Глядачам покажуть «п’ять іронічних і самобутніх фільмів» від сучасних режисерів, повідомили в «ЄрміловЦентрі».
«Торгувати зубами, справляти хихи, качатися з реготу, рвати боки — який ваш улюблений спосіб посміятися від душі? Британські вчені рекомендують сміятись щодня і так збільшити тривалість життя. А українські доводять, що наш сміх псує нерви ворогам. Хто ми такі, щоб не слухати!» — йдеться в анонсі.
У програмі — такі фільми:
чорно-білий історичний фільм «ГКЧП» Аркадія Непиталюка («Припутні», «І будуть люди»), що здобув премії «Золота дзиґа» та «Кіноколо»;
«Останні дні активно спілкувалися з ДСНС і силовими структурами міста — всі в один голос наполегливо рекомендують не проводити концерти 1 і 2 грудня, оскільки залишається велика загроза з боку окупанта. Ми люди відповідальні, тому вирішили дослухатись до цією поради і перенести харківські виступи на дещо пізніший час. Дуже сподіваємося на ваше розуміння», — йдеться у дописі.
Нові дати і місце Жадан обіцяє повідомити наступного тижня. Всі придбані квитки залишаються дійсними, а також підлягають обміну на концерти в інших містах.
У Харкові «Жадан і Собаки» планували зіграти нову програму — альбом «Радіопромінь».
«Безпека сьогодні справді багато важить, не хочеться надаремно ризикувати», — зазначив письменник і музикант.
Цьогоріч у програмі — 20 документальних стрічок з 13 країн світу, розповів на пресконференції регіональний координатор фестивалю Docudays UA в Харківській та Черкаській областях, голова «Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак.
Свої роботи представлять митці з України, Швейцарії, Франції, Бельгії, Німеччини, Польщі, Італії, Данії, Чехії, Ірландії, Великої Британії, США, Канади.
Заплановані покази восьми українських та 12 зарубіжних фільмів, 10 повнометражних і 10 короткометражних.
Шість кінокартин міжнародного авторства торкаються української тематики.
Значна частка фільмів пов’язана саме з Харківською та Черкаською областями.
Кінопокази проходитимуть здебільшого в невеликих містах, молодіжних центрах і хабах. Документальні стрічки також дивитимуться курсанти Харківського національного університету внутрішніх справ, працівники та клієнти філій Центру пробації двох областей, персонал і засуджені виправних установ.
«Центральна тема — «Образ майбутнього». Це те, що нам варто уявляти й починати втілювати вже зараз. Це розмова про справедливість — невідворотнє покарання винних у воєнних злочинах, документування свідчень їхніх жертв і руйнувань. І про відбудову після нашої перемоги», — зазначив Юрій Чумак.
Фото: Facebook/Docudays UA на Харківщині
У Харкові низка заходів проходитимуть офлайн і будуть відкритими
«Окрім показів фільмів, на подіях будемо проводити обговорення стрічок, дискусії з проблем, що порушуються у фільмах або мають бути підняті в громаді. Також організуємо майстер-класи, тренінги й найголовніше — зустрічі з режисерами», — коментує регіональна координаторка фестивалю, представниця Харківської правозахисної групи Ольга Солапанова.
Один із заходів присвятять інклюзії: проведуть тренінг, де вчитимуть допомагати людям з інвалідністю.
До іншого заходу, присвяченому освіті, запрошують учасників від шести років. У програмі — терапевтичне заняття з дітьми, а батькам показуватимуть нові шляхи комунікації в родині.
«Ці дві події виокремлюються своєю однозначною практичною користю, проте, насправді кожна подія буде корисна глядачам, адже ми будемо завжди намагатися подивитися на тему обговорення під різними кутами й відкрити для себе нову точку зору», — пояснила Солапанова.
Кінофестиваль Docudays UA
Фестиваль проходитиме з 30 листопада по 12 грудня. Подробиці — на сторінці у Facebook.
