Про музичну сюрреалістичну трагікомедію, війну та театр напередодні прем’єри «Веселки на Салтівці» 6 та 7 листопада Артем розповів «МедіаПорту».
Квитки — у продажі. В цілях безпеки глядачі дізнаються місце проведення вистави окремо через SMS.
Тема: Культура
«Сміливі нести світло»: у Харкові відкриється фотовиставка про життя під час блекаутів
Виставка «Сміливі нести світло» покаже, як жили українці під час масових відключень, налагоджували побут, продовжували працювати й допомагати один одному, повідомляють організатори.
«Документація масових відключень світла дає новий вимір, нову глибину в розумінні того, як українці переживають найважчі часи свого життя і водночас формуються як нація — ми адаптуємося до будь-якого дискомфорту, але не погоджуємося на щонайменші компроміси із совістю… Навіть в надзвичайно важких умовах українці знаходять спосіб навчатися, створювати, працювати», — йдеться в анонсі.
Свої роботи для виставки надали фотографи Саша Маслов, Сергій Коровайний, Євген Малолєтка, Поліна Полікарпова, Мстислав Чернов та інші.
Знімки майже з усіх регіонів України зібрані у книгу «Сміливі нести світло» — її також презентують на виставці.
Офіційне відкриття — 4 листопада о 16:00 у «ЄрміловЦентрі» (майдан Свободи, 4). Виставка працюватиме з 5 по 19 листопада з 12:00 по 19:00 (окрім понеділків).
Вхід — вільний.
Після «ЄрміловЦентру» роботи покажуть у Львові — в центрі архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа».
Восени 2022 року російська армія почала завдавати ударів по енергетичних об’єктах України. Зиму українці пройшли з регулярними відключеннями світла.
Цьогоріч енергетики готуються до нових повітряних атак.
Вчорашнє хуліганство, яке стало спадщиною: Літмузей запрошує на аукціон перевидання першої збірки Жадана
29 жовтня в Харківському літмузеї відбудеться розмова Сергія Жадана і літературного критика Євгена Стасіневича про ранні харківські 1990-ті.
Також у програмі — благодійний аукціон 100 наборів репринтів збірки «Рожевий дегенерат» та інших експонатів про ранні харківські 90-ті.
Перші примірники збірки Сергій Жадан сам надрукував на ризографі 30 років тому.
«Зухвалий харківський український андеграунд думав, що може стати мейнстрімом. І через 30 років став. Те, що на початку 1990-х сприймалось як мінливе хуліганство, сьогодні — культурна спадщина», — розповідають організатори.
Квиток на аукціон можна придбати до 28 жовтня включно за реквізитами. До події також можна долучитися онлайн за попередньою реєстрацією.
Початок заходу: 29 жовтня о 17:00.
«Республіка літератури»: у Харкові письменники обговорять французький погляд на війну в Україні
Про це повідомили в Харківському літературному музеї.
«У Харкові зустрінуться зірки сучасної французької літератури. Говоритимемо про війну, Україну, Європу та справедливість, а ще будуть читання французької поезії під музику. Подія — знак солідарності французьких письменників та інтелектуалів з українською боротьбою проти російського вторгнення», — зазначають організатори.
Заплановані дві головні теми:
- як у Франції бачать російське вторгнення в Україну та український спротив;
- як сучасні французькі інтелектуали переосмислюють місце України в світі після російського вторгнення.
У розмові братимуть участь:
- Емманюель Каррер — французький письменник, сценарист і кінорежисер. Його щотижневі статті публікувалися в L’Obs у Франції, El País в Іспанії, la Repubblica в Італії та Le Temps у Швейцарії.
- Олівʼє Вебер — французький письменник, романіст і репортер, відомий висвітленням воєн в Іраку та Афганістані. Упродовж 25 років був військовим кореспондентом: у Центральній Азії, Африці, на Близькому Сході та в Іраку.
- Тетяна Огаркова — українська літературознавиця, викладачка Києво-Могилянської академії, спеціалістка з французької літератури, авторка франкомовного подкасту L’Ukraine face à la guerre
- Володимир Єрмоленко — український філософ і журналіст, президент Українського ПЕН, головний редактор сайту UkraineWorld.
