Четвер, 19 листопада 2026
Публікації

«Сержант — це хребет»: у Харкові відкрили фотовиставку про військових 57 бригади

Фотовиставку «Слідуй за мною — роби як я!» відкрили до Дня сержанта Збройних сил України, що відзначають 18 листопада. Експозицію можна побачити протягом двох тижнів у фоє Kharkiv MediaHub в Держпромі. 

За батьком у військо пішов син

На шевроні Володимира Ларіонова — позивний «Скетмен». Його портрет — один із дев’яти на фотовиставці «Слідуй за мною — роби як я!».

Володимир Ларіонов, головний сержант взводу матеріального забезпечення 57 ОМПБр ім. Костя Гордієнка

Володимир родом з Херсонщини, нині тимчасово окупованої її частини. Під час строкової служби мав сержантське звання, після неї підписав контракт і служив ще шість років. Після демобілізації працював, та у квітні 2024 року повернувся у військо. У листопаді того ж року отримав поранення.

«Нас штурмували і мені попало РПГ під вікно. Я отримав поранення на обличчі, лівим оком бачу лише 20%», — говорить Володимир

На нагрудній сумці військового — шеврон сина Олексія. Він загинув торік на Донеччині.

«Він пішов захищати, як сам казав, захищати мене. Пішов у Нацгвардію. Був зв’язківцем на Донецькому напрямку. І 21 грудня мене повідомили, що він загинув. Син мав завдання вивести групу з оточення. А на них там чекав «ждун». Нині війна — це війна дронів. Сину назавжди 29», — ледь стримує сльози Володимир.

  • Шеврон батальйону, який носив Олексій, син Володимира Ларіонова

Володимир продовжує службу. У лютому 2025 року його призначили головним сержантом взводу матеріального забезпечення. Нині він відповідає за підтримку побратимів і забезпечення бойових підрозділів — від пального та продуктів до роботи прально-банного комплексу.

«Сержант — це не просто сержант. Для цього потрібна відповідальність. Ми маємо на своєму прикладі навчати. Я завжди показував на своєму прикладі — завжди був перший, завжди підтримував. Саме заради цього я залишився. У мене залишилися люди, які в мене вірять», — говорить він.

Дев’ять портретів і робочих моментів

На виставці представлені дев’ять портретів сержантів 57 окремої мотопіхотної бригади імені Костя Гордієнка. Кожна світлина поєднує портрет військового та кадр із його роботи — у підрозділі, під час виконання завдань або взаємодії з побратимами.

Автор фотографій — сержант Сергій із позивним «Фотограф». У цивільному житті він займався фотографією та дизайном. До війська долучився у 2022 році, спочатку служив у 92 бригаді, а близько року тому перейшов до 57-ї. За цей час був в обороні Харкова, воював на Донеччині, Куп’янському напрямку, нині служить на Вовчанському.

«Для мене фотографія — це фіксація моменту, який здебільшого інші не бачать. На цих світлинах я зафіксував сержантів, які служать у нашій бригаді. Це сержанти різних категорій, але з великим досвідом. Тут ви бачите портрети і те, в яких умовах та що саме виконують ці військовослужбовці», — пояснює автор виставки.

  • Фото: 57 ОМПБр ім. Костя Гордієнка
  • Фото: 57 ОМПБр ім. Костя Гордієнка

Серед героїв світлин — Сергій Кузнецов із позивним «Коваль», головний сержант мотопіхотної роти. Він мобілізувався у лютому 2022 року. Спочатку служив у Повітряних силах, забезпечував роботу летовища, а згодом став піхотинцем. На нинішній посаді — майже рік.

«Непроста відповідальність, тому що весь особовий склад зав’язаний здебільшого на тебе. Сержанти дуже щільно займаються колективами. Це і підтримання дисципліни, і навчання, і планування. Це відповідальність, велика відповідальність за людей», — каже Кузнецов.

  • Сергій Кузнецов, головний сержант мотопіхотної роти 57 ОМПБр ім. Костя Гордієнка

На одній зі світлин він дає настанови бійцям перед виходом на бойові позиції — перевіряє готовність, пояснює завдання. За словами сержанта, у бригаді є потреба у сержантському складі.

«Ми маємо бути або у війську, або для війська»

Геннадій Дорошенко з позивним «Сівер» — головний сержант 57 бригади. До повномасштабного вторгнення не був пов’язаним з армією, а військову кар’єру побудував уже під час війни: пройшов шлях від командира відділення до головного сержанта батальйону. На початку лютого 2022 року повернувся з-за кордону разом із дружиною, готувався до служби. 24 лютого пішов захищати Україну.

«Українці — це люди, які дуже легкі і швидкі на підрив. Ми миттєво займаємося, але горимо недовго», — говорить Дорошенко.

У його підпорядкуванні — солдати та сержанти бригади. Основна робота — виховання, навчання, підготовка особового складу, побудова сержантського корпусу. Геннадій Дорошенко наголошує: сержанти — це не лише військові, які перебувають на позиціях, а й інструктори, командири відділень, взводів, головні сержанти рот, які забезпечують щоденну роботу підрозділів.

«Для того, щоб перемогти у цій війні, ми маємо бути або у війську, або для війська. Інакше у нас не вийде перемогти», — вважає Дорошенко.

Геннадій Дорошенко, головний сержант 57 бригади. Фото: 57 ОМПБр ім. Костя Гордієнка

Російські окупанти намагаються пробитися вглиб щодня

57 окрема мотопіхотна бригада імені Костя Гордієнка — підрозділ Сухопутних військ ЗСУ, який боронить Україну на Харківщині. 

За словами офіцерки відділення комунікацій 57-ї окремої мотопіхотної бригади Руслани Богдан, російські військові щодня намагаються просуватися між позиціями українських підрозділів невеликими групами або поодинці. Таку тактику називають інфільтрацією. Завдання окупантів — непомітно дістатися певної точки, закріпитися там і доповісти про це командуванню, не вступаючи у бій.

Українські військові намагаються виявити такі групи ще до того, як вони наблизяться до позицій піхоти. Для цього використовують розвідувальні та ударні дрони. Водночас іноді російських військових свідомо пропускають углиб оборони, щоб не розкрити розташування українських позицій.

«Якщо вони вже пройшли вглиб, інколи ми спеціально їх пропускаємо, тому що викрити ворогу, де наша позиція, більш критично, ніж пропустити його далі. У глибині оборони на окупантів чекають ударно-пошукові групи 57-ї бригади. Вони знешкоджують російських військових або беруть їх у полон», — пояснила Руслана Богдан.

Станом на ранок 19 листопада, згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська намагались прорвати оборону у бік населених пунктів Охримівка, Різникове та Колодязне. Ці села розташовані на північному сході Харківської області. Всі чотири штурми на Південно-Слобожанському напрямку українські військові відбили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *