Підкинули наркотики, щоб дискредитувати: у «справі Ширшина» підозрюють військових

Трьох військовослужбовців окремого штурмового полку підозрюють у стеженні, незаконному проникненні в авто та підкладанні наркотиків військовослужбовцю 16 корпусу Олександру Ширшину, екскомандиру батальйону 47 бригади, який висловлювався з критикою у бік ексголовнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та окремих штурмових підрозділів.

«Метою була дискредитація»

Працівники Державного бюро розслідувань та Нацполіції 9 вересня заявили про викриття «зловмисників, які організували провокацію та підкинули наркотичні засоби й психотропні речовини колишньому командиру батальйону однієї з окремих механізованих бригад» Олександру Ширшину.

«Слідство встановило, що троє фігурантів незаконно стежили за екскомандиром та збирали про нього конфіденційну інформацію. Їхньою метою була дискредитація командира: проникнення до його автомобіля, підкидання наркотиків та подальше залучення ВСП і поліції для затримання військового зі штучно створеними “доказами”», — повідомили у ДБР.

В Офісі генпрокурора додають, що у ніч з 27 на 28 серпня 2026 року фігуранти проникли до припаркованого автомобіля Ширшина та «помістили туди близько 30 полімерних пакетів із канабісом та особливо небезпечною психотропною речовиною PVP». Далі за автомобілем Ширшина стежили, щоб передати патрульним його маршрут.

«28.08.2026, використовуючи свої службові звʼязки, підозрювані передали співробітникам патрульної поліції завідомо неправдиве орієнтування про те, що екскомбат нібито перевозить заборонені речовини. Це стало підставою для зупинки його автомобіля на вулиці Кооперативній у Харкові. Під час огляду транспортного засобу правоохоронці виявили підкинуті наркотики», — вказує ОГП.

Про наркотики у екскомбата в машині також повідомили до Військової служби правопорядку.

Кого і в чому підозрюють

Троє підозрюваних — військовослужбовці окремого штурмового полку, серед яких є колишні працівники правоохоронних органів.

Використовуючи записи камер спостереження та відеореєстраторів, слідчі встановили, як стежили за Ширшиним.

Підозрюваним інкримінують злочини одразу за чотирма статтями Кримінального кодексу України:

• незаконне проникнення до володіння особи (ч. 1 ст. 162 КК України),
• незаконне збирання та використання конфіденційної інформації (ч. 1 ст. 182 КК України),
• незаконний збут наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 КК України),
• пособництво у замаху на притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 372 КК України).

«У межах досудового розслідування буде надано принципову правову оцінку діям усіх учасників події, зокрема працівників поліції та військовослужбовців ВСП», — обіцяють в ДБР.

Слідчі проситимуть суд взяти підозрюваних під варту. За інформацією MediaPort, запобіжні заходи розглядатимуть у суді в Києві.

Реакція

«Чи буде догана командиру найдисциплінованішого штурмового полку за перебування його тіпів за межами району виконання, незаконні дії? Це ж наче втрата управління чи контролю? Чи ще ні?» — прокоментував Олександр Ширшин повідомлення Офісу генпрокурора.

Він також подякував слідчим, які працювали «над встановленням справедливості, перебираючи купу інформації».

Співзасновник та директор Frontier Institute, викладач програм з комунікацій та управління репутацією Українського католицького університету Євген Глібовицький вважає, що ця ситуація «підтверджує обґрунтованість презумпції недовіри до держави та її органів»:

«Боюся, що висновків в межах наявної політичної конфігурації не буде, і для острівків сумлінної державної служби життя стане ще складнішим. Тому зафіксую для історії:

1) побудова інституційної довіри має бути стратегічною метою будь-якої адміністрації, аж доки відносини між суспільством і державою не будуть чітко в зоні позитивного балансу хоча б три переходи від влади до опозиції (маятник Гантінгтона);

2) усвідомлення різниці між довірою і популярністю, інституційністю і персональністю довіри — базовий перепустковий рівень для участі в політиці;

3) вихід за рамки елементарних етичних (не ідеологічних!) правил — розкрадання, хамство, заперечення гідності — це виліт з публічного сектора з «вовчим білетом» і без можливості реінкарнації (бажано, і без інтерв’ю в Форбсі) незалежно від того, чи кримінальне покарання наздожене героя.

Інакше суспільство в рефлексивному самозахисті заблокує і мобілізацію, і електоральну демократію, і повоєнне відновлення. І ЄС теж, напевне, не буде».

Що передувало

Автомобіль Олександра Ширшина зупинили і обшукали у Харкові 28 серпня. Військовослужбовець одразу заявив, що йому підкинули наркотики, а непублічно йому «підтвердили, що це підстава» та спланована операція.

Ширшин раніше командував 1 механізованим батальйоном 47 окремої механізованої бригади «Магура» ЗСУ. У 2025 році він звинуватив командування в постановці безглуздих завдань і невиправданій втраті особового складу на Курському напрямку. Також Ширшин стверджував про зловживання у штурмових підрозділах — 225-му окремому штурмовому полку та 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».