Видання увішли до коротких списків у трьох номінаціях: «Книга року», «Книга року — Есеїстика», «Дитяча Книга року», повідомляється на сайті ВВС Україна.
Олена Захарченко. «Тільки не гавкай». «Віват»
«Різні тварини — лісова лань, акваріумні рибки, приблудні собаки, домашні коти, страуси й кури… Різні люди — старий емігрант, колишній військовий, дівчина з Чернігова, чоловік із Києва, молода мама з Харкова, американський журналіст… Одного ранку цих тварин і людей об’єднала спільна війна — несподівано-сподівана, безжальна, руйнівна. Але ця книжка не про неї, а про зв’язок поколінь, карколомні втечі, неможливі порятунки, доленосні зустрічі», — так твір описують у видавництві.
Ірина Славінська. «Повітряна й тривожна книжка». «Віват»
«Авторка з позиції власного досвіду описує реалії міста часів війни. І те, як «мирні» чи «тилові» регіони мусять адаптуватися до воєнних реалій. У цій книжці йдеться про зміну пріоритетів, відносну безпеку, історичну пам’ять, відчуття дому, міста й людей, які пов’язані між собою. Про те, як війна вкрала в нас спокій, друзів, оселі, але несподівано й позбавила всього зайвого — речей, сподівань, страхів. Ми стали відвертішими, різкішими й водночас значно сильнішими. «Як колись» уже ніколи не буде, але точно настане «після перемоги», — йдеться в описі видання..
Катерина Єгорушкіна. «Наш підліжковий космос». «Віват»
«Чи зазирали ви колись у підліжковий космос? Чи зустрічали там іншопланетян чи хоча б динозаврів? Якщо ні, то не переймайтеся. Ромчик із Даринкою зробили це за вас і з радістю поділяться своїми відкриттями. Окрім того, ви дізнаєтеся, як полагодити батьків, натренувати сміливість, нагодувати батарею, улаштувати оркестр із баняків і на якому режимі варто прати вертольоти. Кумедні та зворушливі пригоди звичайних дітей у звичайній сім’ї, які надихають помічати неймовірне в буденному й міцніше обіймати тих, кого любиш», — сказано в описі видання.
Юліта Ран. «Дзеркало бажань». «АССА»
«Мілана — звичайна дівчинка, яка мешкає у Харкові, полюбляє малювати та обожнює пригоди. Але все змінюється, коли одного дня до реставраційної майстерні Міланчиного татка вдова колекціонера Ворсинського приносить старовинне дзеркало. За легендою, воно виконує бажання. І хоча дівчинка та її найкращий друг Назар не вірять у магію, проте артефакт таки працює! Але… трохи на власний розсуд. Таємниче дзеркало викрадають, і тепер під загрозою не лише герої книжки, а й усе людство. Чи вийде повернути артефакт власниці й запобігти жахливому злочину? І чи пощастить Мілані з її найзаповітнішою мрією?» — так переповідають сюжет у видавництві.
Галина Ткачук. «Блакитний записник». «Віват»
«Знайомся: це Бе-Зе, тобто Блакитний записник. Його хазяйка Влада хотіла писати на цих сторінках «Товсту книжку», але наприкінці лютого плани змінилися. Влада з мамою поїхала в Польщу і стала занотовувати в мені свої найпотаємніші думки. Бе-Зе розкаже тобі їх, тільки по секрету! А ще поділиться нашою спільною історією про вимушений переїзд, нову школу, дружбу й любов до всього рідного серцю. Може, і для тебе він зможе стати тим, у кому знайдеш прихисток, кого захочеш пригорнути й більше не випускати з рук», — описується зміст дитячої книжки.
На виставці «Творчий некерований проєкт» в артпросторі «79 Кут» представили малюнки дітей з Харкова та деокупованих територій Харківської та Донецької областей. Роботи створювали протягом трьох місяців на майстер-класах, розповіла «МедіаПорту» одна з організаторок проєкту Анна Брагіна.
