Про це повідомив письменник, музикант, волонтер Сергій Жадан.
«В якості лота виставляємо дуже цікаву роботу — відбиток, копію з офорту Тараса Григоровича Шевченка. Ця робота має свою, важливу історію. Свого часу Роман Ратушний (євромайданівець, громадський діяч, військовослужбовець; загинув у червні 2022 року поблизу Сулигівки на Ізюмщині, — ред.) підтримував Київський Будинок-музей Шевченка. І ось завдяки Роману в музеї сьогодні є верстат і проводяться майстер-класи, де, зокрема, можна зробити такі відбитки-копії Шевченкових робіт», — розповів Жадан.
Джерело фото: Сергій Жадан/Facebook
Відбиток він робив разом із мамою Романа Світланою Поваляєвою.
Джерело фото: Сергій Жадан/Facebook
Умови розіграшу:
мінімальний донат — 50 гривень;
кожні 50 гривень — один голос при визначенні переможця;
чим більша сума донату (кратна 50 грн) — тим більше у вас шансів на перемогу;
розіграш відбудеться 7 квітня о 16:00.
«Всі кошти передаємо на ремонт простору у Високому. Роботу в разі чого, можу підписати. За репост — окрема вдячність», — зазначив Жадан.
«Учасники українського хіп-хоп гурту «Курган & Agregat» активно волонтерять, допомагають нашим військовим бороти ворога! А упродовж 24 курсу проєкту «Єдині» допоможуть усім охочим побороти невпевненість у собі та змотивують заговорити українською», — повідомляється на сторінці проєкту.
Проєкт розрахований на тих, хто соромиться розмовляти українською через нелітературну вимову.
«Амбасадори квітневого курсу — Аміль та Раміль Насірови — переконають вас, що не варто цього соромитися! Бо суржик та діалекти — наша родзинка», — пояснюють організатори.
Для проходження курсу потрібно зареєструватися на сайті проєкту. Тривалість безоплатного навчання: 28 днів. Старт курсів: 1 квітня. Долучитися можна з будь-якої точки світу.
Про це на пресконференції 14 березня розповів голова Харківської обладміністрації Олег Синєгубов.
Відновити офлайн та змішану форму навчання мають у всіх дитсадках та школах Красноградського та Лозівського районів. Для цього, нагадав голова ОВА, на Лозівщині за підтримки фонду Говарда Баффета збудують фабрику-кухню.
«Ми чітко розуміємо вартість, терміни і, найголовніше, що ми маємо отримати від цього проєкту. Це якісне харчування в тих школах, де ми відновлюємо офлайн-освіту. Першими такими будуть 43 навчальні заклади, половина Лозівського району. Це перший етап, перша черга, тому що обсяг фінансування досить значний. Досить велику кількість харчоблоків ми маємо відремонтувати, укриттів — відремонтувати і збудувати», — сказав Синєгубов.
Йдеться передусім про опорні заклади, де будуть облаштовані і захисні споруди, і найпростіші укриття. Райони, де хочуть відновити офлайн-освіту, віддалені від лінії фронту та кордону з рф, пояснив Синєгубов. Тому ОВА розраховує, що Міносвіти дозволить у разі повітряної тривоги використовувати в цих школах найпростіші укриття.
«Будемо пропонувати в тому числі Міністерству освіти та науки, можливо, дещо переглянути їх бачення щодо безпечного освітнього середовища. Однак це не може бути рахунком якихось компромісів із безпекою… Якщо ми говоримо про Харків, про жодні найпростіші укриття ми не можемо говорити», — каже Олег Синєгубов.
Бомбосховища, здатні витримати ракетний удар, будують у Люботині та Коротичі, додав він: «До вересня вони мають бути готовими однозначно, однак плануємо наприкінці весни їх вже завершити».
Фото: Харківська ОВА
Торік в ОВА прогнозували повернення до офлайн-навчання не лише в Лозівському і Красноградському районах, але й у північної частини Богодухівського — Богодухові, Валках. «Розглядаються усі можливі варіанти, зокрема й частина Чугуєва», — казав на пресконференції у травні директор Департаменту освіти та науки Олексій Литвинов.