Охочих долучитися чекають 1 листопада о 18.00 в Art Area ДК (вул. Чернишевська, 13).
Вхід вільний.
Зустріч проходитиме в рамках проєкту «П’ятий Харків» та програми візитів іноземних письменників, журналістів та культурних діячів в Україну In Solidarity With Ukraine.
Проєкт «П’ятий Харків» веде Харківський літмузей за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», письменника, музиканта і громадського діяча Сергія Жадана.
Програму In Solidarity With Ukraine організували Український ПЕН та Український інститут за сприяння Празького центру громадянського суспільства.
В Україні 27 жовтня проведуть «Радіодиктант національної єдності»: як долучитися
Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.
Цьогорічний диктант має назву «Дороги України». Його авторка — письменниця, поетеса, перекладачка, лауреатка Шевченківської премії Катерина Калитко.
Текст читатиме актор, театральний режисер та виконавець ролі Івана Довбуша у фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.
«Мета радіодиктанту — об’єднати людей навколо України в усьому світі, а не перевіряти грамотність учасників. Особливо важливо зараз об’єднати всіх наших земляків: тих, хто був змушений покинути свої домівки й виїхати за кордон, тих, хто лишився, попри небезпеку, й тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях», — зазначають організатори.
Долучитися запрошують всіх охочих — тих, хто знає або тільки вивчає українську мову.
Взяти участь у диктанті можна, прослухавши його по радіо, телебаченню або на онлайн-платформах:
- на хвилях «Українського радіо» та «Радіо Культура»;
- в ефірі телеканалу «Суспільне Культура»;
- на ютуб-каналі «Українського радіо»;
- на фейсбук-сторінці «Суспільного».
Трансляція розпочнеться 27 жовтня об 11:00.
Текст диктанту оприлюднять 30 жовтня об 11:00.
За бажанням можна надіслати написаний диктант на перевірку паперовим листом на адресу: 01001, Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата 27, 28 або 29 жовтня.
Також можна сфотографувати або відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff або .pdf) та надіслати його до 11:00 30 жовтня на адресу [email protected].
Всеукраїнський радіодиктант проводиться з 2000 року за ініціативи команди «Українського радіо». Як зазначають у Мінкульті, з того часу він став наймасовішим україномовним флешмобом.
День української писемності та мови раніше припадав на 9 листопада, а з 2023 року — на 27 жовтня. Дату перенесли через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Деякі свята пересунулися на 13 днів раніше. Серед них — день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, до якого й приурочене свято української писемності.
Харківський театр ім. Шевченка у листопаді дасть дві вистави
«Друзі, ми продовжуємо зберігати оптимізм, планувати нові покази, засвоювати нові безпечні простори Харкова», — пишуть організатори.
У листопаді театр працюватиме за наступним розкладом:
- Вистава «Хлібне перемир’я» за п’єсою Сергія Жадана — 1 листопада о 16:00 в «ЄрміловЦентр».
- Український народний фарс часів війни «Нехай щастить!» — 12 листопада о 16:00 в в культурному центрі Art Area ДК.
Квитки можна придбати на сайті театру, на порталі «Інтернет-білет» та на місці перед початком.
- Найближча вистава театру — 29 жовтня в Art Area ДК. Актори поставлять «Ніч Гельвера» за п’єсою польського автора Інгмара Вілквіста.
Вистава «Нехай щастить!» увійшла до шорт-листа Всеукраїнського фестивалю-премії «ГРА».
Харків’ян запрошують на показ фільму про окупацію Куп’янська
Про це повідомив Kharkiv Media Hub.
«російська армія окупувала Куп’янськ на Харківщині одним із перших. На третій день повномасштабного вторгнення мер 30-тисячного міста погодився на співпрацю з росіянами. Проте не всі мешканці були із цим згодні — вони виходили на протести під українським прапором. Відкритий опір було швидко придушено, що загнало рух спротиву у підпілля», — сказано в анонсі.
Документальний фільм режисера Матіаса Бьолінґера та Ганни Соколової реконструює ті події та розказує про життя міста під окупацією, яка тривала пів року. Співавторка сценарію — журналістка з Харкова Ганна Соколова.