«У межах проєкту можна побачити малюнки дітей, послухати музику, подивитися мультфільми, які створили діти, подивитися виставу та майстер-класи. Діти малювали на кілька тем, які я їм давала, а далі — фантазували. Наприклад, війна, власні портрети, які вони відтворювали через очі», — розповідає Анна.
Діти малювали на кілька тем, а далі — фантазували
У день відкриття організатори провели аукціон, де продавали шопери з принтом дитячих робіт та інші лоти. За вечір виручили 5800 грн. Найбільше вторгували за шопер — 1000 грн.
«Діти настільки талановиті, що просто покласти малюнки купкою у шафі було б злочином. І ми вирішили показати ці роботи. По-перше, ми хочемо показати дитячу творчість. По-друге, це благодійний проєкт який допоможе нашому волонтерському хабу ГО «Лялькова оборона» і в/ч 3102», — сказала Брагіна.
У день відкриття організатори провели аукціон
Серед робіт, представлених у проєкті, малюнки семирічного Макара Коблиця з Харкова. Це здебільшого абстракції, написані в тому числі із заплющеними очима та під музику. Родина хлопця не полишала місто з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповіла мати Макара Олександра.
«Спочатку — пандемія, потім — повномасштабна війна. Вони сидять онлайн і не спілкуються один з одним. Це велика проблема. Цей проєкт дав можливість дітям зібратися і просто поспілкуватися, подуркувати на перервах, побудувати якісь будинки із пуфів, просто поговорити, створити щось спільне», — каже Олександра.
Малюнки дітей з Харкова та деокупованих територій Харківщини та Донеччини
Харків потребує більше активностей для дітей у безпечних просторах, вважає мати хлопчика.
«Макар вже достатньо дорослий, щоб зрозуміти, що відбувається і якими силами дається шлях до перемоги. Він залюбки до цього йде і збирає гроші у скарбничку: «Мамо, це на ЗСУ», — каже Олександра.
Подивитися роботи дітей та зробити внесок на підтримку захисників України можна до 9 грудня в артпросторі «79 Кут».
Акцію «301 Справжній друг Сковороди» запустили до дня народження філософа, який відзначають 3 грудня, повідомляє адміністрація музею.
Мета — зібрати 3 млн грн, щоб зберегти меморіальний комплекс до його повної реставрації: він потребує протиаварійних та консерваційних робіт.
«Наближається ще одна зима, а музей все ще не законсервований. Чим довше ми чекаємо, тим більше він руйнується. Ми закликаємо підтримувати армію, бо вона зберігає життя тут і зараз. Донати на потреби ЗСУ першочергові. Та за можливості просимо долучитись до підтримки музею — культурної спадщини України, яка формує національну свідомість та зберігає памʼять для майбутніх поколінь», — зазначають у музеї.
Акцію «301 Справжній друг Сковороди» запустили до дня народження філософа
До акції можуть долучитися представники бізнесу, медіа, діячі культури та небайдужі українці, відкривши власний збір від 5 тис. грн.
Кожен учасник власного збору отримає:
свій номер «друга Сковороди»;
зображення зі своїм фото та номером для соцмереж;
карабін зі своїм номером — за висловом організаторів, «як згадку про Спільнотворення та акт Дружби».
Фото: Харківська ОВА
«Твій справжній друг Григорій Савич» — саме так сам Сковорода підписувався у листах до своїх друзів та учнів. 3 грудня відбудеться 301 рік з дня народження видатного українця, який вчив нас бути собою, жити «по натурі» — тобто за покликанням, робити те, до чого були народжені, та бути друзями один одному. Час і нам показати силу справжньої дружби Григорію Савичу та подарувати йому можливість знов відчути себе вдома», — коментує кураторка проєкту Настя Іщенко.
