Висновки урядової комісії оголосив її очільник, міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов під час засідання уряду 24 лютого.
«Урядова комісія встановила, що до трагедії, яка забрала життя 15 людей, призвело грубе та свідоме порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також підключення до будівлі електро- та газопостачання без отримання спеціальних дозволів», — сказав він.
За словами Чернишова, до пожежі призвела ціла низка передумов. Будівля не була пристосована для проживання осіб літнього віку, заклад не мав кваліфікованого медичного персоналу і не був внесений до Реєстру надавачів соціальних послуг.
За словами міністра, з міського бюджету Харкова виділили кошти на лікування постраждалих і поховання загиблих. 13 людей вже поховали, родичів однієї загиблої шукають. Харківська обласна рада готує рішення про надання сім’ям загиблих і постраждалих матеріальної допомоги у 10 тис. грн, його розглянуть на сесії 4 березня.
Після пожежі в харківському пансіонаті в усіх регіонах почали перевіряти подібні заклади. Олексій Чернишов навів такі цифри:
обласні адміністрації загалом виявили 786 незареєстрованих недержавних закладів, 620 з них вже перевірили;
Національна поліція встановила 1459 об’єктів підвищеного ризику і 59 нелегальних закладів, зафіксувала 292 порушення;
Держслужба з надзвичайних ситуацій перевірила 1353 об’єкти і виявили 15 тис. порушень, до адміністративної відповідальності притягнули 1378 людей.
Перевірки ДСНС триватимуть до 30 квітня.
Міністр також зазначив, що завданням комісії було не тільки визначення причини пожежі в Харкові, а й напрацювання кроків для запобігання таким ситуаціям у майбутньому. Серед іншого, уряд ухвалив низку постанов щодо Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, що має поступово вивести їх з тіні.
Також готуються зміни до законодавства. Так, Мінсоцполітики має опрацювати питання обов’язкової реєстрації надавачів соціальних послуг, ліцензування і припинення діяльності, якщо вона не відповідає визначеним критеріям. Серед інших планів — організация роботи соціальної інспекції, перехід до фінансування за принципом «гроші ходять за отримувачем» тощо.
Фото: kmu.gov.ua
Пожежа в будинку для літніх людей «Золотий час» у Харкові сталася 21 січня. Тоді загинули 15 підопічних закладу, ще п’ятеро зазнали травм. Пізніше один із врятованих підопічних помер у хоспісі.
Правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей. Суд арештував чотирьох підозрюваних. Слідчі опрацьовують три головні версії причин загоряння. Держбюро розслідувань також перевірить, як службовці ДСНС контролювали дотримання правил безпеки у будинку.
За даними Харківської міськради й обладміністрації, заклад не був оформлений належним чином. У подібних пансіонатах розпочали перевірки.
Апеляції на запобіжні заходи суд розглядав 11 лютого. Наразі обидва підозрювані перебувають під вартою, адвокати просили звільнити їх під домашній арешт. Ольга Кравченко перебувала у СІЗО, її скаргу розглядали в режимі відеоконференції. Ігор Мірончук на зв’язок із судом не виходив.
Під час засідання Ольга Кравченко розповіла, що орендувала «Золотий час» під створення дому для літніх людей. Водночас каже, що «не встигла» оформити відповідні дозволи.
За словами Кравченко, питаннями пожежної безпеки у відділенні опікувався Ігор Мірончук.
«Я не ухвалювала жодних рішень, я там не керувала. Цим відділенням керував Мірончук Ігор Юрійович», — сказала вона.
Кравченко просила звільнити її з-під варти — казала, що погано почувається і переживає за малолітню дитину. За словами захисника керівниці закладу Станіслава Деркача, вона також має тяжкохворого батька.
«Немає жодних наведених ризиків, які свідчили про вплив на свідків, спотворення обставин, ухилення від слідства, таких даних у досудового слідства немає. Вважаємо, що дана ухвала не відповідає, на нашу думку, вимогам Кримінальному процесуальному кодексу», — наголосив Деркач.
Адвокатка Олена Бочарова додала, що на момент пожежі Кравченко «не виконувала жодних функцій», бо перебувала на лікарняному після операції на колінному суглобі.
«Відповідно до наданих органом досудового слідства документів, а саме протоколів допиту співробітників цього пансіонату, Кравченко Ольгу бачили у цьому пансіонаті максимум два-три рази на місяць, і те тільки тому, що керуючий цим пансіонатом просив її привезти продукти харчування», — вказує захисниця.
