У трьох громадах Харківщини майже 70% населення — переселенці
У Новопокровській, Височанській та Краснокутській громадах переселенці становлять майже 70% населення. Через це місцеві лікарні, школи, соціальні служби й комунальна інфраструктура працюють із підвищеним навантаженням. Водночас навіть тилові громади Харківщини залишаються під загрозою російських ударів.
Таких висновків дійшли під час моніторингового дослідження, яке проводив благодійний фонд «Схід SOS». Його результати «МедіаПорту» прокоментувала фахівчиня фонду Анжеліка Гламазденко.
Дослідження проводили у 21 громаді Харківщини із вересня 2025 року до березня 2026.
За даними Анжеліки Гламазденко, до моніторингу увійшли громади, які пережили окупацію або бойові дії у 2022 році, а також ті, що нині приймають найбільше переселенців. Серед них — Богодухівська, Валківська, Берестинська, Солоницівська, Роганська, Новопокровська, Височанська, Безлюдівська, Нововодолазька та Краснокутська громади.
«Дослідження мало на меті оцінити стійкість тилових громад Харківської області в умовах повномасштабної війни. Ми аналізували безпекову ситуацію, стан інфраструктури, доступ до базових послуг (освіта, медицина, соціальний захист), потреби місцевих жителів і вимушено переміщених осіб, а також виклики, з якими стикаються громади».
Найбільшу кількість переселенців зафіксували у Новопокровській, Височанській та Краснокутській громадах.
«За даними, наданими громадами, найбільша частка внутрішньо переміщених осіб зафіксована у Новопокровській, Височанській та Краснокутській громадах — там вона сягає близько 69–70% від загальної кількості населення. Це пов’язано насамперед із відносно безпечним розташуванням цих громад, транспортною доступністю та наявністю можливостей для тимчасового або тривалого розміщення людей, які виїхали з прифронтових і постраждалих від бойових дій територій Харківщини та інших регіонів», — зазначає Анжеліка.
За її словами, таке зростання населення створює додаткове навантаження практично на всі сфери життя громад:
«Таке стрімке збільшення кількості населення створює значне навантаження на місцеву інфраструктуру та систему надання послуг. Зростає потреба в житлі, медичній допомозі, освіті, соціальному супроводі, громадському транспорті та комунальних послугах. Додаткове навантаження також лягає на працівників органів місцевого самоврядування, медичних і соціальних установ. Громади намагаються адаптувати послуги до нових потреб, однак їхніх власних ресурсів часто недостатньо. Тому важливою залишається підтримка держави, міжнародних партнерів і гуманітарних організацій».
Під час дослідження команда оцінювала безпекову ситуацію, стан житла й критичної інфраструктури, доступність медицини, освіти та соціальних послуг, роботу комунальної сфери, ситуацію з роботою, а також потреби місцевих жителів, переселенців, літніх людей і маломобільних мешканців.
Дослідники зазначають, що навіть тилові громади Харківщини не можна назвати повністю безпечними.
«Ситуація в громадах різна, але навіть тилові громади не можна вважати повністю безпечними. У низці громад фіксуються атаки дронами типу «Шахед», а окремі громади залишаються під ризиком ракетних ударів. Крім безпекових ризиків, громади стикаються з пошкодженням житла та інфраструктури, замінованими територіями, дефіцитом робочих місць і значним навантаженням на соціальні служби. У довгостроковій перспективі це може ускладнювати відновлення громад, поглиблювати демографічні проблеми та посилювати відтік населення з малих сіл», — зауважує фахівчиня.
У «Схід SOS» також звертають увагу, що громади дедалі частіше думають не лише про гуманітарну допомогу, а й про відновлення. Вони готують грантові заявки, шукають партнерів, працюють із системою Dream і запускають проєкти з модернізації водопостачання, укриттів, шкіл та соціальної інфраструктури.
Водночас дослідники фіксують ще одну тенденцію: у невеликих селах населення продовжує скорочуватися, а частка людей старшого віку зростає. Це означає, що громади потребуватимуть більше ресурсів для соціальної та медичної підтримки.
