Найдорожчий довгобуд: як у Харкові зводять новий онкоцентр — фото, відео
На території Харківського обласного центру онкології легко заблукати — його будівлі розкидані по лісу, вказівники не допомагають, тож шлях до потрібного корпусу краще питати у медиків та пацієнтів. Від самого ранку люди поспішають на прийом та процедури. За офіційними даними, на обліку в Харкові та області перебувають близько 100 тисяч хворих з онкологією. Кількість випадків, порівняно з періодом до повномасштабного російського вторгнення, зросла. Надання належної допомоги тут і зараз, попри війну та близькість до кордону з агресором, — один із аргументів влади на користь будівництва нового онкоцентру. Як змінювався кошторис, що кажуть пацієнти, будівельники, лікарі та влада — у матеріалі MediaPort.
З чого усе починалось
Створити сучасний центр онкології у Харкові — давня обіцянка влади. Проєкт починався за губернаторства Юлії Світличної у 2018-му, його «реанімували» за часів її наступника Олексія Кучера у 2020-му і внесли до президентської програми «Велике будівництво», а під час повномасштабної війни довгобуд успадкувала ОВА на чолі з Олегом Синєгубовим.
«Ми немісцеві, я після процедури, — каже 74-річна Ніна з Чугуєва, яка отримує допомогу в онкоцентрі. — Тут у нас лікар».
У супроводі чоловіка Ніна повільно йде повз недобудову. За парканом видніється чотириповерхова будівля, яку почали зводити у 2019 та не довели до кінця — у 2022 угоду з генпідрядником розірвали.
І тоді, і зараз підтримку будівництва оголосив Євросоюз. Нині цей проєкт — національного масштабу і входить до переліку програми ЄС Ukraine Facility. Очікувана вартість проєкту за першим тендером склала 3 млрд грн, а після коригувань і додаткових угод, за даними Харківського антикорупційного центру, сягає 3,7 млрд грн. ХАЦ зазначає, що це найдорожчий проєкт на Харківщині за час повномасштабної війни.
«Я за те, щоб вкладали гроші на такі об’єкти. Щоб був порядок: прийшов, як треба, обслужили», — коментує Ніна.
Чотири рази на тиждень вона приїжджає до Харкова з Чугуєва, а нині чекає на результати обстеження.
69-річна Лідія, ще одна пацієнтка онкоцентру, погоджується: допомогу мають надавати якісну й у належних умовах. Водночас побоюється, що все може знищити війна.
«Можливо, треба почекати закінчення війни? Шкода буде дуже, якщо вся праця, всі кошти зійдуть нанівець. Але треба, звичайно, зараз дуже багато онкохворих», — каже Лідія.
Онкоцентр розташований у лісопарковій зоні у північній частині Харкова. Російська армія неодноразово била сюди — у всіх восьми корпусах медзакладу за час повномасштабної війни вилетіло близько 900 вікон.
Прольоти снарядів в онкоцентрі чують регулярно: 14 липня медійники стали свідками такої ситуації просто під час інтерв’ю.
Безпекове і фінансове питання
Під час війни будь-які проєкти, особливо мільярдні, потребують пояснень щодо пріоритетності та ризиків, коментує аналітик громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін. Він наголошує: ХАЦ не виступає проти будівництва, лише закликає враховувати ризики.
«Фінансування онкоцентру має йти з програми Ukraine Facility — колосального європейського пакета підтримки, який діє до кінця 2027 року. За логікою це мало би стати гарантією реалізації проєкту. Але постає новий виклик: чи встигнуть добудувати об’єкт до завершення програми, якщо її не буде продовжено? Чи не стане він ще одним довгобудом рівно в той момент, коли європейські кошти буде вичерпано? Хоча він вже довгобуд, бо починали роботи ще майже сім років тому», — коментує Лісічкін.
«І до другого питання. Відстань від зони бойових дій до місця будівництва — 30 кілометрів, і досвід відбудови на Харківщині говорить, що якраз у цьому питанні ризик дуже високий. Є приклад ліцею у Старому Салтові, на відбудову якого після деокупації витратили 200 млн грн. Майже одразу після відбудови, у квітні цього року, ліцей атакували російські «шахеди», вдруге суттєво зруйнувавши будівлю. Є приклад будівлі міської ради в Ізюмі, яку так само відбудували після деокупації — за 170 млн грн. У лютому цього року будівлю атакувала російська ракета і також суттєво пошкодила її вдруге. Нарешті є нещодавній приклад ліцею у Чугуєві, коли після відбудови за 260 млн грн туди знову прилетіли «шахеди». Загальна вартість відбудови трьох цих об’єктів — 630 мільйонів», — продовжує він.