Бочарова також зауважила, що попередньо причиною пожежі вважають перенапруження електромереж — водночас, не доведено, що Кравченко вказувала використовувати електрообігрівачі чи колись привозила їх до закладу.
Апеляцію Ольги Кравченко розглядали в режимі відеоконференції. Фото: suspilne.media
Захисник Ігоря Мірончука Сергій Веприцький стверджує, що його підзахисний в пансіонаті не працював і не мав права укладати жодних договорів щодо пожежної безпеки.
«Його називають адміністратором, керуючим, ким завгодно, але ж у нього не було жодних повноважень, які могли б забезпечити пожежну безпеку. Мірончук не мав права зняти ґрати з вікон, зробити пожежний вихід тощо», — заявив Веприцький.
Його підтримав другий адвокат підозрюваного Зіновій Галаван.
«Мірончук не був ані власником, ані керівником. Він виконував окремі доручення», — стверджує захисник.
На думку Сергія Веприцького, у пожежі винне на подружжя Кравченків.
Представник обвинувачення Асхат Саліхов виступив проти пом’якшення запобіжних заходів. За його словами, докази та покази свідків підтверджують безпосередню участь підозрюваних «у життєдіяльності пансіонату».
«Застосування на теперішній час більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, вважаю неможливим, у зв’язку з тим, що триває досудове розслідування, встановлюються усі обставини, проводяться відповідні експертизи, в тому числі призначаються додаткові», — наголосив обвинувач.
Суд залишив підозрюваних під вартою.
За інформацією речниці Харківського апеляційного суду Євгенії Бондаренко, дату розгляду апеляційних скарг інших підозрюваних — власника будинку Славіка Акопяна та орендаря В’ячеслава Кравченко, чоловіка Ольги Кравченко — ще не призначили.
Пожежа в будинку для літніх людей «Золотий час» у Харкові сталася 21 січня. Тоді загинули 15 підопічних закладу, ще п’ятеро зазнали травм. Пізніше один із врятованих підопічних помер у хоспісі.
Правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей. Суд арештував чотирьох підозрюваних. Слідчі опрацьовують три головні версії причин загоряння. Держбюро розслідувань також перевірить, як службовці ДСНС контролювали дотримання правил безпеки у будинку.
За даними Харківської міськради й обладміністрації, заклад не був оформлений належним чином. У подібних пансіонатах проводять перевірки.
Позапланові перевірки проводяться наразі в усіх регіонах України, розповіли в Головному управлінні ДСНС у Харківській області.
«Фахівці ДСНС перевіряють стан джерел зовнішнього водопостачання, можливість під’їзду до будівель і до пожежних гідрантів спеціальної техніки, проводять інструктажі з відповідальними за протипожежний стан», — пояснюють у службі.
На Харківщині, серед іншого, вже перевірили Куп’янський і Панютинський психоневрологічні інтернати. В останньому також провели навчання з персоналом.
«На даних об’єктах передбачено цілодобове перебування людей. Тому рятувальники обов’язково перевіряють стан евакуаційних шляхів і виходів, наявність та технічний стан систем автоматичного протипожежного захисту і оповіщення людей, зовнішнього протипожежного водопостачання тощо», — кажуть у ДСНС.
Фото: kh.dsns.gov.ua
У Дергачах інструктували персонал територіального центру соціального обслуговування «Берегиня» та районного будинку культури. Рятувальники розповіли про причини виникнення пожеж, окремо наголосивши на людському факторі — зокрема, радили не залишати без нагляду електричні та газові прилади.
У Харкові перевірили обласний медичний клінічний центр урології та нефрології, де відпрацювали гасіння умовної пожежі та евакуацію працівників з лікарні.
Також завітали до приватного пансіонату на Косіковському в’їзді.
«Вогнеборці провели практичні відпрацювання оперативної картки пожежогасіння та перевірили роботу пожежних гідрантів. Окрему увагу надзвичайники приділили наявності первинних засобів пожежогасіння — вогнегасників. Рятувальники перевірили їх справність, розповіли відповідальним особам про їх призначення та правила користування», — кажуть у ДСНС.
Також перевірялися заклади відпочинку у Вовчанську, приватні готелі у Куп’янську та Лозовій. Їхній персонал отримав інструктаж щодо безпечної експлуатації електроприладів, газового обладнання, систем опалення, пожежної сигналізації тощо.
