Рік «Металіста 1925»: про «Барселону», Ярославського та Instagram

«Срібло» аматорського чемпіонату України, набуття професійного статусу, повернення Едмара до Харкова, розвиток клубу вболівальників і гучний скандал на НСК «Олімпійський» — події першого року існування футбольного клубу «Металіст 1925» «МедіаПорт» обговорив з одним із засновників клубу, радником голови Харківської облдержадміністрації Сергієм Стороженком. 

Датою народження клубу «Металіст 1925» вважається 17 серпня 2016-го, 21-го серпня минулого року команда провела першу гру у своїй історії. «Металіст 1925» визнали вболівальники, і часом на матчі четвертого за рангом дивізіону країни збиралася більша аудиторія, ніж на центральні поєдинки Прем’єр-ліги.

Керівництво клубу пишається нестандартним методом управління, порівнюючи його з німецькою моделлю і навіть з підходом «Барселони». За рік пріоритетним лишається харківський кадровий напрям: керівники клубу — харків’яни, головний тренер Олександр Призетко — екс-футболіст «Металіста», левова частка футболістів — місцеві вихованці.

Під час інтерв’ю із Сергієм Стороженком я висловив одну з редакційних думок — про низьку популярність клубу. Засновник «Металіста 1925» питанням обурився. «Про нас знає вся область!» — відповів він і продемонстрував предмети гордості — оригінальний дизайн клубної форми, кількість підписників на сторінки «Металіста 1925» у соцмережах, цифри відвідуваності клубного сайту, що завжди тримає серед вкладок браузера. 

Чи виправдав рік клубні амбіції?

Ми почали з чемпіонату області, перешли в аматорський чемпіонат України, за спортивним принципом отримали право перейти у професійний футбол — ми це зробили. І прагнемо кожного року підвищуватись у класі. Вдалося створити клуб з чистого аркушу, побудувати роботу на нових для українського футболу принципах. Ми відмовились від олігархічної моделі управління футбольним клубом, коли людина може сьогодні цікавитися футболом, а завтра їй стає не цікаво і клуб гине. Тому певні досягнення є.

Головне — нам вдалося створити ще й клуб вболівальників. На сьогодні маємо 380 членів клубу, які входять до 9-ти комісій клубу, вони залучені до керівництва. Це не тільки харків’яни і українці, а й мешканці США, Німеччини, Ізраїлю, Данії, Франції. Колишні харків’яни або ті, хто пам’ятає харківський футбол стали членами нашого клубу вболівальників, і не тільки сплачують внески, а й беруть участь у підготовці матчів та організаційній роботі: дизайн афіш, розробка логотипу, буклети, трансляції матчів, зараз працюємо над гімном чи піснею клубу. Цим усім займаються вболівальники.

Можна сказати, що ці афіші, програмки та інше — це волонтерська робота?

Це безоплатна робота, але не волонтерство. Це участь у справах. Люди самі збираються, вирішують питання, керують фінансами, які зібрали для цього. Це європейська модель управління клубом, вона називається «50+1». Так працюють багато європейських клубів. Наприклад, майже усі клуби Німеччини. У славетної «Барселони» 300 тисяч вболівальників, які сплачують клубні внески і мають можливість обирати президента клубу. Таким шляхом пішли і ми.

Керівництво клубу та тренерський штаб стверджують, що орієнтуються на харківських вихованців. Оскільки амбіції високі, то чи буде «класичне» підсилення, коли прийде «чужий» футболіст, не харківський. 

Якщо футболіст буде сильнішим за того, який грає у нашому складі, і він буде готовий грати не тільки за гроші, а за клуб і за Харків, то ми будемо такого футболіста запрошувати. А якщо брати того, хто грає у Першій лізі, Прем’єр-лізі чи десь за кордоном і йому потрібні тільки гроші, то таких ми вже бачили.

Який у клубі рівень зарплат?

Коли ми грали в аматорській першості, то ми лише надавали фінансову допомогу для проїзду на місце тренувань та змагань, належне харчування, купували форму. Жодної заробітної платні у нас не було.

Але зараз все ж професіонали.

Належний рівень. Менше мінімальних 3200 гривень ніхто не отримує.

Повернення Едмара викликало резонанс у середовищі вболівальників. Харківська публіка одразу наповнила Інтернет ностальгією.