Після війни на фундаменті зруйнованого музею планують створити новий, сучасний.
Гривневий рахунок для збору коштів:
Отримувач ОКЗ «НЛММ Г.С. Сковороди»;
Р/рахунок UA868201720314231004301034643;
МФО 820172 в ГУДКСУ в Харківській області;
Код ЕДРПОУ 02220912.
Валютний рахунок:
Отримувач ОКЗ «НЛММ Г.С. Сковороди»;
Р/рахунок UA723515330000025304045900869;
МФО 351533 в АТ КБ «Приватбанк»;
Код ЕДРПОУ 02220912.
Меморіальний музей Григорія Сковороди в Богодухівському районі зазнав руйнувань під час російського обстрілу на початку травня 2022 року. За оцінками Мінкульту, відновлення потребуватиме більш як 100 млн грн. Частину коштів пожертвував музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, також долучилися переможці Євробачення-2022, музиканти гурту Kalush Orchestra.
У липні 2023-го в Харківській обладміністрації повідомили, що будівлю планують законсервувати. Наприкінці жовтня музей оголосив тендер на протиаварійні роботи.
«Молодий письменник Леон вирішує пожити в будинку свого друга на березі моря. Він прагне знайти натхнення та завершити книгу. Але через нове знайомство з чарівною дівчиною Леону йому не вдається зосередитися на роботі. Коли в будинку з’являються ще кілька гостей, неподалік спалахує лісова пожежа. Опинившись у пастці полум’я, герої починають зближуватися», — йдеться в описі фільму.
Режисер: Крістіан Петцольд («Ундіна», «Транзит»).
У ролях: Томас Шуберт, Паула Бір («Ундіна», «Транзит», «Франц»), Ленґстон Уйбель, Енно Требс, Маттіас Брандт («Вавилон-Берлін»).
29 листопада: драма «Ідеальні дні» (Perfect Days)
«Нова робота триразового номінанта на «Оскар» Віма Вендерса розповідає про Хіраяму — прибиральника туалетів у Токіо. Він повністю задоволений своїм простим життям: дотримується структурованого розпорядку дня, а вільний час присвячує своїй пристрасті — слуханню рок-музики, читанню книг та вирощуванню дерев», — говориться в анонсі.
Режисер: Вім Вендерс («Небо над Берліном», «Париж, Техас», «Сіль землі»).
У ролях: Кодзі Якусьо («Мемуари гейші», «Вавилон»), Токіо Емото, Аой Ямада, Аріса Накано, Мін Танака.
30 листопада: драма «Учительська» (Das Lehrerzimmer)
«Коли одного з її учнів підозрюють у крадіжці, Карла Новак — молода вчителька-ідеалістка — вирішує докопатися до суті справи. Однак її, на перший погляд, невинні дії згодом призводять до серії крадіжок у школі. Події розгортаються, викриваючи усі негативні риси системи освіти, впливу вчителів, батьків та учнів одне на одного», — такий сюжет фільму.
Режисер: Ількер Чатак.
У ролях: Леоні Бенеш («Вавилон-Берлін», «Корона»), Єва Льобау, Леонард Штетніш.
Початок усіх сеансів о 19:00 за адресою: вул. Чернишевська, 13.
«Вечір присвячується українцям та українкам, воїнам та воїтельницям, чиї щоденний внесок та вибір служити Україні та її народу ми хочемо віддячити із вами разом. А отже першочергова мета заходу – збір коштів», — повідомляють організатори.
Фото: Instagram/natalka_marynchak
Разом з Кароліною Кудріною та Наталкою Маринчак виступатимуть:
Іван Сенін — гітара;
Ілля Романенко — арфа;
Дарія Зоріна — вірші;
Ната Фандоріна — вірші.
Фото: Instagram/karolina_kudrina
Виручені кошти будуть направлені на потреби:
інструкторів 47 бригади;
БФ «Громадянин»;
підрозділу аеророзвідки у складі 127 бригади ТРО.