Показ відбудеться 27 жовтня о 18:00 за адресою: майдан Свободи 5, Держпром, 5 під’їзд. Вхід вільний.
Театр «Нафта» оголосив open call для тих, хто навчається, випустився або призупинив навчання в театральних навчальних закладах. Під час безкоштовного освітньо-дослідницького проєкту учасників чекатиме п’ять тижнів тренінгів, воркшопів і лекцій.
Театр «Нафта» запрошує харків’ян на 5 тижнів інтенсивних тренінгів
«Ми прагнемо дати учасникам/-цям імпульс до творення, розкрити їх відчуття власної сили та свободи і допомогти з пошуком рішень щодо їх використання», — повідомляють організатори.
Мета проєкту — допомогти учасникам:
- відкрити для себе різноманітність театральних методологій;
- дослідити перформативний спосіб присутності;
- отримати новий інструмент роботи з тілом, голосом та текстом;
- вивчитись критичному мисленню, шукати сенси;
- конфронтувати себе з реальністю та водночас із тим тікати від неї в новостворені мистецькі форми.
Кураторка проєкту — режисерка, акторка та хореографка — Ніна Хижна. В рамках навчання вона проведе цикл театральних, перформативних та рухових практик. Лекції і воркшопи для учасників також проведуть запрошені фахівці: Артем Вусик, Люба Ільницька, Олена Апчел, Микола Набока, Анатолій Сачівко, Максим Пилаєв.
Заявки приймаються до 31 жовтня. Кількість учасників обмежена. Для реєстрації необхідно заповнити форму. Учасників проєкту оголосять 5 листопада. Результатом навчання стане відкритий показ.
Навчання триватиме з 11 листопада до 17 грудня щовівторка і щочетверга (17:00-20:00) та по суботах (11:00-19:00). Відкриті покази відбудуться 16 і 17 грудня.
«Вулиця Історії України»: у «ЄрміловЦентрі» розкажуть про харківських дисидентів
Анонс опублікували на сторінці «ЄрміловЦентру» у Facebook.
Під час зустрічі письменник і блогер Роман Чихарівський («Пан Роман») і кандидатка історичних наук, експертка Українського центру безпеки та співпраці Аліна Понипаляк обговорюватимуть роль Харкова в дисидентському русі за радянських часів.
«Харків — це місто, що стало середовищем для українських інтелектуалів і активістів, які виступали проти тоталітарного радянського режиму. Тут знаходили притулок і працювали відомі дисиденти й правозахисники, які зробили великий внесок у боротьбу за права та свободи людини й формування демократичних цінностей в українському суспільстві», — йдеться в дописі.
Зустріч відбудеться 24 жовтня в «ЄрміловЦентрі» (Харків, майдан Свободи, 4), початок — о 17:00.
Вхід вільний, але спочатку треба зареєструватися.
«Вулиця Історії України» — другий сезон проєкту «Вулиця Степана Бандери», подкасту команди «The Village Україна». Він фокусується на історії різних регіонів України та включає публічні обговорення в Чернігові, Сумах, Харкові, Миколаєві та Одесі.
«Ця серія заходів — найкраща можливість поговорити з нашою аудиторією в різних частинах України й іще раз зруйнувати міфи російської пропаганди про ці славетні міста», — зазначають організатори.
Редакторка «Вулиць Історії України» — старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАНУ Мар’яна Байдак. Голос проєкту — популяризатор української мови Андрій Шимановський.
«Деколонізація починається з любові»: «Люк» презентував журнал про українське обличчя Харкова
«Хто ми, коли ми Харків?»
Головна редакторка «Люк» Катерина Переверзева починає презентацію із зізнання у коханні.
«Харків — це місто, про яке треба робити видання. Харків — це місто, для якого можна робити все, що завгодно. Харків — це місто, яке гідне того, щоб йому співали пісні, щоб йому присвячували журнали, щоб про нього говорили», — вважає Переверзева.
Команда «Люка» запустила проєкт «Харків, де твоє обличчя?» на початку року, щоб говорити про українське обличчя Харкова. Одна з цілей проєкту — протидія російській пропаганді, яка представляє Харків проросійським містом.
