Міськрада проти намету: суть позову

Загрожує пішоходам, водіям, комунікаціям, сприяє незаконній стоянці і провокує протистояння населення. Це все про намет на площі Свободи — за версією міськради. У своєму позові чиновники мерії виступили єдиним фронтом і показали усю комунальну міць, яку не демонстрували п’ять років існування шатра на майдані.

До кого позивається міськрада

Міськрада подала позов до Михайла Лебедя, який 13 травня електронною поштою повідомив міськраду «про проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи».  

Співзасновник ГО «Правозахисна ініціатива» Михайло Лебедь не є організатором намету. Співорганізатори намету Борис Редін та Ігор Рассоха у розмові з журналістами не змогли згадати, хто це. Сам Михайло Лебедь стверджує, що направив звернення до міськради за власною ініціативою і був «одним з багатьох».

У міськраді стверджують, що Лебедя запрошували на узгоджувальну комісію, де обговорювали можливість проведення протесту на майдані з використанням намету, але він не з’явився. Лебедь каже: його не запрошували. 

Врешті-решт узгоджувальна комісія вирішила «вважати неможливим проведення вказаного масового заходу на майдані Свободи та вирішила звернутися до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань шляхом заборони гр. Лебедь Михайлу Олександровичу мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи…».

Рассоху і Редіна, які самі прийшли на засідання виконавчого комітету 15 травня, у міськраді і слухати не хотіли. Коли вони звернулися до директора Департаменту територіального контролю міськради Олексія Калини, єдиного, хто вийшов на спілкування з пресою після виконкому, той сказав: не його компетенція.

Чому намет заважає: аргументи міськради

У профільних департаментів міськради три ключові аргументи, чому намет не повинен стояти на майдані Свободи.  

1. Загроза безпеці дорожнього руху

«…оскільки обмежує нормативну бокову видимість для водіїв транспортних засобів та погіршує оглядовість на перехресті в цілому. Також це може призвести до ДТП або наїзду на пішоходів чи учасників мирного зібрання».

У відповіді директора Департаменту інфраструктури Сергія Дульфана, що додається до позову, вказується, що намет «сприяє здійсненню незаконної стоянки транспортних засобів посеред майдану Свободи з тильного боку…».

«Виїжджаючи зі стихійної стоянки, водії здійснюють небезпечні маневри, а також, не маючи достатньої візуальної орієнтації, рухаються по діагоналі від однієї сторони площі до іншої, створюючи при цьому аварійні ситуації».

2. Загроза громадському порядку

«…вже були зафіксовані випадки незаконного використання у вже існуючому наметі газового обладнання, які призвели до вибуху газового балону та виникнення пожежі, що могло спричинити надзвичайну ситуацію з тяжкими наслідками та травмування людей, оскільки в безпосередній близькості до існуючого намету розташовані соціально значимі об’єкти, такі як Харківська обласна державна адміністрація та Будинок дитячої та юнацької творчості».

3. Загроза комунікаціям

«…намет знаходиться в охоронній зоні контактної мережі міського електротранспорту, у випадку обриву якої створюється підвищена вірогідність виникнення вогненебезпечної ситуації, дорожньо-транспортних пригод та інших тяжких наслідків».

«Розташування будь-яких об’єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається».

«…місце проведення безстрокового мирного зібрання з використанням намету на майдані Свободи […] знаходиться біля теплових камер від МК 4674 до МК 4679. На даний час теплові камери заповнені водою, перебувають в аварійному стані. Капітального ремонту потребують теплові камери, колектори, запірні арматури. Протягом 2 днів громадяни, що знаходяться біля існуючого намету на майдані Свободи напроти будівлі Харківської обласної адміністрації у м. Харкові, не допускають співробітників КП «Харківські теплові мережі» до виконання робіт, а саме руйнують та пошкоджують огорожі безпеки, скляні елементи спец.техніки, умисно розміщуються на всіх вхідних люках до теплових камер групами у складі 3-4 осіб».

Перешкоджання «з боку групи невідомих осіб», згідно з відповіддю головного інженера «Тепломереж» Олексія Луки, полягало в тому числі «у психологічному впливі масовості на працівників КП «ХТМ».

Що ще

1. «Стурбованість мешканців Харкова». Петиція «Прибрати намет на пл. Свободи» набрала 7606 підписів менш ніж за добу, наголошують у міськраді. 

2. «Небезпека заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень».

«У зв’язку з наближеністю зони проведення Операції об’єднаних сил у м. Харкові значно почастішали випадки вилучення у громадян зброї та вибухівки. Цей факт значно ускладнює роботу правоохоронних органів з охорони громадського порядку під час проведення масових заходів у місті. В таких умовах, які склалися у м. Харкові, подібні масові заходи можуть спровокувати протистояння між населенням міста з різними політичними поглядами та значно ускладнить забезпечення охорони громадського порядку у центрі міста».

«У подібних акціях останнім часом приймають участь не тільки члени організації, але й різні партії та громадські об’єднання, які ведуть себе агресивно та провокують масові заворушення. Тому забезпечити громадський порядок в таких умовах дуже складно».

На підтвердження міськрада додає листи від ХОДА і СБУ (про можливі заворушення у місті до 1 травня), пояснення начальника Харківського відділу ГУ ДСНС Володимира Юрченка (у протоколі узгоджувальної комісії) та роздруківки повідомлень ЗМІ щодо факту пожежі у наметі 10 квітня.

Посилання

Міськрада цитує рішення Конституційного Суду України, посилається на положення Європейського суду з прав людини, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

«ЄСПЛ також відзначав, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», заяви №23759/03 та №37943/06).

Харківською міською радою розглянута петиція Костенко В. О. №4562 «Убрать палатку на пл. Свободы», яка набрала 7606 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Це свідчить про дотримання в даному випадку справделивого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремих осіб. Вважаємо, шо це також свідчить про те, що таке втручання пов’язане з необхідністю встановлення обмеження у проведенні мирного зібрання по відношенню до використання намету на проїзній частині майдану Свободи і не є свавільним».

«Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що обмеження прав і свобод людини і громадянина визнаються допустимими, якщо вони здійснені згідно з чинним законодавством і відповідають правилу «збереження основного змісту прав і свобод».

Треті особи

Відповідач Михайло Лебедь каже, що готовий до суду і формує своє обґрунтування.

В якості третіх осіб на стороні позивача міськрада просить обов’язково залучити представників Головного управління Нацполіції в Харківській області, Управління СБУ в Харківській області, прокуратури Харківської області, Головного управління ДСНС у Харківській області та Харківської облдержадміністрації. 

Позиція деяких з них частково відома. Начальник обласного управління поліції Валерій Сокуренко пообіцяв захист протесту з боку поліції і навіть висловив власну думку: «На наметі все правильно написано. Написано про нашу перемогу, «Все для перемоги». Є якісь закиди, що там щось виглядає неестетично, я вам скажу, що війна взагалі виглядає дуже неестетично, дуже погано виглядає…». Водночас теж говорив про закон. 

Прокурор Харківської області Юрій Данильченко утримався від власної оцінки ситуації, але анонсував негайну апеляцію в разі перемоги міськради. 

У Харківській облдержадміністрації з висловлюваннями обережні: «Всі процедури мають відбуватися в рамках діючого законодавства».

Що вкладено у ці слова, можливо, дізнаємося у суді. 

Читайте також: Стало відомо, хто розглядатиме справу про намет на пл. Свободи