«Близько пів сотні назв у місті, які підпадають під дію закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії», будуть перейменовані. До обговорення та консультування запрошуються громадяни, громадські організації та об’єднання, а також інші зацікавлені сторони», — йдеться в повідомленні.
Обговорення проводять в електронній формі. Пропозиції та зауваження приймають до 18 липня.
Консультації можна отримати за електронною адресою [email protected] або за телефоном (066) 837 54 87.
Результати обіцяють згодом оприлюднити на сайті Харківської ОВА.
Загалом планується змінити назви 46 вулиць і трьох станцій метро.
«Проспект Гагаріна» — «Левада»;
«Героїв праці» — «Салтівська» або «Героїв України»;
«Завод імені Малишева» — «Танковий завод».
З-поміж 46 вулиць у списку — Лермонтова, Єсеніна, Достоєвського, Рибалка, Малишева, Грицевця та інші.
Вулицю Дружби народів пропонують перейменувати на Соборності України або на честь Олександра Клушина, добровольця роти «Східний корпус».
Вулицю Героїв Праці — на вулицю Нескорених або Симона Петлюри.
Проспекту Гагаріна запропонували повернути історичну назву — Зміївський.
Пропозиції щодо зміни назв прокоментувала начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова.
«Процес деколонізації символічно простору підходить до завершення. Залишилася головна інтрига — Харків. Робоча група при Харківській ОВА опрацювала пропозиції, що надійшли, а також запропонувала і своє бачення для тих чи інших назв», — написала вона у Facebook.
Тахтаулова також звернула увагу: голова ОВА має повноваження змінювати лише ті назви, які відповідають вказаним у законі про деколонізацію критеріям.
Про це повідомила пресслужба комунального підприємства «Харківський метрополітен».
«Співробітники метрополітену встановлюють нові літери з назвою на колійні стіни на станції «Ярослава Мудрого». Вже встановлено два комплекти літер з восьми», — йдеться у дописі.
Усі фото: Харківський метрополітен/Telegram
29 квітня 2024 року міський голова Ігор Терехов підписав розпорядження про перейменування 367 вулиць і двох станцій метрополітену — «Пушкінська» та «Південний вокзал» на «Ярослава Мудрого» та «Вокзальну» відповідно.
Перейменування «Пушкінської» виносили на онлайн-голосування. Харків’янам запропонували обрати з трьох варіантів: «Політехнічна», «Ярослава Мудрого» та «Нагірна».
26 січня у Харкові перейменували 65 топонімів, тоді вулиця Пушкінська стала вулицею Григорія Сковороди.
Депутати підтримали нові назви на сесії 27 червня, повідомила пресслужба Харківської облради.
Згідно з двома проголосованими рішеннями, парламенту пропонують перейменуати:
село Побєда Лозівського району — на Рідне;
у Куп’янському районі
село Безмятежне — на Млинки;
село Первомайське — на Мирне;
село Одрадне — на Ковалівку.
У квітні комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування проголосував за перейменування семи міст, 44 сіл і селищ України. Красноград на Харківщині можуть перейменувати на Берестин, Первомайський — на Златопіль.
Конкурс ескізів стартував 3 червня, повідомилаІзюмська міська рада.
«На виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» в місті Ізюм з 3 червня 2024 року розпочинається конкурс на кращий ескіз нового герба міста», — йдеться у повідомленні.
Податися на конкурс можна до 3 липня 2024 року, звернувшись до управління культури Ізюмської міської ради:
у друкованому вигляді за адресою: Ізюм, площа Центральна, 2, КДК «Спартак», 2 поверх.
Як повідомив заступник міського голови Володимир Мацокін, на конкурс не витрачатимуть бюджетні кошти.
«Бюджету це обійдеться в 0 грн 00 коп. Винагорода авторам не передбачена, а у власність громади новий герб перейде безкоштовно», — написав посадовець у Facebook.
Герб Ізюма. Джерело фото: city-izyum.gov.ua
Він додав, що назва міста не пов’язана із виноградом.
«Є багато версій, але основна — переправа через Сіверський Дінець. Герб треба міняти, оскільки він абсолютно не відображає історію нашого славного міста. Додайте до цього, що він підпадає під ознаки деколонізації, оскільки був затверджений авантюристськи, без історичного обґрунтування за часів Російської імперії анекдотично відомою Катериною ІІ», — сказав Мацокін.
