Катастрофа Ан-26: як вшанували пам’ять загиблих і на якому етапі розслідування

На місці падіння літака Ан-26 під Чугуєвом провели панахиду за льотчиками та курсантами університету Повітряних сил імені Кожедуба, які загинули в авіатрощі 25 вересня 2020 року. Згодом тут встановлять пам’ятний знак.

25 вересня виповнився рік від дня, коли під час тренувального польоту загинули 26 людей: сім членів екіпажу і 19 курсантів. Один — вижив. 

На місце аварії приїхали родичі та друзі загиблих, курсанти та викладачі університету, представники командування Збройних сил та посадовці.

Панахиду за загиблими правив єпископ Харківський і Богодухівський, архієрей Православної церкви України Митрофан. На честь льотчиків пролунав траурний салют.

У Харківському національному університеті Повітряних сил пригадали всіх загиблих, розповівши поіменно про кожного — яким був, чим захоплювався, про що мріяв.

«Всі талановиті хлопці, перспективні льотчики, з неймовірною жагою до неба та любов’ю до авіації. Через рік — спогади, квіти, траурні урочистості, замість довгоочікуваного офіцерського випуска… Багато фотографій, де пам’ять — наполовину чорно-біла, наполовину кольорова. Але в наших з вами силах зробити її живою, не забронзовілою», — наголошують в університеті.

Також відзняли відео зі спогадами про загиблих.

На Харківщину приїхали родичі загиблих з 11 областей, передає «Суспільне». З Вінниччини прибули батьки загиблого курсанта Максима Хом’ячука — Володимир та Катерина Хом’ячуки, а також його старший брат.

«За рік не змогли поставити якого обеліску нормального, хіба це ставлення… Він хотів захищати країну, жити й служити для людей, для всіх нас. Каже: «Я хочу бути бойовим льотчиком. Не хотів бути транспортником», — згадує батько.

Мати загиблого штурмана Ан-26 Дмитра Добрелі Віта Ломова у свою чергу зазначила: «Потрібно, щоб були добрі літаки, а не меморіальні камені».

Наразі на місці аварії — тимчасовий меморіальний камінь. Згодом тут встановлять пам’ятний знак на честь загиблих. Зараз готують кошторис проєкту та шукають матеріал — гранітні плити. Кошти збирають через благодійний фонд.

Як розповів заступник начальника університету ХНУПС В’ячеслав Лук’яненко, після встановлення монументу також очуть облаштували алею пам’яті на території університету.

«Це вже наступного року — буде алея пам’яті на території самого університету, де ми будемо вшановувати і проводити такі заходи з більшою кількістю особового складу», — розповів Лук’яненко.

Справу про катастрофу досі не передали до суду. Головна прокурорка Ірина Венедіктова стверджує, що процес гальмує захист колишнього командувача Повітряних сил ЗСУ Сергія Дроздова.

За словами Венедіктової, прокурори ще 5 травня надали доступ сторонам до матеріалів справи. Все ознайомилися з ними всі потерпілі та їхні представники, четверо підозрюваних та їх захисники, один підозрюваний та його захисник — на завершальному етапі.

«Разом з тим, підозрюваний, який вже звільнений з посади командувача Повітряних сил Збройних сил України, жодного разу до Державного бюро розслідувань не з’явився та не ознайомився із матеріалами досудового розслідування. Його адвокати затягують розгляд клопотання слідчого про встановлення строку для ознайомлення із матеріалами, заявляючи численні клопотання та відводи слідчому судді. Тому це клопотання не розглянуте вже упродовж більш як півмісяця», — заявила генпрокурорка.

Після автотрощі програму для курсантів університету Повітряних сил підкорегували. Не буде «конвеєрних» польотів — посадки та зльоту без зупинки, на борт братимуть менше людей.

Курсанти проходитимуть підготовку на тренажері літака Ан-26, який нині є лише у Кропивницькому. У харківському університеті такого немає. Перед тим, як сісти за справжній штурвал, управління вивчають лише за конспектами, каже доцент кафедри льотної експлуатації Ігор Олійник.

«Ан-26 — це «ветеран» Збройних сил України та цивільної авіації. Вони експлуатуються понад 50 років. Вважалося, навіщо робити тренажер на той літальний апарат, який вже не буде надалі експлуатуватися», — розповів він «Суспільному».