Чугуїв останніми тижнями неодноразово зазнавав російських обстрілів, є поранені та руйнування. Під ударами опинявся і Богодухівський район.
Про це повідомилоМіністерство освіти і науки України.
«Реорганізація відбуватиметься з повним збереженням наявного фінансування та матеріально-технічної бази. Інститут іоносфери також збереже статус окремого дослідницького структурного підрозділу у складі ХПІ», — йдеться у дописі.
Джерело фото:iion.org.ua
У міністерстві вважають, що реорганізація посилить кадровий потенціал, допоможе залучити додаткове фінансування для наукової діяльності та розширити матеріально-технічну базу.
«Це один із кроків модернізації мережі наукових установ МОН та закладів вищої освіти. Модернізація необхідна для більш ефективного управління науковими установами, посилення конкурентоспроможності ЗВО та створення потужних наукових осередків», — заявляють у МОН.
Джерело фото:iion.org.ua
Інститут іоносфери — наукова установа, що досліджує навколоземний космічний простір за допомогою радіофізичних методів.
Джерело фото:iion.org.ua
Іоносферний зонд інституту, що розташовується на Харківщині, внесений до Державного реєстру наукових об’єктів, які становлять національне надбання.
«Експерименти дозволять вам зрозуміти, як працюють закони фізики та хімії в реальному житті, та допоможуть краще підготуватися до іспитів», — йдеться в анонсі.
Заняття проводитимуть у «STEAM-лабораторії», їх також можна подивитися онлайн. Охочих просять зареєструватися.
Участь — безкоштовна (окрім організаційного внеску на один з майстер-класів). На заняття запрошують передусім школярів і студентів.
Фото: ХНЕУ/Facebook
У розкладі «Наукових субот» на найближчі три місяці — такі теми:
16 березня, 12:00 — майстер-клас із приготування млинців до Масляної та організації свята (за офлайн-участі потрібно сплатити організаційний внесок на продукти — 200 грн).
23 березня, 12:00 — зберігання продуктів та речовин за низьких температурах, експерименти з рідким азотом.
6 квітня, 14:00 — робота електродвигунів як альтернативи бензиновим (на прикладі автомобіля Tesla).
13 квітня, 12:00 — секрети миловаріння.
20 квітня, 14:00 — оптичні явища, робота мікроскопів.
27 квітня, 14:00 — секрети приготування кави.
27 квітня, 15:00 — радіація в житті людини: розповідь про аварію на Чорнобильській атомній електростанції, віртуальна подорож Прип’яттю та АЕС за допомогою VR окулярів, розпізнавання радіації та робота лічильника Гейгера.
4 травня, 14:00 — побудова та принципи роботи мікрохвильової пічки, магнетрону.
11 травня, 12:00 — безпека харчових продуктів.
18 травня — «Наука Fest» до Дня науки.
25 травня — старт літніх шкіл, запуск мильних бульбашок.
За підтримки ЮНІСЕФ у Харківській області запустять нові проєкти на підтримку освітньої, медичної, соціальної сфери.
Про це розповіла на брифінгу директорка Департаменту науки і освіти Харківської ОВА Ольга Безпалова.
За її даними, національний мультипредметний тест, що тимчасово замінив ЗНО, в регіоні складатимуть майже 17 тис. вступників.
«Це випускники закладів загальної середньої освіти попередніх років, а також абітурієнти, які завершують загальну середню освіту в школах, профтехах або закладах фахової передвищої освіти», — перелічила Безпалова.
Для учасників тестування облаштують близько 50 тимчасових екзаменаційних центрів у 10 населених пунктах.
Запис на основну сесію стартує 14 березня і триватиме до 11 квітня — за цей час вступники мають зареєструватися в онлайн-кабінетах і подати документи. Тим, хто не встигне, дадуть додатковий час: з 10 по 15 травня.
Як додав директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко, буде чотири блоки завдань. Три — обов’язкові, четвертий — на вибір (його треба буде вказати під час реєстрації).
Обов’язкові предмети — українська мова, математика, історія України.