Це взаємно. Мені вдалося його вмовити. Це було не дуже важко, бо він дуже поважає харків’ян, вболівальників і це людина, яка насправді заслуговує на нашу спільну повагу, бо він не за гроші грає в футбол. Тобто це для нього не головне.

Знаю, що він придбав будинок в Маямі, грає за місцеву любительську команду. Але у нього виникли проблеми з документами. Можливо, з візою?

Справа не у візі. Едмар з нашою, до речі, допомогою, оформлює документи, які надають право на проживання у Cполучених Штатах. Для нього і його родини.

Одна з редакційних думок: «Металіст 1925» не сприймають всерйоз, багато хто не знає про його існування» або ж «Знають, але не захоплюються». Що робить клуб задля привернення уваги, піару, реклами?

Щоб захоплюватись, потрібно любити футбол і знатися на ньому. Можу сказати, що вся область знає про наш клуб. Люди автобусами їдуть на футбол! На фінальну гру аматорської першості до Києва приїхало сім тисяч наших фанів. Хочу, щоб ви зрозуміли: не буде найближчим часом 30 чи 40 тисяч на трибунах. Не буде і 20 тисяч. І це не свідчення того, що люди не захоплюються футболом. Дивіться: на «Шахтар» у Харкові приходить 10-15 тисяч. Не буде вже такого, як раніше. Час не той. Війна в країні.

У нас сторінка в Instagram є — 5 тисяч підписувачів! У Facebook? 3,5 тисяч підписувачів. Сайт наш займає четверте-п’яте місця серед спортивних сайтів країни. Про який інший аматорський клуб чи навіть клуб Другої ліги частіше писали провідні футбольні сайти країни? Якщо хочете про нас знати — треба цікавитися. Хто, окрім нас, в аматорах робив телетрансляції? Афіші є, буклети є, трансляції є, соціальні мережі є, що треба ще робити, щоб про нас знали? Якщо хочуть, будуть цікавитися. Наприклад, ви на акредитацію прийдете лише коли ми будемо грати у євротурнірах!

Це наша ігрова футболка домашня (Сергій Стороженко демонструє форму — авт.). На ній прізвище кожного члена клубу вболівальників. Футболіст знає, за кого він грає. У кого таке ще є?

У Харкові також грає «Шахтар». Чи заважає це розвитку «Металіста 1925»? Бо ми розуміємо, що вболівальник може віддати перевагу команді, яка грає у Прем’єр-лізі і у Лізі Чемпіонів.

У нас із «Шахтарем» дружні стосунки, ми допомагаємо одне одному, враховуємо усі моменти організації футбольного господарства. Боротьба за глядача, звісно, йде. У «Шахтаря» більше можливостей, і ми радіємо, коли у них на трибунах є глядачі. Жодної конфронтації немає і бути не може. Скажу, що обласна адміністрація, і я в тому числі, чим може допомагаємо адаптації «Шахтаря» на Харківщині і з господарчих, і з технічних, і з інших питань. Аби процес тренування, перебування тут, матчеві питання вирішувались на користь нашого представника у європейському турнірі.

«Ми спокійно забезпечимо існування клубу у Другій лізі і готуємося до подальшого підйому», — йшлося у вашій заяві для ua-football.com у міжсезоння. Також йшлося про бюджет у 12 мільйонів гривень. Звідки це фінансування?

Футбольний клуб «Металіст 1925» утримується за рахунок інвестицій засновників і спонсорів, які офіційно спонсорують наш клуб. Усі контракти підписані, їх абревіатури на футболках, їх дані знають усі, їх найменування на табло та на електронній стрічці під час матчів, на програмках, буклетах, квитках, всюди. Це наші доходи. Тому у нас немає сумнівів у тому, що ми будемо виконувати усі контрактні зобов’язання перед футболістами та співробітниками клубу день у день. А бюджет у 12 мільйонів гривень — це орієнтовний план доходів для утримання клубу Другої ліги.

Чи є такий план на наступний сезон?

Спочатку ми хочемо зіграти перше коло. Потім сісти із керівництвом клубу, засновниками, власниками, спонсорами, інвесторами, тренерським штабом, футболістами і обговорити конкретні дії, які ми мусимо здійснити для перемоги у Другій лізі. Після цього ми будемо вирішувати, що треба зробити, аби сформувати бюджет на першу лігу.

