«Сила вибуху не залишила шансів»: що відомо про удар по рятувальниках у Харкові 15 червня Відео
Біля посіченого бетонного паркану підприємства у Холодногірському районі, яке зазнало російських обстрілів, лежать свіжі букети. Поряд — портрети загиблих. Повторний удар забрав життя чотирьох рятувальників ДСНС Харківщини і працівника Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради. На землі залишилися робочі рукавиці, а на паркані — десятки пробоїн від уламків.
Першим біля паркану встановили фото Олексія Дорожкіна, співробітника міського Департаменту надзвичайних ситуацій.
«Олексій працював від початку створення департаменту. До цього був офіцером Збройних сил України, водолазом. Це був один із найкращих співробітників. Єдина людина, яка в нашій команді професійно керувала дронами під час аварійно-рятувальних і пошукових робіт. Для нас це дуже велика втрата», — говорить директор Департаменту НС Богдан Гладких.
Пожежа на підприємстві почалася близько 22:00 після удару безпілотника.
«На місце виїхали підрозділи ДСНС і представники нашого департаменту. Наше завдання — організація аварійно-рятувальних робіт. Потрібно було залучити додаткові водовозки комунальних служб для гасіння пожежі», — пояснює Гладких.
Близько 01:24 російські війська завдали повторного удару чотирма ракетами.
«Попередньо, за висновками вибухотехніків, це були балістичні ракети “Іскандер-М”. І четверта ракета влучила безпосередньо по рятувальниках ДСНС і нашому співробітнику. Це влучання сталося не на території підприємства, а за його межами. Людей завчасно попередили про балістичну загрозу, вони відійшли на 400-500 метрів від цього підприємства. Але ворог завдав прицільного удару саме по них. Від місця вибуху до людей було менше ніж 30 метрів», — каже директор департаменту.
Усі загиблі мали засоби індивідуального захисту, але це не врятувало, додає Гладких:
«Вони були в бронежилетах, касках, із засобами захисту. Але сила вибуху була такою, що шансів вижити, на жаль, не було. Люди загинули миттєво».
Згодом біля паркану встановили ще фото — портрет рятувальника Данила Тіщенка. 16 червня він мав би святкувати свій 21-й день народження. Данило — випускник харківського ліцею № 62. До лав ДСНС вступив у лютому 2022 року. Неодружений, залишились батьки.
Також загинули троє колег-побратимів Данила.
Дмитрій Бойко, командир відділення і головний майстер-сержант служби цивільного захисту. Йому було 54 роки. Він родом з Харкова. У 2022 році отримав відзнаку президента «За оборону України». У нього залишились мати та дружина.
Сергій Маковецький, родом з смт. Буди Харківського району, 41 рік. У нього залишились батьки, дружина та двоє синів.
Вадим Зінченко, 42-річний водій частини. Родом з Золочева Богодухівського району.
За словами речника Головного управління ДСНС у Харківській області Євгена Василенка, екстрені служби прибули на територію підприємства одразу після першого влучання.
«На жаль, внаслідок цього удару загинули четверо наших побратимів — рятувальники 6-ї державної пожежно-рятувальної частини. Це всі рятувальники з одного караулу, який прибув для ліквідації наслідків атаки. Ворог цинічно завдав удару саме по місцю, де вони працювали», — сказав Василенко.
Внаслідок атаки поранення дістали ще дев’ятеро людей, серед яких шестеро співробітників ДСНС.
«Є рятувальники у важкому стані. Серед поранених — дівчина, яка нещодавно прийшла до лав ДСНС після закінчення профільного вишу. Вона отримала дуже тяжкі травми, зокрема ампутацію верхньої кінцівки», — повідомив речник.
Олександра Щебілова, випускниця Навчально-наукового інституту пожежної та техногенної безпеки Національного університету цивільного захисту України, втратила праву руку і потребуватиме реабілітації та протезування, уточнили у виші. Там оголосили збір на її підтримку.
- MonoБанка
- Номер картки банки: 4874 1000 3909 3094
У Харківському гарнізоні ДСНС та міській раді обіцяють допомогти сім’ям загиблих та пораненим матеріально. Прощатимуться з загиблими у день жалоби — 17 червня.
Залишки свого виробництва неподалік згарища оглядає власник підприємства Анатолій Рудий. Цехи вигоріли вщент.
«Тут виробляли пластикову продукцію для потреб України — плінтуси, тару для косметики, вироби з ПВХ. Нічого не залишилося. Все згоріло. Торік у нас підвал згорів. Цього року — виробництво. А ще раніше теж був приліт», — згадує Рудий.
На момент удару людей на підприємстві не було.
«У нас вихідні. Охорони немає, все під відеонаглядом», — каже власник.
Навпроти підприємства у приватному будинку живе 91-річна пані Олена. Це вже третій обстріл, який від початку повномасштабного вторгнення зачепив її будинок. Цього разу ушкодження лише всередині будинку.
«Посуд побився, злетіли портрети у склі, двері вирвало», — говорить Олена.
У момент нічної атаки вона не спала.
«Дивилася телевізор. Було десь пів на першу ночі. Перший вибух стався дуже близько — все затрусилося, посуд задзвенів, портрети зі стіни попадали. Я подумала, що вже все стихне. А потім як гахнуло вдруге. Це було найстрашніше за все», — згадує вона.
Жінка каже, вже бачила схожу картину 2 квітня та 2 червня 2025 року — тоді вибуховими хвилями вибивало вікна.
Про загибель рятувальників Олена Григорівна дізналася майже одразу.
«Я весь час дивилася у вікно. Світла вже не було, тільки машини були підсвічені. Багато хлопців бігало. А там пожежа страшна була — вогонь до неба і дим», — каже вона.
Жінка також розповідає, що напередодні бачила біля підприємства незнайомого хлопця, який кілька разів фотографував територію.
«Пройшовся, потім повернувся і знову фотографував. Я подумала, що щось тут не так», — говорить мешканка.
Попри пережите, переїжджати пані Олена не збирається:
«Мені через два місяці 92 роки буде. Куди вже їхати?»
На місці російського удару від ночі безперервно працюють рятувальники, комунальники та аварійні служби. Одні розбирають завали та прибирають уламки, інші відновлюють пошкоджені мережі. До посіченого уламками паркану люди несуть квіти.
