Тема: Перейменування

Нежурилівка замість Чкаловського: парламентський комітет підтримав перейменування на Харківщині

Про це повідомив перший заступник голови комітету Роман Лозинський.

«Після активної роботи нашого підкомітету (з питань деколонізації, — ред.) ми прийняли 109 рішень — це 104 села та селища, 5 міст», — поінформував депутат.

За його словами, понад половина цих сіл і селищ скористалися можливістю самим обрати варіант нової назви. Пів року в громадах радилися, проводили громадські обговорення та дискусії.

Які нові назви погодив Комітет

Красноградський район

Першотравневе (Зачепилівська громада) — Молодіжне;
Першотравневе (Красноградська громада) — Мирне;

Чугуївський район

Першотравневе — Затока;
Коробочкине — Коробчине;
Чкаловське — Нежурилівка.

Богодухівський район

Горького (Богодухівський район) — Високе;
Першотравневе — Карлівка;
Першотравневе — Мандричине;
Цепочкине — Бардаківка.

Харківський район

Стара Московка — Джерельне.

Остаточне рішення має ухвалити парламент.

У грудні 2023 року топонімічна комісія Чкаловського підбила підсумки громадських слухань. У поданні до Верховної Ради вирішили вказати два варіанти, одне з яких — Чикаго.

Перейменування станції метро «Пушкінська» в Харкові: з’явилася ще одна пропозиція

Чергову, вже четверту петицію щодо нової назва для станції метро «Пушкінська» опублікували на сайті Харківської міської ради.

Авторкою вказана Кристина Ваюш.

«Біля цієї станції метро багато різних освітніх закладів, крім юридичної академії та Політеху, тому всім однаково підійде саме назва «Освітня», — вважає вона.

Збір підписів стартував 3 березня. На 6 березня її підтримали 28 людей.

Ще три петиції щодо перейменування станції з’явилися тижнем раніше. Їхні автори пропонують такі варіанти:

«Політех» або «Політехнічна»;
«Ярослава Мудрого»;
«Імені Григорія Сковороди».

На 6 березня найбільше голосів зібрав варіант «Політех», який підтримує НТУ «Харківський політехнічний інститут» — понад 1100 з 5000, потрібних для розгляду петиції.

За назву «Ярослава Мудрого» виступає Національний юридичний університет, який теж носить ім’я князя.

Прихильники третього варіанту обґрунтовують його тим, що на честь Григорія Сковороди перейменували вулицю Пушкінську, на якій розміщена однойменна станція.

Чільне фото: КП «Харківський метрополітен»

В’їзд Трінклера в Харкові пропонують перейменувати на Глісаду Джуса

Збір підписів під петицією стартував 25 лютого. За добу набралося вже понад 530 з 5000 необхідних для розгляду.

Авторкою звернення вказана Софія Васецька. Вона пропонує увічнити пам’ять про військового льотчика, харків’янина Андрія Пільщикова, перейменувавши в’їзд Трінклера на Глісаду Джуса.

Глісада — траєкторія літального апарата, за якою він знижується перед посадкою.

У петиції вказано, що льотчик народився в Харкові 3 лютого 1993 року. Навчався в гімназії № 116, ще у школі захоплювався авіацією. Після випуску з Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба служив льотчиком-винищувачем у 40 бригади тактичної авіації. Мав понад 400 годин нальоту.

«У 2018 році брав участь у міжнародних навчаннях «Чисте небо-2018», де був залучений не тільки до польотів, але і до роботи на рівні міжнародного керівництва. У 2019 році був учасником навчань на авіабазі Фресно, Каліфорнія. Саме там американські побратими присвоїли йому позивний «Джус», бо він не вживав алкогольні напої, тільки сік (Juice)», — пише авторка.

Від початку повномасштабного російського вторгнення «Джус» здійснив понад 100 бойових вильотів. У травні 2022 року отримав орден «За мужність» III ступеня. Згодом відвідав Вашингтон у складі офіційної делегації — брав участь у перемовинах щодо надання Україні винищувачів F-16.

