Тема: Культура

«Плакати, які передають біль окупації»: у Харкові відкриється виставка, присвячена Бердянську

Виставку побудували на матеріалах спільноти «Ми — Бердянськ», повідомили в Харківському літмузеї. Її заснували громадські діячі з Бердянська Ксенія Клейнос і Кирило Пеліванов.

Відвідувачам покажуть 10 плакатів, які, за висловом організаторів, «передають біль окупації та цим спонукають до взаємодії людей із різних міст, з різними досвідами». Авторка — дизайнерка Богдана Давидюк.

«Місто, до якого раніше тисячі українців і українок приїжджали на море, зараз в ізоляції: порожні вулиці, чужі прапори, все чуже. Люди, які залишилися там, мусять виживати та стежити за кожним своїм словом. Люди, які виїхали, втратили не лише дім, але також зв’язки, близьких і місце сили», — йдеться в анонсі.

На виставку запрошують «усіх, кому болить за окуповані території» і кому довелося покинути дім, рятуючись від війни.

«Особливо будемо раді бачити тих, хто жодного разу не був на Азовському морі, але прагне зрозуміти, як зараз живуть люди на узбережжі», — додають організатори.

Виставка проходитиме 15-21 січня в Харківському літмузеї (вул. Багалія, 6). Відвідати її можна з 10:00 до 17:30.

Переселенці з України у Німеччині презентували українські зимові традиції

«Водіння кози» українці показали навпроти кафедрального собору та ратуші у місті Падерборні.

Участь у заході брали з півсотні переселенців, серед них був і учасник з Білорусі, говорить Наталія. Додає: готувалися місяць.

За словами Петренко, українська культура, як і німецька, багата на зимові традиції, тому «Ukrainisch-deutsche Freundschaft e.V.» спробувала поєднати два красиві костюмовані дійства.

«Мета була показати наші традиції колядування, щедрування та водіння Кози. І це дещо споріднені традиції через те, що у Німеччині 6 січня святкувалося «Свято трьох королів», які несуть дари. У них так само діти переодягаються і ходять по домівках. Збирають кошти на пожертви для церкви. Наші дівчата німецькою заспівали відому колядку «Тиха ніч». Все наше дійство супроводжувалося перекладом, щоб місцевим було зрозуміло, що відбувається», — пояснює Наталія.

Костюми та декорації робили на місці та привозили з України, каже керівниця організації. Щось шукали у центрі гуманітарної допомоги, куди німці приносять вживані речі.

«Зірки малювали різдвяні. Зробили ляльки — Маланку і Василя. Для українського хору костюми закупили в Україні за фінансової підтримки німецької організації. Помітна наша хода була», — зазначає керівниця організації.

Учасники дійства відчули, що німців вразили костюми та гра акторів, окремо запамʼяталася гра «Чорта» — Ігоря Голікова та «Кози» — Олени Міллер.

Вразило й виконання «Щедрика» Леонтовича, його заспівала найменша учасниця заходу Соломія, йдеться на сторінці організації в Іnstagram. Спів дівчинки зібрав найбільше оплесків.

Нині в організації готуються до нового заходу, що відбудеться 28 січня, розповіла Наталія Петренко. Це буде презентація української нематеріальної спадщини, що внесена до переліку ЮНЕСКО.

Під час презентації, говорить Наталія, представлять виставку робіт учасників гуртка, де навчають петриківському розпису — одному з надбань українців. Під час заходу планують приготувати борщ, який також потрапив до переліку світової нематеріальної спадщини.

«Буде щемко, але радісно»: львівський гурт «Пиріг і Батіг» гратиме колядки в Харкові

Про це повідомили в культурному центрі Art Area ДК.

Святкову програму «Коляда» зіграють на завершення благодійного туру деокупованою частиною Харківщини.

Під час концерту звучатимуть українські колядки та композиції з альбому «Зелений», покладеного на поезію Богдана Ігора Антонича.

«Обіцяємо: буде щемко, але радісно, дуже по-зимовому, але — тепло. Якщо ви вже чули хлопців вживу, то розумієте про що ми», — зазначають організатори.

Концерт проходитиме 19 січня в Art Area ДК (Харків, вул. Чернишевська, 13), початок — о 19:00.

Влітку «Пиріг і Батіг» розпочав «деокупаційний тур» у звільнених від російської армії Циркунах на Харківщині. Потім музиканти виступали в Ізюмі, Коробочкиному, Перемозі, Слатиному, Балаклії, Шевченковому, Кутузівці, Чкаловському, Старому Салтові тощо.

Фото на головній: ГО «Локальна культурна підтримка», Facebook/«Пиріг і Батіг»

«Харківська Маланка»: містян запрошують на триденний фестиваль

«Українці прощаються із минулим роком та вітають новий. Костюми міфічних персонажів є таким самим обовʼязком елементом, як і обряди, які проводяться в цей день: пісні, танці, ігри, театралізована вистава з козою, дідом та самою Маланкою. Час повертати українську культуру та традиції до нашого життя», — йдеться в анонсі організаторів — творчої спілки «Химери».