На торги з будівництва онкоцентру подалася одна компанія, яка і перемогла — консорціум «Білдінг Груп» (за даними ХАЦ, він пов’язаний із компанією «Авантаж» екснардепа Анатолія Денисенка). Антикорупціонери вивчили угоди й кажуть, що виявили завищення цін на матеріали.
«Було укладено перший договір на 3 млрд грн наприкінці 2025-го. Харківський антикорупційний центр проаналізував документ і побачив там «класику жанру»: завищену ціну на цеглу, штукатурку, бетон, фіброцементні панелі, алюмінієві жалюзі, бентонітові мати. У деяких позиціях переплати сягають мільйонів і десятків мільйонів гривень. Це не просто технічні дрібниці. Для проєкту вартістю 3 мільярди переплата навіть у 10% означає можливі збитки у десятки мільйонів», — зазначає Євген Лісічкін.
ХАЦ продовжив відстежувати тендери, пов’язані з онкоцентром.
«Ми написали про завищення цін на десятки мільйонів гривень. І обласна адміністрація — Департамент капітального будівництва як замовник — уклала додаткову угоду і зменшила ціни на тих позиціях, про які ми писали, деякі позиції прибрала. Економія склала близько 80 млн грн. Після того цей договір з 3 млрд грн знизили до 2,5 млрд грн, але уклали ще один договір — більше, ніж на мільярд. І в цьому договорі, який на початку липня 2026 року уклали, знову ми бачимо завищення цін. Сподіваюсь, що і він буде змінений, щоб деякі позиції були зменшені або прибрані з кошторису», — каже аналітик організації.
Євген Лісічкін упевнений, що влада має бути прозорою з громадськістю та йти на діалог.
«Перевищують свою значимість»
Коригування кошторису — звичайна процедура, коментує знахідки ХАЦ начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Ніякого відношення до антикорупційного центру коригування не мають взагалі. Вони дуже перевищують свою значимість у цих процесах, — вважає Синєгубов. — Так, є певна процедура, є очікувана вартість спочатку проєкту. Це абсолютно нормально. Далі, коли йде безпосередньо закупівля будівельних матеріалів, йде коригування проєкту відповідно до того, яка ціна була в процесі закупівлі».
Він також стверджує, що навіть не знав, хто переміг у тендері.
«Я від вас почув вперше назву цієї компанії… Напевно, тут десь написано», — відповів очільник обладміністрації на питання, чи впевнена ОВА у новому підряднику, маючи негативний попередній досвід.
Спорудження онкоцентру відбуватиметься у три черги. Наземні корпуси заплановані, проте пріоритетом стане підземне відділення на 510 ліжок.
«Захисна споруда — це підземне відділення площею понад три тисячі квадратних метрів, яке вміщатиме більше 1100 людей, якщо воно працюватиме виключно як укриття. Там буде передбачена вся діагностика, операційні і все інше. Ідея в тому, щоб це було не як укриття, а як повноцінне відділення онкоцентру, яке працюватиме за будь-яких умов. Усього територія нового онкоцентру складатиме понад 30 тисяч квадратних метрів», — говорить Синєгубов.
Підземне відділення поєднуватиметься з наземним корпусом двома тунелями та буде автономним — зі своїм водо- та енергопостачанням. Його також планують оснастити сучасним обладнанням.
«У захисній споруді ми будемо проєктувати ПЕТ-КТ — це сучасне діагностичне обладнання, яке дозволяє виявляти онкологію на дуже ранніх етапах. Чим раніше вона виявляється, тим більше шансів на одужання і лікування. Таке обладнання є лише в декількох містах України. Ми прогнозуємо, що наш центр стане міжрегіональним центром надання медичної допомоги онкохворим. Звичайно, ми зважаємо на ті обставини, в яких перебуває місто Харків і Харківська область. Важка і військова обстановка, і обстріли, і все інше. Тому акцент перш за все на захисну споруду», — додає Синєгубов.
