Пам’ятник Жукову підпадає під декомунізацію, але захищений як пам’ятка — коментарі

За законом про декомунізацію пам’ятник Жукову у Харкові має бути демонтований, заявляють в Українському інституті національної пам’яті. Водночас монумент входить до переліку пам’яток історії та монументального мистецтва. Управління культури і туризму обладміністрації у 2019 році звернулося до Міністерства культури, щоб зняти монумент з обліку і створити умови для законного демонтажу, але поки погодження не отримало.

В Українському інституті національної пам’яті прокоментували позицію глави держави, озвучену 3 червня прес-секретаркою Зеленського Юлією Мендель.

«Як відомо, речниця Президента України Володимира Зеленського Юлія Мендель прокоментувала стихійне знесення пам’ятника Георгію Жукову в Харкові. За її словами навколо топонімів, пов’язаних з Жуковим, нібито існує правова колізія. Вона згадала існування винятків у законі «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Але ці винятки незастосовні до ситуації з пам’ятником Жукову в Харкові», — йдеться у заяві УІНП.

Позиція УІНП: за законом про декомунізацію пам’ятник Жукову «повинен бути демонтований», щодо присвоєння імені Жукова проспекту — «немає правових підстав».

Відсутність юридичної колізії щодо перейменування юрист УІНП Сергій Рябенко обґрунтовує, як і раніше, посиланням на закони про декомунізацію та «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»:

«Тут немає ніякої колізії. Згадані речницею президента винятки не можна застосувати до даної ситуації. Згідно Закону про декомунізацію (пп. «ґ» п. 4 ч. 1 ст. 1) символікою комуністичного режиму є в тому числі пам’ятники особам, які обіймали керівні посади. Жуков був першим заступником наркома оборони СРСР у 1942-44 роках та міністром оборони СРСР у 1955-57 роках, а отже обіймав керівні посади у вищих органах влади СРСР. Тому його пам’ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Закон (п.6 ст. 7) вимагає демонтувати такі об’єкти. А виняток щодо діячів науки і культури, очевидно, до Жукова не має ніякого стосунку».

«Механізму «повернути» назву Жукова немає. Назвати наново — заборонено законом. Ця ініціатива суперечить частині шостій статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». Винятки цієї частини не стосуються об’єктів топоніміки».

Водночас начальник управління культури і туризму Харківської облдержадміністрації Олег Яцина в етері UA: Українське радіо. Харків нагадав, що пам’ятник Жукову охороняється державою як пам’ятка історії та монументального мистецтва. Відтак, для демонтажу об’єкта необхідне погодження Міністерства культури. Управління культури і туризму ХОДА у 2019 році зверталося до міністерства — там питання ще не розглянули. 

«Є певна процедура. Вона включає два етапи. На першому етапі збирається обласна Консультативна рада, яка приймає рішення не вносити до списків, простіше кажучи, не брати на облік його, бо там старий список переходить в новий. Це означає простими словами: зняти його з обліку. Але не ми знімаємо. Ми приймаємо рішення і звертаємося в Міністерство культури. У Міністерстві культури є така сама рада, яка приймає відповідні пропозиції з усіх областей, і вони приймають рішення, і далі міністр культури підписує відповідне розпорядження: зняти з обліку. Обласна консультативна рада подала пропозицію зняти його з обліку. Вже більше року воно лежить там, в Міністерстві культури», — сказав Яцина.

«Остаточне слово — за Міністерством культури, — наголосив Яцина. — Там чимало таких пам’яток, які мають бути зняті з обліку. Наприклад, Островського — та сама історія. Ми подали прохання зняти з обліку, але станом на сьогоднішній день відповідного розпорядження, що він знятий, не надходило». 

Коли процедура дотримана, за словами Яцини, «місцева влада повинна сама демонтувати»: «Хто балансоутримувач, той і демонтує».

Ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» забороняє знесення, зміни, заміни пам’яток. А ст. 298 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин.

UPD 11.40 «МедіаПорт» звернувся до юриста УІНП Сергія Рябенка з питанням, чи не вбачається правової колізії в тому, що з одного боку пам’ятник Жукову має бути демонтований за законом про декомунізацію, з іншого — захищений статусом пам’ятки. 

«В цьому плані так само немає жодної правової колізії. Якщо певний об’єкт, який є символікою тоталітарного режиму і підлягає обов’язковому демонтажу, знаходиться чи то в державному реєстрі нерухомих пам’яток, чи то в списках або переліках пам’яток історії, які укладалися до набрання чинності закону України «Про охорону культурної спадщини», то це ніяк не скасовує обов’язку державних органів, органів місцевого самоврядування, провести такий демонтаж. Єдине що: цей демонтаж має бути проведений за дещо іншої процедури, тобто з урахуванням в тому числі вимог закону «Про охорону культурної спадщини», погодження з відповідними органами охорони культурної спадщини по демонтажу і, очевидно, наступного його збереження — в музеї чи іншим чином». 

— Тобто по закону правильно вивести його з цього реєстру, переліку, і місцева влада його демонтує.. 

«Не обов’язково виводити якийсь об’єкт з відповідного списку, переліку або Державного реєстру нерухомих пам’яток. Він може там залишатися. Єдине: для того, щоб його демонтувати і перемістити на територію музею або спеціалізованого парку радянських скульптур, має бути витримана процедура погодження. Має бути отримане додаткове погодження від органу культурної спадщини, в залежності від того, до якої категорії ця пам’ятка відноситься», — сказав Рябенко. 

— Якщо ця процедура не дотримана, це порушення закону? 

«У будь-якому разі мета, з якою ухвалювався пакет законів про декомунізацію, це в тому числі зробити так, щоб демонтаж символіки відбувався у правовому руслі. Щоб це не були стихійні явища, а щоб за це відповідали відповідні державні органи, органи місцевого самоврядування, щоб вони робили це за відповідною процедурою. І щоб ті об’єкти, які мають бути збережені з огляду на їхню культурну чи історичну цінність, можна було б зберегти». 

Пам’ятник Жукову у Харкові звалили 2 червня. Міська влада пообіцяла встановити його на місце після відновлення. 

Поліція відкрила два кримінальних провадження: за ст. «Хуліганство» та «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». 

Читайте також: Сутички у Харкові: як підіграли Кернесу та Проспект Жукова: позиція Українського інституту національної пам’яті та міськради