Апеляційний суд Харкова заарештував азербайджанського опозиціонера Гасанова на 40 днів
Харківський апеляційний суд скасував рішення про домашній арешт в нічний час для азербайджанського опозиційного активіста Бахруза Гасанова й ухвалив узяти його під арешт на 40 днів. Чоловіка просто зараз доставляють до СІЗО Харкова.
Захист, за словами адвоката правозахисної групи Олега Максименка, намагатиметься оскаржити рішення про утримання під вартою, що може загрожувати екстрадицією, зверненнями до Європейського суду з прав людини та Вищої ради правосуддя.
«Він перебуває в міжнародному розшуку Інтерполу. Зараз його заарештували і він буде перебувати під вартою, поки не прийде запит від Азербайджану про його видачу. Тоді вже буде наступний етап — це буде судове засідання щодо застосування екстрадиційного арешту. Уже на тому етапі, на мій погляд, у Бахруза досить великий шанс отримати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, адже є явні ознаки політичного переслідування з боку Азербайджану. Він був охоронцем лідера Народного фронту Азербайджану, який наразі також там тримається під вартою (йдеться про Алі Керімлі — ред.)», — розповів захисник затриманого Володимир Глущенко.
Бахруза Гасанова, громадянина Азербайджану, затримали 27 липня 2026 року у Харкові поліцейські відділення № 3 Шевченківського району. Підставою стало звернення прокуратури Азербайджанської Республіки через Генеральний секретаріат Інтерполу. Чоловік одружений, має чотирирічного сина — дружина і дитина зараз перебувають у Харкові.
Спершу, розглянувши клопотання прокурора про тимчасовий арешт, Шевченківський районний суд застосував до Гасанова домашній арешт: заборонив залишати місце проживання з 22:00 до 06:00 наступної доби — за винятком отримання медичної допомоги та перебування в укритті під час повітряної тривоги. Цей запобіжний захід мав діяти 18 днів, до 13 серпня 2026 року, але прокуратура оскаржила його як недостатньо суворий.
За матеріалами ухвали районного суду, юридично Гасанов підозрюють у шахрайстві: нібито наприкінці жовтня — в середині листопада 2021 року в Баку він за попередньою змовою з іншою особою запропонував потерпілому спільний бізнес з імпорту пиломатеріалів з рф, отримав від нього 60 тисяч манатів (близько 35 тис. доларів) під приводом оплати транспортних витрат, а гроші привласнив. Дії кваліфікують за статтею 178.3.2 Кримінального кодексу Азербайджану, що відповідає частині 4 статті 190 КК України (шахрайство у великому розмірі) і передбачає від 3 до 8 років позбавлення волі.
Захист Гасанова в суді наполягав, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, протокол затримання від 27 липня складений з порушеннями, а докази — неналежні: до клопотання не додали документів про вчинення злочину на території іноземної держави, не надали доказу обрання запобіжного заходу компетентним органом Азербайджану, дані картки міжнародного розшуку не оновлювалися з 22 квітня 2026 року, а червона картка Інтерполу, на думку захисту, лише інформаційний документ і не підтверджує факту злочину. Захисники наголошували на політичному переслідуванні Гасанова, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини на його користь. У суді Гасанов відмовився від спрощеного порядку видачі та налаштувався оскаржувати екстрадицію.
Апеляційний суд став на бік прокуратури: рішення про нічний домашній арешт скасували, натомість застосували тримання під вартою на 40 днів. Протягом цього часу Азербайджан може надати офіційний запит на видачу Бахруза.
«Я не очікував, що мене тут затримають»: слова Гасанова
В інтерв’ю Mediaport, записаному перед засіданням апеляційного суду, Гасанов назвав звинувачення проти себе політично мотивованими:
«Я вважаю себе невинним, бо добре знаю себе. По-друге, я політичний діяч, у мене є політична база, і це не перше моє політичне переслідування — я вже й не рахую, скільки разів мене садили в Азербайджані. Чотири рази я звертався до Європейського суду з прав людини, і він визнавав мене невинним, зобов’язуючи азербайджанську владу визнати свою провину і сплатити компенсацію — близько 40–45 тисяч євро».
За словами Гасанова, репресій зазнала вся його родина — усі шестеро братів були членами опозиційної партії «Народний фронт» і всі відсиділи в Азербайджані. Старшого брата, за його словами, заарештовували щонайменше десять разів; після одного з таких ув’язнень — трьох років, які, каже Гасанов, супроводжувалися катуваннями, — брата випустили, але в лікарні в Туреччині він помер.
Про своє затримання в Харкові Гасанов сказав, що не був готовий до нього:
«Я живу тут законно, вже довго. Чесно, я не очікував, що через Інтерпол мене тут затримають і я опинюся в суді».
Він додав, що не покинув Україну навіть після повномасштабного вторгнення, хоча міг:
«Ми лишилися тут, нікуди не поїхали навіть у воєнний час, бо розуміємо: перемога України — це перемога Азербайджану. І поразка — теж».
Правозахисники: Гасанову загрожують катування
29 липня 2026 року, ще до розгляду апеляції, публічне звернення до генерального прокурора Руслана Кравченка підписали директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За їхніми даними, Гасанов — колишній політичний активіст, член опозиційної партії «Народний фронт» Азербайджану. Йому інкримінують отримання 850 тисяч доларів від невстановлених осіб і передачу цих коштів лідеру «Народного фронту» Алі Керімлі «з метою організації державного перевороту».
Правозахисники наголошують, що екстрадиція Гасанова створює для нього високий ризик катувань і несправедливого суду. Так, у грудні 2019 року Україна видала Азербайджану опозиційного блогера Ельвіна Ісаєва — в Азербайджані його катували, а в жовтні 2020 року засудили до 8 років позбавлення волі.
«В даний час перебуває у виправній колонії, де піддається жорстокому поводженню. Його може чекати доля іншого талиша – Фахраддіна Аббасзаде, який був виданий росією Азербайджану в 2018 р., зазнав тортур і отримав у 2020 16 років ув’язнення. Фахраддіна постійно били і забили до смерті в тому ж 2020 році», — йдеться у зверненні.
У лютому 2026 року представник Human Rights Watch заявляв, що влада Азербайджану зловживає механізмом екстрадиції для переслідування критиків за кордоном і закликав іноземні уряди відмовляти в політично мотивованих запитах щодо вигнанців-опозиціонерів.
Правозахисники просять генпрокурора Кравченка провести прозору й об’єктивну екстрадиційну перевірку, відмовити у видачі Гасанова владі Азербайджану та перевірити, чи не було неофіційних контактів причетних до його затримання українських посадовців із представниками азербайджанського режиму.