Андрій Пільщиков загинув 25 серпня 2023 року на Житомирщині, коли під час навчань зіткнулися літаки L-39. Петиція до президента з проханням надати йому звання Героя України менш ніж за місяць набрала 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду.

Читайте також: «Я наче одягла форму Андрія, щоб служити далі», — мати «Джуса» Лілія Авер’янова

У Харкові підрахують пам’ятники, які підлягають демонтажу за законом про деколонізацію

Відповідне розпорядження підписав 15 лютого міський голова Ігор Терехов.

«Головам адміністрацій районів Харківської міської ради спільно з виконавчими органами міської ради та комунальними підприємствами, установами та організаціями здійснити інвентаризацію та підготувати пропозиції щодо пам’ятників, пам’ятних знаків, їхніх окремих елементів, що розташовані на об’єктах, які перебувають у публічному просторі міста Харкова та підлягають демонтажу (перенесенню, вилученню) з публічного простору відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», — сказано в документі, опублікованому в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради.

Департамент житлово-комунального господарства має зібрати дані про пам’ятники, пам’ятні знаки чи окремі елементи, які символізують російську імперську політику, що розташовані у місцях почесних поховань за межами кладовищ.

Джерело фото: Деколонізація.Україна/Telegram

До 26 лютого «демонтажні» пропозиції мають надати відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради. Цей відділ до 29 лютого зобов’язують зробити узагальнений перелік.

Надалі до 6 березня готуватиметься проєкт розпорядження міського голови про демонтаж чи перенесення пам’ятників.

Чільне фото: Деколонізація.Україна/Telegram

У Харкові розбили бюсти молодогвардійцям

Фото зруйнованих бюстів біля школи №116 на вулиці Культури опублікував співзасновник проєкту «Деколонізація. Україна» Вадим Поздняков.

Працівники департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації 14 лютого пошкодження та склали акт, оскільки погруддя, згідно з реєстром, є пам’яткою монументального мистецтва місцевого значення, підтвердили у департаменті. До поліції не зверталися.

За даними ОВА, балансоутримувачем погрудь є школа №116.

Рішення щодо статусу пам’ятки — на розгляді Міністерства культури.

«Обласна військова адміністрація подавала низку об’єктів, які, на нашу думку, на думку територіальних громад, підпадають під дію закону про деколонізацію. Зокрема, в цьому переліку були і ці пошкоджені сьогодні пам’ятки. Справа в тому, що під дію закону не підпадали пам’ятки монументального мистецтва. Тому ми чекаємо на рішення Мінкульту», — пояснив заступник директора департаменту Олександр Костін.

За його словами, обласна адміністрація просить міністерство позбавити статусу пам’ятки близько 150 об’єктів на Харківщині.

Ввечері 14 лютого містяни почали повідомляти у соціальних мережах, що погруддя залишилися без голів.

Чільне фото: Вадим Поздняков/Facebook

Два виші в Харкові запропонували нові назви для станції метро «Пушкінська»

Активно обговорювати перейменування станції почали після перейменування вулиці Пушкінської на вулицю Григорія Сковороди. У соцмережах пропонують здебільшого назви, пов’язані з навколишніми закладами — медичними та навчальними.

Серед найпоширеніших варіантів:

«Академічна»;
«Ярослава Мудрого»;
«Політехнічна» або «Технологічна»;
«Інститут Ситенка»;
«Сковородинівська» або «Григорія Сковороди»;
«Інститутська»;
«Нагірна»;
«Європейська».

Пропозиція «ХПІ»

У Національному технічному університеті «ХПІ» пропонують перейменувати станцію на «Політехнічну».