Початок заходу о 19:00 в артпросторі «79 Кут» за адресою вул. Пушкінська, 79/1. Реєстрація за посиланням.
Перформанс у центрі Харкова організували студенти Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського. Вони показали символічне вбивство театральних установ біля станцій метро «Університет», «Пушкінська», «Майдан Конституції» та «Історичний музей». Для цього сконструювали шибеницю з корпусом телевізора, в якій під час перформансу перебувала людина.
Фото Ярослава ГриненкаФото Ярослава ГриненкаФото Ярослава Гриненка
«За час повномасштабного вторгнення театр у нашому місті став схожим на тіло, якому лишилося зовсім трішки: відсутність глядача і можливостей проводити вистави просто вбивають його. І влада, ми вважаємо, вирішила посприяти цьому. Звісно, посадовці, піклуються про безпеку, але наскільки безпечно накидати на шию театру «петлю» у вигляді онлайну? Якщо покази вистав можна проводити у спеціальних, обладнаних майданчиках», — йдеться у колективному коментарі учасників акції, який надав «МедіаПорту» студент Микита Дендеря.
Театр «просто стоїть, а міг би лікувати людей», вважають учасники акції. Фото Ярослава Гриненка Фото Ярослава Гриненка
«І це особливо потрібно жителям Харкова, тому ми виступаємо за безпечний, а не мертвий театр», — прокоментували учасники акції.
У Харківській обласній раді запропонували онлайн-формат для вистав харківських театрів. Його розглядають як додаткову можливість для закладів культури. Актори театру ляльок ім. Афанасьєва, театру Шевченка, інших театрів Харкова вважають цю ідею недоцільною.
У колекції було понад 500 платівок, йдеться в сюжеті «Суспільного». Василь Соляник збирав їх з 1982 року. Під час окупації в його будинку в Кам’янці жили російські армійці: частину дисків знищили, частину — вкрали.
Нещодавно колекціонер знайшов у закинутому будинку 13 своїх платівок, коробку з дисками Beatles, які вважав втраченими.
«Я хотів би побачити вираз облич тих бурятів, коли вони побачили пів тисячі платівок. Хтось же покидав частину на город, а потім хтось розумний був, і частина перебрана: з пачки Beatles викинули дві штуки, які були пошарпані. Пошарпані лежали в гаражі, а цілі забрали. Те, що було іноземне і дорожче — забрали, а «російське мило» — Алла Борисівна, «Кіно» у мене було все — все викинули. Ну, зараз з російською мовою покінчено», — розповідає він.
Василь Соляник. Фото: suspilne.mediaПісля репортажу «Суспільного» колекція почала відновлюватися: Солянику присилають платівки, програвачі та колонки з різних міст України, зі США, Великої Британії, Польщі тощо.
«Шлють мені з усіх сторін, дзвонять усі. Я вже заплутався в іменах, посилки несуть цілими пачками. Платівки — бомба просто! Мені дзвонять з Англії, надсилають з Америки диски по 400 доларів. Колонки одні, вже дві вертушки дали, програвач, гроші пропонують… Зараз я вже все записую: всі прізвища, всі посилки», — розповідає кам’янчанин.
За пів місяця йому встигли надіслати майже 100 платівок. «Це не просто диски — це ж ікони року. У мене такого не було», — зазначає Соляник.
Серед надісланого вже є дублікати. Колекціонер планує віддати їх на благодійність чи роздати.
Василь просить людей не витрачати кошти на його колекцію.
«Я всіх прошу: не купуйте мені нічого, не витрачайте гроші. Зараз потрібно виграти війну, а все інше — потім», — говорить він.
Син Василя на фронті. Сам він працює в Кам’янці — відновлює будинок.
Послухати надіслані диски поки не може: світла у нього вдома немає.
