Що визнав окружний суд у справі про проспект Жукова
Цього тижня стало відомо, що Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов групи позивачів — співзасновників «Харківського антикорупційного центру» Ігоря Черняка та Дмитра Булаха, лідера політичної партії «Національний корпус» Андрія Білецького, політичних партій «Солідарність», «Свобода», «Демократична сокира» — і визнав протиправним рішення Харківської міськради про повернення проспекту Григоренка попередньої назви — проспект Маршала Жукова.
У цьому подкасті згадуємо історію питання, розбираємося, що саме врахував суд, і чого чекати далі.
Cлухайте подкаст в Mixcloud, підписуйтесь в Google Podcasts або використовуйте RSS у своїх додатках.
Читайте також: Як Харківська міськрада голосувала за повернення проспекту Жукова
Повернення проспекту Жукова у міськраді обґрунтовували тим, що «життя і діяльність Жукова Г. К. пов’язані зі спротивом та вигнанням нацистських окупантів з України, а також визволенням міста Харкова у часи Другої світової війни 1939-1945 рр».
В Українському інституті національної пам’яті, який стежить за процесом декомунізації в Україні, заявили, що рішення мерії суперечить закону про декомунізацію і закону «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
Ім’я Жукова повернули на мапу Харкова рішенням сесії 19 червня. Попри протест під стінами мерії….
«Слава Україні!»
і гостру дискусію в її стінах…
— Де громадські обговорення?
Геннадій Кернес, мер Харкова: «Вы что-то сегодня ели? А почему у вас глаза на лбу?»
…«за» проголосували 59 депутатів.
«Решение принято» (аплодисменти).
Про відкат декомунізації писали на перших шпальтах регіональних та всеукраїнських видань.
Це стало топтемою в російських ЗМІ, яким мер Харкова охоче роздавав інтерв’ю.
Ольга Скабєєва, «Росія-1»: «Геннадий Адольфович Кернес на прямой связи. Главный человек в Харькове…»
Кернес: «Добрый день. Спасибо вам, что вы интересуетесь…»
Доки це було мейнстрімом, і в Москві не почали грати на боці конкурентів Кернеса — «Опозиційної платформи — За життя».
Дмитро Кисельов, «Росія-1»: «Во власть идет и старый криминал… Для этого 10 июня проведён объединительный форум пяти карликовых партий, ставших основой так называемого «Оппозиционного блока».
До позачергових парламентських виборів залишався місяць.
Повернення історичної справедливості, як це назвали в команді мера, не додало шансів підтриманій ним політичній силі — «Опозиційному блоку» — потрапити в парламент.
Кернес (на сесії міськради): «Це були вибори парламентські, а те, що буде стосуватися місцевих виборів, тоді ми подивимось, довіряй ділам чи не довіряй».
Відтоді, як проспект Григоренка знову став Жукова, повалений пам’ятник маршалу поставили на місце.
Кернес: «Если опять будет повален нагло, бесцеремонно памятник, я обещаю, что мы его опять восстановим».
А таблички на будинках комунальники розмістили так високо, щоб противники до них не долізли.
З випуску «ТСН»: «Вивіски з назвою пр. ім Петра Григоренка познімали. Замість них почали розвішувати нову назву — імені Маршала Жукова».
У вересні, в п’ятницю тринадцятого, біля пам’ятника Жукова — знов акція. Представники політичної партії «Національний корпус» приїхали не валити, а просвіщати, говорить лідер місцевого осередку партії Костянтин Немічев.
«Виграли позов до суду… Ми зробили фотовиставку, яка присвячена декомунізації і сьогодні ми покажемо фільм про Жукова».
З мікроавтобусу організатори акції дістають таблички — «проспект Григоренка». З драбиною та інструментами показово вішають покажчики на кількох домах.
— Ваші дії самовільні.
— Ну чому самовільно? Є рішення суду… І ці таблички вже незаконні. Комунальні підприємства повинні їх прибрати.
— Рішення ще не вступило в дію.
— Суд же визнав. Я так гадаю, що суд буде притримуватися своєї позиції, тому що вийшов закон про декомунізацію».
Чи суперечіть рішення закону про декомунізацію, про що говорилося найбільше, суд нічого не сказав. Натомість визнав один з аргументів позивачів — про недотримання процедури і регламенту.
З рішення суду:
Пунктом 2.1 ст. 36 Регламенту Харківської міської ради визначено, що підготовлені проекти рішень міської ради нормативно-правового характеру та проекти рішень міської ради, що підлягають обговоренню, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття оприлюднюються на офіційному сайті Харківської міської ради…
Натомість, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, відповідачем не надано суду доказів оприлюднення проекту спірного рішення, як того вимагає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
З огляду на те, що проект спірного рішення не був оприлюднений у встановленому законодавством порядку, суд вбачає порушення процедури прийняття спірного рішення».
Секретар топонімічної комісії Олексій Хорошковатий на сесії у червні роз’ясняв, якими законами обґрунтоване рішення міськради.
«Враховується і закон «Про географічні назви» назви, і закон «Про звернення громадян», і закон про присвоєння юридичним особам назв…»
Посилання на закон «Про географічні назви» суд відкинув. Бо проспект — не географічний об’єкт.
З рішення суду:
географічні об`єкти — цілісні і відносно стабільні утворення Землі природного або антропогенного походження, що існують або існували в минулому і характеризуються певним місцеположенням:
орографічні, гідрографічні, адміністративно-територіальні, соціально-економічні…
Поки націоналісти встановлюють нові покажчики, що відбувається, перехожі намагаються з’ясувати у журналістів.
«Так, а що тут робиться, ви хоч підкажіть? А як правильно повинно буть?»
Як розцінювати те, що суд нічого не вказав про декомунізацію, питаю у юриста Українського інституту національної пам’яті Сергія Рябенка. Інститут — третя особа у справі.
«Суд послався виключно на порушення процедури. Тобто не стільки на ті норми, які прямо забороняли присвоєння імені Жукова будь-яким об’єктам топоніміки, скільки на процедурні порушення у вигляді того, що не було проведено обов’язкового громадського обговорення і, відповідно, будь-яка електронна петиція чи звернення громадян не могли підмінювати проведення цього громадського обговорення.
Сказати, що суд повністю і всебічно дослідив всі ці обставини, які мав би встановити, розглядаючи цей позов, очевидно, це не є коректним.
Ми не плануємо подавати апеляцію, оскільки з нашої точки зору, головне щоб був досягнутий результат. І головне, що суд це рішення скасував принаймні з частини тих підстав, на які ми посилалися.
— Якщо, припустімо, міськрада дотримається процедури?
Суд вже буде змушений розбиратися не лише в порушенні процедури, а з нормами, які прямо забороняють присвоєння імені Жукова такому об’єкту топоніміки.
Однак, на мою думку, дії пана Кернеса в першу чергу шкодять харківській територіальній громаді, оскільки, якщо подивитися, яку суму судового збору Харківська міська рада з міського бюджету буде змушена компенсувати позивачам, то ці гроші явно можна було би використати значно з більшою користю».
На апеляцію у сторін є місяць. Якщо рішення окружного суду залишиться в силі, cеред іншого на користь позивачів з бюджету Харкова стягнуть трохи більше восьми тисяч гривень.