічали епідеміологи. З тазиками і розпилювачами. Документи пасажирів прикордонники перевіряли біля трапу. Людей розсадили у автобуси, а літак продезінфікували, повідомила директорка Харківського лабораторного центру Любов Махота.
— В певних концентраціях розводиться дизрозчин, відповідно до медико-санітарних міжнародних вимог.
— Що ним обприскували?
— Багаж у багажному відділенні, кабіну пілота, салон, туалет і всі підсобні приміщення, допоміжні, систему кондиціонування, фільтри обробляли, да, замінювали.
Скарг на самопочуття у пасажирів не було. А інформація про начебто високу температуру у однієї з евакуйованих не підтвердилася, сказав заступник голови Харківської облдержадміністрації Михайло Черняк.
«Це була громадянка Аргентини, молода дівчина. Не підтверджено. Оформлені належним чином документи, перепровірили кілька разів температурний режим, огляд її, поки була вигрузка пасажирів і розміщення по автобусах. Температура в межах норми… Тобто нічого не підтвердилося, і усі люди разом поїхали далі», — сказав Черняк.
Коли напередодні деякі ресурси сповістили про можливе розміщення евакуйованих на базі відпочинку у Вовчанському районі на Харківщині, до Старосалтівської селищної ради прийшли зо два десятки людей. Про їхні вимоги розповів голова Старосалтівської ОТГ Едуард Коновалов.
«Питали щодо розміщення даних людей, а саме на базі відпочинку Соїча. Ця інформація не підтвердилася. Я розмовляв з директором бази відпочинку. Так, до нього зверталися дійсно, але він відмовив у зв’язку з тим, що приміщення, де можна було розташувати їх, не опалюється, і не готові прийняти даних людей. Це наші мешканці Старого Салтова. Просто порозмовляли. Прийшли не воювати, нічого, так що тут питань немає».
Інформацію про протест на Харківщині прокоментував голова обладміністрації Олексій Кучер.
«Таких соціальних емоційних поштовхів, як у Полтавській області, не було і, я сподіваюсь, не буде. Я ще раз звертаюся до людей: давайте не маніпулювати цим питанням. Воно складне. Задіяні безпрецедентні заходи безпеки для того, щоб забезпечити спокій. Чомусь вибухнула така реакція…».
Коли колона вирушила з аеропорту, жителі Нових Санжар вже блокували дорогу до медичного центру Нацгвардії. МВС направило до селища підкріплення.
Протестувальники: «Ганьба! Ганьба! Ганьба! Чого ти дивишся, с**а, придурок йо**ний! Улыбайся, падло! Улыбайся!… А ви чого стоїте? Валите! Все! Закончилось! Завезли!»
Події у Санжарах транслювала у Фейсбук журналістка «24-го каналу» Анна Черненко.
З трансляції Анни Черненко: «Ще димить те місце, де дорогу перегородили і підпалили. Туди натягли гілля, дошок і розвели величезне вогнище, щоб машини не змогли проїхати. Зараз ми підійдемо туди…».
Анна Черненко: «Відчуття описати дуже складно. Напевно, це була найстрашніша зйомка, хоча були різні зйомки, різні події довелося висвітлювати. Такої масової… від агресії до страху мені ще не доводилося бачити.
Щоб зрозуміти, як це виглядає: центральна вулиця, перший правоохоронців блокпост, встик з людьми, такою великою масою. Потім йде міст. За мостом — ще одна група людей, правоохоронці. І далі ще є дві дороги під’їздні за мостом до цього медзакладу «Нові Санжари». Там стояли невеличкі групи людей, і вони постійно закликали: «Давайте підемо туди, бо під’їдуть іншою дорогою, там з сусіднього села є під’їзд». Людей було дуже багато, зо дві тисячі людей було точно. Складно порахувати ще й тому, що вони були групами розділені. Там були жінки, чоловіки, діти, молодь, там були похилі люди.
— Правду кажуть, що багато людей були напідпитку?
Такі люди теж були. Тут треба сказати, що навіть відчувався запах, але сказати, що їх багато було, я не можу. Просто такі люди, які йдуть, дебоширять і на ходу п’ють або вони заводять якийсь конфлікт, на них більше звертаєш уваги. Такі були і жінки, і чоловіки.
Одні кричали: «Ви нас вбиваєте! Ганьба! Везіть їх в Чорнобиль!» Але коли ти підходив до людей і спілкувався, вони висували кілька аргументів. Спокійно люди пояснювали. Перше — їх дуже обурило, що ніхто нічого їм не повідомив. Вони дізналися з новин, з Інтернету, сарафанним радіо, що до них їде колонна з евакуйованими. Другий аргумент, одна жіночка сказала, що, на її думку, санаторій цей не пристосований для людей, які можуть бути серйозно хворі. На їх думку, санаторій знаходиться недалеко від житлових будинків. Там є багатоповерхівка поруч, там невеличкі приватні будиночки поруч. Протікає там Ворскла, і вони дуже переживали, що якось каналізаційними стоками щось кудись піде, і можна так забруднити довколишнє.
Далі поїхали автобуси, швидка і супровід — ДСНС. І ось у цей момент сталося найстрашніше, коли полетіли не тільки камені, пляшки, якісь плитки, відбиті від магазина чи там поруч зі стіни…»
З трансляції Анни Черненко (камера направлена на автобуси): «Бідні люди, вони дуже потомлені, вони позакривали обличчя… (звук, як щось, схоже на плитку, падає). Боже! Полетіла фанера…. Потрапила просто в людину, в одного з місцевих…».
