Харків’янка з ІТ, яка співає з «Жаданом і Собаками», потрапила до «Голосу країни»

Низький альт харків’янки Оксани Підопригори підкорив тренерів «Голосу країни». На сліпих прослуховуваннях 14-го сезону вона виконала Can’t Help Falling in Love Елвіса Преслі. Працювати із учасницею зголосилися MONATIK і Наталія Могилевська. Оксана обрала Могилевську — продюсерку, з якою мріяла попрацювати ще з дитинства. У коментарі MediaPort Оксана розповіла, як потрапила на шоу, чому не надто вірила у власний успіх, що відкрила для себе в тренерах та чи планує розвиватися як сольна виконавиця.

«Про участь у проєкті знав лише чоловік»

У житті Оксана працює менеджеркою в ІТ. Водночас музика займає важливе місце в її житті: вона є бек-вокалісткою гурту «Жадан і Собаки», співає в церковному хорі й час від часу виступає сольно. Заповнюючи анкету на шоу, Оксана не була впевнена навіть у тому, що її запросять на прослуховування. Сумнівів додало й те, що її знайома — професійна викладачка вокалу — отримала відмову:

«Для мене це теж доволі несподівана історія, тому що після того, як я заповнила анкету, мені весь час здавалося, що все не відбудеться».

Згодом організатори повідомили Оксані, що чекають її на сліпих прослуховуваннях. Вона поїхала до Києва, але про справжню мету цих поїздок майже нікому не розповідала.

Через умови контракту учасникам не можна було розповідати про це іншим. Із сім’ї про поїздки знав лише чоловік. 

«За контрактом не можна нікому розповідати. І тому навіть найрідніші — мама, тато, вони не знали, що я роблю в Києві, навіщо я туди з Харкова їжджу. Вони тільки бачили, що я їжджу, але не знали, з якою метою. Як сказав тато: “Ну, я відчував, що ти кудись вже влізла”»,— розповідає Оксана.

Окрім самого виступу, Оксані було цікаво спостерігати, як організований великий телевізійний проєкт. Вона працює менеджеркою в ІТ, тому звертала увагу й на те, як команда розподіляє завдання, час і роботу за лаштунками.

Та найбільше її хвилювала сама сцена.

«Я дуже хвилювалась. Я думаю, що це помітно навіть на сцені було, бо я не так часто виступаю сама на сцені. Зазвичай я виступаю, коли сольно співаю, це одна пісня на весь концерт, і я завжди з хором — позаду мене 30 знайомих мені людей, рідних мені людей, які мене знають, люблять, підтримують. На такій такій сцені я, напевно, ніколи не виступала», — зазначає жінка. 

«Я хотіла до Наталі Могилевської ще до виходу на сцену»

Виступ Оксани сподобався одразу двом тренерам проєкту — Дмитру Монатіку та Наталії Могилевській. І коли тренери розвернули крісла, Оксана знала, кого обере — Наталію Могилевську. Це рішення для неї було пов’язане не лише з музикою.

«Коли я ще думала про тренерів, я хотіла до Наталі Могилевської, бо я найбільше про неї знала і знаю її як класну продюсерку. Я була дуже рада, коли вона до мене повернулася. Ми дивилися програму “Шанс” у дитинстві, і це людина, з якою я ще з того часу хотіла попрацювати. І для мене ця історія “Голосу” за наявності Наталі була ніби продовженням того “Шансу”, в який ти хотів потрапити, наче дитяча мрія», — коментує Оксана.

Виявилося, що участь у шоу дала їй змогу по-новому побачити не лише тренерку, яку вона знала давно, а й іншого артиста. Оксана каже, що була приємно здивована щирістю Дмитра Монатіка і його почуттям гумору.

«Знаєте, від шоу-бізнесу не очікуєш того, що люди будуть настільки щирими, а йому якось вдається, він дуже смішно жартує, дуже вчасно, влучно, робить все максимально точно, щиро. Він для мене по-новому відкрився. Тепер я почала більше слухати його пісні, його остання пісня мені дуже сильно зайшла. Дуже вдячна йому, це було дуже мило — те, як він писав на листочку [під час шоу Монатік словами на листочку закликав обраних учасників йти в його команду — ред.]», — ділиться Оксана.

«Я не очікувала, що до мене хтось повернеться»

На сцені Оксана отримувала задоволення від співу, але коли виступ закінчився, з’явилося хвилювання: учасниця конкурсу зрозуміла, що тепер усе не обмежиться однією піснею.

Вона не розраховувала, що хтось із тренерів розвернеться, а тим паче що доведеться готуватися до наступних етапів, поєднуючи основну роботу та репетиції.

«Я не очікувала, що до мене хтось повернеться. Я намагаюся не вірити в таке, що може не статися. Мені так простіше — берегти себе. Вийду, поспіваю — і все. Я зрозуміла, що треба ще кудись готуватися і треба знову своє життя розпихувати, тому що робота нікуди не дівається. Я така: “Боже, скільки тепер буде вихідних на роботі, чи вдасться мені це все разом якось там поєднувати?”».

Колеги дізналися про участь Оксани в шоу незадовго до прем’єри:

«Мої керівники не знали про мою участь у “Голосі”, в цілому знали співробітники або мої підлеглі, або ті, з ким ми співпрацюємо на одному рівні, менеджери. І одна з колег на одному з мітів сказала: “А ви ж знаєте, що наша Оксана бере участь в “Голосі”?” Тепер жартують, що мені треба терміново підвищувати зарплату, щоб я нікуди від них не пішла. Я не проти! Це жарти, звісно».

Оксана не протиставляє основну зайнятість музиці. Каже, що любить роботу в ІТ, а через творчість вона спілкується з людьми по-іншому.

«Музики в моєму житті ніколи не меншало»

Оксана не навчалася у музичному виші й не здобувала професійної вокальної освіти. Її творчий шлях почався з музичної школи та продовжився в хорових колективах. Там помітили її тембр і почали пропонувати сольні партії.

«Вокалом я займалась трохи у музичній школі. Це був народний вокал, фольклор. І це було давно — десь років 15 тому, може трохи більше. А потім я вокалом не займалась. Я не є професійною музиканткою і я не вчилась ніколи на музикантку. Я закінчила музичну школу і все».

Оксана також стала бек-вокалісткою у гурті «Жадан і Собаки» й планує продовжувати співпрацю.

«Напевне, я би хотіла мати якийсь шматочок сольних речей, можливо, час від часу випускати їх, але не знаю, чи це вдасться реалізувати, побачимо за результатами проєкту. Чи це просто весела пригода в моєму житті, чи у мене з’являться якісь нові можливості. Я цього поки не знаю».

«Голос країни» допомагає військовим відновити слух

У 14 сезоні «Голос країни» об’єднався з благодійним фондом «Півник», щоб допомогти українським військовим, які втратили слух унаслідок поранень. Збір спрямований на слуховідновлювальні операції. 

За даними фонду, понад 60% поранень українських захисників супроводжуються мінно-вибуховими травмами або акубаротравмами, які можуть призводити до розриву барабанної перетинки та часткової чи повної втрати слуху.

Фонд оцінює, що від 30 до 50 тисяч українських військових можуть потребувати хірургічного втручання для відновлення слуху.