Конституційна криза: наполягання Зеленського щодо розгону КСУ та опір нардепів
Президент Володимир Зеленський зажадав від фракції «Слуга Народу» підтримати перезавантаження Конституційного суду України, обіцяючи розпочати з цього судову реформу. Водночас, низка народних депутатів має альтернативну думку.
Під час засідання фракції «Слуга Народу» 2 листопада Володимир Зеленський закликав депутатів підтримати дострокове припинення повноважень чинного складу КСУ.
Як зазначив глава держави, якщо не відновити довіру суспільства до Конституційного Суду, країна втратить можливість отримати будь-яку міжнародну фінансову допомогу. Крім того, під загрозою опинилися безвізовий режим України з Європейським Союзом, а також підтримка з боку ЄС, НАТО, Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних партнерів.
На переконання Зеленського, неможливо відновити дію антикорупційного законодавства без ухвалення рішення про звільнення суддів Конституційного Суду.
«Будь-яке нове рішення парламенту, яке спробує відновити таку кримінальну відповідальність, буде апріорі непрацюючим. Його навіть не треба буде заново оскаржувати в Конституційному Суді», — сказав президент.
Глава держави зауважив, що в такому разі будь-яке кримінальне звинувачення за порушення при декларуванні навіть після ухвалення нового закону щодо цього буде абсурдним і не матиме сили.
«Якщо ви проголосуєте за це рішення, ви голосуватимете для народу. В іншому разі ви захищаєте суддів Конституційного Суду», — заявив Зеленський, звертаючись до фракції «Слуги народу».
Обговорювати цю тему президент продовжив того ж вечора в ефірі на телеканалі ICTV.
«Вони анулювали та нівелювали роботу Національного агентства з питань запобігання корупції – НАЗК можна просто закривати. Далі вони піднімали питання Вищого антикорупційного суду України, який ми запустили у вересні торік», — сказав Володимир Зеленський, додавши, що, на його думку, КСУ мав на меті повністю демонтувати інфраструктуру антикорупційних органів у нашій державі.
Глава держави зауважив, що ні в нього, ні в парламенту немає можливості відкликати призначених раніше суддів Конституційного Суду. Тому, якщо вони «хочуть зберегти гідність і репутацію у суспільстві», мають піти у відставку за власним бажанням.
«Я вважаю, що це найліберальніше рішення, яке ми можемо сьогодні ухвалити і потім спокійно перейти до оновлення складу КСУ», — заявив Зеленський.
Президент також наголосив, що не планує відкликати свій законопроект щодо КСУ і впевнений, що усе робить правильно.
На думку Зеленського, обрання нового складу Конституційного Суду має відбуватися на конкурсній основі, прозоро та відкрито. Він вважає, що призначення суддів має бути незалежним — не за квотами від президента чи парламенту.
Президент додав, що очікує від оновленого складу Комісії з питань правової реформи напрацювань щодо судової реформи вже найближчим часом, і планує розпочати її саме з перезавантаження КСУ.
«Сьогодні у нас з вами, незважаючи на цей політичний кут, є реальний шанс повністю перезавантажити й реально почати реформування судової гілки влади. У нас же багато нормальних суддів, але й реально багато небезпечних суддів, які постійно виходять з небезпечними кейсами, висновками, рішеннями, через що у нас багато проблем і немає довіри до судової гілки влади. Тому сьогодні є шанс перезавантажити, починаючи з Конституційного Суду», — каже Зеленський.
3 листопада під час засідання Верховної Ради представники трьох фракцій («Голосу», «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя») і депутатської групи «За майбутнє» висловилися проти ініціативи президента щодо розпуску КСУ.
Ярослав Юрчишин від «Голосу» зазначив у виступі, посилаючись на слова секретаря РНБО Олексія Данілова, що у Конституційному Суді діє група людей, «які працюють в інтересах країни-агресора» і прагнуть зруйнувати антикорупційну інфраструктуру і конституційний лад, провокуючи протистояння.