Програма фестивалю

11 січня

13:00 — відкриття фестивалю;
14:30 — лекція «Традиції в старому/новому світі». Модератор: Артем Харченко, Василь Маліков;
17:00 — плейбек-театр «Нема».

12 січня

12:00 — лекція «Чорти та Різдво», Лера Файнесвіт;
13:30 — вокальний тренінг від Надії Алюнової;
15:00 — воркшоп з виготовлення ляльки-мотанки.

13 січня

12:00 — вистава Малого театру маріонеток «Що сталось з Оленятком»;
14:00 — вистава «Родинний вертеп» родини Савельєвих;
17:00 — завершення фестивалю і виступ колективу «Муравський шлях».

Локацію фестивалю повідомлять гостям після реєстрації.

Квиток на один день коштує 350 грн і 200 грн для дітей до 5 років. Вхід для військових — безкоштовний. Участь у воркшопі — 200 грн.

Зібрані кошти організатори передадуть на потреби армії.

Фільм «20 днів у Маріуполі» потрапив у лонглист премії BAFTA у двох категоріях

Про це повідомляється на сайті премії.

Голосування у другому раунді для визначення номінантів завершиться 12 січня.

Короткий список BAFTA Film Awards оголосять 18 січня, а церемонія нагородження відбудеться 18 лютого.

Мстислав Чернов — український воєнний кореспондент, документував бої в Іраку, Сирії, Афганістані, Нагорному Карабаху, Лівії, Україні. Він приїхав до Маріуполя разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко напередодні російського вторгнення, разом вони знімали місто в російській облозі.

Кінострічка здобула приз глядацьких симпатій на фестивалі Sundance у США, стала найкасовішим документальним фільмом в українському кінопрокаті.

«20 днів у Маріуполі» також номінували на приз глядацьких симпатій конкурсу Cinema Eye Awards, фільм отримав приз глядачів Міжнародного фестивалю документального кіно IDFA в Амстердамі.

Загалом у нього 10 нагород і понад 20 номінацій.

Стрічка також вийшла на YouTube.

Читайте також: «Довіра — це ключ для підтримки і розуміння України», — Мстислав Чернов

Харківський гурт «La Horsa Bianca» презентує новий альбом

«Альбом названий «Polemosophy» (що приблизно означає «знання про війну»). Він є цільною концептуальною композицією, яку варто слухати від початку до кінця. Саме це ми й пропонуємо зробити: зібратись в ART AREA ДК і в супроводі анімованого відеоряда-візуалізації уважно послухати альбом, поставити питання учасникам гурту й спробувати побудувати на один вечір багатовимірний простір, який ми, слухаючи цю музику надалі, продовжимо наповнювати власними історіями та асоціаціями», — описують організатори.

Новий альбом музиканти створювали на відстані — не всі члени гурту повернулися до Харкова. Музиканти не намагаються рефлексувати на події війни, але описують те, що відчувають всередині.

«Я бачив від когось думки на кшталт «досить музики про війну, вона нас і так оточує», ну так я перепрошую, а нас не оточує? Магічного ла-ла-ленду без війни в нас теж немає. Але, звісно, це досить специфічний, лахорсаб’янківський підхід до теми. Це музика про наші психічні стани, серед яких навіть найпозитивніші зараз просякнуті відчуттям приреченості. Не ставлячи на меті їх відтворювати, щоб уникнути повторного занурення, ми відштовхувались від них і намагались переосмислити, знайти прийняття і способи виходу з них», — прокоментував засновник гурту Євген Манко в інтерв’ю виданню «Neformat».

Джерело фото: facebook.com/lahorsabianca

Презентація альбому відбудеться 13 січня 0 18:00 в Art Area ДК за адресою: вул. Чернишевська, 13. Вхід за добровільною пожертвою.

«Коли повернувся, стало легше»: харківський художник Павло Маков — про Харків під час війни

Про це він розповів в інтервʼю «Українській правді».

На початку повномасштабної війни Маков був за кордоном, однак вирішив повернутися додому.

«Моя улюблена Італія — але мені стало ніяково. Я почав втрачати там сенси. Зрозумів, якщо не стане України — на хєра мені оце все? З-за кордону інколи питають: «Ви зараз safe?» Я відповідаю: «Safe ти чи не safe залежить від твого почуття чорного гумору і самоіронії. Харків в 25 кілометрах від кордону з росією. Ракета летить 45 секунд, лунає водночас з вибухом», — сказав Маков.

«Але, знаєте, коли я повернувся, мені стало набагато легше і цікавіше працювати. В березні робимо велику виставку разом з ЄрміловЦентром», — додав він.