«Саме в цьому районі Харкова виник перший у східній Україні технічний університет, тут зароджувалась технічна еліта міста, здобували освіту вчені, будівельники, промисловці, інженери, які сформували сьогоднішній вигляд Харкова. Справді, саме Харківський практичний технологічний інститут (зараз НТУ «ХПІ»), заснований у 1885 році, став фундатором промислового та економічного розвитку Харкова. Без нього не виникли б визитівки міста: «ХТЗ», «Турбоатом», «Електроважмаш», «ХЕМЗ» і не з’ явились би такі виші, як ХНУРЕ, ХАІ та інші», — обґрунтовують свою пропозицію у виші.

У «ХПІ» додають, що «без інженерної освіти складно було б уявити Харків», зокрема й у воєнні часи. «Сьогодні саме технічна освіта зможе допомогти відбудувати країну. Це внесок у майбутнє», — заявили в університеті.

Представники вишу нагадали, що назву «Політехнічна» вже пропонували в минулому столітті — її можна побачити на схемі ліній підземки 1972 року, а в 1967-му був ще й і варіант «ХПІ».

«Ми з великою пошаною ставимося до персони Ярослава Мудрого, але вона вже була увічнена у Харкові вулицею з такою назвою та університетом, що носить ім’я цієї історичної постаті. А станція метро «Європейська», гадаємо, найближчим часом має бути у Харкові. І це буде нова станція, збудована після нашої перемоги», — резюмували в «ХПІ».

Позиція юридичного університету

Свої аргументи навели й у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Назву «Політехнічна» або «Політех» — вважають «не зовсім доречною», бо на такій самій відстані чи навіть ближче до метро є й інші виші: юридичний, гуманітарний, автодорожний, фармацевтичний, академія цивільного захисту й один з корпусів інституту мистецтв. Також — низка наукових інститутів.

Не підтримують і назву на честь Григорія Сковороди.

«Звісно, «філософ свободи» Григорій Савич Сковорода учив нас цінувати життя та свободу кожної людини, і ці принципи є найкращою відповіддю на виклики, з якими ми зараз стикаємося. Сковорода дуже відповідає ноті часу. Але не треба забувати, що станція метро «Пушкінська» знаходиться зараз на вулиці Григорія Сковороди, одній з центральних вулиць Харкова довжиною у 5 км. І крім цієї станції вздовж вулиці є ще дві станції метро, що своєю чергою може дезорієнтувати», — зазначають в університеті.

Найдоречнішим же вважають перейменування на честь князя Ярослава Мудрого. Аргументують так:

два виходи метро ведуть на вулицю Ярослава Мудрого, неподалік — юридичний університет, названий на його честь, поряд — пам’ятник князю;
йтиметься про «зв’язок історичній тяглости між Харковом і Київською Руссю», поєднання історії та сьогодення;
зміна декору станції не буде кардинальною, реконструкцію можна провести «відносно недорого».

26 січня Харківська міська рада схвалила зміну 65 топонімів у Харкові. Так, вулиця Пушкінська відтепер називається вулицею Григорія Сковороди, вулиця Короленка — Миколаївською, вулиця Ромена Роллана — вулицею Леся Курбаса.

Чільне фото: КП «Харківський метрополітен»

Перейменування на Лозівщині: більшість учасників обговорень не хоче змінювати назви

Про це повідомили в Лозівській міській раді.

«За рекомендацією Національної комісії зі стандартів державної мови в Лозівській громаді вивчали думку щодо перейменування населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови або мають однакові найменування», — йдеться в повідомленні.

Загалом пропонували перейменувати 20 населених пунктів:

село Артільне (Артільний старостинський округ);
село Дивізійне (Артільний старостинський округ);
село Миколаївка (Артільний старостинський округ);
село Надеждине (Артільний старостинський округ);
село Українське (Домаський старостинський округ);
селище Краснопавлівка (Краснопавлівський старостинський округ);
селище Нижня Краснопавлівка (Краснопавлівський старостинський округ);
село Миколаївка (Миколаївський старостинський округ);
селище Миролюбівка (Миролюбівський старостинський округ);
село Федорівка (Миролюбівський старостинський округ);
село Миролюбівка (Надеждівський старостинський округ);
село Надеждівка (Надеждівський старостинський округ);
село Федорівка (Надеждівський старостинський округ);
село Українське (Орільський старостинський округ);
селище Панютине (Панютинський старостинський округ);
село Перемога (Перемозький старостинський округ);
село Червоний Кут (Перемозький старостинський округ);
село Царедарівка (Царедарівський старостинський округ);
село Миколаївка (Шатівський старостинський округ);
село Оддихне (Яковлівський старостинський округ).