Загалом на Харківщині планують рятувальники позапланово перевірити 40 закладів комунальної та державної власності, розповів начальник управління запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС Сергій Колосовський.
«На сьогодні близько 10 об’єктів уже перевірено. Вони перевіряються кожного року. Це такі об’єкти, на які ми звертаємо особливу увагу. Що стосується деяких порушень незначних (наприклад, використовували подовжувач), то під час попередніх перевірок (40 об’єктів), всі керівники, відповідальні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності», — цитує Колосовського «Суспільне».
Складнощі з перевірками виникають з приватними закладами, зазначив він.
«Що стосується цих 40 об’єктів, які знаходяться на території міста Харків та області, взагалі питань, щоб нас не допустили або уникають якимось чином перевірок — такого немає. Такі питання, на жаль, виникають з приватними — фізичними, юридичними особами», — каже посадовець.
За його словами, ДСНС має право перевіряти суб’єкти господарювання після взяття їх на облік — вони мають заповнити декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки і направити до ДСНС.
Водночас, повноважень перевіряти приватні будинки у рятувальників немає.
«У нас немає повноважень провести перевірку приватного будинку. Тут є колізія. На сьогоднішній день ці питання вирішуються на рівні МВС і ДСНС… Створена робоча група при Харківській облдержадміністрації, в яку ввійшли майже всі люди, які проводять діяльність свою в приватних будинках», — сказав Сергій Колосовський.
Після пожежі у приватному будинку для літніх людей «Золотий час» рятувальники разом із поліцією знайшли інформацію про 84 такі заклади на Харківщині.
«Випадків, що нас не допустили, не зафіксовано. Але це спірне питання: просто виключене світло, закриті ворота, немає нікого, ніяких ознак, що там перебувають люди. Ну ми ж зі стовідсотковою впевненістю не можемо сказати, що там проводиться (така діяльність – ред.)… На цих будинках ані табличок, ані вивісок, ані реклами, крім оголошень в інтернеті, немає», — зазначив начальник управління.
Пожежа в будинку для літніх людей сталася в Харкові 21 січня. Тоді загинули 15 підопічних закладу, ще п’ятеро зазнали травм. Пізніше один із врятованих підопічних помер у хоспісі.
Правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей. Суд арештував чотирьох підозрюваних. Слідчі опрацьовують три головні версії причин загоряння. Держбюро розслідувань також перевірить, як службовці ДСНС контролювали дотримання правил безпеки у будинку.
За даними Харківської міськради й обладміністрації, заклад не був оформлений належним чином. У всіх подібних пансіонатах пообіцяли провести перевірки.
«З 2019 року по 21.01.2021 року включно Кравченко О. А. та Кравченко В. М., які керували, контролювали та матеріально забезпечували діяльність пансіонату «Золотий час» та фактично найманими працівниками, у тому числі Мірончуком в порушення ст. 55 Кодексу Цивільного захисту України та пунктами 1, 2, 5, 16, 20 розділу другого, підпунктами 2.2, розділу третього Правил пожежної безпеки […], Закону України «Про пожежну безпеку», будучи керівниками та власниками пансіонату «Золотий час», як особами, які безпосередньо організували його діяльність, не визначили у встановлений законом порядку посадових осіб, які мали забезпечувати пожежну безпеку, не призначили офіційно та документально посадових осіб за пожежну безпеку будівель, споруд, приміщень, а також утримання експлуатації засобів пожежного захисту, не забезпечили проведення з усіма працівниками при прийнятті на роботу інструктажів з пожежної безпеки, не забезпечили приміщення пансіонату засобами протипожежного захисту у справному стані, системою оповіщення про пожежу та управління евакуації при її настанні.
Незважаючи на те, що життя та здоров’я людей є найвищою соціальною цінністю, фактично керівники пансіонату «Золотий час» Кравченко О. А. та Кравченко В. М., усвідомлюючи наявні порушення вимог законодавства щодо пожежної безпеки на об’єкті, що може створити загрозу життю та здоров’ю вразливих категорій громадян, а саме осіб похилого віку та інвалідів, маючи на меті лише отримання прибутку від надання цих послуг, не вжили заходів щодо дотримання пожежної безпеки…».
