Російські FPV-дрони над Харковом: «Гострі картузи» пояснюють, як захиститися цивільним Відео

Російська армія збільшила атаки FPV-дронами по Харкову. Якщо раніше вони атакували переважно автозаправні станції, зараз влучають й у квартири житлових будинків. Безпілотники здатні долати десятки кілометрів від місця запуску, їх важче виявити, а сучасні моделі можуть працювати без радіозв’язку. Про типи FPV-дронів, масштаби шкоди, яку вони можуть заподіяти, а також методи протидії ворожим безпілотникам, MediaPort розповіли бійці підрозділу «Гострі картузи» 2-го окремого загону спеціального призначення «Омега».

ЯКИМИ БУВАЮТЬ ДРОНИ

За словами командира групи спеціального призначення «Гострі картузи» Олександра, російські війська застосовують кілька типів FPV-дронів.

— Це FPV-дрони на оптоволокні, FPV-дрони на радіокеруванні, а також FPV-дрони зі штучним інтелектом, які самі можуть визначати ціль і уражати її. Такі дрони сьогодні щодня залітають до Харкова й тероризують наші АЗС.

Перший такий дрон у межі міста залетів наприкінці лютого 2026 року. І тоді це викликало великий резонанс, але це був поодинокий випадок. За два місяці залетів ще такий дрон — також поодинокий випадок.

Сьогодні щодня декілька дронів залітають у Харків, тому це є великою проблемою та загрозою. Сьогодні вони б’ють по заправках, завтра можуть бити по якихось інших цілях, а післязавтра, найімовірніше, як і в інших містах, які зазнають таких атак, битимуть по циільних автомобілях, по цивільних людях.

Яскраві приклади ми можемо спостерігати у Херсоні, на Донеччині та в будь-якому прифронтовому місті, тому обов’язок кожного цивільного громадянина сьогодні — знати щонайменше про ці дрони та про те, як захистити себе.

Зараз усі заправки під ударом, і майже всі ефективні та результативні зальоти ворожих дронів у Харкові відбуваються саме на оптоволокні. Насамперед через те, що цей дрон не потребує радіогоризонту. Його можуть запускати з відстані 20, 30, 40 і навіть 50 км. Йому, на відміну від дрона на радіокеруванні, не потрібен горизонт. Він керується і передає відео через оптоволоконний кабель. Людина може сидіти за 40 км і керувати цим дроном. Він не піддається дії РЕБ, його неможливо відстежити за допомогою таких приладів, як «Чуйка» або «Дзиґа», якими можна відстежити дрон на радіокеруванні.

Але це оптоволокно рветься. Навіть розробляються спеціальні засоби для того, щоб дрон на оптоволокні не міг пролетіти через них і оптика порвалася. Це такі мінуси дрона на оптоволокні.

Найбільша загроза дрона на радіокеруванні — масоване використання. Ми були свідками, коли по одному невеликому, так само мирному місту, почали запускати по 100-150 таких дронів. Вони не можуть прицільно залетіти під навіс заправки й ударити в газовий балон, але можуть з великої висоти просто наосліп залетіти приблизно у той квадрат чи район, і це буде невибірковий вогонь. Тобто якщо ви перебуваєте поряд із ціллю, по якій хоче відпрацювати дрон, то будьте готові, що дрон відпрацює по вас, а не по цій цілі. Отакі FPV-дрони.

Також на таких FPV-дронах є штучний інтелект. Він може працювати на захоплення цілі. Тобто, перебуваючи на великій висоті й навіть не розрізняючи, хто там — цивільний чи військовий, яка автівка, якого кольору, чи це пікап, чи, можливо, автобус, наповнений людьми, — цей дрон просто покаже невеличку сигнатуру, що там хтось є. І оператору потрібно зробити один клік для того, щоб дрон захопив ціль і сам автоматично навівся й влучив у неї.

ЯК КЕРУЮТЬ ДРОНАМИ НА ОПТОВОЛОКНІ

— Наприклад, запускають дрон за одним маршрутом — і він десь обривається, чи його хтось обриває, чи там стоїть патруль, який стежить, щоб обірвати такий дрон, — то вони летять по-іншому: по другому маршруту, по третьому, по п’ятому, по десятому. Ми можемо взяти, наприклад, наш кордон із територією ворога і подивитися, скільки це десятків кілометрів. Звісно, на такій великій відстані всюди можна знайти шпарину, через яку можна пройти й прокласти оптоволокно — або через посадку, або через ліс, де буде мінімум руху, що зможе пошкодити або порвати це оптоволокно. Таким чином вони прокладають маршрути, тестують їх, і потім тими маршрутами, які більш успішні, починають літати.