У 1775 році за завданням Військової колегії в Російській імперії уклали оновлений знаменний гербовник. Поміж 35 гербів полків є зображення герба Ізюмського полку — в золотому полі три грона винограду.
Це зображення як міський герб подарувала жителям Катерина II 21 вересня 1781 року.
За його словами, 7 травня уряд зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови №1️1️2️40.
«Проєктом пропонується віднести селище Слобожанське Чугуївського району Харківської області до категорії міст», — зазначив Мельничук.
Тексту документу на ранок 8 травня на сайті Верховної Ради ще не було.
Селище Слобожанське (до 2016 року — Комсомольське) заснували в 1956 році як супутник Зміївської ТЕС. Нині є центром Слобожанської громади.
Змінити статус вирішили за ухваленим торік «законом про дерадянізацію». Він стосується змін в адміністративно-територіальному устрої — серед іншого передбачає, що селищ міського типу в Україні більше не буде. Всі населені пункти з компактною забудовою і населенням понад 10 тис. людей (як-от Слобожанське, де близько 15 тис.), матимуть статус міст.
Чільне фото: Слобожанська селищна ОТГ, Чугуївський р-н/Facebook
Розпорядження про перейменування 29 квітня підписав міський голова Ігор Терехов, повідомила пресслужба Харківської міської ради.
З мапи міста прибрали топоніми на честь російських і радянських діячів та пов’язані з країною-агресором. Натомість з’явилися топоніми, присвячені Україні та іншим державам:
провулок Вологодський — Англійський;
вулиця Вологодська — Британська;
в’їзд Вологодський — Шотландський;
провулок Дагестанський — Бориславський;
провулок Бугурусланський — Мжанський;
в’їзд Багратіона — Галицький;
вулиця Гур’євська — Канадська
провулок Гур’євський — Канадський,
проїзд Гур’євський — Канадський;
вулиця Зеленодільська — Іспанська;
Зеленодільський 1-й — Барселонський;
Зеленодільський 2-й — Португальський;
Зеленодільський 3-й — Порту;
Зеленодільський 5-й — Ірландський;
Зеленодільськи 6-й — Дублінський;
Зеленодільський в’їзд — Мадридський;
вулиця Калузька — Норвезька;
проїзд Краснодарський — Хорватський;
вулиця Майкопська — Чеська;
провулок Майкопський — Празький;
вулиця Петрозаводська — Естонська;
провулок Петрозаводський — Таллінський;
провулок Таганський 1-й — Гаазький;
провулок Таганський 2-й — Нюрнберзький.
У Новобаварському районі з’явилася вулиця на честь української родини промисловців і меценатів Харитоненків. Вулицю Робкорівську перейменували на Журналістів.
Харків. Фото: Дмитро Гайдук
У Немишлянському районі замість вулиці Багратіона відтепер є вулиця Василя Вишиваного (австрійського політика з династії Габсбургів, який підтримав створення держави Україна).
В Основ’янському районі — вулиці на честь українських військових діячів Максима Кривоноса та Івана Богуна.
Вулицю Невельську перейменували на честь Володимира Вакуленка, вбитого російськими окупантами письменника з Ізюмщини. Провулок Невельський — Капитолівський; Вакуленко родом з Капитолівки.
Вулиця Вороніхіна — відтепер Адама Міцкевича, на честь польського письменника та мислителя. Мотронінська — Марії Заньковецької, української актриси. Замість провулка Сількорівського у Харкові з’явився провулок Михайла Бойчука, українського художника, а провулок Ползунова став Бойчукістів. Вулиця Волховська стала вулицею Володимира Івасюка, композитора, музиканта.
Вулицю Танкопія перейменували на Каденюка, одноіменний провулок тепер — Графський.
Вулицю Жилярді, яку назвали на честь російського архітектора італійського походження, віднині — Архітектора Гінзбурга, який спроєктував понад 30 будинків у Харкові.