Фото: suspilne.media
«Чи розумів він (орендар будинка В’ячеслав Кравченко — ред.), що пожежа може статися? Я думаю, що так, повністю розумів. Але жодних заходів з його боку, з боку інших учасників та організаторів пансіонату вжито не було. На місці пригоди не знайдено жодного вогнегасника! Чи могли три жінки врятувати 33 особи, які знаходились там і які самостійно фактично не могли рухатися, оскільки вони потребували допомоги сторонніх осіб? Ні, не могли. Це все прекрасно розумів як наш підозрюваний, так і інші учасники цієї події».
«Акопян Славік Цолакович обґрунтовано підозрюється у тому, що, будучи власником вказаної будівлі, не забезпечив приміщення будинку засобами протипожежної безпеки у справному стані, системою оповіщення про пожежу та управління евакуації людей при пожежі, тобто грубо порушив правила пожежної безпеки, що спричинила виникнення 21.01.21 приблизно о 15:00 пожежі в пансіонаті «Золотий час».
В’ячеслав Кравченко, орендар будинку
«Допомагаю людям, які потрапили у скрутну ситуацію, наркозалежним, консультую людей».
«Цим займалася моя дружина. Вона (дружина) перенесла операцію. І вона не ходить, ходить насилу… Коли вона захворіла, вона іноді просила виконувати якісь доручення, мені доводилося це робити… Поїхати продукти купити. Такі організаційні моменти… Для мешканців пансіонату».
«Мені зателефонувала дружина, і я тут же виїхав на місце пригоди, допомагав організовувати дії спасіння людей, організаційні моменти… Але я був у такому стані, що відмовився надавати покази, на підставі ст. 63 Конституції України».
«І досі не можу прийти у себе, не зовсім у повному обсязі розумію ступінь своєї участі у даній… пригоді. Я готовий співпрацювати зі слідством, судом, усіма органами, щоб розібратися у всьому цьому».
Фото: suspilne.media
«Приховуватися від органів розслідування чи суду я не збираюся, знищувати або спотворювати будь-яку інформацію, у мене немає потреби, я хочу у цьому всьому сам розібратися. Перешкоджати кримінальному провадженню я не збираюся… Чому я не буду здійснювати ці дії? Якщо мене звільнять… Старі батьки, їм потрібна допомога, у нас ще маленька дитина. Через те, що розірватися неможливо, ми розподілили свої обов’язки, відповідальність. У мене добрий тесть, теща, вони прийняли мене до родини як рідного, я допомагаю їм у цьому. Здійснювати якийсь вплив на свідків, якісь речі, я не збираюся цього робити. Навіщо?»
Ольга Кравченко, керівниця будинку
«Ніхто з нас не хотів, щоб це сталося, я вас запевняю… У нас у всіх діти, ніхто нічого не заподіював… Є родичі, підіть, спитайте, ніхто ніколи не ображав».
«Щось може не доробили, не встигли (щодо дотримання пожежної безпеки — ред.). Я перепрошую, приношу співчуття, ніхто не хотів такого жаху у нічиєму житті…(плаче)».
«Якби я хотіла втекти, я б втекла. У той момент, коли мого чоловіка взяли під слідство, я була вдома, у мене на руках був закордонний паспорт, я нікуди не збираються тікати, буду повністю співпрацювати зі слідством».
Славік Акопян, власник будинку
«Це, я вважаю, просто недбалість. Я некомпетентний чоловік, не зміг стежити, уся ця пожежна безпека, усе інше. Коли у нас була угода, вони зобов’язувалися, що самі усе це робитимуть. І у нас в угоді це вказується, цей пункт, що вони відповідають за усі ці параметри».
«Ми спочатку почали з цього будинку, вони там лікували наркоманів (сусідній будинок — ред.)… А цей будинок (де сталася пожежа, Нижня Гиївська, 150-Б — ред.) потихеньку почав будуватися. Вони мене так просто, як симпатичні люди, попросили: «Дай нам увійти, і потихеньку, поки розкрутимося…». А я у цей час буду здавати на експлуатацію. Вийшло так, що не встигли у цьому проміжку. Вийшло те, що вийшло».
«Винний, винний, визнаю свою вину, що не встиг вчасно здати на експлуатацію. Я не хотів здавати, мене просто вмовили. Так вийшло».
