Центр інклюзивної освіти у Каразінському університеті: як адаптують простір і навчання для студентів
У Харківському національному університеті ім. Каразіна вже рік працює Центр інклюзивної освіти, який об’єднав університетські ініціативи з безбар’єрності, підтримки студентів з інвалідністю та адаптації освітнього простору. Як розповіли «МедіаПорту» проректорка з питань гуманітарної політики та студентських ініціатив Дарʼя Бортникова та виконувач обов’язків начальника Управління соціальних освітніх ініціатив та розвитку спільнот Антон Воробйов, після початку повномасштабної війни потреба в таких рішеннях лише зросла — через збільшення кількості людей, які потребують доступного середовища, психологічної підтримки та гнучких умов навчання.
«Безбар’єрність — це не лише про пандуси»
За словами Антона Воробйова, університет почав працювати над інклюзивністю ще до повномасштабного вторгнення, але війна розширила потребу в таких рішеннях.
«Коли ми говоримо про інклюзію і безбар’єрність, ми не маємо обмежуватися лише на якихось фізичних, інфраструктурних об’єктах чи людях, які користуються кріслом колісним. Безбар’єрність — це доволі широкий вимір, під який ми всі підпадаємо», — говорить Воробйов.
За його словами, центр працює одразу у кількох напрямках: адаптація освітнього процесу, моніторинг інфраструктури, підтримка студентів з особливими освітніми потребами, а також участь у наукових і соціальних ініціативах.
Поруч із Центром інклюзивної освіти в університеті працюють Центр ветеранського розвитку, Центр ментального здоров’я та інші проєкти, пов’язані з безбар’єрністю.
«Центр інклюзивної освіти сприяє тому, щоб повністю були реалізовані права здобувачів освіти, освітні програми та пропозиції були адаптовані під їхні потреби, і вони почували себе комфортно в межах університетського простору», — каже Антон Воробйов.
Пандуси, ліфти та клавіатура Брайля: як змінюють університетський простір
Університет поступово адаптує частину корпусів для студентів з інвалідністю. Зокрема, головний корпус обладнали пандусами та ліфтами, а нові безпечні простори одразу проєктують із урахуванням вимог безбар’єрності, зазначає Антон Воробйов.
«У 2025 році відкрився новий безпечний простір, який адаптований для осіб з інвалідністю, які можуть на кріслі колісному туди заїхати і перебувати вільно. Зараз у нас будується ще один безпечний простір, який також спроєктований таким чином, щоб відповідати цим потребам», — розповів Антон Воробйов.
Окремий напрямок роботи — інформаційна доступність. За грантовою програмою в бібліотеці університету встановили обладнання для людей із порушеннями зору.
«Прикладом такої ініціативи є встановлення в бібліотеці відповідного оснащення для осіб, які мають порушення зору. Зокрема, це клавіатура зі шрифтом Брайля», — зазначив Воробйов.
Також у спортивних корпусах встановили спеціальні навігаційні позначки для людей із порушеннями зору та тих, хто користується кріслом колісним.
У центрі працюють психологи, а зі студентами щомісяця проводять опитування
Наразі в Центрі інклюзивної освіти працюють п’ятеро фахівців, зокрема психологи. В університеті кажуть: головне завдання — постійна комунікація зі студентами та адаптація навчання під їхні потреби.
«Першим етапом і основним — є визначення потреб і комунікація з особами з інвалідністю для того, щоб зрозуміти, яким чином задовольнити їхні потреби і як зробити так, щоб їхні індивідуальні освітні траєкторії були реалізовані найбільш адекватним чином», — говорить Дар’я Бортникова.
За словами Антона Воробйова, зараз в університеті навчаються 84 студенти з інвалідністю.
«Раз на місяць центр проводить анкетування, щоб подивитися, які є запити, чи змінилися підходи щодо попередніх результатів. Це постійна комунікація, яка спрямована на те, щоб максимально адаптувати освітній простір», — розповідає він.
У Каразінському університеті наразі близько 30% інфраструктури пошкоджено через російські обстріли, після закінчення війни та повернення до офлайн навчання у виші планують працювати над модернізації просторів .
«Коли стане питання повного виходу на очний процес, ми переобладнаємо ті простори, які зберегли. Уже зараз головний корпус приблизно на 80% забезпечений інфраструктурою для осіб з інвалідністю та людей з особливими освітніми потребами», — зазначив Антон Воробйов.
Дар’я Бортникова додала, що головне завдання університету — зробити так, щоб люди не лише мали можливості, а й могли ними скористатися:
«Як сказали на форумі безбар’єрності, який ми нещодавно проводили: «Це добре, що ми маємо можливості, але головне, щоб ми могли цими можливостями скористатися». Це, напевно, основна мета того, що робиться в університеті і Центрі інклюзивної освіти».
Читайте новини Харківщини на MediaPort: «Не лише про проблеми, а й про рішення»: підсумки форуму безбар’єрності у Харкові