Фото: Лозівська територіальна громада/Facebook

Що кажуть історики та краєзнавці

Серед жителів громади провели обговорення, долучивши істориків.

За словами директора Лозівського краєзнавчого музею Вячеслава Харченка, село Артільне відношення до артілі часів радянської влади не має — назва тягнеться з 1815 року. Тоді селяни «артіллю», тобто «разом», збудували церкву й назвали населений пункт Артільне, пояснює фахівець.

Наводяться й аргументи проти перейменування Панютиного.

«Вважається, що Василь Панютин — російський діяч, який жив і здійснював свою діяльність у часи російської імперії. Проте знайдені факти, що він підтримував козаків і здійснював лагідну українізацію, наскільки це було можливо у ті роки. Крім того, частину своїх земель віддав під будівництво залізниці, де й була заснована станція Лозова. Саме завдяки появі залізничної станції й почався розвиток Лозової та Панютиного», — цитує краєзнавців міськрада.

Назва ж села Оддихне пов’язана з місцем, де під час переходів відпочивали чумаки — тут пролягав Чумацький шлях, стверджує історик Вячеслав Труш. Він пропонує назву, наближену до стандартів державної мови — Віддихне.

Жителі Краснопавлівки просили залишити назву, але якщо це неможливо — змінити її на Вознесенське.

Результати обговорення

Підсумки обговорення представили на засіданні топонімічної комісії.

«Переважна більшість жителів населених пунктів висловилися проти зміни назв», — зазначається в повідомленні.

Комісія вирішила передати результати до Верховної Ради. Якщо парламент наполягатиме на перейменуванні — на Лозівщині додатково проведуть громадські консультації.

«Аргументовані листи з історичними фактами щодо назв населених пунктів, які підлягають перейменуванню, вже направили до Інституту національної пам’яті. Наразі очікують на відповідь», — додають у міськраді.

У слуханнях з перейменування Краснограда Харківської області 9 січня взяли участь менш як 200 людей. Більшість учасників проголосували за назву «Славноград».

Терехов розповів, коли у Харкові завершать деколонізацію

Про це в ефірі телемарафону сказав Харківський міський голова Ігор Терехов. На його думку, харків’яни позитивно сприйняли перейменування Пушкінської.

«Знаєте, ці обстріли, ці жахливі влучання у вже колишню вулицю Пушкінську прискорили процес перейменування. Підтримка з боку харків’ян була серйозна щодо перейменування цієї вулиці. Ми ставили це питання на інтернет-голосування», — зазначив він.

Ще багато топонімів, за словами Терехова, підлягають перейменуванню (за словами представниці УІНП Марії Тахтаулової, понад 400).

«Але ми будемо це робити. Це сьогодні просто необхідно. Це триватиме протягом 3-4 місяців. Ми працюємо кожного дня, щоб це було виважено», — сказав Терехов.

За його словами, над варіантами нових назв працюють фахівці, а міськрада продовжить радитися з жителями Харкова через інтернет-опитування. Пріоритетним буде повернення історичних назв, назви на честь загиблих захисників України.

26 січня Харківська міська рада схвалила перейменування 65 топонімів, зокрема, вулиця Пушкінська відтепер називається вулицею Григорія Сковороди, вулиця Короленка — Миколаївською, вулиця Ромена Роллана — Леся Курбаса.

З ініціативою перейменувати Пушкінську мер виступив після трьох хвиль російських обстрілів Харкова 23 січня. Тоді загинули 10 людей, ще одна поранена померла у лікарні.

