Будівництво триває, хоча договір розірвано: що з реконструкцією лікарні в Ізюмі

Угоду про реконструкцію Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері в Ізюмі за понад мільярд гривень розірвали ще в липні, але начальник Харківській ОВА Олег Синєгубов запевняє: будівництво захищених медичних просторів це не зупинить. Поки у соцмережах сперечаються, чи варто під час війни витрачати значні кошти на школи і лікарні у прифронтових містах, чиновники кажуть, що такі об’єкти залишаються пріоритетними.

«З чого ви взяли?…»

На питання MediaPort щодо причин зупинки реконструкції ізюмської лікарні начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов відповів питанням.  

«З чого ви взяли, що там зупинилася реконструкція цієї лікарні?» — сказав він на брифінгу 4 вересня.

Синєгубов наголошує: будівництво захищених медичних і освітніх просторів залишається першочерговим завданням для області. 

«Ми працюємо над тим, щоб якомога більше у нас з’явилося безпечних місць, середовищ, там, де можуть надаватися і освітні, і медичні послуги в тому числі. Ізюмська лікарня у нас в пріоритеті для того, щоб там з’явилися більше безпечних просторів для надання медичних послуг і що забезпечить сталість надання медичних послуг за будь-яких обставин», — сказав Синєгубов. 

Більше деталей щодо причин розірвання угоди й джерел фінансування реконструкції нині очільник обладміністрації не навів. MediaPort направить щодо цього офіційний запит.

«За» і «проти»

Навколо теми будівництва шкіл та лікарень у наближених до фронту містах на Харківщині виникла дискусія. Харків’яни обговорюють у соцмережах, чи доцільно витрачати мільйони та мільярди гривень на будівництво об’єктів у містах, що перебувають під постійними обстрілами, чи краще скерувати кошти на інші цілі — наприклад, підтримку війська.

Схожі питання порушували харківські антикорупціонери, коли ОВА відновила будівництво нового онкоцентру. Більше про це MediaPort писав у матеріалі «Найдорожчий довгобуд». 

Цього тижня суперечка розгорілася під дописом сторінці у Facebook кореспондентки ICTV Тетяни Доцяк, яка звинуватила у зупинці реконструкції лікарні в Ізюмі представників громадськості й журналістів, які висвітлювали цю тему.

«Ну, що ж, пишайтеся, що добилися зупинки будівництва лікарні. Не маєтку. Лікарні! Докотилися. Насправді будівництво підземної лікарні в Ізюмі зупинили, бо всі ви одночасно роздмухали такий сморід, що зробили будівництво токсичним», — висловилася Доцяк. 

Закид про «антикорупційний популізм» прокоментував голова Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах. За його словами, ХАЦ не виступав проти будівництва підземних споруд, а припускає можливість «відкату» на будівництві.

«Чи є прозорий механізм вибору об’єктів для побудови у воєнний час? Ні. У матеріалі Суспільного ви бачили цю ганьбу, де ніхто не брав відповідальність, і всі казали, що не знають, чому так. Ми пропонували його розробити. Але щось нема інтересу. Треба ж вручну відбирати, що робити», — написав Булах. 

Розмова у коментарях зрештою переросла у розбірки з лайкою.

Що передувало

Лікарню у деокупованому Ізюмі планували відновити міжнародним коштом. Одним із головних донорів мав стати Катар.

У березні 2025 року Фундація Олени Зеленської повідомляла про домовленості з Катарським фондом розвитку щодо підтримки відновлення Ізюмської лікарні. Тоді ж Фундація та Департамент капітального будівництва Харківської ОВА уклали договір пожертви на відбудову медичного комплексу.

Інформація про те, що реконструкцію Ізюмської лікарні нібито зупинили, з’явилася після розірвання договору, оприлюдненого у системі державних закупівель Prozorro.

Департамент капітального будівництва Харківської ОВА уклав договір із консорціумом «Білдінг груп» 17 вересня 2025 року. Йшлося про реконструкцію Центральної міської лікарні Піщанської Богоматері в Ізюмі. Вартість робіт становила 1 млрд 45 млн 100 тис. гривень.

За умовами договору, підрядник мав реконструювати наявні корпуси та побудувати новий. Проєкт також передбачав підземні приміщення та вертолітний майданчик. Основну частину робіт спочатку планували виконати у 2026 році, однак у червні строки та фінансування перенесли на 2027-й.

8 липня сторони внесли чергові зміни до договору, а 20 липня уклали додаткову угоду про його розірвання.

В документі зазначено, що причиною стала відсутність коштів для фінансування об’єкта. Сторони також зафіксували, що дійшли згоди щодо припинення договору та не мають одна до одної претензій.