Сітки замість декорацій: харківську владу закликають посилити захист від FPV-дронів
Від травня удари російських FPV-дронів на півночі Харкова забрали життя чотирьох цивільних. Є поранені, статистика ударів лише зростає. У міській та обласній адміністраціях запевняють, що разом з військовими роблять усе можливе для захисту міста. Які тенденції спостерігаються в останні тижні, що саме робиться у Харкові для протидії FPV і який досвід мають інші прифронтові регіони — у матеріалі MediaPort.
Чим більше ударів — тим більше питань
Занепокоєння щодо нової російської тактики харків’яни почали висловлювати ще взимку, коли у ворожих пропагандистських каналах хизувалися відеозаписом з дрона над харківською окружною дорогою.
Навесні та влітку безпекова ситуація погіршилася: російські дрони все частіше атакують автозаправні станції та цивільний транспорт. 22 травня сталася перша смерть від дрона на окружній — загинув водій вантажівки. 19 червня загинув пасажир легковика, що їхав у П’ятихатках. Від ударів 24 липня по Харківському шосе в тому ж районі загинули ще двоє водіїв.
Прямі влучання в авто останнім часом відбуваються регулярно. 26 липня FPV знищив хлібний фургон на вулиці Клочківській та поранив водія. Наступного дня дрон влучив у автівку на Північній Салтівці: постраждали водій та перехожа.
Виклик, з яким зіткнувся Харків, був очевидним щонайменше пів року тому, підтверджує депутат міськради Максим Радченко, який з 2024 року перебуває у лавах ЗСУ, і порушував це питання на сесії міськради в лютому.
«Навіть якщо лінія боєвого зіткнення не рухається, піхота стоїть на своїх позиціях, кіл-зона розширюється, стає глибше. Ми бачили з листопада минулого року, як вона глибшає на 5 км, на 10 км, на 15 км. Це були сигнали», — каже Радченко.
На його думку, питання безпеки має лежати в основі стратегії розвитку Харкова.
«Питання безпеки харків’ян — це в тому числі повноваження Харківської міської ради і мера в тому числі. Безпека — це наш прямий функціонал. Питання в очікуваннях. У нас дуже часто такі наративи даються, що війна от-от, за два тижні закінчиться. Ця історія інколи дуже сильно заважає нам приймати адекватні і правильні рішення. І звідси у нас підхід до бюджетної політики інколи має невірні акценти. Нам треба переглянути ставлення до бюджету міста Харкова і перенаправити акценти на безпекову складову, а не на благоустрій, наприклад», — вважає депутат.
Про недостатню включеність у процес захисту Харкова з боку міської влади цими днями пишуть журналісти, волонтери, військові. Дехто навіть знімає гумористичні ролики, висміюючи пріоритети міста: спочатку — декорації, потім — антидронові сітки.
«Вперше в житті побачила оптоволокно від ФПВ біля свого дому і вперше в житті його розірвала. Пощупала новий рівень трешу власними пальцями, поки міська влада вчергове перекопує асфальт та встановлює нові декорації в центрі…», — пише у Threads користувачка під ніком «таня соломадіна».
«ФПВ на оптиці вже на П’ятихатках. Харків: походу нам треба більше клумб», — ще один коментар з серії питань до міської влади.
Як реагує влада
Враження, що міська влада не зацікавлена в облаштуванні захисту своїми силами та повністю покладається в цьому на Харківську ОВА та військових, почало формуватися в лютому. Відповідаючи на застереження депутата Максима Радченка про нову загрозу для міста, Ігор Терехов сказав, що це виключно зона відповідальності області.
«…Моє ставлення — потрібно завершувати війну і не встановлювати сітки», — відреагував міський голова.
Минуло п’ять місяців — і Терехов уже не такий категоричний.
«Ми мовчки почали робити, і ми на це спрямовуємо власні кошти міського бюджету», — сказав він журналістам 28 липня, не уточнивши, про що саме і про які суми йдеться.
На сесії міськради 29 липня Терехов повідомив, що комунальні підприємства закупили обладнання, здатне виробляти «певний захист для того, щоб оптоволокно не долітало до міста».
«І результат дієвий є. Ще раз повторюю: якщо б не було цього, то зовсім по-іншому зараз виглядало б місто», — сказав Терехов.
За його словами, міська влада взаємодіє з військовими, ОВА та науковцями.
«Сьогодні ми вже встановили певний рубіж, і якщо б ми його не зробили, то набагато більше б долітало на оптоволокні цих дронів. Крім цього, напрацювали і поширили РЕБ. І зробили декілька рубежів для того, щоб захистити місто… Це [напрямки] визначають військові, і в разі необхідності вони дадуть нам чіткий сигнал: установити, будь ласка, сітки в тому, тому й тому напрямку — і ми зробимо це», — сказав Терехов.
Експериментальний проєкт, який втілюють військові для захисту від FPV, анонсував начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Є вже певні рішення, вже приступаємо до реалізації певних проєктів. Я думаю, що результати вже ми відчуємо незабаром. Конкретику казати не можемо. Однак це постійна робота, тому що ворог постійно комбінує, постійно вигадує щось нове», — розповів Синєгубов 28 липня.
Активний захист розробляють разом із «Хартією», уточнив начальник ОВА 29 липня в ефірі Радіо «Хартія», і спершу реалізують коштом обласного бюджету на окремій ділянці, а в разі успішності — масштабують. Пасивний захист передбачає антидронові сітки на півночі Харкова, Харківському шосе — від кільцевої до вулиці Академіка Проскури. Третім ешелоном захисту мають стати додаткові мобільні вогневі групи, які збиватимуть FPV.