«Харкову, українському місту, все ще іноді доводиться пояснювати, що це дійсно українське місто, місто, яке цінує своє коріння. У журналі зібрані історії про тих людей, які створювали тут українську культуру, плекали тут українську ідею. Яких вбивала радянська влада, яких продовжує вбивати росія на окупованих територіях», — каже головна редакторка медіа «Люк».
Назві «Харків, де твоє обличчя?» на обкладинці журналу — рядку з вірша Павла Тичини — передує закреслена назва міста російською. Це наголос на пошуку української ідентичності Харкова, пояснює Катерина: «Нас так багато років робили «Харьковом». А хто ми, коли ми Харків?»
На думку Катерини, шлях повернення української ідентичності міста лежить не через ненависть до росії, а через любов до української культури. «Деколонізація починається з любові», — цитує Катерина слова експертки проєкту, мистецтвознавиці Оксани Семенік.
Що всередині
«Політика нашого видання базується на трьох китах: це любов, гідність і приколи», — пояснює Катерина.
До друкованого журналу увійшли не тільки редакційні матеріали «Люк» на теми деколонізації та української ідентичності — тексти Вікторії Нестеренко, Софії Панасюк, Олени Високолян та Ксенії Угненко. Це також матеріали авторів медіагрупи «Накипіло» Тетяни Хорожук, Віктора Пічугіна та Аліки Піхтеревої.
«Перший матеріал цього журналу — це історія самвидаву, який створювали тут в 20-30-х роках минулого сторіччя. І це в якійсь мірі данина тому, що робили тут до нас. І те, що ми як люди, які розуміють, що відбувається, повинні продовжувати робити сьогодні», — розповідає Катерина.
Декілька статей присвячені видатним харківським діячам. Наприклад, стаття Олени Високолян «Чому Росії не спіймати Григорія Сковороду» розвінчує міф про Григорія Сковороду як «русского философа».
«У Сковороди немає нічого спільного з російським і це очевидно з багатьох причин: його культурний, освітній, світоглядний контекст — український», — пише Олена.
Тетяна Хорожук записала інтерв’ю з мовознавцем Павлом Гриценком про харківський правопис «скрипниківку»: як його створювали та забороняли і чому мова має значення. Їй також належить стаття про гасло «Слава Україні», яке народилося у Харкові.
«Тоді вигукували: «Слава Україні!» і відповідали: «По всій землі слава!» Саме так пізнавались між собою ті, що працювали тоді для української справи», — йдеться у матеріалі.
Крім аналітичних статей, в журналі є матеріали ігрового формату. Наприклад, читачам пропонують зіграти в «деколонізацію». За допомогою наліпок, які йдуть в комплекті, вулиці Пушкінська, Чайковська і Лєрмонтовська можуть бути перейменовані у вулиці Бандери, Гідності і Пса Патрона. Після гри можна прочитати, що не так з топонімікою Харкова.
«Пиріг і Батіг» та харківське коріння
Підтримати проєкт до Харкова приїхав «Пиріг і Батіг» — львівський фольк-гурт, створений Мар’яном Пирогом. Влітку музиканти проїхали туром по деокупованих містах і селах Харківщини.
Коли на одному з концертів Катерина почула їхні пісні, вирішила, що якщо презентація друкованого журналу і відбудеться, то обов’язково у супроводі цьго гурту.
«Багато з того, що буде в програмі, має харківське коріння», — пояснює Катерина.
Деякі пісні гурту написані на вірші українських митців, замордованих російською владою.
Під час виступу Мар’ян згадав історію з життя сина Миколи Куліша. Гуляючи Харковом в кінці 20-х років ХХ ст., він зустрівся з росіянином і почув від нього «так рідко вживану у Харкові російську мову».
«Хотілось би щоб це повернулось», — побажав Мар’ян.
За фінансової підтримки Європейського Союзу отримати примірник журналу «Харків, де твоє обличчя?» можна буде безплатно з 21 жовтня у Харківському ЛітМузеї, а також харківських закладах «Трипіччя», Pakufuda, Makers, «ЛяТюШо», GaGa, Винний Бар та LF Club.
Для людей, які не потрапили на презентацію журналу, команда «Люк» 20 жовтня організувала додаткову зустріч. А 26 жовтня журнал презентують у Львові.
Фото Олександра Осіпова