«Показав сердечко — і ми полетіли»: на Куп’янщині пораненого з ампутаціями евакуювали важким дроном

49-річний військовослужбовець ЗСУ Костянтин із ампутаціями обох ніг дочекався евакуації на позиції на Куп’янському напрямку, де залишився сам після загибелі побратима. Кілька спроб забрати його не вдавалися: російські військові намагалися зірвати евакуацію. Зрештою бійця вивезли повітрям на великому безпілотнику — гексакоптері українського виробництва «Аюдаг-6», відомому як Heavy Shot.

Як повідомили у Харківському військовому шпиталі, це була перша в історії війни повітряна евакуація пораненого безпосередньо з поля бою. До операції долучилися військові кількох бригад і армійських корпусів, пілоти безпілотників, артилеристи, підрозділи радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони.

Залишився на позиції сам і чекав на евакуацію

Костянтин тримав спостережний пункт. Російські військові скидали боєприпаси з дронів: унаслідок однієї з атак загинув його побратим, а сам Костянтин дістав поранення обох ніг. Він залишився на позиції один.

Вивезти військового намагалися кілька разів, зокрема за допомогою наземного роботизованого комплексу, однак місії не вдалися. Російські військові намагалися психологічно тиснути на пораненого, закликали здатися в полон і погрожували новими ударами.

«Хоч і пропонували росіяни в полон здатися, та я не міг цього собі дозволити. Чи колонку вони, чи грамофон скинули і психологічно давили. Я памʼятаю все це дослівно, бо цей запис крутився і крутився по колу: “Братуха, ми знаєм, что ти здєсь. Твоі товаріщі тєбє нє помогут. Слишал взрив? Слєдующій может бить в тєбя. Бєлий фонарь вивєдєт тєбя. А дальшє – плєн, обмєн і домой!». Вони знали, що я трьохсотий і що я вже залишився без побратима і тримав позицію сам. Я просто викрикнув: “Рускій воєнни корабль, іди…». Ну і все. І після цього вони скинули дві протитанкові міни… Моє командування, мій ротний, дуже йому вдячний, це все він на контролі тримав – разом із їжею та водою весь час скидували мені ліки: бетадин, антибіотики, знеболювальні, ще щось», — розповідає тепер уже пацієнт харківського військового шпиталю.

Евакуацію планували кілька підрозділів

Для евакуації Костянтина військові використали гексакоптер українського виробництва «Аюдаг-6» (Heavy Shot). Щоб доправити пораненого, інженерам компанії Gurzuf Defence разом із військовими довелося доопрацювати безпілотник.

«Інших варіантів його врятувати не було. Те, що було зроблено, зроблено вперше в Україні 100%. Чи були подібні операції в світі, я не можу судити. Планування було тривалим і ретельним. Десятки людей працювали, аби врятувати одного. До планування залучались і сили безпілотних систем, і артилерійські підрозділи, і підрозділи РЕБ, і підрозділи ППО. Але кожне врятоване життя — воно варте багатьох, багатьох годин тієї праці», — розповів командир 10-го армійського корпусу Артем Богомолов. 

До операції долучилися також військові 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Командир роти безпілотних наземних систем з позивним «Вейдер» назвав евакуацію складною спільною роботою багатьох підрозділів.

«Для прикриття польоту цього борту були долучені неймовірна кількість як осіб, так і різних підрозділів. Це були свого роду «Зоряні війни», це був великий двіж!», — ділиться Вейдер.

Командир 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Тарас Максімов розповів, що для операції залучили борт, який готували для іншої бригади:

«Один у полі – не воїн. І нестандартне мислення зазвичай призводить до успіху. Ми знали, що такий борт робиться для однієї з бригад, ми вийшли на виробника, вийшли на цю бригаду, це 92-га, й вони пішли нам назустріч і доправили і борт, і своїх фахівців на допомогу».

Понад 15 кілометрів під загрозою атак

Евакуацію ускладнювали відстань і постійна загроза з боку російських безпілотників. Пораненого потрібно було доправити більш ніж за 15 кілометрів, поки тривали повітряні бої та радіоелектронне придушення.

Один із директорів Gurzuf Defence Іван наголосив, що для такого польоту потрібно було врахувати багато ризиків.

«Це перша в історії війни місія, коли людину евакуйовували повітряним судном. І складність, я думаю, всі розуміють: коли тобі не кілометр-два, і не 10, а більше 15 км треба нести людину, і ти розумієш, що постійно йдуть повітряні бої, постійно іде подавлення, то це дуже велика відповідальність», — розповідає Іван.

Напередодні операції пілот 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького на позивний «Чорний» записав для Костянтина відеоінструкцію: як одягнути спорядження та закріпитися на борту. 

«Він нас не чув, але на борту була встановлена камера, через яку ми бачили, що він нам показує. Він причепився чітко і швидко, і показав нам пальцями сердечко. І ми полетіли», — розповів «Чорний».

Що відомо про стан військового

Після евакуації Костянтина доправили до Харківського військового шпиталю. Перед операціями лікарі кілька діб стабілізували його стан.

«Враховуючи, що за допомоги дронів на позицію скидалися медикаменти та харчування, йому вдалося уникнути важких ускладнень, нагноїння, гангрен тощо. До нас він уже надійшов із гранулюючими ранами, тобто було видно, що в нього були і антибіотикотерапія, і протизапальні препарати. Якби не це, він би не вижив», — повідомив начальник відділення хірургічної інфекції та термічних ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Володимир Купріянчук.

Попереду у Костянтина протезування, реабілітація та робота з психологами.

«Вони всі — мої янголи тепер, особливо пілот. Він приходив мене навідати в шпиталь. І генерал приходив, і виробники дрона нанесли тут мені подарунків… Де я сили брав і як тримався? Не знаю, Бог допомагав. Підбадьорювало командування. В мене дуже хороший ротний, дуже хороші хлопці, побратими мої. Вони всі за мене сильно переживали. І саме це — що хтось за мене думає, що мене ніхто не покинув — і тримало мене весь цей час», — зауважив Костянтин.

Читайте також: «Хартія» заявила про російську провокацію під Куп’янськом: окупанти обстріляли групу цивільних