Щодоби у напрямку Харкова можуть летіти сотні FPV, кажуть в ОВА. Більшість — придушується, підтверджують військові.
«З початку травня до Харкова долетіли 29 FPV-дронів [станом на 30 червня — ред.]. Мало це чи багато, питання дискусійне. Адже противник запустив їх сотнями. Так, певний відсоток зміг пройти нашу систему РЕБ, однак переважну більшість було придушено. Повністю усунути цю загрозу в короткі терміни не вийде. Противник постійно впроваджує нові технічні рішення, змінює тактику застосування, вивчає ділянки зі слабшим захистом, експериментує з перемиканням частот та іншими способами обходу засобів протидії», — зазначає військовослужбовець Данило Акуленко.
Про відповідальність і пріоритети
Волонтер і громадський діяч Микита Соловйов каже про втрачений час на підготовку міста до нової загрози.
«Я не фахівець, але я спілкуюся з фахівцями, і усім було відомо ще з кінця зими, що буде Харків потерпати від дронів. Ця технологія дуже швидко розвивається і масштабується в росії. І коли наш мер каже, що треба не сітки вішати, а що треба завершувати війну, то це є у кращому випадку ганебний популізм», — вважає Соловйов.
Чому антидронові сітки у Харкові не почали встановлювати раніше, хто саме виконуватиме роботи зараз і як швидко встановлять захисні конструкції на небезпечних ділянках, чиновники не озвучують. Служба відновлення, що облаштовує сітки на трасах області, тим часом повідомила про відсутність фінансування. Підрядники виконали 10% від запланованого і зупинили роботи, і так виконані у борг.
Питання відповідальності начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов прокоментував так:
«Тут не можна розподіляти відповідальність, це відповідальність спільно всіх для того, щоб зробити по максимуму і убезпечити наше мирне населення, зокрема логістику, звичайно. У нас в пріоритеті зараз — дороги по області, перш за все, це логістика, це евакуація поранених, евакуація мирного населення».
Микита Соловйов певен: міська влада мала бути проактивною у цьому питанні.
«Захисники Терехова дуже часто використовують як аргумент, що це не є зоною відповідальності міськради, міськвиконкому, міського голови, що це обов’язки обласної військової адміністрації, це нісенитниця. Умовно на окружній, тобто на адміністративному кордоні міста, завершуються повноваження обласної цивільно-військової адміністрації. Ці повноваження — у місті Харкові», — каже Соловйов.
На його думку, зволікання із питанням захисту лягає в концепцію мирного міста, яке намагається демонструвати міська влада.
«Щоб жодним чином не демонструвати населенню, бізнесу та іншим, що є проблема. Тобто замість того, щоб захищати прифронтове місто, пан Терехов намагається робити картинку мирного життя у місті. Це зовсім інша спрямованість. Коли будь-які речі будуть пов’язані з деякими додатковими обмеженнями, що місто буде виглядати прифронтовим, яким воно і є, мені здається, що це дуже часто є одним з вирішальних аргументів при прийнятті того або іншого рішення», — додає Соловйов.
Ідеться не лише про антидроновий захист, а й про укриття — особливо для жителів П’ятихаток, які щодня їздять Харківським шосе.
«Найгірша ситуація — в районі БАМ. Ось там біда, бо немає укриття. У нас в школі найпростіше укриття, в цілому ряді під’їздів є підвали, — коментує директор ліцею №62 у П’ятихатках Олександр Гряник. — На БАМі — гірше з цим. І люди піднімають питання: хоча б там, де кінцева зупинка, де чекають на автобус, поставити укриття. Такі бетонні захисні споруди, як по місту. Було б непогано, якби таке поставили».
Досвід регіонів
У лютому MediaPort писав про захист від дронів у Херсоні, де від міста до російських позицій — у середньому 5 км. Херсонська ОВА спільно з МВА та військовими почали облаштовувати сітки бюджетним коштом ще влітку 2025 року. Захищають великі вулиці, шосе, що йде від вокзалу до виїзду з міста, центральний проспект, а також деякі соціальні об’єкти.
У Запоріжжі вагалися із встановленням антидронових сіток, але цього літа, коли атак побільшало, знайшли на це гроші у міському бюджеті.
«У січні Іван Федоров [начальник Запорізької ОВА] сказав про те, що ми не будемо встановлювати сітки, тому що це не такий класний спосіб захисту, і можна придумати щось дієвіше. Але в червні ситуація змінилася. Дрони і раніше прилітали, але зараз маємо таку ситуацію, що вони почали влучати у маршрутні таксі, приватні машини. Публічно було кілька випадків, коли дрон намагався влучити в машину, і сітка його зупинила», — розповідає журналістка запорізького медіа SODA Вероніка Хорольська.
Нині у Запоріжжі встановили близько 100 тис. кв. м антидронового захисту.
«Це зараз окремі райони на лівому березі, Космічний і Шевченківський райони. Серед місцевих вже жартують: “Без “Чуйки” не виходь, бо тоді тобі потрібна дуже гарна інтуїція”. Дійсно, деякі місцеві задумуються над тим, щоб купувати “Чуйку”», — говорить Хорольська.
У Запоріжжі також встановлюють захисні каркаси на спецтехніку, посилюють захист медзакладів міста, думають над удосконаленням сіток, щоб зробити їх міцнішими.
Антидронові сітки облаштовують і в прифронтових Сумах. 29 липня новопризначений прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що на антидроновий захист вулиць та доріг у Сумах уряд направить 70 млн грн з резервного фонду.
