«Істотні порушення»: як суд обґрунтував новий розгляд справи Кернеса
Про це йдеться в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 31 січня, повний текст якої 10 лютого з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суд визнав слушними доводи прокуратури і потерпілих про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону.
«В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які об’єктивні дані того, що прокурор відмовився від державного обвинувачення чи вчиняв відповідні дії, які б свідчили про такі його наміри. Не містять матеріали провадження і процесуального документа, а саме постанови прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення, погодженої з керівником Генеральної прокуратури. Навпаки, у зв`язку з неможливістю участі прокурорів у судовому засіданні, Генеральною прокуратурою України було скеровано до місцевого суду низку листів з проханням відкласти судовий розгляд на іншу дату, зокрема, після 17 липня 2018 року. Також прокурорами було повідомлено суд про неможливість участі у судових засіданнях через хворобу. З аудіозапису судового засідання вбачається, що головуючий по справі повідомляв учасників провадження про надходження до суду відповідних листів від прокурора з проханням відкласти судовий розгляд», — йдеться в ухвалі.
Таким чином, зазначає суд, прокурори не відмовлялися від підтримання державного обвинувачення, а сам факт їхнього неприбуття «не може прирівнюватися до відмови від обвинувачення і не може мати наслідком закриття кримінального провадження з цих підстав».
«Враховуючи відсутність у місцевого суду законних підстав стверджувати про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення, суд позбавлений був права здійснювати судовий розгляд за його відсутності. Проте суд в порушення наведених вимог закону завершив розгляд кримінального провадження без участі прокурора. Також місцевий суд, вважаючи, що має місце відмова прокурора від підтримання державногообвинувачення, всупереч вимогам ч. 2 та ч. 3 ст. 340 КПК України, не вчинив жодних дійщодо роз’яснення потерпілим їх права підтримувати обвинувачення в суді та не з’ясував питання про наявність чи відсутність їх згоди на це», — визначив суд.
Апеляційний суд визнав порушення КПК істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
31 січня 2020 року після розгляду, який тривав півтора року, Полтавський апеляційний суд задовольнив скарги прокуратури і сторони потерпілих, скасував ухвалу Київського райсуду Полтави про закриття справи і призначив новий розгляд в суді першої інстанції. Тоді суд оголосив тільки резолютивну частину ухвали.
Після рішення Київського райсуду Полтави про закриття провадження ГПУ порушила справу за ч. 1 ст. 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». Попри заяви тодішнього генпрокурора Юрія Луценка довести цю справу до кінця, підозри судді не оголошували, заявляли у 2019 році у Вищій раді правосуддя, що, на думку ВРП, могло свідчити «про неефективність досудового розслідування та упередженість працівників прокуратури».
У липні 2019 року ВРП задовольнила відставку судді Андрія Антонова.