Чим більше їх за цим маршрутом пройшло, тим простіше його виявити саме за наявністю там оптоволокна. Тоді вже починають наші Сили оборони України діяти: знаходити, виявляти такі шляхи. Але самі розумієте, що на весь великий кордон зробити одразу моніторинг — це дуже і дуже складно.

Сили оборони роблять для цього все. Зараз встановлюють різні засоби для боротьби з дронами на оптоволокні. Цілком ймовірно, що саме через ці засоби до нас, до Харкова, долітають поодинокі дрони, а не десятки дронів. Я впевнений, що запущені з тієї сторони десятки, а долітають поодинокі. Все інше знищується, збивається, але за такої великої кількості й напливу повністю зробити захист міста дуже і дуже складно.

«Жора», боєць групи спеціального призначення «Гострі картузи» 2-го окремого загону «Омега»:

— Дрони можуть бути більші, менші. Зараз є дрони літакового типу і коптерного. А так зараз уже нікого не здивуєш — 35, 40, 50 км… Бобіна просто стає трохи більшою, дрон сам теж більший.

Встановлюються батареї — чотири штуки. Від якості й кількості батарей залежить, як далеко він полетить, не тільки від оптоволокна. Далі встановлюється будь-який боєприпас, і дрон летить виконувати свою місію.

Встановлюються також ніжки, якщо цей дрон розрахований на місію «ждуна» — щоб десь сісти й очікувати. Тут уже встановлено боєприпас, встановлені «батки», і він собі летить уперед.

У нього встановлена камера. Інколи встановлюють і дві: одна попереду, інша позаду — щоб ніхто не підходив до них. Тут «вуса», від замикання контакту яких усе й відбувається: коли дрон влітає в якусь перешкоду, вуса згинаються, коло замикається — і відбувається вибух.

НАСЛІДКИ ВЛУЧАНЬ

— Найчастіше використовують дрони, які ще більші за своїми рамами, за своїми габаритами. Тому що їм треба летіти на велику дистанцію і потрібно навантажувати дрон додатковими батареями, щоб він міг летіти якомога далі. Я показую один із найменших дронів, і такий дрон може подолати 25 км.

Усе залежить від цілі й мети — і від того, який вони сюди поставлять боєприпас. Якщо в них є ціль вдарити по людях, по скупченню живої сили (неважливо, це можуть бути військові, а буває так, що б’ють по цивільних, аби залякати й влаштувати терор) і туди поставлять протипіхотний уламковий боєприпас, то будинку чи легкоброньованій техніці від того боєприпасу нічого не буде. Але в радіусі 15-20 метрів від точки вибуху все, що буде там перебувати, — усе буде побито уламками.

Якщо в них на меті стоїть вдарити по заправці, наприклад, по техніці чи по будинку, то туди поставлять кумулятивний боєприпас, і він завдає менше шкоди для людей. Звісно, якщо буде пряме влучання або вибух поруч із людиною, то від такого боєприпасу людина також загине, але саме за умови прямого влучання чи близького розриву. Якщо він впаде за 5-7 метрів від неї, найімовірніше, буде або легка контузія та переляк, або просто переляк. Якщо ж боєприпас буде уламковий, то точно в людини буде декілька уламкових поранень.

ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД АТАКИ ДРОНУ

— Що треба знати цивільним? У нас є певні правила «двох»: це треба почути-побачити й побачити-почути. Якщо ви почули дзижчання дрона, ви повинні знати, звідки йде небезпека. Це по-перше.

По-друге, ми розрізняємо декілька видів дронів. Від того, який саме вид ви зараз спостерігаєте і що летить на вас, відрізняється і ступінь загрози. Тому ми маємо його побачити й зрозуміти, яку саме загрозу цей дрон може нести нам.

Якщо ви почули дрон, але не бачите його — вам терміново треба шукати прихисток. В умовах міста це може бути будь-який підвал. Якщо ви не можете терміново знайти підвал, то забігти у під’їзд, у будь-яку капітальну бетонну споруду. Зараз дуже багато бетонних споруд стоїть на зупинках, біля ринків, магазинів. Коли ви йдете вулицею, ви вже фіксуєте й дивитесь: «Ага, ось там стоїть, там…». І у випадку тривоги або якщо почули звук, схожий на FPV, ви повинні максимально швидко, коротким шляхом наблизитися до цих бетонних споруд.