Захворюваність та навантаження
Порівняно з довоєнним часом в онкоцентрі фіксують збільшення випадків онкології — з 60 тис. у 2021-му до 74 тис. у 2025-му, наводить статистику генеральний директор онкоцентру Віктор Лихман. Зростає і навантаження: через дефіцит кадрів персонал, за словами Лихмана, працює у 2,5 раза більше.
«Найбільше навантаження на сьогодні — це гематологічні випадки, тобто злоякісні захворювання кровотворної системи, хіміотерапевтичні хворі, це діагностика, на яку припадає дуже багато випадків, а з урахуванням дефіциту кадрів цих профілів на цих фахівців лягає найбільша частка і складності, і навантаження. Онкохірургічні підрозділи також працюють у дуже високому режимі навантаження», — каже Лихман.
Установа потребує оновлення приміщень, про що MediaPort писав у попередні роки, а також сучасного обладнання.
«Нинішні приміщення не відповідають сучасним вимогам вже давно. Наприклад, ця будівля, біля якої ми зараз стоїмо, була збудована в 1935 році. Це стосується і сучасного обладнання, і комфортного розміщення пацієнтів, і розвитку. Безумовно, будівництво нового онкоцентру, незважаючи на складний військовий час, актуальне, воно дуже потрібне нашим хворим, які не можуть просто чекати», — певен директор онкоцентру.
Виконувач обов’язків завідувача відділення променевої терапії Володимир Змієв каже, що більшість хворих не їдуть з Харківщини, багато пацієнтів — переселенці.
«Харків — прифронтове місто, так і є. Частина пацієнтів виїхала в перші дні, але до нас приходить дуже багато людей із прифронтових зон, з інших областей. Якщо наша установа не працюватиме, то потік хворих — а він дуже великий — не лікуватиметься. Інші області мають своїх хворих, у них є своє навантаження», — аргументує Змієв.
Цьогоріч медзаклад державним коштом (близько 60 млн грн) придбав лінійний прискорювач — апарат шведського виробництва дозволяє опромінювати пухлини з меншою токсичністю.
«Це високоточне обладнання, яке дозволяє опромінювати пухлини з точністю до міліметрів, захищаючи тканину, з меншою токсичністю. Тобто за коротший час опромінювати пухлини з високою енергією і з високими позитивними результатами. На кобальтовому апараті це лікування вдвічі, втричі довше», — пояснює Змієв.
Щоб встановити обладнання, в окремій будівлі коштом місцевого бюджету провели ремонт за нормами протирадіаційного захисту, говорить Віктор Лихман. Медики також пройшли навчання на апараті у Німеччині. Нині формують чергу пацієнтів.
Що на будмайданчику
У котловані майбутнього підземного відділення завершили земляні роботи та продовжують зводити фундамент.
«Бетонування другої частини фундаменту — це 1430 кубів бетону. Після цього будемо займатися виконанням вертикальних конструкцій, а саме колон та стін, — каже керівник проєкту компанії-генпідрядника Олег Малик. — До кінця цього року планується зведення залізобетонного каркасу [підземного корпусу] і засипка його. На даний момент на будівельному майданчику є всі матеріали — бетон, арматура та інше. Згідно з чинним законодавством, ціни перевіряються під кожен акт виконання робіт. Тим паче за цим стежать спеціальні компанії, консультаційні, і держекспертиза»,.
На будмайданчику працюють близько 60 бетонярів. У разі повітряної загрози, за словами Малика, будівельники мають змогу переміститися в укриття.
«У нашої компанії є досвід таких видів робіт. Ми вже здали три підземні споруди, це були підземні школи, вони дуже схожі на цю споруду, але було інше технологічне наповнення. Я вважаю, підземні споруди потрібні, бо це єдине місце, де можна сховатися, перечекати тривогу. Тим паче, що ця споруда розрахована на великі навантаження, на прямі влучання дронів і деяких ракет», — говорить Малик.
Збудувати новий онкоцентр планують до кінця 2028 року.
«Ми зможемо реалізувати під нуль цей об’єкт за три роки, навіть швидше. Перший рік вже ось йде, він вже фактично завершується. Тобто ми розраховували зведення підземної частини за два роки», — говорить Олег Синєгубов.
За наявності фінансування та відповідних темпів будівництва підземний корпус введуть в експлуатацію у 2027 році. Тоді ж планують поставити обладнання. Чи використовуватимуть старі будівлі онкоцентру — вирішать після завершення будівництва.