На вибір — українська література, іноземна мова ( англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія, фізика та географія.
«НМТ для учасника проходитиме в один день. Тестування — 240 хвилин. Два предмети, українська мова та математика — до перерви. Ще два, історія України та предмет за вибором — після неї», — зазначив Сидоренко.
На кожен з предметів орієнтовно буде по 60 хвилин, можна буде самостійно розподіляти час в межах першого та другого блоку. Перерва між ними — 20 хвилин.
Результати основної сесії розмістять на персональних сторінках вступників до 2 липня, додаткової — до 26 липня.
Про це повідомила ректорка вишу Тетяна Кагановська.
«Вчена рада Каразінського ухвалила рішення про створення в структурі університету Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія», відокремленого структурного підрозділу УІПА у складі ХНУ імені В. Н. Каразіна навчально-наукового професійно-педагогічного інституту (м. Бахмут) та Кадіївського навчально-наукового інституту гірничих та освітніх технологій (м. Харків)», — йдеться у її дописі на Facebook.
Кагановська зазначила, що найважливішими на початку реорганізації освітніх закладів є довіра та комунікація, у планах — «підготовка потужних кадрів для професійної освіти».
«При цьому ми можемо посилити сильні сторони один одного, відкрити нові можливості розвитку та розширити напрями нашої діяльності на засадах стратегії Win-Win! Це має бути наша спільна перемога, без переможених! Ми розуміємо, що процес реорганізації пов’язаний з долею людей — професіоналів та студентів. Тому ми звертаємо увагу на індивідуальні потреби кожного. Поряд із цим постійно ведеться відкритий діалог університетського керівництва зі студентами та викладачами», — запевняє ректорка ХНУ ім. Каразіна.
Будівля УІПА на вул. Університетській. Джерело фото: uipa.edu.ua
16 лютого міністр освіти Оксен Лісовий пояснив, що рішення про приєднання УІПА до Каразінського прийняли з огляду на демографічні показники, кількість вступників, студентів. У складі ХНУ ім. Каразіна приєднаний виш має готувати майстрів виробничого навчання.
13 січня 2024 року Кабінет міністрів погодив рішення приєднати Українську інженерно-педагогічну академію до Харківського національного університету ім. Каразіна. Керівництво академії тоді заявило, що вважає об’єднання «недоцільним».
«Відвідати центр можуть школярі 6–17 років, які не мають змоги здобувати освіту очно або мають обмежений доступ до дистанційної форми навчання через брак техніки. Також простір відкритий для батьків та опікунів, щоб якісно провести час із дітьми на організованих центром заходах», — говорить проєктний менеджер благодійного фонду «Право на захист» Геннадій Кириченко.
Джерело фото: БФ «Право на захист»Центр може одночасно прийняти 30 дітей. У просторі є гаджети, настільні ігри, література. Навчання проходить у першій половині дня, квести, майстер-класи й ігри — у другій.
Джерело фото: БФ «Право на захист»
В освітньому центрі працює психолог. Він проводить індивідуальні та групові консультації для батьків і дітей.
«Не всі наші учні мають вдома якісний інтернет-зв’язок та сучасні гаджети. І онлайн-навчання, на жаль, не кращим чином позначається на якості знань. А в такому центрі діти можуть навчатися, надолужувати освітні втрати, спілкуватися», — коментує Валківський міський голова Валерій Скрипніченко.
Джерело фото: БФ «Право на захист»
У центрі діти проходять теми шкільної програми з учителями, долучаються до онлайн-занять, роблять домашні завдання, звертаючись з питаннями до тьюторів, беруть участь у майстер-класах, переглядають тематичні фільми та мультфільми.
Джерело фото: БФ «Право на захист»
Зареєструватися для відвідування можна за посиланням.
Після Валківської громади в області відкриють ще два таких простори.
Про це він сказав на брифінгу в Харкові 15 лютого.
«Було прийнято рішення не приєднувати університет ім. Сковороди до університету ім. Каразіна і дати можливість працювати далі автономно. Це рішення в тому числі було пов’язано з профільністю цього університету і з таким показником як відсоток саме профільного працевлаштування випускників-педагогів. І з тим баченням, яке запропонувало нам керівництво університету щодо подальшого розвитку», — сказав очільник МОН.