Чільне фото: Харківська міська рада/Telegram

Вулиця Сковороди замість Пушкінської: у Харкові перейменували 65 топонімів — офіційно

Відповідне рішення ухвалили на сесії 26 січня, підтвердили у міськраді.

пров. Адигейський — пров. Олега Гуцола;
пров. Ангарський — пров. Вільного Козацтва;
пров. Байкальський — пров. Селищний;
пров. Балашовський — пров. Івана Лєщєнкова;
вул. Бородинівська — вул. Юрія Пояркова;
пров. Верхнєудінський — пров. Молдавський;
пров. Виборзький — пров. Глагольївський;
пров. Внуківський — пров. Михайличенківський;
вул. Волзька — вул. Пирятинська;
пров. Волоколамський — пров. Капусник;
в-д Готнянський — в-д Панський;
пров. Готнянський — пров. Медовий;
вул. Дагестанська — вул. Синевирська;
пров. Калузький — пров. Калуський;
вул. Кокчетавська — вул. Сотника Костюченка;
вул. Коломенська — вул. Професора Отамановського;
вул. Короленка — вул. Миколаївська;
пров. Красноводський — пров. Коханки;
вул. Курбаса — вул. Кролевецька;
пров. Курський — пров. Кашинський;
вул. Можайська — вул. Замостянська;
вул. Ніколаєва — вул. Олешківська;
пров. Ніколаєва — пров. Олешківський;
вул. Омська — вул. Бахмутська;
в-д Омський — в-д Авдіївський;
в-д Омський 1-й — в-д Дружківський;
пров. Омський 1-й — пров. Соледарський;
в-д Омський 2-й — в-д Торецький;
пров. Омський 2-й — пров. Вугледарський;
пров. Осетинський — пров. Яворівський;
проїзд Осетинський — проїзд Ковельський;
вул. Охотська — вул. Косолапівська;
вул. Охтинська вулиця — вул. Заповідна;
пров. Охтинський — пров. Купальський;
вул. Пушкінська — вул. Григорія Сковороди;
майдан Першого Травня — майдан Іподрому;
вул. Першого Травня — вул. Лицарська;
в-д Першого Травня — в-д Реєстровців;
пров. Першотравневий — пров. Святогірський;
пров. Пермський — пров. Луцький;
пров. Помяловського — пров. Божківський;
вул. Пожарського — вул. Комунальників;
вул. Приамурська — вул. Таврійська;
в-д Приамурський — в-д Бахчисарайський;
пров. Приамурський 1-й — пров. Судакський;
пров. Приамурський 2-й — пров. Інкерманський;
вул. Псковська — вул. Трускавецька;
вул. Робесп’єра — вул. Рівненська;
пров. Робесп’єра — пров. Верховинський;
вул. Ромена Роллана — вул. Леся Курбаса;
вул. Самарська — вул. Семикінська;
вул. Смоленська — вул. Мукачівська;
пров. Смоленський — пров. Гуцульський;
вул. Сочинська — вул. Січеславська;
вул. Тверська — вул. Сарматська;
вул. Удмуртська — вул. Горіхова;
пров. Удмуртський — пров. Черешневий;
пров. Унецький — пров. Комерційний;
вул. Уральська — вул. Івана Щоголєва;
вул. Фіґнер — вул. Кімерійська;
вул. Хабарова — вул. Хладопромівська;
пров. Хабаровський — пров. Компанійський;
вул. Черепанових — вул. Сірохінська;
пров. Чкалова — пров. Сергія Пархоменка;
вул. Щигрівська — вул. Скіфська.

25 січня Харківська міська рада опублікувала список пропозицій щодо перейменувань. Міський голова Ігор Терехов зокрема публічно підтримав перейменування Пушкінської, повідомивши, що змінив свою думку після російського удару по Харкову 23 січня, який забрав життя 10 людей.

У Харкові пропонують перейменувати 65 вулиць: список

Про це повідомили в Харківській міській раді.

