«Зимова підтримка» на Харківщині: хто має право, куди подати заяву і коли виплатять

Понад 225 тисяч домогосподарств на Харківщині можуть претендувати на виплати за державною програмою «Зимова підтримка» на період опалювального сезону 2026 — 2027 років. Йдеться про одноразову виплату в сумі 19 400 грн. Станом на кінець вересня Харківщина отримала 57 тисяч заяв. До 30 жовтня їх приймають як у сервісних центрах пенсійного фонду, так і в органах соціального захисту. Хто має право на виплати та коли їх нарахують? 

Деталі програми в інтерв’ю MediaPort розповіла начальниця Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Галина Баєва.

— Що таке «Зимова підтримка»?

Постановою Кабінету Міністрів №1084 від 3 вересня передбачено надання допомоги від міжнародних та національних організацій цивільному населенню на опалювальний період 2026 — 2027 років. Розмір цієї допомоги визначений у сумі 19 400 гривень. Також визначені категорії вразливого населення, які мають право звернутися за цією допомогою. Постановою передбачено термін подання заяв: вересень і жовтень цього року.

Є два додатки. За першим додатком визначені населені пункти, адміністративні одиниці, які розташовані в межах 20-кілометрової зони від лінії фронту. Території від 20 до 50 км належать до другого додатка. Це стосується лише прифронтових областей. Постановою визначені вісім таких областей, в тому числі Харківська.

— Які громади Харківщини належать до першого переліку?

До першого додатка входять громади п’яти районів області — Богодухівського, Ізюмського, Куп’янського, Чугуївського та Харківського. Загалом 19 громад Харківської області:

• Богодухівська,
• Борівська,
• Великобурлуцька,
• Вільхуватська,
• Вовчанська,
• Дворічанська,
• Дергачівська,
• Золочівська,
• Кіндрашівська,
• Куньєвська,
• Куп’янська,
• Курилівська,
• Липецька,
• Малоданилівська,
• Оскільська,
• Петропавлівська,
• Старосалтівська,
• Циркунівська,
• Шевченківська.

До другого додатка належать 26 громад:

• Барвінківська,
• Безлюдівська,
• Височанська,
• Вільхівська,
• Ізюмська,
• Краснокутська,
• Люботинська,
• Малинівська,
• Новопокровська,
• Печенізька,
• Південна,
• Пісочинська,
• Пролісненська,
• Роганська,
• Савинська,
• Солоницівська,
• Харківська,
• Чугуївська,
• Балаклійська,
• Близнюківська,
• Валківська,
• Донецька,
• Зміївська,
• Мереф’янська,
• Нововодолазька,
• Слобожанська.

— Як визначають місце проживання людини для отримання цієї допомоги?

Людина повинна фактично проживати або мати задеклароване місце проживання саме на території, яка входить до відповідного переліку. Місце проживання визначається за державною реєстрацією або за задекларованим місцем проживання. Для внутрішньо переміщених осіб це підтверджується довідкою ВПО.

Пенсійний фонд ще з 2020 року працює екстериторіально. Тобто незалежно від того, куди звернулася людина, якщо вона має право на допомогу і фактично проживає на відповідній території, її заяву приймуть.

Наприклад, якщо людина зареєстрована або має статус ВПО в Золочеві, але зараз перебуває у Харкові, вона може звернутися до будь-якого територіального підрозділу Пенсійного фонду. Так само вона може звернутися, наприклад, у Хмельницькому чи Вінниці.

— Які категорії населення мають право на цю допомогу?

Право мають люди з інвалідністю всіх груп, малозабезпечені сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні сім’ї, діти, які перебувають під опікою та піклуванням. Також це внутрішньо переміщені особи, одинокі матері, жінки, які отримують допомогу при народженні дитини, та всі отримувачі житлових субсидій.

Якщо субсидія призначена на жовтень і людина є в нашому реєстрі як її отримувач, вона має право на «Зимову підтримку». Навіть якщо в неопалювальний період розмір субсидії був нульовим або від’ємним, це не позбавляє людину права на допомогу.

[Повний перелік категорій, які мають право на зимову підтримку, читайте у постанові Кабміну №1084]

— Чи має право на «Зимову підтримку» учасник бойових дій?

Якщо учасник бойових дій є особою з інвалідністю, отримувачем субсидії, внутрішньо переміщеною особою або належить до іншої визначеної постановою вразливої категорії — так.

Але сам по собі статус учасника бойових дій, без належності до однієї з визначених категорій, не дає підстави для призначення цієї виплати.

— На кожного члена сім’ї передбачено по 19 400 гривень?

Ні. Допомога призначається на домогосподарство. Наприклад, якщо в сім’ї чоловік, дружина і двоє дітей, які є внутрішньо переміщеними особами, допомогу отримає хтось один — чоловік, дружина або інший член домогосподарства.