«Чи треба протидіяти такому захопленню влади? Так. Але треба робити це в законний спосіб. А вони хочуть, щоб Верховна Рада вийшла за межі своїх повноважень і підтримала емоційне прагнення окремих осіб — фактично зруйнувати конституційний лад і відправити у відставку весь склад КСУ», — цитує нардепа «Українська правда».
Ігор Палиця з групи «За майбутнє» заявив, що якщо «комусь не подобається Конституція», її треба змінювати.
«І якщо комусь не подобається КС, то його теж треба реформувати. Але і те, й інше треба робити у законний спосіб», — наголосив Палиця.
Артур Герасимов від «Європейської солідарності» описав ситуацію як «найбільшу політичну кризу за останні роки, яка має ознаки конституційного перевороту та узурпації вдали з боку Зеленського».
«Зеленський відкрито тисне на депутатів, аби ті ухвалили закон про розпуск КСУ. Це спроба отримати ручний Конституційний Суд, який потім визнаватиме всі капризи Банкової», — вважає нардеп.
Герасимов також зазначив, що «ЄС» має покроковий план виходу з політичної кризи: спочатку треба ухвалити закони для відновлення жорсткого декларування з кримінальною відповідальністю за порушення.
Представник «ОПЗЖ» Микола Скорик назвав президентський законопроєкт щодо розгону КСУ «абсолютно неконституційним».
«Ви нехтуєте точкою зору Венеційської комісії, точкою зору українського суспільства. Те, що зараз відбувається, — це фактично повторення подій 2014 року. Якщо, не дай боже, ви проголосуєте за ці законопроєкти, ви будете відповідати за законом», — сказав парламентар.
Депутатка фракції «Слуга народу» Ірина Верещук заявила у коментарі LB.ua, що, на її думку, законопроєкт Володимира Зеленського щодо КСУ не потрапить до зали Верховної Ради на голосування.
«Те, що я можу спрогнозувати – законопроєкт в залу не попаде для голосування саме президентський. Тому що не бачу там кількості голосів, мені видається, що їх немає там 226, і абсолютно очевидно, що це точно не той шлях, який би мали обрати ми, шукаючи конституційну правову площину», — сказала Верещук.
За її словами, у фракції погоджуються з тим, що Конституційний Суд втрачає суспільну легітимність і без політичної оцінки суддям не обійтися. Парламент планує зробити заяву, яка міститиме таку оцінку.
У Верховній Раді також вже зареєстрований проєкт закону №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу», що були скасовані рішенням Конституційного суду. Його автори — голова ВРУ Дмиро Разумков і понад 100 нардепів з фракцій «Слуга народу», «Європейська солідарність», груп «Довіра» і «За майбутнє», а також позафракційних.
У законопроєкті лише одна стаття, яка затверджує відновлення дію пунктів закону «Про запобігання корупції», в тому числі регулювання діяльності Нацагентства з питань запобігання корупції та механізм перевірки декларацій посадовців. Автори документу також пропонують відновити статтю 366-1 Кримінального кодексу – про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
«Метою законопроекту є відновлення положень Закону № 1700–VII в редакції, що діяла до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, та створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Конституційний суд України 27 жовтня ухвалив рішення щодо відповідності Основному закону окремих положень антикорупційного законодавства. Серед іншого, суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування даних посадовцями та суддями (або його відсутність взагалі). Також він позбавив Нацагентство з питань запобігання корупції частини контролюючих функцій — зокрема, права здіснювати моніторинг доходів і витрат суддів.
У Європейському Союзі висловили стурбованість рішенням КСУ. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду та визнати його рішення про декларування від 27 жовтня нікчемним.
Читайте також: «Ситуація істерично роздута»: як суддя КСУ пояснив рішення щодо антикорупційного закону
Фото на головній: Facebook/Конституційний Суд України