Увічнені загиблі під російсько-української війни захисники — персонально та узагальнено:
вул. Смольна — Тараса Бобанича, загиблого поблизу Вірнопілля на Ізюмщині командира батальйону ДУК «Правий сектор»;
вул. Родникова — Яни Червоної, загиблої волонтерки та військовослужбовиці;
вул. Тургенівська — Антона Дербілова, загиблого скульптора, художника, військовослужбовця;
вул. Амурська — Олександра Подольського, пожежника-рятувальника, загиблого під час повторного обстрілу ринку «Барабашово» 17 березня 2022;
пров. Балакірєва — Ігоря Остаповича, прикордонник, загинув на Луганщині 9 березня 2022 року;
вулиця Кибальчича — Іллі Коваля, нацгвардійця, який загинув на Луганщині 7 квітня 2022 року;
вулиця Кисловодська — Сергія Пономаренка, бійця 92 бригади ім. Івана Сірка, який загинув під час бою в 134-й школі на вулиці Шевченка;
вулиця Клинська — Валерія Дейнека, бійця 92 бригади, науковця, загинув у бою біля Андріївки на Донеччині;
вулиця Матросова — Олександра Орлова, Героя України посмертно, командира групи снайперів «Омега» Нацгвардії, загинув, захищаючи Харків;
вулиця Огарівська — Олександра Чуба, Героя України посмертно, загинув на Луганщині;
вулиця Ростовська — Юрія Савчина, загиблого під Харковом захисника з 92 бригади;
вулиця Федоренка — Сергія Барсукова, загиблого нацгвардійця, Героя України;
вулиця Верхнєудінська — Олега Овсеєнка, сержанта ЗСУ;
вулиця Камська — Олега Адамовського, Героя України посмертно, загинув поблизу Харкова;
вулиця Білогорська — Олександра Чабана, загиблого військовослужбовця, випускника ХНУ ім. Каразіна;
вулиця Борзенка — вулиця Всеволода Татькова, загиблого бійця підрозділу «Кракен»;
вулиця Фонвізіна — Миколи Кравченка, військовослужбовця, одного із засновників ГО «Патріот України», загиблого у березні 2022 на Київщині.
Вулицю Серафімовича у Холодногірському районі перейменували на честь літературного героя повісті Івана Франка Захара Беркута.
Деякі нові співзвучні з попередніми:
провулок Бестужева став Безтужним;
вулиця Бєлінського — Билинною.
Своєрідним котком топонімічна комісія пройшлася по Достоєвському. Колишня вулиця його імені — тепер Силікатна, проїзд — Цегляний, колишній в’їзд Достоєвського — Каменярський, в’їзд Достоєвського 1-й — Бетонний. Вулиця Грибоєдова — Посольська, Кутузівська — Ейнштейна, Менделєєва — Навчальна, Жуковського — Нарбута, Крилова — Археологів.
Вулиця і провулок Нахімова стали Скаутськими.
Топоніми, пов’язані з Чаадаєвим, замінили нейтральними «ягідними» назвами: в’їзд 2-й став Аґрусовим, в’їзд — Смородиновим, вулиця — Малиновою, провулок — Суничним. Провулок Васнецова 1-й став Лавандовим, Васнецова 2-й — Фіалковим. Вулицю Васнецова перейменували на честь автора «Тореадорів з Васюківки» Всеволода Нестайка.
В’їзд Даргомижського, що веде до вулиці Рєпіна, став в’їздом Енді Ворхола, американського митця з українським корінням.
Вулиця Спартака носитиме ім’я британського журналіста Гарета Джонса, який першим у західній пресі висвітлив події Голодомору 1932-1933 рр.
Про це 29 квітня повідомила пресслужба Харківської міськради.
«Так, ст. м. «Пушкінська» тепер називатиметься ст. м. «Ярослава Мудрого», а ст. м. «Південний вокзал» — ст. м. «Вокзальна», — інформує міськрада.
На станції «Ярослава Мудрого» вже демонтували покажчики зі старою назвою.
У Харкові більше немає станції «Пушкінської». Фото: Харківський метрополітен/Архів
Повний список перейменованих топонімів доступний у документі на сайті міськради. Детальніше читайте на «МедіаПорті».
Перейменування «Пушкінської» виносили на онлайн-голосування. Харків’янам запропонували обрати з трьох варіантів: «Політехнічна», «Ярослава Мудрого» та «Нагірна».