Якщо в сім’ї дві людини з інвалідністю, допомогу також отримає лише одна з них.

Люди можуть звернутися разом, але під час перевірки за реєстрами буде встановлено, що вони зареєстровані або задекларовані за однією адресою. Тоді одному призначать допомогу, а іншому буде відмовлено, оскільки виплата здійснюється на домогосподарство.

Щодо одиноких людей — це непрацездатні особи, які можуть бути непрацездатними за віком або за станом здоров’я та отримують надбавку до пенсії як одинокі.

Є люди, які відповідно до медичних документів потребують постійної сторонньої допомоги. Якщо така надбавка призначена, інформація про це є в нашій базі, і ми її перевіряємо.

Водночас одинока людина — це не обов’язково людина, яка просто проживає сама. Бувають люди, які живуть самі, але не зверталися до медичних закладів і не отримують такої надбавки. У цьому випадку органи місцевого самоврядування можуть скласти акт обстеження матеріально-побутових умов і підтвердити, що людина дійсно є одинокою та не має працездатних членів сім’ї, які за законом повинні її утримувати.

— Скільки заяв уже подали жителі області?

У Харківській області за першим додатком передбачено надання гуманітарної допомоги цивільному населенню за рахунок спеціального фонду. Виплата з цього фонду гарантована. На сьогодні прийнято близько 11 тисяч заяв на призначення цієї гуманітарної допомоги. Орієнтовно ми передбачаємо близько 18 тисяч звернень, але точної кількості сказати не можемо. На сьогодні Пенсійний фонд Харківської області вже профінансував близько 1500 таких виплат.

— У людей є побоювання через черги. Чи справді через «Зимову підтримку» зросло навантаження на ваші установи?

Так, навантаження дещо збільшилося. Є черги, я це зазначаю. Але ми вживаємо всіх заходів, щоб прийняти всіх, хто приходить.

У Пенсійному фонді є попередній запис через портал. Також люди, які приходять без запису, отримують талони, і ми їх приймаємо. Залучаємо працівників, які не працюють безпосередньо у фронт-офісі, щоб зменшити черги.

Деякі сервісні центри зараз починають роботу раніше. Наприклад, в Основ’янському, Індустріальному, Немишлянському районах Харкова та сервісному центрі на Котляра прийом починається із сьомої ранку. Усі, хто приходить, будуть прийняті.

Люди звертаються не лише безпосередньо за «Зимовою підтримкою», а й, наприклад, за призначенням субсидії, щоб відповідати умовам для отримання цієї допомоги. На початку опалювального періоду взагалі збільшується кількість відвідувачів.

— Скільки послуг надається щодня?

По області зазвичай надається близько чотирьох тисяч послуг на день, зараз — до п’яти тисяч.

У нас 48 віддалених робочих місць, де за затвердженим графіком працівники приймають людей у громадах. Водночас у Дворічній, Вовчанську, Куп’янську та Великому Бурлуку прийом Пенсійного фонду не здійснюється.

Наші люди працюють у Золочеві й у Шевченковому. У Золочеві були, забирали документи. Стоїмо — і летить дрон над головою. Люди стоять… У Золочеві голова селищної військової адміністрації допомагає, підвозить людей. Дещо гірша ситуація у Шевченковому. Люди приїжджають із навколишніх сіл, їм важко добиратися, їм допомагають, підвозять.

— Якщо людина живе у Харкові, вона також може отримати цю допомогу?

Так. Другий додаток стосується територій, розташованих від 20 до 50 кілометрів від лінії фронту. До нього належить і місто Харків, а також Чугуїв, Ізюм та інші населені пункти.

Як я вже зазначила, у Харківській області 19 громад належать до першого додатка і 26 — до другого.

Водночас не вся область входить до переліку. Наприклад, Лозівська та Зміївська громади не віднесені ні до першого, ні до другого додатка. Відповідно, люди, які там проживають, не визначені постановою як такі, що мають право на цю допомогу.

— Де жителі, які належать до громад другого переліку, можуть подати заяву?

Якщо говорити про місто Харків, заяви приймають органи соціального захисту. В інших громадах заяви можуть приймати органи соціального захисту, ЦНАПи, старостати та інші органи місцевого самоврядування, які визначені для прийому таких заяв.

— Як жителю Харківщини самостійно перевірити, до якого переліку він належить? І які документи потрібно принести?

Якщо людина зареєстрована або має задеклароване місце проживання в Харкові, вона належить до другого додатка. Якщо це, наприклад, відповідна громада з першого переліку — до першого.

Крім того, у нас є реєстр застрахованих осіб та база отримувачів соціальних виплат.

Для подання заяви людині передусім потрібен паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Якщо людина є особою з інвалідністю, вона може надати довідку МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Також може надати довідку ВПО чи документ про отримання субсидії.