Якщо ви перебуваєте на заправній станції і почули, що наближається незрозумілий звук, схожий на FPV, не треба сідати в машину й терміново їхати, тому що ціль FPV-дронів — це заправні станції та автівки. Вам треба терміново зайти у прихисток — це бетонні укриття, які розташовані на заправних станціях, або покинути заправну станцію. Бажана дистанція — 100 чи 200 метрів. Якщо немає змоги втекти і FPV уже ось тут — треба знизити силует. Що я маю на увазі: це впасти в ярок, у яму, за високий бордюр з іншого боку від атаки FPV. І в жодному разі не наближатися в бік FPV, а навпаки — від FPV. Бо якщо він впаде, і він з уламковим боєприпасом (та навіть якщо й не з уламковим), то чим ближче ви до нього, тим небезпечнішим буде цей вибух для вас.

Якщо ви їдете дорогою або обробляєте поля і бачите FPV-дрон — вам терміново треба зупинитися, вийти з автівки. Якщо ви там не один — дати команду іншим, сказати, що ви бачите FPV і він перебуває попереду, чи ліворуч, чи праворуч, щоб люди розуміли, де саме небезпека. Звісно, у дорозі малоймовірно, що ви побачите бетонний підвал чи якусь капітальну споруду, тому треба шукати лісосмугу, де можна сховатися. Чим густіша ця лісосмуга чи ліс, тим краще.

Обов’язково (це стосується як міста, так і поля чи дороги): ви не біжите всі вкупі, не стоїте, не дивитеся, ви не знімаєте на телефон, не зволікаєте, бо у вас є лічені секунди, щоб покинути автівку й розбігтися. Якщо це ліс — бігти туди. Не всі разом, вчотирьох тримаючи одне одного за руки, а розірвати між собою дистанцію — це обов’язково. Навіть якщо так уже трапиться, то влучить в одну людину чи поруч з однією, і таким чином поранення отримає мінімальна кількість осіб.

Забігли — і вже в посадці ви повинні контролювати візуально чи на слух наближення FPV-дрона. Якщо ви чуєте різкий звук, що наближається, — так само треба лягати за дерево, під коріння чи в якісь природні заглиблення.

Одна з найнеприємніших загроз такого дрона — він дійсно може сидіти й чекати на свою жертву, на свою ціль. Ви можете йти пішки, їхати на велосипеді, наче й дивитися в небо й нічого не чути, а він раптом десь позаду чи збоку від вас підіймається і може влучити в людину чи в автівку. Тим він і небезпечний, що до нього можна впритул підійти, не побачити, а він тебе вже бачить.

Вони вибирають такі місця, як повороти чи зупинки громадського транспорту. Сідають на зупинку й дивляться. Також сідають на будівлю, концентруючи свою камеру на дорогу, і дивляться: як тільки проїжджає, проходить чи просто пересувається в камері якась ціль, він підіймається й одразу уражає. Він великий, але сидіти може дуже довго. Може 10, 15, 20 хвилин, чекаючи на свою жертву, — це залежно від кількості батарей та їхньої якості. І залежно від погодних умов.

Що варто зробити? Варто повідомити спеціальні служби, повідомити, що і де ви побачили. Наприклад, ви побачили на такому-то кілометрі такої-то траси предмет, схожий на дрон. Повідомили — і самі ви не входите в його зону, не наближаєтеся. Якщо треба пройти повз нього — не поспішайте, краще зробіть 10, 15, 20 кроків назад (так само, як ви прийшли й він вас не помітив) і чекайте, поки приїде служба, яка спеціально навчена їх розряджати. Максимум, що ви ще можете зробити — відійти далі і, якщо це просто дорога, повідомити водіїв автівок, які будуть їхати цією дорогою: махати чи якось давати знак, що там сидить дрон або щось схоже на дрон.

З огляду на те, як розвивається ця індустрія, машини для вбивства, у ногу з ними треба йти й цивільному населенню. Постійно оновлювати свої знання. Тренуватися, бо недостатньо, на жаль, дивитися відеороилки, недостатньо просто читати статті. Людина сподівається: «Я зможу це зробити». Але коли ця небезпека безпосередньо дивиться тобі в обличчя, то всі думки кудись діваються, а залишаються тільки напрацювання й навички.

Дивіться також: FPV-дрони тероризують Харків | Як змінилася тактика агресора