У січні вулицю Пушкінську у Харкові перейменували на вулицю Григорія Сковороди.
Розпорядження про перейменування та упорядкування об’єктів топоніміки на території Дергачівської міської громади 25 квітня підписав начальник міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко.
«165 топонімів з цього переліку перейменовано відповідно до закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», ще 26 назв приведено до стандартів державної мови згідно з законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», 15 топонімів перейменовано на підставі пропозицій громадськості та топонімічної комісії», — повідомили у Дергачівській міськраді.
Кого увічнює громада
Дергачівська громада увічнює захисників України, підрозділи ЗСУ (92, 93 бригади, 130 батальйон, 226 батальйон, 127 бригада, Тероборона, Нацгвардія та інші), українських волонтерів, медиків, рятувальників, прикордонників, митців та історичних діячів.
У деокупованій Козачій Лопані на кордоні з російським агресором відтепер є ансамбль вулиць на честь українських націоналістів:
Степана Бандери, Андрія Мельника, Дмитра Донцова, Євгена Коновальця, Романа Шухевича.
У громаді нагадують, що перейменування не завдасть витрат місцевому бюджету, а замінювати паспортні дані та документи права власності на майно жителям не потрібно.
Оголошення щодо перейменування станції та восьми вулиць, назви яких пов’язаних з росією або радянським минулим, Харківська міська радапоширила 25 квітня, зазначивши, що пропозиції приймаються до 26-го.
Цього разу мерія пропонує змінити такі назви:
станція метрополітену «Південний вокзал» — «Вокзальна»;
в-д Саратовський — в-д Смерековий;
пров. Нанайський — пров. Імбирний;
вул. Нарофомінська — вул. Щекавицька;
вул. Льговська — вул. Шидловська;
в-д Вологодський 2-й — в-д Бристольський;
вул. Верхнєудінська — вул. Олега Овсеєнка;
вул. Тобольська — вул. Вартових Неба;
пров. Краснодарський 2-й — пров. Чорногорський.
Олег Овсеєнко, на честь якого хочуть назвати одну з вулиць, був сержантом Збройних сил України, учасником війни з рф.
Пропозиції просять надсилати:
на поштову адресу: майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200;
24 квітня Харківська міськрада поширювала ще один список топонімів, які планують змінити за законом про дерусифікацію. У ньому — 161 вулиця, провулок, в’їзд тощо.
Серед іншого, мерія пропонує змінити назви, присвячені радянським військовим і партизанам часів Другої світової війни (вул. Танкопія, вул. Панфілівців, вул. Кошового, вул. Гастелло). Також — позбавитися імен російських культурних діячів — перейменувати вул. Фонвізіна, вул. Толстого, вул. Тургенівську, географічних назв тощо.
Деякі із запропонованих нових назв — на честь полеглих захисників України, які загинули під час АТО і повномасштабного вторгнення:
Яни Червоної — волонтерки, кулеметниці батальйону «Донбас-Україна»;
Олександра Лавренка — командира танкової роти 93-ї бригади ЗСУ;
Всеволода Татькова — бійця підрозділу «Кракен»;
Олега Адамовського — офіцера 92-ї бригади ЗСУ;
Миколи Кравченка — громадського і політичного діяча, ветерана полку «Азов»;
Дмитра Шаповала — бійця Сил оборони, випускника ХНУ ім. Каразіна;
Як повідомляєХарківська міськрада, на голосування винесли три варіанти назви:
«Нагірна»
«Політехнічна»
«Ярослава Мудрого».
Проголосувати можна онлайн через Google-форму. Для цього потрібно увійти у форму через пошту Google.
Назву «Політехнічна» пропонував Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», «Ярослава Мудрого» — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. На сайті міськради також були петиції із такими варіантами, як «Освітня», «Імені Григорія Сковороди».
У січні 2024 року після чергового російського обстрілу Харкова вулицю Пушкінську перейменували на вул. Григорія Сковороди.
27 квітня спливає термін повноважень голів громад (міських голів, сільських, селищних рад) у питанні деколонізації топонімії. Після цього функції на три місяці переходять до обласних військових адміністрацій. Виконати вимоги закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» мають до 27 липня 2024 року.