Оксен Лісовий. Джерело фото: Міністерство освіти та науки України/Facebook
За словами Лісового, керівництво вишу пообіцяло зосередитися на профілі університету.
«Щоб університет не розмивав ресурси на підготовку тих фахівців, яких можуть готувати інші університети. Для нас важлива підготовка педагогів. Університет запевнив нас у тому, що він буде зосереджуватися на підготовці педагогів, у тому числі спеціальної педагогіки. І ми сьогодні віримо і сподіваємося, що це так і буде. Що це буде хороший, галузевий університет», — зазначив міністр.
Одна зі зруйнованих росіянами будівель ХНПУ ім. Сковороди. Джерело фото: Олег Синєгубов/Telegram
Водночас Українську інженерно-педагогічну академію приєднують до Каразінського університету.
«Рішення, яке стосується УІПА, було прийнято після певних діалогів з університетом Каразіна, з ректоратом Харківської інженерно-педагогічної академії. Була запропонована така конфігурація. Чи сподобалась вона всім, чи не сподобалась, але дискусія була проведена і рішення було прийнято», — сказав Лісовий.
Він зауважив, що міністерство зважало на демографічні показники, кількість вступників, студентів.
«Цінність УІПА полягає в тому, що вони готували майстрів виробничого навчання. Для нас важливо, щоб ця компонента не тільки збереглась, але й розвинулась у структурі Каразінського. Буде реалізована програма, спрямована на підготовку майстрів виробничого навчання», — сказав міністр.
Будівля УІПА. Джерело фото: uipa.edu.ua
За його словами, в ХНУ ім. Каразіна утворять відповідний структурний підрозділ, колектив УІПА збережуть, непрофільних викладачів мають працевлаштувати також — на кафедри Каразінського.
Об’єднані виші отримають переваги у бюджетному фінансуванні та у перспективі зможуть отримати від Світового банку від 1 до 1,5 млн доларів на розвиток, каже Лісовий.
Студенти держзамовлення та контрактники навчатимуться на тих умовах, на яких вступили до УІПА, обіцяє міністр.
Наприкінці 2023 року у МОН розглядали можливість приєднання Харківського національного університету ім. Сковороди до ХНУ ім. Каразіна. 13 січня 2024 року Кабінет міністрів погодив рішення приєднати Українську інженерно-педагогічну академію до Харківського національного університету ім. Каразіна. Керівництво академії заявило, що вважає об’єднання «недоцільним».
«Наша зграя складається з різних елементів: серед нас є волонтери, які допомагають цивільним та військовим. Ті, хто працює з дітьми і ті, хто вчиться у школі. Але нас об’єднує те, що нам усім у підлітковому віці хотілося мати свій простір, щось затишне та безпечне. Де була би можливість робити щось прикольне, ставити будь-які питання про себе та світ навколо.І ми впевнені: це ще більш необхідно, коли в твоїй країні війна, друзі виїхали, улюблене місце зачинилося, і частина звичного світу рухнула. Як це все вивозити і знаходити у чомусь сенс — задачка з зірочкою. Тому ми створили Уяву», — розповідають засновники — благодійний фонд «Арт-Дача».
Коротко проєкт описують як простір, «де можна законектитись та потусити, краще зрозуміти світ, себе та людей навколо».
«Уяву» створили для гостей від 12 до 21 року, але раді й старшим учасникам.
Обіцяють регулярні події, де обговорюватимуть ментальне здоровʼя, самореалізацію, культуру та освіту, мистецтво; планують концерти, настільні ігри та інші активності.
«А якщо хто захоче створювати власні проєкти — будемо усіляко підтримувати і допомагати. Події проходитимуть у нашому просторі в Харкові, а також будемо ходити в гості у інші простори. Виїжджатимемо з подіями в область, а щось відбуватиметься онлайн», — зазначили організатори.
Анонси перших заходів є на сторінці проєкту в Instagram.