Але якщо людина нічого додаткового не принесла, достатньо паспорта. У заяві вона зазначає, що є особою з інвалідністю, отримувачем субсидії, допомоги одинокій матері, малозабезпеченій сім’ї тощо. Потім ми перевіряємо ці дані за реєстрами.

— Якщо людина отримує субсидію, вона одночасно може претендувати на зимову підтримку?

Звісно. Ця виплата, 19 400 гривень, не входить до розрахунку доходу людини для визначення інших видів соціальної допомоги, у тому числі субсидії. Це одноразова зимова підтримка цивільного населення прифронтових територій. Її не враховуватимуть як дохід під час призначення інших допомог — одиноким матерям, малозабезпеченим сім’ям, державної соціальної допомоги чи базової соціальної допомоги.

— Чи можна подати заяву через представника або онлайн?

Представляти інтереси іншої людини може лише законний представник. Наприклад, батьки можуть звернутися за дитину. Представництво за довіреністю для цієї виплати не передбачене.

Так само не передбачене звернення за «Зимовою підтримкою» засобами електронного зв’язку. Людина повинна звернутися особисто. Це пов’язано з тим, що вона має фактично проживати на відповідній території.

— А як бути маломобільним людям, які не можуть прийти до Пенсійного фонду?

Люди, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть звернутися особисто, можуть подати заяву через зацікавлених осіб, представників органів місцевого самоврядування або інших людей, які ними опікуються. За такою заявою працівники Пенсійного фонду виїжджають за місцем проживання людини та приймають заяву. Це не нова практика, Пенсійний фонд давно надає таку можливість.

— Якщо людина не встигла подати заяву до 30 жовтня?

На сьогодні визначений термін — до 30 жовтня. Іншого терміну наразі немає. Більшість громад уже приймає заяви, ми їх опрацьовуємо і масово призначаємо допомогу. Причому призначення здійснюється екстериторіально. Зимову підтримку мешканцю Харківської області може призначити Пенсійний фонд і в іншій області.

— Як виплачують ці кошти? Вони зараховуються на картку?

Що стосується гуманітарної допомоги за першим додатком, вона виплачується на банківський рахунок людини за місцем отримання пенсії, допомоги або інших виплат. Якщо людина хоче отримати кошти на інший рахунок, вона може його зазначити.

Якщо людина отримує пенсію чи інші виплати через поштове відділення, допомогу також можна отримати через пошту.

За другим додатком порядок виплати дещо інший. Людина сама визначає, куди мають бути виплачені кошти. Якщо місце отримання не зазначене, кошти зараховуються через Western Union, і їх можна отримати у найближчому відділенні банку.

— Чи залежить виплата від того, чи живе людина у будинку, квартирі, гуртожитку?

Ні. Допомога призначається на домогосподарство. Це не означає якийсь конкретний об’єкт нерухомості.

Одинока мати, малозабезпечена сім’я чи особа з інвалідністю можуть проживати у будинку, квартирі, гуртожитку — це не має значення.

— На що можна витратити гроші, виплачені за цією державною програмою?

«Зимова підтримка» не має цільового призначення. Людина може купити дрова, заплатити за газ, придбати необхідні речі. Ніхто не контролюватиме, на що людина її витратить. Хтось купить дрова, хтось заплатить за газ, хтось телефон — люди самі визначають, як використати ці кошти.

— Скільки людей уже отримали цю допомогу?

Пенсійний фонд уже призначив і нарахував близько 1500 виплат. Нарахування здійснюється одразу після призначення, тобто затримки між призначенням і нарахуванням немає. Загальну кількість отримувачів ми поки що точно визначити не можемо. Орієнтовно передбачали близько 18 тисяч звернень. Станом на початок жовтня було зареєстровано близько 11 тисяч заяв.

— Як людина дізнається, що їй призначили допомогу або, навпаки, відмовили?

Ті, кому допомогу призначено, побачать це за надходженням коштів на банківський рахунок або отримають їх через поштове відділення.

Тим, кому відмовлено, ми обов’язково повідомляємо про це — або безпосередньо людині, або орган місцевого самоврядування, який приймав заяву. Наприклад, якщо заяву приймав ЦНАП, ми повідомляємо ЦНАП про відмову.

Якщо під час перевірки виявляємо неточності в паспортних даних чи інших відомостях, їх уточнюємо та виправляємо.

Точної статистики щодо відмов поки немає. Їх було дуже мало, але окремого обліку ми ще не вели, оскільки призначення тільки розпочалося.

— Коли люди отримають гроші та чи вистачить їх на всіх?

Що стосується зимової підтримки за першим додатком, гуманітарна допомога виплачується зі спеціального фонду. Кошти є на рахунках Міністерства соціальної політики, і виплата за постановою має бути здійснена до 30 листопада. Що стосується другого додатка, там виплати здійснюються за рахунок міжнародних фондів, укладено меморандуми, там передбачений дещо довший період виплат — до кінця опалювального періоду, тому що людей набагато більше.