Перейменування бібліотеки Короленка в Харкові: підсумки опитування

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка завершила опитування щодо можливої зміни назви.

Як повідомили в бібліотеці Короленка, в опитуванні взяли участь 676 респондентів:

• 67,3% (455) — з Харкова та області;
• 24,1% (163) — жителі інших регіонів України;
• 8,6% (58) — українці, які нині за кордоном.

«Значну частину учасників становили користувачі бібліотеки, представники професійної, наукової, освітньої та культурної спільноти», — зазначають у закладі.

Результати

За результатами опитування:

• 50,3% (340 учасників) — проти перейменування і за збереження чинної назви: вони акцентували увагу на історичній тяглості, професійній впізнаваності, репутації та значенні закладу для історії Харкова та бібліотечної спільноти.
• 47% (318) підтримали перейменування: вказували на необхідність посилити українську культурну ідентичність, продовжити деколонізацію та оновити символічний простір України;
• 2,7% (18) — не визначилися або зазначили, що потребують додаткової інформації.

З-поміж респондентів 27,1% вказали, що є зареєстрованими читачами бібліотеки, решта — ні.

Більшість учасників — 81,8%, або 553 — стверджують, що ознайомилися з історичною довідкою та інформаційними матеріалами щодо перейменування. Частково ознайомилися — 12,4% (84), не ознайомилися — 5,8% (39)

Варіанти нової назви

Учасники також висували пропозиції щодо нової назви бібліотеки. 

Серед варіантів — назвати заклад на честь:

• історика Дмитра Багалія;
• філософа Григорія Сковороди;
• письменників Івана Багряного, Василя Стуса, Лесі Українки, Миколи Хвильового;
• мовознавця Юрія Шевельова.

x

Що відомо про Короленка

Володимир Короленко (1853-1921) письменник і громадський діяч, найбільше відомий творами «Діти підземелля» та «Сліпий музикант». Народився у Житомирі, згодом переїхав до росії, останні роки життя провів на Полтавщині.  

Перейменувати бібліотеку вимагали представники громадської організації «Деколонізація. Україна» — попри те, що письменник критикував царський режим. Водночас у Міністерстві культури заявили, що об’єкти, присвячені Короленку, не належать до символіки російської імперської політики.

У Харкові ім’я Короленка також має спеціальна школа для дітей з порушеннями зору.