Ігор Мірончук, за даними слідства, адміністратор пансіонату
«Я — в минулому залежна людина, вживав систематично з 2020 року. У 2015-му розпочав шукати вихід із цієї ситуації, не хотів бути асоціальним, не добре це було. У 2016-му приїхав до Харкова, знайшов виходи на громадську організацію «Європа плюс», керівниками якої були Кравченко В’ячеслав Миколайович і Кравченко Ольга Анатоліївна. У них проходив реабілітацію, вони мені допомогли. Протягом шести років я приїжджав туди щоденно як волонтер… Спілкувався з хлопцями, які теж мали залежність, протягом чотирьох з половиною років. Залишався з ними увесь цей час, багато з них мінялися, але я все одно приїжджав, продовжував спілкуватися, допомагати, мотивуючи їх своїм власним прикладом».
«За деякий час вони відкрили пансіонат для літніх людей. Я, приїжджаючи туди, теж розпочав допомагати бабусям і дідусям. У 2019 році закінчив курси медичних сестер, ходив вже як медбрат. Розпочав теж приходити до бабусь, допомагав їм занести-принести-встати-покласти, до ванни піти… Сталося так, що я там довше за всіх, до мене була довіра. Я був старшим серед персоналу. Наглядав за подвір’ям, за тим, щоб купити поїсти комусь — кому яєць, кому фруктів, кому овочів, з’їздити за м’ясом або за крупами. Покосити газон, підняти та перегорнути бабусю, винести сміття».
«Безпосередньо я отримував вказівки, що робити. Мені телефонували на казали: «Привезуть бабусю, треба допомогти її поселити». Я допомагав родичам, вони підписували бланки, які вже були готові. Я дивився, щоб паспортні дані були вказані. Один бланк забирали родичі, один я залишав, клав до шафи».
«Так, безпосередньо мені виділяли гроші, щоб я купував… Але не як зарплата, а як подяка за те, що я робив. Точної суми встановлено не було, часових меж — теж. Кожного разу по-різному».
«Не лише я допомагав цим бабусям. Хлопці з центру реабілітації, які позбавилися залежності, теж брали участь у цьому. Якщо я не міг, дівчата фізично не могли — зверталися до них по допомогу».
«Для мене величезною мотивацією та плюсом є те, коли людина, яку привезли з лікарні й кажуть, що вона ніколи вже не встане… Шляхом розмови, коли доглядальниці допомагають, людина починає робити свої перші кроки, хоча на ній всі ставили хрест, а ти чуєш від неї слова вдячності. Від людини та від родичів. Це дорого вартує».
«Я приїжджав до громадської організації, що знаходиться на одній території з пансіонатом, щодня. Заходив до пансіонату за потреби або за вимогою Кравченка. Того дня приїхав о десятій ранку, поспілкувався з хлопцями. Мені треба було відвезти дружину на поїзд «Харків-Ужгород»… Посадив на потяг, попрощався і пішов, коли мені зателефонувала нянечка — Іра, здається — і каже: «У нас пожежа!» Я одразу поїхав туди».
Фото Павла Пахоменка
«Я побачив багато диму, у дворі, кого видно, кого не видно. Я бачив цих бабусь, знав, що люди ще є у будинку, тому що були не тільки ходячі, а й лежачі люди, з якими я безпосередньо розмовляв, проводив частину часу»
«Я накинув куртку, капюшон, якесь простирадло, спускався туди разом з хлопцями. Я не пам’ятаю, хто це був, і ми вже разом виносили людей з цоколя… З цоколя дістали усіх. Нагору уже ходу не було».
На місці пожежі на вулиці Нижній Гиївській продовжують працювати рятувальники. За інформацією Харківської обладміністрації, загоряння локалізували. Правоохоронці проводять оперативно-слідчі дії.
Фото: Павло Пахоменко
Деталі події повідомила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.
«Трагедія сталася в приватному пансіонаті для літніх людей «Золотий час» в Холодногірському районі Харкова на вулиці Нижній Гиївській. Наразі пожежа локалізована. У вогні загинули, за даними на цю хвилину (16:45 — ред.), 15 осіб. 11 людей постраждали», — написала вона у Facebook.
За попередніми даними, вогонь спалахнув через необережне поводження з електронагрівальними приладами.
Прокуратура відкрила справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 270 Кримінального кодексу України). Максимальне покарання за цією статтею — вісім років ув’язнення.
Пожежа в будинку для літніх людей в Харкові виникла 21 січня близько 15:00. Її класифікували як надзвичайну ситуацію державного рівня.