Стартувала Друга ліга, наступний сезон «Металіст 1925» бажає почати у першій. Зростають амбіції, зростають і фінансові вимоги. Спонсорів стає більше чи вони більше вкладають із плином часу?

Деякі інвестори стали більше вкладати і їх стає більше. Пропозицій багато, але ми не з усіма укладаємо контракти, бо хочемо мати справу лише з доброякісними вірними спонсорами з бездоганною репутацією.

Харків’яни ностальгують по тих часах, коли команду утримував Олександр Ярославський. Ви кажете, що один з головних принципів «Металіста 1925» — відмова від олігархічної моделі. Втім, якщо людина з солідними грошима все ж захоче взяти участь у цьому проекті, то на яких умовах це буде можливо?

Ярославський — не є олігарх. Це по-перше. По-друге, якщо він захоче зайнятися футбольним клубом, який пройшов такий важкий шлях у законодавчому полі, з чемпіонату області до самої верхівки, то ми з радістю будемо співпрацювати з паном Ярославським або працювати під його керівництвом.

А якщо це не Ярославський, а інша людина?

В житті буває все. Чому ми говоримо про те, чого немає і немає жодних натяків, що воно буде? Це некоректне питання. Якщо завтра Біл Гейтс скаже, що я буду інвестувати в ваш клуб 10 мільярдів доларів, то ми будемо лише радіти. Або кувейтські шейхи, або китайські інвестори. Ви це хотіли почути? Бо футбол — це бізнес.

Кричущий випадок поведінки харківських фанів під час фіналу аматорського чемпіонату України, коли вони вибігли на поле і не дозволили завершити гру. Керівництво «Металіста 1925» обіцяло провести внутрішнє розслідування. Наскільки мені відомо, покарано лише сам клуб трьома матчами без глядачів, а також клубом покарано фан-сектор шістьма іграми без активної підтримки.

А це не покарання? Через три матчі без глядачів ми недоотримаємо в бюджет клубу близько 300 тисяч гривень. Це суттєві гроші.

Але були конкретні люди, які бігли на поле, до фанів опонентів.

Комінтернівський суд міста Харків засудив двох осіб, які палили файєри. Поліція встановила особи. Суд призначив покарання і визнав їх винними (йдеться про адмінпокарання за ст. 195-6 КУпАП — «Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів» щодо фанів на іншому матчі, між «Шахтарем» та «Динамо» в Харкові 22 липня — ред.). Після цього клуб видав наказ, заборонивши їм протягом року відвідувати матчі «Металіста 1925». Будь ласка.

А відносно інших осіб не було такого рішення суду. То що ж нам робити? У нас в клубі не працюють поліцейські, прокурори і судді. У нас працюють футбольні функціонери. Ми не маємо компетенції збирати докази проти осіб.

Читайте також: Після заворушень на матчі в Києві відкрите провадження 

Як саме виглядає заборона відвідування матчів?

Фотокартки будемо розповсюджувати. Касирам у касах видаватимемо цей наказ. Ми орієнтували стюардів, власну службу безпеки, поліцію.

Ваше ставлення до «ультрас», враховуючи скандал на фіналі аматорської першості і враховуючи політичну складову. Багато хлопців на фан-секторі вдягнені у футболки з символікою руху «Азов» («Нацкорпус»), дехто з них на провідних ролях у харківській гілці. 

По-перше, ніякої політики тут немає. По-друге, моє ставлення до «ультрас» дуже поважне. По-третє, я не визнаю форм вболівання, які заборонені відповідними нормами футбольного законодавства України і Європи. Але я поважаю цих людей за ту підтримку, яку вони надають клубу і команді, як вдома, так і в інших містах.

Чи немає побоювання, що безлади можуть повторитися?

Подивіться на наш сайт. Ось розділ «Гостьова». Дивіться, що тут написано. «Фане! Не повтори «19 червня» і не дай знищити клуб».

Кожен має усвідомити свою відповідальність. Абсолютно всі — від вболівальників до влади, від мешканців міста до журналістів, від співробітників клубу і футболістів до працівників правоохоронного блоку! Всі разом ми маємо великі шанси перейти до цивілізованих форм уболівання.