Переселенці зможуть впливати на рішення місцевої влади: що змінює новий закон

Відтепер переселенці зможуть не лише звертатися до місцевої влади зі своїми проблемами, а й брати участь у житті громад нарівні з іншими мешканцями. Новий закон про права внутрішньо переміщених осіб набуває чинності 22 жовтня. Він посилює роль Рад ВПО — майданчиків, де переселенці можуть говорити про свої потреби та пропонувати рішення. Водночас залишаються питання, які потребують додаткових змін: наприклад, як підтвердити проживання на території бойових дій без документів і як захистити права дітей, народжених уже після переміщення.

Про зміни для переселенців розповіли менеджерка проєкту благодійної організації Stabilization Support Services Наталія Теслик, директорка міського департаменту по роботі з внутрішньо переміщеними особами Вікторія Івченко та юрист, радник з адвокації благодійної організації «Координаційний гуманітарний центр» Дмитро Япрах.

Що дають рішення Рад ВПО

Одна з важливих змін — можливість переселенців користуватися інструментами місцевого самоврядування нарівні з іншими жителями громад. Оновлений закон також передбачає, що органи влади мають розглядати рішення Рад ВПО, створених при них.

Водночас обов’язковий розгляд не означає, що влада мусить погодитися з кожною пропозицією. За словами Наталії Теслик, багато залежить від того, наскільки Ради ВПО спроможні обґрунтувати свої пропозиції та налагодити діалог із місцевою владою.

«Ми розуміємо, що обов’язковий розгляд не означає, що рішення обов’язково буде прийнято. Ми розуміємо, що щоб дійти до цього розгляду, члени, членкині рад ВПО мають бути компетентними або скористатися експертністю, допоміжних органів, тих самих громадських організацій. Ми розуміємо, що для цього має бути сильний внутрішній ресурс, бо всі ради ВПО працюють виключно на громадських засадах. І ми розуміємо, що це прямий шлях до потенційної загрози вигорання», — пояснила Наталія Теслик.

За її словами, в Україні вже діють понад 800 Рад ВПО, зокрема понад 50 — у Харківській області. Однак вони мають різний досвід і можливості, а в частині громад такі ради ще не створили.

Теслик наголошує: Ради ВПО потрібні не лише для того, щоб озвучувати проблеми переселенців. Вони мають допомагати визначати, які зміни потрібні громаді, оцінювати можливості їх втілення та пропонувати конкретні рішення.

«Бо найголовніша задача Ради ВПО — це створити майданчик, де потреби переселенців, переселенок будуть почутими», — сказала Теслик.

У Харкові переселенці можуть отримати знижку на послуги рієлторів

У Харкові координаційну раду з питань ВПО переформатували у травні 2025 року. Нині до її складу входять голова, заступник, секретар і 24 члени ради, серед яких — представники переселенців із різних адміністративних районів міста, громадських і благодійних організацій.

За словами Вікторії Івченко, рада розглядає питання, з якими переселенці стикаються щодня, зокрема питання житла та доступу до послуг. Частину проблем можна вирішувати на рівні міста, інші потребують рішень державної влади.

Один із прикладів роботи ради — допомога переселенцям під час пошуку житла. Після звернення людини, яка повідомила про високу вартість послуг агентств нерухомості, рада вирішила розширити перелік партнерів міського проєкту «Картка харків’янина».

«Саме на координаційній раді ВПО прийняли рішення розширити партнерів «Картки Харків’янина». Ми долучили декілька агентств нерухомості, які на сьогодні надають знижку від 7 до 10% внутрішньо переміщеним особам саме на послуги щодо придбання чи рієлторські інші послуги, які є», — розповіла Вікторія Івченко.

Ще одне питання, над яким працює координаційна рада, — доступ переселенців до житла за державними програмами. За словами Вікторії Івченко, рада планує підготувати звернення до Кабінету міністрів із пропозицією збільшити фінансування програм пільгового житлового кредитування для ВПО та розподіляти кошти між регіонами з урахуванням кількості переселенців, яких вони прийняли.

Що робити переселенцям, які не можуть підтвердити, звідки виїхали

Окреме питання — оформлення статусу ВПО для людей, які виїхали з небезпечних територій, але не мають документів, що підтверджують проживання там. Наприклад, людина могла орендувати житло в населеному пункті, який згодом опинився в зоні бойових дій, і не мати офіційної реєстрації за цією адресою.

Дмитро Япрах звернув увагу, що надто формальні вимоги до підтвердження місця проживання можуть створити для таких людей додаткові перешкоди під час оформлення статусу переселенця.

Ще одна законодавча прогалина стосується дітей, які народилися вже після переміщення батьків.  За словами Япраха, дитина при цьому не втрачає загальних прав на освіту, медичну допомогу та соціальний захист. Однак питання статусу дітей, народжених після переміщення, потребує врегулювання.

«Це дискусійне питання вже винесене на рівень парламентської дискусії, і у вересні цього року був зареєстрований законопроект 16087, який пропонує вдосконалити облік внутрішньо переміщених осіб та забезпечити права дітей, народжених після переміщення. Даним законопроєктом пропонується врегулювати деякі визначення, які вже передбачені законом, з метою того, щоб усунути у ці прогалини, які можуть виникати або створювати неоднозначність в імплементації норм закону», — зазначив Дмитро Япрах.

Житлове питання — ключове

Питання житла залишається одним із найгостріших для людей, які були змушені залишити свої домівки через війну. Саме його планують обговорювати учасники четвертого Всеукраїнського форуму Рад ВПО у Львові. Серед тем — створення фондів тимчасового житла в громадах, пошук ресурсів для таких програм і те, як допомогти переселенцям облаштувати життя на новому місці.

Наталія Теслик наголошує, що Ради ВПО можуть допомагати громадам шукати рішення, але для цього потрібна співпраця з місцевою владою, громадськими організаціями та іншими партнерами.

Новий закон має посилити участь переселенців у житті громад. Але те, чи перетворяться їхні пропозиції на реальні зміни, залежатиме від готовності влади співпрацювати з Радами ВПО та від можливостей самих рад просувати рішення, потрібні людям.