«Перший автобус — і в ньому вже розбите скло. Ти міг бути на місці цих людей. В автобусі їдуть діти. Якщо ти боїшся вірусу, ти маєш розуміти, що бити скло не можна. Підходили, штовхали поліцейських, казали: «Нехай твоя мати захворіє, щоб ти відчув те, що відчуваю я». Один з чоловіків накинувся на швидку і просто ногою вдарив машину настільки, що вона аж хитнулася. Ну, бити швидку?»
Наступного дня, 21 лютого, Полтавська облрада скликала позачергову сесію. От деякі репліки полтавських депутатів.
«А чому саме Нові Санжари? Що в Києві немає відповідних установ? Чи у Феофанії немає корпусу… Якщо все так безпечно, чого ви боялися це в Києві?»
«Ті люди, які там проживають, вони дуже стурбовані, тому що до них приїхали. Знаєте, як у нас у селі кажуть? Ми за колгосп, але в сусідньому селі».
«Просто хтось вирішив, що Полтава буде самою крайнею».
«Люди… не люди, чиновники вашого рівня, коли дивляться на карту України, вони бачать там тільки Сейшели, Париж і Арабські Емірати. Які Новосанжари?»
І відповіді заступника міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.
«В Києві заклади Національної гвардії, Міністерства оборони України щодня надають допомогу людям, які, на жаль, отримують поранення, а інколи несумісні з життям на сході нашої країни. Евакуювати госпіталі, відселяти з них людей, яким надається медична допомога, це неправильно.
Чи повинні заклади, у яких відбувається обсервація, відповідати вимогам інфекційних лікарень? Ні. Чинна законодавча база чітко прописує: обсерватор — це місце — школи, заклади, санаторії, будь-які інші заклади, в яких розміщуються повністю здорові люди, які без симптомів покидають зону карантину. В даному конкретному випадку інкубаційний термін, термін, коли можуть після контакту проявитися симптоми хвороби, становить 14 днів. Якщо буде виявлено якісь певні симптоми, людину з обсервації госпіталізують в інфекційний стаціонар, інфекційне відділення, де йому надається медична допомога так, як і всім іншим громадянам України.
Стосовно каналізаційних очисних споруд: є резервуар, і зараз в цей резервуар додаються дезінфікуючи засоби, які додатково будуть знезаражувати, за найсильнішим режимом, стічні води, хоча хвороба передається повітряно-крапельним шляхом, і питання щодо можливості передачі збудника через фекально-оральний шлях не зафіксовано.
…У жодній країні світу такої картинки не було. Чи є в цьому провина нас? Є в цьому провина — і уряду, і Міністерства охорони здоров’я, і місцевої влади. Будемо оцінювати в подальшому і приймати в тому числі управлінські рішення».
Депутат Полтавської облради: «Коли прийняли (рішення про розміщення у Нових Санжарах)? У небі прийняли? Коли Тернопіль? Коли Житомир? Коли Рівне? Коли всі одказали? Ви прийняли рішення — в самом центрі столиці, Полтавщині… Так чому ж тоді усі засоби масової інформації кажуть, що це катастрофа? А ви стоїте і кажете, що це нічого, ну що ви робите?»
Як проходила сесія і до чого врешті-решт дійшли депутати, я розпитала журналістку «СТБ» Марію Малевську.
«Насправді, коли ми їхали на цю термінову позачергову сесію, я очікувала, що вибачаться, посварять тих людей, які вчинили ці масові безлади, як примирити тепер, як пояснити людям, тобто що це буде такий просвітницький захід. Коли почалася сесія, ми побачили, що зала напівпорожня… І далі почався, як на мене, якщо я можу дозволити собі якісь оцінки, то це був просто театр абсурду. Від обранців, від депутатів, яких люди обирають, дають їм повноваження, я не очікувала такої неосвіченості і такого Середньовіччя. Коли це просто люди на базарі, на вулицях або ще де, це одна справа, а коли це депутати в костюмах, які сидять в гарній, тут, до речі, дуже така зала прекрасна…
Наприклад, один з депутатів прирівняв Нові Санжари з Чорнобилем і сказав, що це другий Чорнобиль, «і не дай Боже, в когось у волоссі залишився цей коронавірус, і це волосся впаде, а ми тут центральна Україна, і вся ця пошесть рознесеться по всій Україні, хто відповідатиме за такі рішення?»
Одна з їхніх основних претензій — це саме брак і відсутність комунікації, необізнаність людей. Хоча насправді, на мою думку, кожна освічена людина може почитати, і взагалі останні місяці вся ця інформація з кожної праски, як вони казали, лунає. Про те, що це їдуть здорові люди, вони не заражені, це просто обсервація на два тижні про всяк випадок, бо так треба.
Сміх в тому, що їм не вистачило голосів, забракло голосів, щоб ухвалити звернення до уряду та президента. Вони підготували звернення, в якому вони просили, скориставшись нагодою, аби два рази не вставати, 300 млн грн на всю цю ситуацію. Рішення так і не було ухвалене, вони розійшлися і попрощалися до чергової сесії, на якій, я так розумію, вони ще раз піднімуть це питання».
Кореспондентка ICTV Тетяна Доцяк стала свідком іншої картини — до воріт медцентру, де перебувають евакуйовані, несподівано приїхали переселенці з Донбасу.
«Троє людей — два чоловіки і одна жінка — відкрили свій мікроавтобус і почали вивантажувати звідти газовану воду, солодощі, шоколадки. Коли я попросила їх прокоментувати — розкажіть, що ви привезли, для чого, кому — вони говорили, що вони не хочуть про це говорити. А навіщо про це говорити? Вони самі переселенці, пережили багато горя, саме тому вони приїхали до Нових Санжар, щоб підтримати евакуйованих з Китаю людей».
Читайте також: Спецрейс з Уханя: як евакуювали українців