Художник вважає, що українські «садівники» не мають стратегічного бачення.

«Які дерева і кущі де посадити, що робити з тим, що посадили до них, як «перетравити» минуле і спланувати майбутнє. Окремі приватні намагання доглянути наш суспільний сад не впливають на загальну картину. Це не системний підхід, не бачення саду через 200-300 років, навіть через 30. Тому ми живемо в занедбаному саду і не лише через війну. Ми наразі сконцентрувалися на боротьбі із зовнішнім ворогом. Це природно і зрозуміло. Але ми можемо програти війну не росії, ми можемо програти самі собі», — сказав він.

Доводячи свою думку, навів у приклад зруйнований росіянами музей Сковороди та знищений часом і бездіяльністю посадовців будинок у селищі Бабаї, де бував філософ.

«Один наш музей Сковороди разворотила російська ракета. Але інший дім, у Бабаях, де він довго жив і написав «Байки Харківські», як був з розваленим дахом задовго до війни, так і стоїть з розваленим дахом. Чому? Тому що суспільству було, вибачте, пох*й на цей дах і на Сковороду пох*й весь цей час. Колишній харків’янин Юрій Шевельов писав, що Україна має трьох головних ворогів. Росія — зовнішній ворог, «кочубеївщина» — внутрішній, п’ята колона. І третій ворог — провінціалізм. Один із тяжких наслідків цього провінціалізму — невміння цінувати своє», — каже Маков.

Мистецька резиденція «Слово» в Харкові відновить роботу

Про це повідомили в Харківському літературному музеї.

«Наша мистецька резиденція нарешті відновлює свою діяльність! Цьогоріч у квартирах Петра Лісового та Юрія Шевельова зупиняться 12 українських та 10 чеських резидентів», — йдеться у повідомленні.

Резидентами можуть бути поети, прозаїки, перекладачі, літературознавці, драматурги, журналісти, вчені-гуманітарії тощо. Митці мешкатимуть у меморіальних квартирах від трьох тижнів до місяця: працюватимуть над новими текстами, зустрічатимуться із читачами, вестимуть сторінки резиденції в соцмережах.

Охочих взяти участь у проєкті просять заповнити заявку на участь.

Будинок «Слово». Фото: Харківський літмузей

Літмузей облаштував для гостей дві меморіальні квартири:

першу — у 2020 році: помешкання журналіста Петра Лісового в будинку «Слово» на вулиці Культури, де у 1930-ті роки мешкали українські літератори «Розстріляного відродження»;
другу — у 2021-му: в будинку «Саламандра» на вулиці Сумській, де мешкав мовознавець Юрій Шевельов.

У 2024 році літераторів прийматимуть за підтримки Українського ПЕН, чеського видавництва Větrné mlýny та німецького «Товариства збору допоміжних авторських прав GVL», яке виділило грант у 20 тис. євро.

Читайте також: Люди «Слова»

«Бик, Віслюк та Зірка»: Харківський театр ляльок запрошує на прем’єру

«Друзі, запрошуємо вас на прем’єру. 6 та 7 січня о 12.00 — різдвяна історія «Бик, Віслюк та Зірка» за Жулем Суперв’єлем, вистава для сімейного перегляду», — йдеться в анонсі.

З міркувань безпеки вистави проходитимуть не у приміщенні театру ляльок. Локацію глядачам повідомлять після реєстрації.

Квитки можна придбати онлайн або перед виставою. Вартість — 200 грн.

Проєкт «П’ятий Харків»: Літмузей запрошує на заходи, присвячені театру

Про це повідомляється на сторінці Літмузею у Facebook.

«У межах «5 Харкова» ми не вперше підіймаємо тему театру. А як інакше? Адже театр — невід’ємна складова коду міста, його історії, його сьогодення, зрештою нашого буття. Юрій Шевельов, що дарував нам концепт «5 Харкова», своєю чергою також неодноразово надихався театром. Саме тому впродовж двох днів з нашими спікерами говоритимемо про перетворення театру під тиском військових дій», — йдеться в анонсі.

6 січня

14:00 — презентація книги «Драма Панорама 2023»;
15:30 — розмова «Зупинитися не можна творити. Досвід війни. Погляд митця»;
17:30 — розмова «Війна. Театр. Повернення»;
19:30 — вистава «Янгол і Людина».

7 січня

15:00 — розмова «Театр поза сценою. Вихід за межі»;
17:00 — розмова «Футурологічний концепт театрального Харкова. Запит. Очікування. Перестороги»;
19:00 — перформанс «Поміж буденним».

Заходи проходитимуть в Art Area ДК на вул.Чернишевській, 13. Вхід вільний.

Читайте також: 300-річчя Сковороди та «П’ятий Харків»: як Літмузей зберігає культурну спадщину