Загалом пропонують перейменувати 65 вулиць. Серед нових назв — присвячені містам та історії України, героям війни з росією, культурним і політичним діячам минулих століть тощо. Деяким вулицям хочуть повернути старі найменування або ж надати нейтральні.

До списку увійшли:

пров. Адигейський — пров. Олега Гуцола;
пров. Ангарський — пров. Вільного Козацтва;
пров. Байкальський — пров. Селищний;
пров. Балашовський — пров. Івана Лєщєнкова;
вул. Бородинівська — вул. Юрія Пояркова;
пров. Верхнєудінський — пров. Молдавський;
пров. Виборзький — пров. Глагольївський;
пров. Внуківський — пров. Михайличенківський;
вул. Волзька — вул. Пирятинська;
пров. Волоколамський — пров. Капусник;
в-д Готнянський — в-д Панський;
пров. Готнянський — пров. Медовий;
вул. Дагестанська — вул. Синевирська;
пров. Калузький — пров. Калуський;
вул. Кокчетавська — вул. Сотника Костюченка;
вул. Коломенська — вул. Професора Отамановського;
вул. Короленка — вул. Миколаївська;
пров. Красноводський — пров. Коханки;
вул. Курбаса — вул. Кролевецька;
пров. Курський — пров. Кашинський;
вул. Можайська — вул. Замостянська;
вул. Ніколаєва — вул. Олешківська;
пров. Ніколаєва — пров. Олешківський;
вул. Омська — вул. Бахмутська;
в-д Омський — в-д Авдіївський; в’їзд
в-д Омський 1-й — в-д Дружківський;
пров. Омський 1-й — пров. Соледарський;
в-д Омський 2-й — в-д Торецький;
пров. Омський 2-й — пров. Вугледарський;
пров. Осетинський — пров. Яворівський;
проїзд Осетинський — проїзд Ковельський;
вул. Охотська — вул. Косолапівська;
вул. Охтинська вулиця — вул. Заповідна;
пров. Охтинський — пров. Купальський;
вул. Пушкінська — вул. Григорія Сковороди;
майдан Першого Травня — майдан Іподрому;
вул. Першого Травня — вул. Лицарська;
в-д Першого Травня — в-д Реєстровців;
пров. Першотравневий — пров. Святогірський;
пров. Пермський — пров. Луцький;
пров. Помяловського — пров. Божківський;
вул. Пожарського — вул. Комунальників;
вул. Приамурська — вул. Таврійська;
в-д Приамурський — в-д Бахчисарайський;
пров. Приамурський 1-й — пров. Судакський;
пров. Приамурський 2-й — пров. Інкерманський;
вул. Псковська — вул. Трускавецька;
вул. Робесп’єра — вул. Рівненська;
пров. Робесп’єра — пров. Верховинський;
вул. Ромена Роллана — вул. Леся Курбаса;
вул. Самарська — вул. Семикінська;
вул. Смоленська — вул. Мукачівська;
пров. Смоленський — пров. Гуцульський;
вул. Сочинська — вул. Січеславська;
вул. Тверська — вул. Сарматська;
вул. Удмуртська — вул. Горіхова;
пров. Удмуртський — пров. Черешневий;
пров. Унецький — пров. Комерційний;
вул. Уральська — вул. Івана Щоголєва;
вул. Фіґнер — вул. Кімерійська;
вул. Хабарова — вул. Хладопромівська;
пров. Хабаровський — пров. Компанійський;
вул. Черепанових — вул. Сірохінська;
пров. Чкалова — пров. Сергія Пархоменка;
вул. Щигрівська — вул. Скіфська.

Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням.

Пропозиції та зауваження приймають до 26 січня включно.

Листами на адресу: Харків, пл. Конституції, 7.
Електронною поштою: [email protected].
За телефоном (057) 760 79 68.

Після обстрілу центру Харкова 23 січня міський голова Ігор Терехов запропонував перейменувати вул. Пушкінську. Раніше мер не схвалював їдею щодо зміни її назви.